Ми не будемо озиратися назад і переповідати всі ті події, які сталися й не сталися з нами, в нас і довкола нас; ми не будемо переповідати прочитані за цей час книги; ми не будемо повертатися в зиму…

…Проте сьогодні на пробіжці мене наздогнало інше. Одна з другорядних героїнь фільму, фермерова сестра Марта, вчора наполегливо когось нагадувала, і я ніяк не міг збагнути, кого саме. І тоді, коли в…

​​​​​​​Виростаємо – і сакральний, безперервний час дитинства змінюється пошматованими буднями дорослого життя, в якому замість безтурботності – клопоти, замість безпричинної радості – цілком обґрунтовані смутки і нудьга. Там, де сяяло стонадцять барвистих…

31 серпня 1993 Останній день літа, несподівано гарний день, коли пощастило спіймати три рибини і зготувати з них юшку — буде сюрприз до завтрашнього маминого приїзду, — аж приїхав Кашка і привіз ко…

Ми поговорили про те, як на фронті налаштування людини збиваються до первісних, а військові підрозділи живуть за законами племені, що таке естетика війни і етика ненависті, і чому філософу Баумейстеру не варто зустрічатися з Шандрою.

Багатьох вводить в оману позірна простота поезії Лишеги. Насправді це не простота, а прозорість, створення якої потребує чималих зусиль і неозорої ерудиції. Утім, хіба не можна витрактувати як поез…

Я не розумію людей, які слухають музику фоном, готуючи страву на кухні або читаючи книжку чи дивлячись телевізор. Вони слухають – і не чують. Авжеж, на пробіжках, у маршрутках я теж слухаю транс, б…

На тлі страхітливих подій теперішньої війни питання про сенс життя здається надто великою – і необов’язковою – розкішшю. Докладніше — у тексті на Еспресо

Одержував від людей подаяння, просив милостиню, і так потихеньку, не померши з голоду, дожив до кінця року  Та я ще себе до щасливчиків зарахую на старості літ! Мацуо БасьоРік виразно закінчує…

Тепер про мої найголовніші книжки року, вкрай стисло. Я й досі під враженням від “щільнийчорний” Дмитра Шандри, до якої мав честь написати передмову (ознайомитися з нею можна тут). Проз…

Крайній ліворуч – Костянтин Москалець. 1982 рік.Сьогодні чимало авторів блогів розпочинають пости присягоюПрисягаю, що все написане правда, і я писав це без використання алгоритмів. Присягаю,…

Сьогодні останній день зими і я хочу від усього серця подякувати тим, хто протягом перших місяців цього року підтримав мене фінансово (частково це було пов’язано з нещодавнім днем народження)…

Одного дня я повернуся в місто з паперовими корабликами в калюжах з паперовими літачками в небі спробую розповісти де я був що зі мною сталося але нічого не вийде тільки ріжучи хліб до святкового с…

Ідеєю людини є її місія, якої більше ніхто, крім неї, не може виконати у тутешньо-теперішньому, саме ось такому перебуванні.Історичні час і місце, життєвий світ цієї людини і її доля є такими самим…

З “Вечірнього меду” Теплий вітер квітня гнав повз нас череди струнконогих галичанок, гортав строкаті сторінки спідниць, ворожив на барвистих картах розкішних сукенок і, обертаючись зникаючою юністю…

Отримав радісну звістку з Видавництва Старого Лева – перевидання “Келії Чайної Троянди” з’явилося друком, незабаром буде у книгарнях. Хочу від усього серця подякувати Мар&#8…

*** Темної ночі в місті чужому хліба шматочок псові бездомному кинув я не загину я мови навчуся латинської землю знайду ту де папороть квітне де хвощ біло-чорні пелюстки швиргає під лапи бездумним …

Мені п’ять років. У гості до батька прийшов знайомий із портативним магнітофоном (на той час велетенська рідкість). Мене просять заспівати “Черемшину”. Без проблем! Ми співаємо із…