Открытый канал Вячеслава Рубского

прот. Роман Усик (ПЦУ)
Критика на МАНІФЕСТ РЕ-Ортодоксіїї прот.В'ячеслава Рубського
Вступом до самого змісту Маніфесту та інших творів о. В’ячеслава хочу висловити категоричне несприйняття мови друку-москальська.(до речі у львівській граматиці Ц-Сл. мови за 1946 вона так і названа).Професор Одеського Вишу у третій рік війни і пише мовою окупанта? Я навіть знаю можливі варіанти відповідей на моє зауваження,але на сьогодні мова дуже важливий інструмент у цій гібридній війні.
Так,дійсно,про реформу та перезавантаження говорили багото хто протягом останніх десятиліть,але торкнутись реформою всіх розділів православ’я гадаю неможливо.Тому виходячи з загальних відомостей про автора та галузі його діяльності можна говорити про ре-ортодоксію як психологічно-філософську модель якою оперував здебільшого м.Антоній Сурозький.Бо православ’я складається в основному з літургики,патристики,історії, аскетики,догматики та інших складових.Гарно сказав філософ В.Лега ,що основне богослов’я ,апологетика,філософія релігії-авторський курс і не може бути об’єктивним чи прийнятним більшістю в силу філософської бази автора:платонізм,неоплатонізм,кантіанство тощо.Тому о.Вячеслав виробив свою модель виходячи зі свого світогляду,освіти ,філософсько-психологічної школи.
Передусім хочу зазначити,що Маніфест не богословський чи літургійний трактат,як його бачать інші,це філософські роздуми про пошук Бога подібно до розради від філософії Боеція ,це картина художника,вірш поета,які не претендують на беззаперечну догматичну істину.Творчість буває різна,всі це знають.
Ми всі приходимо до віри різними шляхами:класичними,некласичними і поняття про віру у нас різні,ну а віра-й поготів і наші суперечки стосовно релігії подібні до суперечок з пісні Макаревича.У розділі гносеологічні тези автор торкається непізнаності Бога,тут треба розкрити суб’єкт-субєктні взаємини між Богом та людиною,ми не шукаємо істини,а прищеплюємось до неї. Бог не може бути об’єктом, ось важливий момент взаємин. Стосовно Євхаристії наголошено вірно,що всі повинні зібратись однодумно в Ім’я Господнє.Що ми спостерігаємо сьогодні: збараються попи,які терпіти не можуть один одного і блюзнірно говорять: «Христос посеред нас»!? Спілкування,сприйняття ближнього як самого себе ось наша мета прищеплення до істини.Гарт зазначив вірно,що Бог недосяжний нам,але всередині нас ближче до нашої сутності ніж ми самі.Ми кохаємо не за щось,а попри все просто,що інший існує у цьому й полягає основний аспект християнства.В останньому розділі сказано про свободу.треба розділ перереробити ,особливо якщо Христа не було ,то й віра ваша все одно не марна-плутає читача.
Змазаний висновок,наче його й немає треба висловити суть тезисно.
Маніфест розрахований на людей мислячих,філософського складу,а не сіру масу,як говорять критики.сіра маса не зрозуміє.Його треба подлавати як гарну приправу до страв( типу аджики),але не їсти саму,щоб не заболів живіт.Це посібник для рефлексії,для людей які розчарувались у вірі чи не знають у яків двері увійти,для шукачів живого Бога. Людям з різним рівнем освіти треба різні методи та підходи,не всім підходить прості методи.прот.Володимир Сміх в академії у курсі апологетики говорив ,що захищати свою віру треба вміти без опирання на Біблію та отців.Не всім підходять свічки,вода та хрестики.Комусь треба некласична логіка з матрицями для зустрічи з христом. Більш зрозумілим маніфест стане тим,хто знайомий з творами Мануссакіса та Гарта,там про теоестетику та відчуття Бога зором,слухом,нюхом,дотиком.Бекон сказав,що поверхова філософія віддаляє від бого,а глибока- наближає.Тому треба з обережністю ставитись до будь-яких філософських роздумів. Сковорода сказав:»Біблія з дурним-дурна,а з преподобним –преподобна».Необхідно очищати око душі для сприйнятти чистого.Гадаю автор переслідував мету,щоб філософія та богослов’я допомогало людині в житті інакше навіщо воно треба.

www.group-telegram.com/us/rubskyi_official.com/1611

3.2K viewsВячеслав Рубский, Dec 21 at 14:18

прот. Роман Усик (ПЦУ)
Критика на МАНІФЕСТ РЕ-Ортодоксіїї прот.В'ячеслава Рубського
Вступом до самого змісту Маніфесту та інших творів о. В’ячеслава хочу висловити категоричне несприйняття мови друку-москальська.(до речі у львівській граматиці Ц-Сл. мови за 1946 вона так і названа).Професор Одеського Вишу у третій рік війни і пише мовою окупанта? Я навіть знаю можливі варіанти відповідей на моє зауваження,але на сьогодні мова дуже важливий інструмент у цій гібридній війні.
Так,дійсно,про реформу та перезавантаження говорили багото хто протягом останніх десятиліть,але торкнутись реформою всіх розділів православ’я гадаю неможливо.Тому виходячи з загальних відомостей про автора та галузі його діяльності можна говорити про ре-ортодоксію як психологічно-філософську модель якою оперував здебільшого м.Антоній Сурозький.Бо православ’я складається в основному з літургики,патристики,історії, аскетики,догматики та інших складових.Гарно сказав філософ В.Лега ,що основне богослов’я ,апологетика,філософія релігії-авторський курс і не може бути об’єктивним чи прийнятним більшістю в силу філософської бази автора:платонізм,неоплатонізм,кантіанство тощо.Тому о.Вячеслав виробив свою модель виходячи зі свого світогляду,освіти ,філософсько-психологічної школи.
Передусім хочу зазначити,що Маніфест не богословський чи літургійний трактат,як його бачать інші,це філософські роздуми про пошук Бога подібно до розради від філософії Боеція ,це картина художника,вірш поета,які не претендують на беззаперечну догматичну істину.Творчість буває різна,всі це знають.
Ми всі приходимо до віри різними шляхами:класичними,некласичними і поняття про віру у нас різні,ну а віра-й поготів і наші суперечки стосовно релігії подібні до суперечок з пісні Макаревича.У розділі гносеологічні тези автор торкається непізнаності Бога,тут треба розкрити суб’єкт-субєктні взаємини між Богом та людиною,ми не шукаємо істини,а прищеплюємось до неї. Бог не може бути об’єктом, ось важливий момент взаємин. Стосовно Євхаристії наголошено вірно,що всі повинні зібратись однодумно в Ім’я Господнє.Що ми спостерігаємо сьогодні: збараються попи,які терпіти не можуть один одного і блюзнірно говорять: «Христос посеред нас»!? Спілкування,сприйняття ближнього як самого себе ось наша мета прищеплення до істини.Гарт зазначив вірно,що Бог недосяжний нам,але всередині нас ближче до нашої сутності ніж ми самі.Ми кохаємо не за щось,а попри все просто,що інший існує у цьому й полягає основний аспект християнства.В останньому розділі сказано про свободу.треба розділ перереробити ,особливо якщо Христа не було ,то й віра ваша все одно не марна-плутає читача.
Змазаний висновок,наче його й немає треба висловити суть тезисно.
Маніфест розрахований на людей мислячих,філософського складу,а не сіру масу,як говорять критики.сіра маса не зрозуміє.Його треба подлавати як гарну приправу до страв( типу аджики),але не їсти саму,щоб не заболів живіт.Це посібник для рефлексії,для людей які розчарувались у вірі чи не знають у яків двері увійти,для шукачів живого Бога. Людям з різним рівнем освіти треба різні методи та підходи,не всім підходить прості методи.прот.Володимир Сміх в академії у курсі апологетики говорив ,що захищати свою віру треба вміти без опирання на Біблію та отців.Не всім підходять свічки,вода та хрестики.Комусь треба некласична логіка з матрицями для зустрічи з христом. Більш зрозумілим маніфест стане тим,хто знайомий з творами Мануссакіса та Гарта,там про теоестетику та відчуття Бога зором,слухом,нюхом,дотиком.Бекон сказав,що поверхова філософія віддаляє від бого,а глибока- наближає.Тому треба з обережністю ставитись до будь-яких філософських роздумів. Сковорода сказав:»Біблія з дурним-дурна,а з преподобним –преподобна».Необхідно очищати око душі для сприйнятти чистого.Гадаю автор переслідував мету,щоб філософія та богослов’я допомогало людині в житті інакше навіщо воно треба.

BY Открытый канал Вячеслава Рубского