Останні кілька років, а активніше - з початком СВО російська культура і мова набули характеру дедалі більш «руссоїстських» (від прізвища Жана-Жака Руссо, а не назви країни) у контексті концепції про «шляхетного дикуна». У мистецтві (напевно мимоволі) це вкрай наглядно зобразив Гоша Рубчинський, представивши російську культуру як клоаку похмурих і недоброзичливих «граждан» в олімпійках західного бренду Адідас, логотип якого вони навіть виголюють на голові, ніби це карго-культ (Показ колекції за 2018 рік 14 січня в Єкатеринбурзі). До речі, досить автентично, адже в реальності раніше так іноді дійсно робили!
Головне тут те, що абсолютній більшості росіян сподобалась ця «клюква», яка буквально висміює їхню культуру, а не була піддана анафемі й засуджена, як це було б належне зробити. Подібне ми бачимо в літературі, де куди не глянь - скрізь вихваляють «могучий русский мат» в усьому його скоцтві та бидляцтві. І недаремно, адже всюдисуща пропаганда і репресивний режим навряд чи допустить до тиражування праць високоосвічених людей, які, як правило, засуджують цей же режим разом з його діями. Сучасна російська культура в ще більш провінційному становищі, ніж за часів Пушкіна або Достоєвського. Звісно, кілька століть тому аристократія в Росії не розмовляла російською у своєму колі, але в цьому то й річ: аристократії більше немає. Все ще набагато гірше.
З початком повномасштабної війни російська та українські культури почали поступово мінятися місцями. Почавши СВО, путінський режим значною мірою підірвав авторитет Росії навіть серед пострадянських республік. Те, скільки було «мовних скандалів» всередині Казахстану, навіть не перелічити, і все на ґрунті неприйняття російської мови! З одного боку, відмова цивілізаційної сторони людства від російської культури, з іншого - орієнтація російської культури на бидло і провінціалів, які становлять більшу частину солдатів ЗС-РФ. Нагадую, СВОшники - нова еліта Росії. Це ті, що у своїй масі кримінальники або алкаші. Ті, хто заради прибутку, помилування режимом або в п'яному угарі підписали контракт. Це точно не частина населення високоосвічених фахівців або бізнесменів без алко/наркозалежності. Важливо, щоб режим міг достукатися до своєї ЦА, а зробити це можна тільки розмовляючи їхньою мовою, через що доводиться підганяти російську культуру під рамки сприйняття алкаша-СВОшника, далі яких він бачити не в змозі.
З іншого боку, ми бачимо значущий ренессанс в українській культурі: безліч нових і якісних перекладів культурно значущих творів, багато з яких пишуть з нуля, а мова оригіналу в них українська, а ще більшому ще тільки належить бути написаним. Завжди помічав, що українська мова ніколи не здавалася провінційною, такою здавалася саме україно-російський суржик, часто поширений у селах. Нині ж почесно, а нерідко й обов'язково, щоб твоєю головною мовою завжди й скрізь була настільки літературна українська, наскільки це можливо. Тому дедалі частіше можна побачити як у минулому російськомовні, наприклад, артисти всі як один перейшли на українську. Крім того, можливо мимоволі, але українська діаспора поширює свою культуру на Європу, як морська вода виносить сіль на берег. У сумі з тим, що війна в Україні це загалом гучна подія, безліч іноземців теж почали заглиблюватися в українську культуру, іноді й пройнявшись нею, а наші співвітчизники почали дедалі активніше шукати «український логос». Також неможливий Гоша Рубчинський в українському середовищі - його просто зацькують за «шароварщину»!
Російська мова, навіть маючи статус міжнародної, більше не дає тих можливостей, що раніше, це вже не «вікно у світ» і не показник елітарності або освіченості. Іний раз знання «язика» може зіграти навіть злий жарт. Минуть роки, а ворожа мова тільки зміцниться у своєму становищі частини «культури худоби», якою була за часів Гольштейн-Готторп-Романових. Утім, усе ще й залежить від того, наскільки добре себе зможе зарекомендувати українська культура. Але принаймні для співвітчизників можу сказати ствердно: «Вчи українську, в Раю по-російськи ніхто не говорить»!
Останні кілька років, а активніше - з початком СВО російська культура і мова набули характеру дедалі більш «руссоїстських» (від прізвища Жана-Жака Руссо, а не назви країни) у контексті концепції про «шляхетного дикуна». У мистецтві (напевно мимоволі) це вкрай наглядно зобразив Гоша Рубчинський, представивши російську культуру як клоаку похмурих і недоброзичливих «граждан» в олімпійках західного бренду Адідас, логотип якого вони навіть виголюють на голові, ніби це карго-культ (Показ колекції за 2018 рік 14 січня в Єкатеринбурзі). До речі, досить автентично, адже в реальності раніше так іноді дійсно робили!
Головне тут те, що абсолютній більшості росіян сподобалась ця «клюква», яка буквально висміює їхню культуру, а не була піддана анафемі й засуджена, як це було б належне зробити. Подібне ми бачимо в літературі, де куди не глянь - скрізь вихваляють «могучий русский мат» в усьому його скоцтві та бидляцтві. І недаремно, адже всюдисуща пропаганда і репресивний режим навряд чи допустить до тиражування праць високоосвічених людей, які, як правило, засуджують цей же режим разом з його діями. Сучасна російська культура в ще більш провінційному становищі, ніж за часів Пушкіна або Достоєвського. Звісно, кілька століть тому аристократія в Росії не розмовляла російською у своєму колі, але в цьому то й річ: аристократії більше немає. Все ще набагато гірше.
З початком повномасштабної війни російська та українські культури почали поступово мінятися місцями. Почавши СВО, путінський режим значною мірою підірвав авторитет Росії навіть серед пострадянських республік. Те, скільки було «мовних скандалів» всередині Казахстану, навіть не перелічити, і все на ґрунті неприйняття російської мови! З одного боку, відмова цивілізаційної сторони людства від російської культури, з іншого - орієнтація російської культури на бидло і провінціалів, які становлять більшу частину солдатів ЗС-РФ. Нагадую, СВОшники - нова еліта Росії. Це ті, що у своїй масі кримінальники або алкаші. Ті, хто заради прибутку, помилування режимом або в п'яному угарі підписали контракт. Це точно не частина населення високоосвічених фахівців або бізнесменів без алко/наркозалежності. Важливо, щоб режим міг достукатися до своєї ЦА, а зробити це можна тільки розмовляючи їхньою мовою, через що доводиться підганяти російську культуру під рамки сприйняття алкаша-СВОшника, далі яких він бачити не в змозі.
З іншого боку, ми бачимо значущий ренессанс в українській культурі: безліч нових і якісних перекладів культурно значущих творів, багато з яких пишуть з нуля, а мова оригіналу в них українська, а ще більшому ще тільки належить бути написаним. Завжди помічав, що українська мова ніколи не здавалася провінційною, такою здавалася саме україно-російський суржик, часто поширений у селах. Нині ж почесно, а нерідко й обов'язково, щоб твоєю головною мовою завжди й скрізь була настільки літературна українська, наскільки це можливо. Тому дедалі частіше можна побачити як у минулому російськомовні, наприклад, артисти всі як один перейшли на українську. Крім того, можливо мимоволі, але українська діаспора поширює свою культуру на Європу, як морська вода виносить сіль на берег. У сумі з тим, що війна в Україні це загалом гучна подія, безліч іноземців теж почали заглиблюватися в українську культуру, іноді й пройнявшись нею, а наші співвітчизники почали дедалі активніше шукати «український логос». Також неможливий Гоша Рубчинський в українському середовищі - його просто зацькують за «шароварщину»!
Російська мова, навіть маючи статус міжнародної, більше не дає тих можливостей, що раніше, це вже не «вікно у світ» і не показник елітарності або освіченості. Іний раз знання «язика» може зіграти навіть злий жарт. Минуть роки, а ворожа мова тільки зміцниться у своєму становищі частини «культури худоби», якою була за часів Гольштейн-Готторп-Романових. Утім, усе ще й залежить від того, наскільки добре себе зможе зарекомендувати українська культура. Але принаймні для співвітчизників можу сказати ствердно: «Вчи українську, в Раю по-російськи ніхто не говорить»!
BY Плач Єремії
Warning: Undefined variable $i in /var/www/group-telegram/post.php on line 260
'Wild West' Russians and Ukrainians are both prolific users of Telegram. They rely on the app for channels that act as newsfeeds, group chats (both public and private), and one-to-one communication. Since the Russian invasion of Ukraine, Telegram has remained an important lifeline for both Russians and Ukrainians, as a way of staying aware of the latest news and keeping in touch with loved ones. This ability to mix the public and the private, as well as the ability to use bots to engage with users has proved to be problematic. In early 2021, a database selling phone numbers pulled from Facebook was selling numbers for $20 per lookup. Similarly, security researchers found a network of deepfake bots on the platform that were generating images of people submitted by users to create non-consensual imagery, some of which involved children. In this regard, Sebi collaborated with the Telecom Regulatory Authority of India (TRAI) to reduce the vulnerability of the securities market to manipulation through misuse of mass communication medium like bulk SMS. At this point, however, Durov had already been working on Telegram with his brother, and further planned a mobile-first social network with an explicit focus on anti-censorship. Later in April, he told TechCrunch that he had left Russia and had “no plans to go back,” saying that the nation was currently “incompatible with internet business at the moment.” He added later that he was looking for a country that matched his libertarian ideals to base his next startup.
from sa
