Telegram Group Search
Усі Імперії розвалюються, рано чи пізно. Але, що ж стає з їх мовами, культурними набутками та яка подальша історія писемності?

Сьогодні дізнаємося про це.

(Майже) Повна історія монгольської писемної традиції. Частина 2

1269 рік. Поділ Монгольської імперії вже відбувся, а більша частина ханів вже культурно і релігійно асимілювалися в своїх землях.
Тому, перенесімося до династії Юань - найсхіднішої з усіх держав, утворених на землях Монгольської Імперії.
Там засідає Хубілай-хан, один з молодших правнуків Чингізхана і по сумісництву великий любитель китайської культури та тибетського буддизму.
З цієї причини, аби об'єднати китайців, тибетців та монголів писемно, він найняв тибетського монаха Паґба-Ламу, аби той створив письмо, яке б підходило запису китайської, тибетської, монгольської, староуйгурської мови та санскриту.

В результаті вийшло письмо, тоді відоме як "Нове Монгольське Письмо", а сьогодні відоме для більшості як письмо Паґс-па або ж Монгольське Квадратне письмо.

Незважаючи, що письмо не прижилося, і майже перестало використовуватися після упадку династії Юань, його вплив важко недооцінити:

Перш за все, завдяки ньому ми можемо дослідити еволюцію китайської писемної традиції, оскільки два покоління ханів на троні піднебесної все ж мали немалий вплив.

По-друге, Пханс-Па сильно вплинуло на корейське письмо Хангиль. Більшість базових символів походять саме з Пханс-Па.
In Kazakhstan, they're eating the horse, they're eating the goats of the Dzungars that live there. This is what's happening in the cringe "nomadic" country, unfortunately
У пана Хубілая, володаря імперії Юань, сьогодні день народження. Привітайте його
Від Алтаю по Хінґан𑪟🇲🇳 і деінде - Монголія та навколомонгольське
Усі Імперії розвалюються, рано чи пізно. Але, що ж стає з їх мовами, культурними набутками та яка подальша історія писемності? Сьогодні дізнаємося про це. (Майже) Повна історія монгольської писемної традиції. Частина 2 1269 рік. Поділ Монгольської імперії…
Період Малих Королів - чи не найцікавіший період в монгольській історії, зокрема і з позиції писемності.
У цей період повстало 3 нових письма, і всі із майже схожими цілями.
Сьогодні ми про них дізнаємося.

(Майже) Повна історія монгольської писемної традиції. Частина 3.1

Період Малих Королів, є не тільки часом стагнації монгольської державності, але одночасно і золотим віком її письма, що виникає з активної тибетизації Монголії.

Першим розгляньмо Алі-Ґалі, що, саме в собі не було окремим письмом, а доповненням для вже згаданого монгол-бічіґу. Письмо покликане було спростити переклад буддистських текстів з санскриту, тибетської (та пізніше китайської) на монгольську.

Автором писемності є монгольський перекладач на ім'я Аюш Ґуш.

Хоч сьогодні вже немає потреби перекладати буддистські тексти, Алі-Ґалі надалі вживається. За його поміччю записують іноземні слова з літерами, що не зустрічаються в монгольській мові.

На картинці, наприклад, записане моє ім'я монгольською з ужитком Алі-Ґалі.
Зможете прочитати?
(Майже) Повна історія монгольської писемної традиції. Частина 3.2

УВАГА! Ойрати = калмики

Сьогодні поговоримо з вами про Тодо Бічіґ - Чисте Письмо.

Його можна по праву вважати окремим письмом, оскільки багато правил було переосмислено, позбулися пережитків старомонгольської, що лишились тільки на закістнілому письмі.
Також було додано з десяток нових літер для кращого передання звуків, спрощено запис подвоєнь.

Письмо було створене у 1648 році ойратом Дзая-Пандитою для запису буддистських текстів.

Але окрім цього, письмо ідеально відповідало потребам ойратської мови, тому воно дуже поширилося серед ойратських ханств того періоду, зокрема в Калмицькому.

Калмики користувались письмом до його заміни на кирилицю у 1924р..
У цей же час на кирилицю з Тодо-Бічіґ перейшли й алтайці, які користувалися письмом під час визвольних змагань 1917р..

Сьогодні ним користуються ойрати в Сінцзяні;
В Калмикії намагаються відродити його використання;
А певні ентузіасти Бурятії пробують адаптувати його для бурятської мови.
(Майже) Повна історія монгольської писемної традиції. Частина 3.3

Чи зустрічали ви письмо настільки впливове, що один з його символів став емблемою країни?

Ні? Настав час з таким познайомитися.

Писемність Сойомбо була створена в 1686 році вченим Дзанабадзаром, аби вчергове відповісти на питання про запис монгольської, тибетської та санскриту одним письмом.
Це чи не перша монгольська писемність, що записувалась горизонтально та запозичувала тибетську систему запису слова, тобто що є декілька символів, на які при "нанизуванні" нових елементів змінювалося слово, яке означає цей символ.

Існує легенда, що письмо Дзанабадзар вигадав вночі, побачивши на небі літери, які він і включив в свою нову писемність.

Назва писемності походить від санскритського слова сваямбху, що означає «самостворення».
Спец.символ заслуговує окремої уваги і про нього я колись розповім окремо.

Письмо, хоч і не вживається, надалі є на держ.штампах, купюрах в Монголії.
Письмо також було присутнє на держ. стязі Боґд-Ханства.
Вітаємо маньчжурський народ з Днем Нації (днем етноніму)!
Трохи про маньчжур:

Маньчжур, як єдиного народу, не існувало до 17 сторіччя.
На місці сучасної Маньчжурії (в широкому розумінні) проживали роздроблені чжурчженські (джушенські) племена - нащадки імперії Цзінь - "Золотої Династії", знищеної Чингізханом.

Після занепаду цієї династії чжурчжені дуже деградували в плані державності та жили роздроблено, поплеменно.

Перемінилось все в кінці 16 сторіччя, коли легендарний воїн - Букурі Йокшон почав об'єднувати поділені племена.

Його нащадок - Нурхаці, завершив справу, об'єднавши чжурченів у державу, яка маньчжурською (тоді ще чжурчженською) звучала Айсін-Ґурун, тобто Золота Держава, що мало підкреслювати коріння династії, яке ніби тягнеться з династії Цзінь (не плутати з Цін).

У цей час, як вважається, 13 листопада, 1635 року, його син, Хонг Тайджі надав нову назву для сполученого народу.
Значення етноніму достаменно невідомо, але прийнято вважати, що це назва вживана по відношеню до джушенів Цзяньчжоу - племенної конфедерації, з якої виводився Нурхаці.

#Түүх
(Майже) Повна історія монгольської писемності. Частина 4 (1/2)

Чотири латинізації Монголії

Не зважаючи на всі описані вище писемності, монґол бічіґ продовжувало домінувати серед населення МНР до 1929 року, поки прорадянський уряд Чойболсана не погодив перехід монгольської мови на латинську абетку.
Її автором є вчений М.Поппе, що планував одне письмо для бурятської і монгольської мови. Але успішніший проєкт бурятської вже зробили інші "товаріщі", тож Поппе переробив свій варіант під монгольську.

У результаті його абетка мала 27 літер та була затверджена лідером країни та хуралом*.
Однак великої популярності письмо не набуло. Більшість всеодно припадала монґол бічіґ.

Вдруге про латинське письмо заговорили в 1940 році, коли СССР вже "награвся" з латинкою, уряд МНР спробував вдруге. Цього разу абетка мала 26 літер і 3 диграфи.
Але цього разу письмо проіснувало ще менше: вже в 1941 його замінила кирилиця, остаточно закриваючи питання.
Але це далеко не кінець відносин латинського письма і Монголії...
Від Алтаю по Хінґан𑪟🇲🇳 і деінде - Монголія та навколомонгольське
(Майже) Повна історія монгольської писемності. Частина 4 (1/2) Чотири латинізації Монголії Не зважаючи на всі описані вище писемності, монґол бічіґ продовжувало домінувати серед населення МНР до 1929 року, поки прорадянський уряд Чойболсана не погодив перехід…
(Майже) Повна історія монгольської писемності. Частина 4 (2/2)

В часи експериментів з письмом в Китайській Народній Республіці, пробували впровадити латинське письмо і для мови Внутрішньої Монголії. Це було двічі, вперше - "зверху", вдруге - "знизу".

Вперше в КНР хотіли впровадити монгольську латиницю з барської керманської руки Мао Цзедуна в 1958, але завдання потерпіло невдачу - ніхто не звернув увагу на монгольських "братів". Тодішня абетка складалася з 26 літер і відрізнялась від стандартної тільки двома символами - ô та û.

Вдруге про абетку заговорили вже після смерті Великого Стрибуна Вперед і Грози горобців, тобто у 1979. Тоді вже влада КНР награлась в латинку і вирішила лишити Внутрішній Монголії її монгол бічіґ, а ж тут команда ентузіастів вигадала нову латинку.
Проєкт наробив шуму серед монголів, але, як виявилось, це була лиш абетка для фонетичного запису для транскрипції монгольського письма.
Він був в ужитку до 1990 року.

Ось тут, історія вживання латинки в Монголії і закінчується...?
(Майже) Повна історія монгольської писемності. Частина 5

На день народження Степана Бандери, у 1946 році, влада МНР офіційно затвердила кирилицю як державне письмо.
Цього разу йому вдалося замінити традиційну монголицю, але це все не обійшлося без чисток і маніпуляцій.
Абетка складається з 35 літер. Літера щ ніколи не вживається, але завдяки совковим наполяганням є офіційною.

Письмо вживається і досі, хоч з прийдешнього року планується перехід назад на монголицю.

З цікавого, в часи перших комп'ютерів, літери Ү та Ө ще не додали до Юнікоду, тож монголи вживали українські Ї та Є.

На фото - "Заповіт" Шевченка монгольською мовою.
Депортація калмиків

Сьогодні, 28 грудня 1943 року, за наказом червоного тирана на безпідставній основі, УВЕСЬ калмицький народ був визнаний німецькими колаборантами та засланий до Сибіру та Казахстану за підтримки НКВДистської операції "Улуси".
Калмицьку автономію, хоч наскільки б фікційною вона була, було ліквідовано, а
її землі розділені між областями, а території активно заселялись росіянами.
Вигнаним калмикам заборонено було повертатись на свою рідну землю.

Під час переселення померло 7%, або ж 17 тисяч калмиків, ще більше під час перебування в Сибіру.

Тільки в часи хрущовської відлиги, у 1959 році, калмикам дозволили повернутись до своєї батьківщини та знову заснувати свою автономію.

У цей печальний для калмицького народу день я хочу, аби нікому з нас не було байдуже до злочинів проти жодних з народів з боку російських окупантів та колонізаторів.
Будь то татари, калмики, інгуші чи українці.
Вчора я пропустив неймовірно важливу подію - День незалежності Монголії!

Усіх вітаю з пройшовшим святом, а також сьогодні вам розповім історію монгольської незалежності.

Чекайте пост через пів години.
Монгольська революція 1911 року


Що-ж.

У 1911 році, стан Монголії був гірше ніж будь-коли: китайська колонізація, податки в сріблі, бідність та російський вплив знищували колись величну державу та регіональну силу.
Тож, 18 представників знаті написали листа царю про військову підтримку, та, не дочекавшись відповіді, оголосили незалежність Монголії, успішно вигнавши китайських губернаторів зі столиці(Урги) та ключового міста - Ховду. Монголи отримали підтримку з боку казаків Сємьонова та японців, однак й ті й інші нав'язували монголам невигідні умови, тож вони були відкинуті.

Для тих, хто зацікавлений повною версією, запрошую прочитати нашу статтю.
У Монголії сьогодні починається есөн ес, що означає в дослівному перекладі дев'ять дев'яток.

Під цими числами мається на увазі 81 день холодів.


Монголи рахують ці холоди по дев'ять днів, які починаються з:

1. "малого" холоду або Балчир ес, які рахують за цими ознаками:
-Замерзає нермел архі (молочна горілка м'якої перегонки);
-замерзає Хорз архі (інший традиційний алкогольний напій) який міцніший;
-Роги трирічного бичка відвалюються.

2. Ідер ес або Дорослий ес:
-відваляться роги чотирирічного бичка;
-варений рис не замерзає;
-Дорога стає більш помітною.

3. Старий ес або Хөгшин ес:
-Тануть верхівки гір і пагорбів;
-Буде сльота;
-Приходить перше потепління.
2025/01/07 13:26:10
Back to Top
HTML Embed Code: