Warning: mkdir(): No space left on device in /var/www/group-telegram/post.php on line 37
Warning: file_put_contents(aCache/aDaily/post/IndexLibrorum/--): Failed to open stream: No such file or directory in /var/www/group-telegram/post.php on line 50 ⸙ Index Librorum ⸙ | Telegram Webview: IndexLibrorum/517 -
Цей допис мав з'явитися ще 26 листопада, проте бувають дні, коли просто нема сил написати щось вартісне. Й узагалі щось. Та саме 26 листопада відсвяткував свій 85-ий день народження Лех Мруз (Lech Mróz) - жива легенда польської антропології. І мені пощастило познайомитися з цим прекрасним чоловіком. Про це й розповім.
З чого ж почати? Це був липень 2021-го, коли світ дещо оговтався від пандемії та масові заходи потроху поверталися в офлайн. Мені пощастило приїхати на тритижневу ХХХІ Східну літню школу від Варшавського університету, де цикл семінарів проводив, зокрема, й мій науковий керівник з SD Anthropos. Проте я потрапив до іншої підгрупи - на семінарські заняття до старенького, проте дуже жвавого професора. Це і був Лех Мруз - людина надзвичайної ерудиції, найприємнішої вдачі й унікального почуття гумору. Зайвим буде й уточнювати, що наслухалися ми від нього чимало цікавезних історій з його багатої дослідницької практики. А досвід польових досліджень у нього величезний!
Лех Мруз народився 26 листопада далекого 1939-го року. Ступінь магістра етнології здобув у 1964 році у Варшавському університеті, де працює й нині. З тих же з 60-х років минулого століття брав участь в антропологічних експедиціях - і не де-небудь, а в Монголії. А потім були експедиції від Балтійського регіону до Балкан, від Сибіру до Індії. Тож не дивно, що він очолив кафедру етнології, а з 2001 по 2013 роки - Інститут етнології та культурної антропології Варшавського університету. Отримав чимало державних нагород, зокрема Золотий Хрест Заслуги в 2005 році, видав понад сотню наукових праць, серед яких кілька знакових монографій з ромських студій. Власне, Лех Мруз відомий у світі саме як циганолог. І дві з його книг мені пощастило мати в своїй бібліотеці. Та це окрема історія, варта розповідей внукам перед каміном) Ну, добре-добре, розповім. Хіба ж не я обіцяв ділитися такими історіями ще в описі цього каналу?
Та ось, що найголовніше: Лех Мруз - великий друг України та українців. Справжній і безумовний. Левову частку польових досліджень провів у наших Карпатах й на Галичині, товаришував з багатьма ключовими постатями культури, зокрема з подружжям Калинців, у котрих часто гостював. Між іншим, саме з розмов із ним у мене виник інтерес до постаті Ірини Калинець. А діло було так.
На одному з семінарів пан професор ділився черговою історією з етнографічних експедицій по Україні, а, власне, тим, як ця експедиція закінчилася у Львові за святковим столом у дружньому колі української інтеліґенції. "І, - каже Лех Мруз, - всі українці, з котрими я працював чи дружив за ці багато років, ніколи не мали нічого проти мене, це була атмосфера взаєморозуміння і глибокої дружби між українцями і мною - поляком. Бувало тільки моя близька подруга, як трохи вип'є, то згадувала мені за столом ті кривди, що поляки чинили українцям😅І так мені було ніяково, не знав куди себе подіти. А чоловік її заспокоював, мовляв, Іренко, та що ж тобі Лех зробив? То ж ні в чому він не винен, то наш друг". А от чия то була оселя ві Львові, професор не зізнавався. Все таки ділився досить особистими речами перед групкою малознайомих студентів. І вже пізніше, коли ми з професором прогулювалися університетським парком, я запитав його: "Це ж була Ірина Калинець?". "Угу" - відповів він. Пальцем в небо - та я вгадав 😏 І це професорове збентеження було таким милим) Він зауважив, щоб це було між нами. От я нікому про це і не розповідаю... 🤫 Хоча саме відтоді я по-особливому став поважати Ірину Калинець. Зрештою, настільки нею зацікавився, що зібрав уже немало її книг. Справжня амазонка!
Та що це я.. Отож, многая літа шановному професору! Sto lat!
Цей допис мав з'явитися ще 26 листопада, проте бувають дні, коли просто нема сил написати щось вартісне. Й узагалі щось. Та саме 26 листопада відсвяткував свій 85-ий день народження Лех Мруз (Lech Mróz) - жива легенда польської антропології. І мені пощастило познайомитися з цим прекрасним чоловіком. Про це й розповім.
З чого ж почати? Це був липень 2021-го, коли світ дещо оговтався від пандемії та масові заходи потроху поверталися в офлайн. Мені пощастило приїхати на тритижневу ХХХІ Східну літню школу від Варшавського університету, де цикл семінарів проводив, зокрема, й мій науковий керівник з SD Anthropos. Проте я потрапив до іншої підгрупи - на семінарські заняття до старенького, проте дуже жвавого професора. Це і був Лех Мруз - людина надзвичайної ерудиції, найприємнішої вдачі й унікального почуття гумору. Зайвим буде й уточнювати, що наслухалися ми від нього чимало цікавезних історій з його багатої дослідницької практики. А досвід польових досліджень у нього величезний!
Лех Мруз народився 26 листопада далекого 1939-го року. Ступінь магістра етнології здобув у 1964 році у Варшавському університеті, де працює й нині. З тих же з 60-х років минулого століття брав участь в антропологічних експедиціях - і не де-небудь, а в Монголії. А потім були експедиції від Балтійського регіону до Балкан, від Сибіру до Індії. Тож не дивно, що він очолив кафедру етнології, а з 2001 по 2013 роки - Інститут етнології та культурної антропології Варшавського університету. Отримав чимало державних нагород, зокрема Золотий Хрест Заслуги в 2005 році, видав понад сотню наукових праць, серед яких кілька знакових монографій з ромських студій. Власне, Лех Мруз відомий у світі саме як циганолог. І дві з його книг мені пощастило мати в своїй бібліотеці. Та це окрема історія, варта розповідей внукам перед каміном) Ну, добре-добре, розповім. Хіба ж не я обіцяв ділитися такими історіями ще в описі цього каналу?
Та ось, що найголовніше: Лех Мруз - великий друг України та українців. Справжній і безумовний. Левову частку польових досліджень провів у наших Карпатах й на Галичині, товаришував з багатьма ключовими постатями культури, зокрема з подружжям Калинців, у котрих часто гостював. Між іншим, саме з розмов із ним у мене виник інтерес до постаті Ірини Калинець. А діло було так.
На одному з семінарів пан професор ділився черговою історією з етнографічних експедицій по Україні, а, власне, тим, як ця експедиція закінчилася у Львові за святковим столом у дружньому колі української інтеліґенції. "І, - каже Лех Мруз, - всі українці, з котрими я працював чи дружив за ці багато років, ніколи не мали нічого проти мене, це була атмосфера взаєморозуміння і глибокої дружби між українцями і мною - поляком. Бувало тільки моя близька подруга, як трохи вип'є, то згадувала мені за столом ті кривди, що поляки чинили українцям😅І так мені було ніяково, не знав куди себе подіти. А чоловік її заспокоював, мовляв, Іренко, та що ж тобі Лех зробив? То ж ні в чому він не винен, то наш друг". А от чия то була оселя ві Львові, професор не зізнавався. Все таки ділився досить особистими речами перед групкою малознайомих студентів. І вже пізніше, коли ми з професором прогулювалися університетським парком, я запитав його: "Це ж була Ірина Калинець?". "Угу" - відповів він. Пальцем в небо - та я вгадав 😏 І це професорове збентеження було таким милим) Він зауважив, щоб це було між нами. От я нікому про це і не розповідаю... 🤫 Хоча саме відтоді я по-особливому став поважати Ірину Калинець. Зрештою, настільки нею зацікавився, що зібрав уже немало її книг. Справжня амазонка!
Та що це я.. Отож, многая літа шановному професору! Sto lat!
BY ⸙ Index Librorum ⸙
Warning: Undefined variable $i in /var/www/group-telegram/post.php on line 260
Since its launch in 2013, Telegram has grown from a simple messaging app to a broadcast network. Its user base isn’t as vast as WhatsApp’s, and its broadcast platform is a fraction the size of Twitter, but it’s nonetheless showing its use. While Telegram has been embroiled in controversy for much of its life, it has become a vital source of communication during the invasion of Ukraine. But, if all of this is new to you, let us explain, dear friends, what on Earth a Telegram is meant to be, and why you should, or should not, need to care. Given the pro-privacy stance of the platform, it’s taken as a given that it’ll be used for a number of reasons, not all of them good. And Telegram has been attached to a fair few scandals related to terrorism, sexual exploitation and crime. Back in 2015, Vox described Telegram as “ISIS’ app of choice,” saying that the platform’s real use is the ability to use channels to distribute material to large groups at once. Telegram has acted to remove public channels affiliated with terrorism, but Pavel Durov reiterated that he had no business snooping on private conversations. Such instructions could actually endanger people — citizens receive air strike warnings via smartphone alerts. Crude oil prices edged higher after tumbling on Thursday, when U.S. West Texas intermediate slid back below $110 per barrel after topping as much as $130 a barrel in recent sessions. Still, gas prices at the pump rose to fresh highs. "Markets were cheering this economic recovery and return to strong economic growth, but the cheers will turn to tears if the inflation outbreak pushes businesses and consumers to the brink of recession," he added.
from sa
