Forwarded from Темна Академія | Dark Academia 🌚
Життя в боротьбі за Україну 🔥
21 лютого помер Герой України, депутат чотирьох скликань, багаторічний політв’язень радянських концтаборів та співавтор Конституції України Степан Хмара.
Степан Ількович народився 12 жовтня 1937 року у Львівській області. Брав участь у випуску підпільного журналу «Український вісник» та займався поширенням самвидаву. Через свою проукраїнську позицію та підривну проти радянської системи діяльність Степан Хмара відбував покарання в таборах для політв’язнів №35 та 36 на Уралі.
12 лютого 1987 року, у віці 50 років, Степан Хмара вийшов на волю. У 1988 році став одним із керівників Української гельсінської спілки — політичної опозиції комуністичному режиму. У квітні 1990 року вона перетворилася на Республіканську партію.
У 1990-му Степана Хмару обрали народним депутатом українського парламенту. Політик брав активну участь у всіх наймасовіших акціях протесту в Україні. Хмара, попри поважний вік, був активним учасником Революції гідності.
Коли у березні 2014 року росіяни захоплювали будівлю Верховної Ради Криму, Степан Хмара пропонував «зрівняти із землею кримський парламент» разом з усіма, хто там перебував.
Варто додати, що Степан Хмара казав, що «ніколи не бачив тієї України, про яку мріяв». Саме цим він пояснював те, що був в опозиції усе своє політичне життя. Степан Ількович різко критикував усіх президентів України — від Леоніда Кравчука до Володимира Зеленського.
Ледь не до самої смерті Степан Ількович був активним та небайдужим, регулярно відвідував судові засідання, акції протесту, тонко реагував на події російсько-Української війни. Навесні та влітку 2023 року він брав участь у судових процесах над беркутівцями, які розстрілювали мирний Майдан.
Втім, у вересні 2023 року 85-річного Степана Хмару госпіталізували у віденську клініку. Шефство над процесом лікування взяла на себе Патронатна служба «Янголи Азову».
Прощання зі Степаном Хмарою відбудеться 25 лютого.
Світлої дороги у Вирій Степану Ільковичу.
Вічна Пам’ять. Вічна Слава!
#степанхмара #геройукраїни #дисидент
21 лютого помер Герой України, депутат чотирьох скликань, багаторічний політв’язень радянських концтаборів та співавтор Конституції України Степан Хмара.
Степан Ількович народився 12 жовтня 1937 року у Львівській області. Брав участь у випуску підпільного журналу «Український вісник» та займався поширенням самвидаву. Через свою проукраїнську позицію та підривну проти радянської системи діяльність Степан Хмара відбував покарання в таборах для політв’язнів №35 та 36 на Уралі.
12 лютого 1987 року, у віці 50 років, Степан Хмара вийшов на волю. У 1988 році став одним із керівників Української гельсінської спілки — політичної опозиції комуністичному режиму. У квітні 1990 року вона перетворилася на Республіканську партію.
У 1990-му Степана Хмару обрали народним депутатом українського парламенту. Політик брав активну участь у всіх наймасовіших акціях протесту в Україні. Хмара, попри поважний вік, був активним учасником Революції гідності.
Коли у березні 2014 року росіяни захоплювали будівлю Верховної Ради Криму, Степан Хмара пропонував «зрівняти із землею кримський парламент» разом з усіма, хто там перебував.
Варто додати, що Степан Хмара казав, що «ніколи не бачив тієї України, про яку мріяв». Саме цим він пояснював те, що був в опозиції усе своє політичне життя. Степан Ількович різко критикував усіх президентів України — від Леоніда Кравчука до Володимира Зеленського.
Ледь не до самої смерті Степан Ількович був активним та небайдужим, регулярно відвідував судові засідання, акції протесту, тонко реагував на події російсько-Української війни. Навесні та влітку 2023 року він брав участь у судових процесах над беркутівцями, які розстрілювали мирний Майдан.
Втім, у вересні 2023 року 85-річного Степана Хмару госпіталізували у віденську клініку. Шефство над процесом лікування взяла на себе Патронатна служба «Янголи Азову».
Прощання зі Степаном Хмарою відбудеться 25 лютого.
Світлої дороги у Вирій Степану Ільковичу.
Вічна Пам’ять. Вічна Слава!
#степанхмара #геройукраїни #дисидент
Чи є крутіше фото? 🔥
Степан #Хмара під час протесту біля посольства росії в Києві, де проходили вибори до російської Державної думи, 18 вересня 2016 р.
Степан #Хмара під час протесту біля посольства росії в Києві, де проходили вибори до російської Державної думи, 18 вересня 2016 р.
Forwarded from The Rusich Diaries
This media is not supported in your browser
VIEW IN TELEGRAM
Арена Львів проти плакатів «Free Azov»‼️
Майже 30 місяців захисники Маріуполя перебувають у полоні. В травні 2022 року вони виконали наказ вищого військово-політичного керівництва — склали зброю та вийшли з території «Азовсталь».
Здавалося , що весь світ знає про героїчний шлях бійців Азову. Наприклад, Японія внесла подвиг наших військових в Бусідо.
На різних заходах світового масштабу можна побачити такий важливий лозунг «Free Azov». Однак, виявляється, що навіть в Україні не кожен може гідно оцінити важливість та трагічність теми полону Маріупольських захисників.
Хочемо поділитися з Вами інцидентом, що стався на матчі «Шахтар» - «ЛНЗ», який відбувся на Арені Львів (06.10).
Футбольні матчі УПЛ є ще одною можливістю нагадати українцям, що захисники Маріуполя досі перебувають в полоні.
Вболівальники «ЛНЗ» вже за традицією
(на кожен матч, що проходить у неділю) привезли з собою трафарети та плакати на тему «Free Azov».
Зазначимо, що перед цим матчем були вже виїзди, де все проходило з підтримкою стюардів, але, на великий подив, не цього разу.
❗️Охорона та працівники стадіону «Арена - Львів» заборонили пронести плакати, пояснюючи це тим, що фанати можуть «почати їх палити»❗️
Інших пояснень не було, крім того, вони пропустили основний банер «free Mariupol defenders», хоч і змусили його розгортати та довго розглядали. Все це змусило запізнитися на початок матчу.
Молоді вболівальники «ЛНЗ» все ж змогли зробити акцент на важливу тему, без плакатів, за допомогою кричалок, але настрій це всім зіпсувало.
Настрій зіпсувався, бо здавалося ми находимся у патріотичному місті — у Львові.
Здавалося йде Наймасштабніша війна з часів другої світової.
Здавалося весь світ знає подвиг Азовців.
Проте адміністрація одного з найбільших стадіонів України вважає за доцільне не допускати молодь з картонними плакатами, не просто з плакатами, а з болючими лозунгами, які лунають далеко за межами нашої Держави.
🔺Вважаємо за потрібне зробити все можливе, щоб адміністрація стадіону «Арена-Львів» зробила правильні висновки і щоб дана ситуація виникла в перше і в останнє. Хоча поспілкувавшись з фанатами інших двіжух, стає зрозуміло, що цей інцидент далеко не перший.
P.S цікава дрібниця.
Після дискусії один працівник запитав «а ви що з Маріуполя?».
На його думку, про цю болючу тему можуть думати лише жителі Маріуполя.
🅣🅗🅔 🅡🅤🅢🅘🅒🅗 🅓🅘🅐🅡🅘🅔🅢
Майже 30 місяців захисники Маріуполя перебувають у полоні. В травні 2022 року вони виконали наказ вищого військово-політичного керівництва — склали зброю та вийшли з території «Азовсталь».
Здавалося , що весь світ знає про героїчний шлях бійців Азову. Наприклад, Японія внесла подвиг наших військових в Бусідо.
На різних заходах світового масштабу можна побачити такий важливий лозунг «Free Azov». Однак, виявляється, що навіть в Україні не кожен може гідно оцінити важливість та трагічність теми полону Маріупольських захисників.
Хочемо поділитися з Вами інцидентом, що стався на матчі «Шахтар» - «ЛНЗ», який відбувся на Арені Львів (06.10).
Футбольні матчі УПЛ є ще одною можливістю нагадати українцям, що захисники Маріуполя досі перебувають в полоні.
Вболівальники «ЛНЗ» вже за традицією
(на кожен матч, що проходить у неділю) привезли з собою трафарети та плакати на тему «Free Azov».
Зазначимо, що перед цим матчем були вже виїзди, де все проходило з підтримкою стюардів, але, на великий подив, не цього разу.
❗️Охорона та працівники стадіону «Арена - Львів» заборонили пронести плакати, пояснюючи це тим, що фанати можуть «почати їх палити»❗️
Інших пояснень не було, крім того, вони пропустили основний банер «free Mariupol defenders», хоч і змусили його розгортати та довго розглядали. Все це змусило запізнитися на початок матчу.
Молоді вболівальники «ЛНЗ» все ж змогли зробити акцент на важливу тему, без плакатів, за допомогою кричалок, але настрій це всім зіпсувало.
Настрій зіпсувався, бо здавалося ми находимся у патріотичному місті — у Львові.
Здавалося йде Наймасштабніша війна з часів другої світової.
Здавалося весь світ знає подвиг Азовців.
Проте адміністрація одного з найбільших стадіонів України вважає за доцільне не допускати молодь з картонними плакатами, не просто з плакатами, а з болючими лозунгами, які лунають далеко за межами нашої Держави.
🔺Вважаємо за потрібне зробити все можливе, щоб адміністрація стадіону «Арена-Львів» зробила правильні висновки і щоб дана ситуація виникла в перше і в останнє. Хоча поспілкувавшись з фанатами інших двіжух, стає зрозуміло, що цей інцидент далеко не перший.
P.S цікава дрібниця.
Після дискусії один працівник запитав «а ви що з Маріуполя?».
На його думку, про цю болючу тему можуть думати лише жителі Маріуполя.
🅣🅗🅔 🅡🅤🅢🅘🅒🅗 🅓🅘🅐🅡🅘🅔🅢
Унікальна ікона Юрія Нікітіна «Богородиця – покровителька українських воїнів».
Ікону було написано спеціально для Рівненщини. На перший план ікони винесено відомих постатей краю.
Про особливості роботи розповів мистецтвознавець Микола Бендюк:
«Ікона скорочено називається «Богородиця військова». Порівняно з образом який нещодавно був освячений в Києві, рівненська ікона наближена до нашого регіону. Так Іван Мазепа відійшов на другий план, а на його місці з’явився великий гетьман князь Костянтин Іванович Острозький (він розбив московське військо в битві під Оршею 1514 р.).
Біля князя зображено не абстрактного воїна Української повстанської армії, а члена провода ОУН родом з Рівненщини, художника Ніла Хасевича. Також тут є Герої Небесної Сотні та бійці АТО».
Джерело: Радіо Трек
#ДеньЗахисників #УПА #ОУН #Покрова
Ікону було написано спеціально для Рівненщини. На перший план ікони винесено відомих постатей краю.
Про особливості роботи розповів мистецтвознавець Микола Бендюк:
«Ікона скорочено називається «Богородиця військова». Порівняно з образом який нещодавно був освячений в Києві, рівненська ікона наближена до нашого регіону. Так Іван Мазепа відійшов на другий план, а на його місці з’явився великий гетьман князь Костянтин Іванович Острозький (він розбив московське військо в битві під Оршею 1514 р.).
Біля князя зображено не абстрактного воїна Української повстанської армії, а члена провода ОУН родом з Рівненщини, художника Ніла Хасевича. Також тут є Герої Небесної Сотні та бійці АТО».
Джерело: Радіо Трек
#ДеньЗахисників #УПА #ОУН #Покрова
Василь #Штернберг (1818–1845), «Ярмарок у містечку Ічня»
...У 1838 році Штернберг познайомився з Тарасом Шевченком, став одним з найближчих його друзів.
Живучи разом з Шевченком на одній квартирі, Штернберг виконав кілька портретів поета. Створив фронтиспіс до першого видання «Кобзаря» — офорт «Кобзар з поводирем» (1840).
Літні канікули Штернберг проводив у маєтку Качанівка на Чернігівщині у мецената Г. С. Тарновського, який опікувався молодим художником. Під час своїх поїздок в Україну Штернберг створив безліч малюнків, акварелей і картин - в основному, пейзажі та побутові сцени.
Тарас Шевченко присвятив Штернбергу поему «Іван Підкова» та перед його від'їздом до Італії подарував «Кобзар», на якому написав вірш «На незабудь Штернбергові» (1840):
Поїдеш далеко,
Побачиш багато;
Задивишся, зажуришся,—
Згадай мене, брате!
Штернберг помер в Італії, проживши всього 27 років.
...У 1838 році Штернберг познайомився з Тарасом Шевченком, став одним з найближчих його друзів.
Живучи разом з Шевченком на одній квартирі, Штернберг виконав кілька портретів поета. Створив фронтиспіс до першого видання «Кобзаря» — офорт «Кобзар з поводирем» (1840).
Літні канікули Штернберг проводив у маєтку Качанівка на Чернігівщині у мецената Г. С. Тарновського, який опікувався молодим художником. Під час своїх поїздок в Україну Штернберг створив безліч малюнків, акварелей і картин - в основному, пейзажі та побутові сцени.
Тарас Шевченко присвятив Штернбергу поему «Іван Підкова» та перед його від'їздом до Італії подарував «Кобзар», на якому написав вірш «На незабудь Штернбергові» (1840):
Поїдеш далеко,
Побачиш багато;
Задивишся, зажуришся,—
Згадай мене, брате!
Штернберг помер в Італії, проживши всього 27 років.
Морська стихія у творчості Руфіна Судковського 🌊
Руфін Гаврилович #Судковський (1850-1885) – видатний художник-мариніст, академік живопису родом з Очакова на Миколаївщині.
Творчість Судковського займає одну з найяскравіших сторінок в історії української мариністики. Митець був сучасником Айвазовського, але створював картини у своєму яскравому та неповторному стилі.
Однією зі знаменитих робіт Судковського стала картина «Прозора вода» (1879–1885), де той блискуче передав стан спокійного моря, прозорість води, майже з фотографічною точністю прописав усі деталі кам’яного берегу із занедбаним човном та перспективою морської далі.
Передчасна смерть обірвала плани художника. Руфін Судковський помер в 1885 році у віці не повних 35 років. Однак ступінь впливу його творчості, чарівність його мистецтва сьогодні так само сильна, як і в роки його життя.
Пам’ять видатного мариніста, вшанована в Очакові, де створено музей мариністичного живопису його імені.
Руфін Гаврилович #Судковський (1850-1885) – видатний художник-мариніст, академік живопису родом з Очакова на Миколаївщині.
Творчість Судковського займає одну з найяскравіших сторінок в історії української мариністики. Митець був сучасником Айвазовського, але створював картини у своєму яскравому та неповторному стилі.
Однією зі знаменитих робіт Судковського стала картина «Прозора вода» (1879–1885), де той блискуче передав стан спокійного моря, прозорість води, майже з фотографічною точністю прописав усі деталі кам’яного берегу із занедбаним човном та перспективою морської далі.
Передчасна смерть обірвала плани художника. Руфін Судковський помер в 1885 році у віці не повних 35 років. Однак ступінь впливу його творчості, чарівність його мистецтва сьогодні так само сильна, як і в роки його життя.
Пам’ять видатного мариніста, вшанована в Очакові, де створено музей мариністичного живопису його імені.