Notice: file_put_contents(): Write of 9575 bytes failed with errno=28 No space left on device in /var/www/group-telegram/post.php on line 50
Warning: file_put_contents(): Only 4096 of 13671 bytes written, possibly out of free disk space in /var/www/group-telegram/post.php on line 50 Tregubov's Purrple Chamber | Telegram Webview: purrphyrogenit/617 -
Є одна річ, яка мене занадто дратує, і вже час виписати.
Це нерозуміння людьми того, як працює так зване призупинення сумнівів в художніх творах. І навіщо воно взагалі. І як його калібрувати.
Коли ми знайомимось з якимось художнім твором, ми приймаємо певні умовності тому, що розуміємо: інакше нам історію не розкажуть, або вона не буде для нас цікавою. Це і називається призупиненням сумнівів.
Тому в книжках, фільмах, компьютерних іграх час викладається нелінійно, а сюжет концентрується на цікавих подіях, а не описує кожен похід героя до вітру. В театрі ми миримося з тим, що декорації - це наче місце події, а ота картонка - то башта. В кіно - що пласка картинка на екрані є чимось на кшталт вікна в інший світ. В компьютерних іграх - те, що персонаж може відроджуватися, або те, що аптечка миттєво лікує поранення.
Це все ок. Без цього “кіна б не було”.
Існують також додаткові жанрові умовності. Так, ми звикли, що в фентезі є магія та інші людиноподібні раси. Існують навіть традиційні умовності окремого сетингу чи серії творів: так, в Зоряних Війнах чутно вибухи в космосі.
Є, втім, хороше правило: кожна умовність є зайвою. Це милиця, що дозволяє автору довезти до нас вигаданий світ, не розтрусивши. Якщо можна без неї, то краще без неї.
Тому багато глядачів б’є себе по лобі, коли в фільмі персонаж починає товкати трихвилинну передсмертну промову після того, як йому в груди прилетіла черга з крупнокалиберного кулемету. Або коли герой, як у “Джентльменах”, після довгої пробіжки дістає з-під поли немаленький пістолет-кулемет, і виникає питання, в якому отворі він його ховав всю дорогу. Або коли комуніст-відлюдник в хатині в лісі вирощує своїх дітей вундеркіндами з багажом знань кількох університетів та вільним володінням китайською. Ну й над фентезі 80-х, де найбільш розповсюдженим комплектом одягу воїна були хутряні труси (у випадку воїтельниці доповнювалися бронеліфчиком), народ вже в тих же 80-х починав посміюватися.
Звісно, це все можна, якщо жанр - абсурдистська пародія, яке-небудь Кунг Фьюрі, яке якраз це все стібе. Навіть треба. А от в інших ситуаціях для кожної додаткової умовності, кожного спонукання глядачі до припинення сумнівів, потрібне обгрунтування.
І отут ми підійшли до проблем сучасності.
Я втомився чути від людей, що якщо в творі є хоч одна умовність з призупиненням сумніву, то тепер можна скільки завгодно.
Ні, те, що в світі твору є дракони, не означає, що косинус в ньому може доходити до чотирьох.
Ні, те, що там є іншопланетяни, не означає, що люди зможуть побудувати комунізм.
Ні, те, що там є магія, не скасовує ані закони Ньютона, ані закони Менделя. Долати може. Але не скасовувати.
І головне - кожне таке додаткове “але” має бути обгрунтовано чимось більшим, ніж “а в нас все одно і так є багато умовностей”.
Саме це і є причиною більшості срачів щодо “woke” в творах. Не слід шукати чорношкірого самурая в темній комнаті, якщо там його немає, і робити його, шкаф з антресолями, асасіном серед полутораметрових японських селян. І те, що у вас там іншопланетяни і перенесення пам’яті в поколіннях - не аргумент. І всовувати африканку в скандинавський пантеон не треба. Бо всім очевидно, що робите ви це не задля художньої мети. А коли додаткова умовність, додаткова вимога призупинити сумніви падає людині на голову через те, що у авторів ідеологія - це завжди курвить.
Ну просто для прикладу візьмемо радянську “повесточку” - ви “За двома зайцями” бачили? А вас там не дратували “положительні герої” - себто ті самі соцреалістичні пролетарії з ідеальною вимовою? Саме тому, що вони в творі виглядали просто як чергові по казармі. А не дивувало, якого милого головний кредитор Голохвостого в кінці його здає, хоча вся історія зі шлюбом затівалася саме для того, щоб повернути йому борг, і з ним же проговорювалася?
Все це туди впихнули просто в межах ідеології. І око різало, і вибивалось із загальної стилістики фільму.
Є одна річ, яка мене занадто дратує, і вже час виписати.
Це нерозуміння людьми того, як працює так зване призупинення сумнівів в художніх творах. І навіщо воно взагалі. І як його калібрувати.
Коли ми знайомимось з якимось художнім твором, ми приймаємо певні умовності тому, що розуміємо: інакше нам історію не розкажуть, або вона не буде для нас цікавою. Це і називається призупиненням сумнівів.
Тому в книжках, фільмах, компьютерних іграх час викладається нелінійно, а сюжет концентрується на цікавих подіях, а не описує кожен похід героя до вітру. В театрі ми миримося з тим, що декорації - це наче місце події, а ота картонка - то башта. В кіно - що пласка картинка на екрані є чимось на кшталт вікна в інший світ. В компьютерних іграх - те, що персонаж може відроджуватися, або те, що аптечка миттєво лікує поранення.
Це все ок. Без цього “кіна б не було”.
Існують також додаткові жанрові умовності. Так, ми звикли, що в фентезі є магія та інші людиноподібні раси. Існують навіть традиційні умовності окремого сетингу чи серії творів: так, в Зоряних Війнах чутно вибухи в космосі.
Є, втім, хороше правило: кожна умовність є зайвою. Це милиця, що дозволяє автору довезти до нас вигаданий світ, не розтрусивши. Якщо можна без неї, то краще без неї.
Тому багато глядачів б’є себе по лобі, коли в фільмі персонаж починає товкати трихвилинну передсмертну промову після того, як йому в груди прилетіла черга з крупнокалиберного кулемету. Або коли герой, як у “Джентльменах”, після довгої пробіжки дістає з-під поли немаленький пістолет-кулемет, і виникає питання, в якому отворі він його ховав всю дорогу. Або коли комуніст-відлюдник в хатині в лісі вирощує своїх дітей вундеркіндами з багажом знань кількох університетів та вільним володінням китайською. Ну й над фентезі 80-х, де найбільш розповсюдженим комплектом одягу воїна були хутряні труси (у випадку воїтельниці доповнювалися бронеліфчиком), народ вже в тих же 80-х починав посміюватися.
Звісно, це все можна, якщо жанр - абсурдистська пародія, яке-небудь Кунг Фьюрі, яке якраз це все стібе. Навіть треба. А от в інших ситуаціях для кожної додаткової умовності, кожного спонукання глядачі до припинення сумнівів, потрібне обгрунтування.
І отут ми підійшли до проблем сучасності.
Я втомився чути від людей, що якщо в творі є хоч одна умовність з призупиненням сумніву, то тепер можна скільки завгодно.
Ні, те, що в світі твору є дракони, не означає, що косинус в ньому може доходити до чотирьох.
Ні, те, що там є іншопланетяни, не означає, що люди зможуть побудувати комунізм.
Ні, те, що там є магія, не скасовує ані закони Ньютона, ані закони Менделя. Долати може. Але не скасовувати.
І головне - кожне таке додаткове “але” має бути обгрунтовано чимось більшим, ніж “а в нас все одно і так є багато умовностей”.
Саме це і є причиною більшості срачів щодо “woke” в творах. Не слід шукати чорношкірого самурая в темній комнаті, якщо там його немає, і робити його, шкаф з антресолями, асасіном серед полутораметрових японських селян. І те, що у вас там іншопланетяни і перенесення пам’яті в поколіннях - не аргумент. І всовувати африканку в скандинавський пантеон не треба. Бо всім очевидно, що робите ви це не задля художньої мети. А коли додаткова умовність, додаткова вимога призупинити сумніви падає людині на голову через те, що у авторів ідеологія - це завжди курвить.
Ну просто для прикладу візьмемо радянську “повесточку” - ви “За двома зайцями” бачили? А вас там не дратували “положительні герої” - себто ті самі соцреалістичні пролетарії з ідеальною вимовою? Саме тому, що вони в творі виглядали просто як чергові по казармі. А не дивувало, якого милого головний кредитор Голохвостого в кінці його здає, хоча вся історія зі шлюбом затівалася саме для того, щоб повернути йому борг, і з ним же проговорювалася?
Все це туди впихнули просто в межах ідеології. І око різало, і вибивалось із загальної стилістики фільму.
BY Tregubov's Purrple Chamber
Warning: Undefined variable $i in /var/www/group-telegram/post.php on line 260
Continuing its crackdown against entities allegedly involved in a front-running scam using messaging app Telegram, Sebi on Thursday carried out search and seizure operations at the premises of eight entities in multiple locations across the country. "There are a lot of things that Telegram could have been doing this whole time. And they know exactly what they are and they've chosen not to do them. That's why I don't trust them," she said. Telegram does offer end-to-end encrypted communications through Secret Chats, but this is not the default setting. Standard conversations use the MTProto method, enabling server-client encryption but with them stored on the server for ease-of-access. This makes using Telegram across multiple devices simple, but also means that the regular Telegram chats you’re having with folks are not as secure as you may believe. 'Wild West' Lastly, the web previews of t.me links have been given a new look, adding chat backgrounds and design elements from the fully-features Telegram Web client.
from sa
