🇺🇸 Чи може Маск стати третьою силою в американській політиці?

💬 Ідея створення третьої партії для американської політики не нова. Це постійна тема, особливо впродовж останнього сторіччя. 

🔗 Для довідки: окрім партії республіканців та демократів, у США зареєстровано понад 100 інших партій. Серед найбільш відомих зараз третіх партій — «Зелені» та Лібертаріанська.

➡️ Але система США така, що побудована для забезпечення двопартійності (хоча це не виключає можливість третіх, четвертих партій у Конгресі). Але щоб треті, четверті партії були представлені, вони повинні мати хоча б локальну змогу перемагати на рівні округів та штатів. Тобто мати від 30% до 50%+ голосів. Тому «високий поріг входу» і є одним з основних чинників, що регулює систему до «сталої двопартійності». 

🔄 Третім партіям після непоганого старту часто не вистачало: структури, коштів, стабільності, лідерів і так далі.

А що Маск?

Поки найбагатша людина на планеті має кошти, структури, впливове коло спілкування і, що важливо, власну, як-не-як чинну, вкрай популярну у США соціальну мережу. Також не варто відкидати, що з посиленням криз у Республіканській партії та послабленням підтримки Трампа, Маск ще потенційно може перетягнути й чинних конгресменів до себе.

❓ Чи є потенціал у партії Маска?

У стартових показниках — так. Відповідно до дослідження Quantus Insights, 40 % американців готові розглянути можливість підтримки партії Маска серед всіх виборців. 

➡️ Найбільше Маск б’є по ядру «республіканців» (білі чоловіки). Потенційну прихильність до партії Маска висловили 57 % республіканців-чоловіків, 47 % незалежних виборців-чоловіків і лише 7% демократів-чоловіків.

Але Quantus Insights — не надто надійне джерело для поточних висновків, тому варто дивитись й інші суміжні дослідження. А ці дослідження дають нам такі дані:

Дані Ipsos демонструють, що:

🛑70,8% виборців відчувають себе втомленими та розчарованими політичним процесом.

🛑28 % мають негативне ставлення до обох партій — найвищий рівень за майже 30 років (дані 2023 року).

🛑 69% політично незалежних, 53% демократів, 48% республіканців підтримують створення третьої партії (дані 2024)

Тож поле для Маска є.

Питання — як він ним скористується. Не варто відкидати можливість Білого Дому вчинити тиск на державні замовлення, призначені для компаній Маска. Цим Трамп неодноразово погрожував. Але в політиці образ «жертви» може тільки посилити електоральний ефект.

⏩ Також варто розуміти, що Маску не треба глобально перемагати на виборах, щоб впливати на політику. Йому достатньо мати «золоту акцію» — ту саму різницю між мандатами республіканців та демократів. 

➡️ На тлі того, що двопартійні рішення з кожним роком стають рідкістю, то партії Маска, умовно на 2026 рік, для впливу на американську політику достатньо мати або 5-6 сенаторів, або до 15 конгресменів Палати представників. 

➡️ Це приблизний розмір «золотої акції», достатньої, щоб блокувати проєкти Білого дому та ставити власні умови. Інакше республіканцям по кожному питанню треба буде домовлятися з демократами, що в сучасних умовах американської політики виглядає радше як фантастика.

➡️ Насправді навіть такий результат для мультимільярдера виглядає складно, враховуючи американську систему виборів, але з ресурсами та можливостями Маска це не виглядає неможливим. 

Особливо на тлі глибокої кризи в Республіканській та Демократичній партіях і переважного розчарування виборців, які все більше скасовують «підписку на класичні партії» та стають «незалежними виборцями».

🛑Тelegram🛑Сайт🛑Instagram
🛑Twitter🛑Мерч 🛑 Підтримати

#ПочитатиНаВечір

🌐 Нові статті, які вийшли на нашому сайті resurgamhub:

🔗 Що очікує російську економіку: рецесія чи «похолодання» з перспективою відновлення росту?

Автор: є розширенням однойменного мого допису на каналі.

Наразі можна спостерігати, що до вже традиційних проблем російської економіки у вугільній промисловості, залізниці та місцевих бюджетах додалися нові кризові блоки: металургія, агросектор, і остаточно утвердилася криза в нерухомості та іноземних інвестиціях. 

Доступна для прочитання: українською, англійською, німецькою, французькою, іспанською, словацькою.

—————————————————

🔗 Наркотрафік, зміцнення кордонів та суверенний інтернет: про що говорили та що вирішили на засіданні ОДКБ у Киргизстані?

Автор: редакційна Resurgamhub.

19 червня 2025 року в місті Чолпон-Ата у Киргизстані, відбулося чергове засідання Комітету секретарів рад безпеки ОДКБ. У заході взяли участь представники зацікавлених міністерств та відомств Білорусі, Казахстану, Киргизстану, Московії, Таджикистану, Антитерористичного центру СНД, Секретаріату ОДКБ та група офіцерів Об'єднаного штабу Організації. Що вони обговорювали?

Доступна для прочитання: українською, англійською, німецькою, французькою, іспанською.

—————————————————

🔗 Червонокнижні літаки. Чи зможуть росіяни відновити стратегічну авіацію після “Павутини”?

Автор: стаття OSINT-аналітика Іллі Болгарина, яка початково була опублікована виданням Оборонка та републікується зі згоди видання.

"Оборонка" проаналізувала, які саме російські літаки були уражені з початку великої війни, яке їхнє значення на полі бою, скільки таких повітряних суден залишалось у запасі та чи зберегла Росія спроможності ремонтувати, модернізувати та будувати нові стратегічні судна.

Доступна для прочитання: українською, англійською, німецькою, іспанською.

—————————————————

А хто більше хоче послухати, то вийшов новий тижневий огляд новин на YouTube 🎞 "Балтійська коаліція проти Кремля | Пентагон проти України"

У цьому випуску ми з Вами поговорили про:

🛑Балтійську коаліцію проти тіньового флоту московії, яка готова до дій.
🛑Що стоїть за блокуванням військової допомоги Україні з боку Пентагону?

—————————————————
Дивитись ➡️ https://youtu.be/w52sAfnLZas
—————————————————

🇨🇳 Потенційні причини відсутності Сі Цзіньпіна на саміті БРІКС у Бразилії

💬 Попри доволі міцні дипломатичні та економічні зв’язки між Бразилією та Китаєм сукупність факторів могла вплинути на рішення Сі Цзіньпіна не відвідувати Бразилію.

Тож пропоную розглянути ці фактори — від найбільш значущого до найменш.

➡️ 1. Небажання Китаю ділити лідерство в БРІКС і, як наслідок, навмисне пониження статусу саміту в «непідконтрольних країнах».

Від створення БРІКС певне неформальне лідерство в організації посідали Пекін та Москва, але широкомасштабне вторгнення, жорсткі санкції й, зрештою, виснаження московії призвели до надмірної ролі Китаю для московії. Тому статус «партнерства» змістився до статусу «залежності», а БРІКС став більш «китайським».

➡️ Натомість такі країни в організації, як Індія чи Бразилія можуть (і потенційно час від часу роблять) незалежні кроки в рамках організації, що не відповідає баченню Пекіна щодо розвитку БРІКС як організації просування китайських інтересів.

Небажанням підсилювати інших учасників БРІКС інколи трактують відмову Сі Цзіньпіна відвідувати певні заходи. Наприклад, саміт G20 в Індії 2023 року.

➡️ 2. Реакція Китаю на блокування Бразилією вступу нових членів на саміті БРІКС в Казані 2024 року.

➡️ Бразилія заблокувала вступ Нікарагуа та Венесуели до БРІКС. Публічний мотив — політична напруга уряду Бразилії з урядами цих країн. 

➡️ Непублічна причина блокування — небажання Бразилії посилювати в БРІКС позиції Китаю та московії саме країнами з Південної Америки. 

Бразилія, в рамках позиціювання себе як «регіонального лідера Південної Америки», розглядає себе в БРІКС як головного представника інтересів цієї ж Південної Америки. 

➡️ Тому країни з Південної Америки, на думку уряду Лули да Сільви, мають або бути дуже близькими до позицій Бразилії, або не бути в БРІКС. Як з урядом Нікарагуа, так і урядом Мадуро у Венесуелі у Бразилії проблеми. 

➡️ 3. Поточні торгівельні та політичні розбіжності між Бразилією та Китаєм.

За 2025 рік між Китаєм та Бразилією виникало декілька зон напруження:

🛑Демпінгові суперечності. Бразильський уряд наприкінці 2025 року планує підняти мито з 10% до 35% на ввезені електромобілі. Це переважно зачепить китайського виробника.

🛑У березні – травні 2025 р. бразильські прокурори провели низку перевірок та обшуків у місцях будівництва заводів китайських BYD у Бразилії, де встановили факти порушення трудового законодавства, несплати податків, а також зафіксували випадки примусової праці та, ймовірно, торгівлі людьми. 

Окрім того, що зараз триває процес, у межах якого китайський виробник може бути примушений сплатити 50 млн$ штрафу, ця справа може ще завдати репутаційного удару по китайському бренду 

🛑Цього року під час візиту Лули да Сільви разом із дружиною до Пекіна дружина бразильського президента, Жанья да Сілва, порушила протокол та публічно висловилась щодо «небезпечності Тік Току» та «випадків смерті дітей через Тік Ток». 

➡️ 4. Відсутність путіна на саміті.

Бразилія не готова гарантувати «безпеку путіну», що вже на чинному етапі геополітичної напруженості та блоковості світу, може сприйматись Пекіном як прагнення Бразилії бути «на двох стільцях».

➡️ Інший момент полягає в тому, що зараз Китай використовує публічність контактів між Сі Цзіньпіном і путіним як непрямий метод подати сигнал — як самому Кремлю, що вони в зоні «китайського впливу», і тому московії варто відмовитись від ідей занадто різкого зближення зі США, так і щоб підтримувати постійне нагадування Вашингтону про вплив Пекіна на Кремль.

➡️ 5. Розбіжності щодо мирного плану довкола України 🇺🇦

Найменш ймовірна причина, але, за неофіційними повідомленнями, Пекін був зацікавлений у більш активній діяльності Бразилії в рамках просування китайсько-бразильського мирного плану. 

У той час як Пекін призначив спецпредставника, який здійснив декілька турне країнами Азії та Європи для просування плану, уряд Лули да Сільви не зробив більше обмежених заяв.

Висновок
Ймовірно, сукупність факторів і могла спровокувати Сі Цзіньпіна відмовитись від участі.

Resurgam ➰ Приєднуйся

➡️ На саміті БРІКС заявку Туреччини 🇹🇷 повторно (непублічно) заблокувала Індія 🇮🇳

Щобільше, Пекін цього разу НЕ продемонстрував зацікавленості у повноцінному членстві Анкари в БРІКС.

💬 Пам’ятаю, як рік тому (під час казанського саміту БРІКС), після статті Bloomberg про «вступ Анкари у БРІКС», Туреччину записали безапеляційно в організацію.

➡️ Тоді мені знадобилося багато сил, щоб окреслити, що варто почекати, бо не так все просто, як це пише Bloomberg  і як того хоче московія.

Та й Туреччина не те щоб дуже сильно планувала і наполягала на вступі у БРІКС, радше — це «інвестиційний сигнал китайцям» та «метод тиску на ЄС щодо співпраці» (про це, власне, в Туреччині прямо і заявляли, якщо вивчати контекст заяв).

У 2024 році в Казані Індія (на яку я звертав увагу тоді, що ймовірно і заблокує) не тільки заблокувала заяву Туреччини, але й заблокувала навіть можливість Туреччини бути в умовному статусі «спостерігача» (країни-партнера).

До речі статус «країна-партнер БРІКС" загалом неформалізовано. Тобто, Туреччині запропонували те, чого юридично не існує. І зрештою цього теж не дали. 

Зараз же, через рік, Індія повторила свою позицію.

❓ А чому ж Китай перестав лобіювати Анкару в БРІКС? 

Власне, відповідь — у попередньому пості: Китай зацікавлений в розширенні БРІКС, але НЕ зацікавлений в конкурентах у БРІКС. 

➡️ Анкара за цей рік дещо набула політичної ваги в регіонах Близького Сходу, Кавказу, Африки (особливо в Сомалі) та розширює вплив на Центральну Азію. Покращила відносини зі США (що не подобається Пекіну) і планує співпрацювати в рамках оборонних проєктів з ЄС, а це все очевидно дратує Пекін

Хоч взаємний інтерес в торгівлі і логістики у країн зберігається, що змушує відмовлятись від прямої критики та заяв, і зрештою обмежуватись "символічними жестами-реакціями".

Ердоган — один з лідерів, який відмовився відвідати саміт.

🛑Тelegram🛑Сайт🛑Instagram
🛑Twitter🛑Мерч 🛑 Підтримати

Підсумовування минулих роздумів: блокування допомоги, саміт ЄС-Китай

▶️ 1. Блокування допомоги Україні 🇺🇦

💬 Мої думки тиждень тому щодо блокування допомоги Україні у дописі «Перевірка меж» цілком коректні, оскільки станом на зараз понад вісім різних джерел підтверджують, що блокування було справою рук голови Пентагона як особиста ініціатива. 

➡️ Трамп дав розпорядження перевірити запаси. Перевірку виконував Колбі, але ініціатива призупинити постачання була особистою ініціативою Гегсета, який використав звіт Колбі як «юридичну основу» вдруге самовільно зупинити постачання. 

За даними, Гегсет не повідомляв про своє розпорядження ні Держдеп, ні безпосередньо Білий Дім.

➡️ Речниця Держдепу заявила, що постачання відновлені, але поки незрозуміло, чи все відновлено з тієї частки, що була призупинена.

🔗 Але про речницю підкреслюю у тому ключі, що заява Держдепу є певним кроком до обмеження Пентагона та Гегсета. Держдеп (Рубіо) дає сигнал: «допомога відновлена» — це позиція Білого Дому, а тому Гегсет має виконати розпорядження.

Загалом події в ірані дещо відтермінували звільнення Гегсета, але, на мою персональну думку, це один із головних претендентів на звільнення після Маска.

▶️ 2. Китайці 🇨🇳 та європейці активно вибудовують позиції довкола саміту.
 
23-24 липня відбудеться саміт «ЄС-Китай» — цю тему ми зачіпали з Вами в контексті допису «Що криється за китайською заявою про «не дозволимо московії програти». Тоді окреслював, що китайська заява є елементом вибудови «перемовної позиції» на саміт з ЄС наприкінці липня. 

➡️ У виступі Урсули фон дер Ляєн вона заявила, що співпраця Китаю з московією буде визначальним фактором у двосторонніх відносинах.

⏩ Хоче Китай, щоб ЄС залишався найбільшим торговим партнером — зменшуйте співпрацю з Кремлем. Якщо ні — Комісія буде розглядати співпрацю з Пекіном як геополітичний ризик🗣:

 «Те, як Китай продовжує взаємодіяти з путінською війною, буде визначальним фактором для відносин між ЄС і Китаєм у майбутньому».

Китай моніторить зараз Урсулу фон дер Ляєн, (пояснював, чому у минулому дописі), тому МЗС Китаю не забарилось із відповіддю 🗣: 

«Ми сподіваємося, що ЄС усвідомлює, що наразі потребує ребалансування менталітету ЄС, а не економічних та торгівельних відносин між Китаєм та ЄС",

— заявила Мао Нін, речник міністерства, на черговому пресбрифінгу.

Це доповнення роблю з трьох мотивів: 

📌 1. Підкреслити, що багато китайських заяв про війну в Україні — це побудова перемовної позиції на кінець липня.

📌 2. Пекіну не подобається, що питання торгівельних спорів Брюссель (а саме Єврокомісія та Урсула ф-д Ляєн) тепер ще й підв’язує до питань безпеки: питання співпраці Пекіна та московії. Торгівельні спори було проблематично вирішувати, а з питанням «безпеки» — тепер ще важче.

📌 3. Урсула фон дер Ляєн фактично робить те, що я зазначав у відео «Три невійськові стратегії для стратегічного послаблення Москви» як одну із необхідних стратегій — і мені це приємно)

🛑Тelegram🛑Сайт🛑Instagram
🛑Twitter🛑Мерч 🛑 Підтримати

📞 Телефонна розмова Макрона 🇫🇷 з путіним: старт нових підходів поведінки.
 
💬 Багато хто сприйняв телефонну розмову Макрона як слабкість: «знову Європа хоче домовлятись», проводячи аналогії з діями ексканцлера Шольца.

Але насправді ця дія Макрона була спрямована безпосередньо проти інтересів Кремля, бо стала відліком для, ймовірно, остаточної зміни поведінки провідних країн ЄС і відповідно підходів до дій.
 
❓ Для чого був потрібен дзвінок?
 
Нагадаю, що ЄС — це не одна країна-федерація, а 27 національних політик, об’єднаних певними загальними правилами, принципами та інституціями. Але, оскільки в основі лежать саме національні політики, то ці національні політики відповідно й «різні». 
 
➡️ Одні країни більш рішуче ставляться до московії як до загрози, інші — менш і потребують постійного нагадування. Ще є інші країни, які чекають, коли загальноєвропейська конʼюнктура зміниться, що дозволить повноцінно відновити зв’язки з московією, але поки ці країни обмежені загальноєвропейським трендом, спрямованим на протидію московії.
 
⏩ Але, щоб цей тренд зберігався, то його треба підтримувати. Кремлівська пропаганда вже давно працюють не прямолінійно, а через певне «підмивання» позицій, яке в народі має назву «не все так однозначно».
 
➡️ Країни, які дотримуються поки загальноєвропейських бачень, не мають відверто промосковських урядів, але мають схильність до «пошуку найлегшого шляху» — стають ціллю Кремля, який через інформаційні операції та певні дипломатичні контакти підточує волю. 
 
І саме за такі країни йде боротьба.
 
Дії Макрона були цілком спланованими та узгодженими, оскільки одразу після дзвінка французький президент зробив дві речі:
 
🛑1) Зателефонував Зеленському;
🛑2) Виступив із заявою🗣:

«що Кремль не хоче миру і не планує».

Ця заява була адресована країнам, що сумніваються та Трампу.

➡️ Умовно Макрон посилає сигнал: «ми зробили все що можна на дипломатичному треку, але проблема — в Кремлі».

Ця заява Макрона збігається з важливими процесами:
 
🛑Початком патрулювання коаліційними силами Данських проток для контролю тіньового флоту.

🛑Протисканням 18-го пакету санкцій (попри проблеми, я більш ніж переконаний, що його зрештою приймуть).
 
🛑Початком дискусії про виділення 100 млрд євро допомоги Україні у наступному бюджетному трирічному циклі ЄС.

➡️ Тому ті, хто лобіюють жорсткі міри проти Кремля отримують аргумент: «ми переконались — путін не хоче миру». І головне: дзвінок та заява Макрона підсумовують (для США в тому числі), що дипломатичний трек саботований Кремлем. 
 
🔄 Тобто ця дія Макрона не є проявом слабкості перед путіним, а є методом посилити певні треки /дискусії проти московії.
 
І це підтверджується наступним розвитком подій⤵️
 
Заявою Мерца на підсилення заяви Макрона🗣:

«І скажу відкрито (чітко): дипломатичні засоби вичерпані».

Це фрагмент з виступу Мерца, що Берлін продовжить розширювати обсяги та методи підтримки України. 
 
Заявою міністра оборони Франції Лекорню🗣:

«Враховуючи долю Мінських договорів 1 та 2, ми знаємо, що будь-яка домовленість про припинення вогню має супроводжуватись реальними гарантіями безпеки».

➡️ Заява Лекорню є продовженням березневої лінії Макрона, що Франція відкидає будь-які вимоги Кремля до України щодо скорочення армії, відмови від НАТО, заборони розміщення іноземного контингенту:

«Ці позиції неприйнятні для України, а тому й для всіх нас».

Це важлива заява, бо підкреслює, що позиції України — це не суто бажання Києва, а це єдина позиція з європейськими союзниками. Це значно ускладнює тиск як прямий тиск московії на Київ, так і через американців.

💬 Американці в ході перемовин з московією фактично бездумно викинули в пустоту такі перемовні можливості, як «Україна в НАТО», «європейські сили в Україні», «мілітаризована Україна». Віддали можливості тиску на Кремль, ніяк не реалізувавши для отримання поступок взамін.
 
Європейські лідери повертають ці «карти» на стіл, а паралельно ця спроба повернення стає методом закріплення нової поведінки Європи щодо Кремля як головної загрози для європейського простору.

🛑Тelegram🛑Сайт🛑Instagram
🛑Twitter🛑Мерч 🛑 Підтримати

💬 Позавчора запросили на подкаст в Radio New Voice проаналізувати розвиток подій в США, загальні процеси довкола України та таємниці смерті на московії.

🔗 Можливо буде цікаво послухати, то залишаю посилання ➡️ https://youtu.be/Ja4sHxu24QE?si=RgstvGe3NvRFVwcl.

Дякую ведучому подкасту Юрію Богданову за цікаву розмову.

🇺🇸 Чи змінені позиції Трампа щодо України? 🇺🇦

💬 Зараз у мережі йде активне обговорення інсайдів з американських ЗМІ про зміну позиції Трампа стосовно підтримки України.

❓ Чи змінилися позиції? 

На даний час ми можемо фіксувати зміну риторики — це факт. Казати про зміну позицій варто з часом, навіть не від факту погодження нової допомоги Україні, а від довгостроковості даної політики. 

➡️ Якщо ми будемо вважати, що «змін досягнуто», то повторимо головну помилку Кремля.

⏩ Головна помилка Кремля — те, що гарні позиції, які забезпечувала певна сукупність чинників, вони сприймали як «сталість назавжди»:

🛑Лояльність Трампа до путіна;
🛑Віткофф як посередник між Кремлем та вухами Трампа;
🛑Такер та Маск як медіагіганти, що легалізують, у першу чергу для Трампа, тези Кремля;
🛑Політична обмеженість Келлога та Рубіо у перші місяці урядування Трампа.

Все це Кремль вважав сталим, виходячи зі своєю улюбленої позиції «московія тут назавжди». Москва проігнорувала те правило, що будь-яка динаміка є змінною відповідно до багатьох факторів.

🔗 На початку року я писав, що Трамп вважає, що робить «послуги» путіну. Путін же, своєю чергою, прогнозовано сприйняв це як «слабкість» і власну перемогу. Коса і камінь, хоч і люблять один одного, але зрештою зустріли удар геополітичної реальності.

➡️ Віткофф, який вирішив забрати у свій момент всі основні зовнішньополітичні треки, за 5 місяців зрештою не спромігся реалізувати жодного. У тому числі не спромігся реалізувати через нездійснені обіцянки Кремля, які давав ще свого часу спецпосланець путіна Дмитрієв.

Такер та Маск зрештою впали в немилість до Трампа, а їх «блогерський» вплив перед американським президентом звівся нанівець.

➡️ Келлог і Рубіо десь 2-3 місяці тому почали відновлювати позиції, при цьому не форсуючи події, щоб не збити динаміку. Відносна точка відліку — це скандал SignalGate і, як наслідок, передача повноважень Волтца до Рубіо, що значно підсилило другого. Далі провали Віткоффа в ірані та Секторі Гази тільки сприяли.

❗️ Зараз же ключове завдання для Києва — НЕ повторити помилки Кремля: не вважати, що результату досягнуто і зміна є сталою. Змінна для того й мінлива, що, залежно від контекстів, може бути перемінною в тому числі для нас.

У разі, якщо інсайди підтвердяться, то європейсько-українська тактика «теплої ванни» для Трампа була правильним підходом.

❓ Про що йдеться в інсайдах?

Ймовірно, є три категорії новин:

▶️ 1. Перше — це Трамп застосує залишки від байденівських повноважень за PDA для надання допомоги розхідниками, як ракети та боєприпаси. 

▶️ 2. Друге — це продаж ППО країнам НАТО з правом вільного розпорядження. Умовно Трамп не порушує власні передвиборчі принципи щодо військової допомоги Україні, бо напряму зброю не передає. Цю зброю купують країни НАТО (наприклад, Німеччина та Нідерланди планують купити Patriot), але Білий дім не накладає обмежень на передачу даного озброєння «третій країні». З цим, до речі, пов’язана вчорашня заява Урсули ф-д Ляєн, що надання зброї Україні буде враховуватись як частка з 5% зобов’язань країн Європи перед НАТО.

▶️ 3. Третє — «визначний понеділок», який анонсує Трамп, варто сприймати скептично, бо «визначний» — це улюблене слово Трампа. Але, ймовірно, у понеділок буде дано зелене світло для Грема-Блументаля.

🛑Тelegram🛑Сайт🛑Instagram
🛑Twitter🛑Мерч 🛑 Підтримати

🇺🇸 Гегсет і його команда вперше можуть отримати покарання за блокування допомоги Україні 🇺🇦

Я скажу дві тези, які стануть основою допису:

📌 1. Гегсет — наступний кандидат на звільнення з адміністрації Трампа.

📌 2. Ревізія, яку наказав Гегсету зробити Трамп, була наслідком домовленостей Білого дому та союзників НАТО щодо можливості нової допомоги Україні.

🔄 Гегсет — непопулярний міністр оборони, який із великими проблемами пройшов голосування Сенату 51/49.

На посаді Гегесет встиг побувати у кількох надгучних скандалах: SignalGate 1 та SignalGate 2, втрата винищувачів, самовільні рішення та інше. 

До операції в ірані вже циркулювали чутки про потенційну відставку голови Пентагону.

Події на Бл. Сході відтермінували процеси. Але, схоже, Гегсет знову вдарив у штангу, яка може коштувати йому підтримки Трампа.

💬 The Hill — це чергове відоме видання, яке опитало як прихильників, так і противників Трампа та дійшло висновку, що Трамп не віддавав наказ блокувати допомогу Україні. 

➡️ Завдання, яке після візиту на саміт НАТО поставив Трамп Гегсету, мало лише надати звіт про обсяги наявного озброєння на складах Пентагону.

❗️ Зафіксуйте: «завдання інвентаризації було після саміту НАТО» — нам цей контекст знадобиться далі.

The Hill опитало сенаторів, які планують ініціювати cлухання проти Гегсета за самовільні рішення:

Сенатор Тілліс (респ)🗣: 

«Гегсет не на своєму місці. Зараз, із плином часу, цілком видно, що він не справляється як менеджер».

Дії Гегсета Тілліс назвав «дилетантськими». 

Інший сенатор-республіканець (анонімно)🗣: 

«Мова йде про продаж зброї не якійсь африканській країні, а Україні». 

Далі сенатор зазначив, що це — надвелика політична дискусія, поза якою міністр не має права бути, щоб не розуміти. Тому сенатор підтвердив, що планує підтримати розслідування, щоб встановити всіх причетних до блокування і чи були такі випадки ще (самовільні рішення).

➡️ Окремо старший помічник сенатора заявив, що Трамп був вкрай задоволений результатами саміту НАТО і явно НЕ був зацікавлений у появі негативних статей про «блокування зброї».

Ліндсі Грем коротко відповів на запитання про Гегсета 🗣:

«Ми неодмінно розберемось,

але трохи пізніше. Зараз є першочергові завдання». Ймовірно, мова про підготовку до голосування проєкту «Грема-Блументаля».

Ідею додаткового контролю за Гегсетом підтримали сенатори Джек Рід, Тодд Янг.

➡️ За даними ЗМІ, у понеділок Трамп окремим розпорядженням-уточненням, надісланим Пентагону, скасував самовільне рішення Гегсета, а у вівторок перед журналістами зробив вигляд, що не знає, про що мова.

А тепер повертаємось до: «розпорядження Трампа провести інвентаризацію зброї була дана після саміту НАТО».

⏩ Джерела в Республіканські партії повідомили, що Гегсет не зрозумів справжню причину, чому Трамп дав наказ перерахувати зброю на складах.

🔗 Сенатор Рід зазначив🗣:

«У Гегсета відсутнє розуміння базових (політичних) інстинктів».

Сенатор зазначив, що Трампу було необхідно знати про кількість наявної зброї на складах Пентагону з розумінням того, що незабаром вона може бути відправлена.

Додамо до цього заяву Буданова про Трампа

Тож якщо тепер все зібрати до купи, то виглядає картинка так⤵️

▶️ 1. На саміті НАТО принципово було досягнуто політичної домовленості, що Трамп погоджується надати чи продати додаткову зброю Україні.

▶️ 2. На саміті Трамп неодноразово казав: «Нам треба подивитись, що в нас є».

▶️ 3. Після саміту Трамп запитує звіт у Гегсета «що є на складах». Гегсет це трактує як "зупини і все що їде".

▶️ 4. Пентагон намагається приховати блокування поясненнями, що це часткове, тимчасове призупинення, викликане «інвентаризацією».

▶️ 5. Негативні статті у ЗМІ та питання журналістів привертають увагу Трампа. 

▶️ 6. Трамп надає окреме розпорядження-уточнення, що перевірка не включає зупинення вже погодженої допомоги Україні. 

➡️ Дуже схоже на те, що дії Гегсета були спробою спланованої провокації — ймовірно, щоб спровокувати Європу та Україну на емоційні заяви. Ціль — зірвати домовленості з Трампом, досягнуті під час саміту НАТО.

🛑Тelegram🛑Сайт🛑Instagram
🛑Twitter🛑Мерч 🛑 Підтримати

🇸🇰 Словацький парламент готується до голосування довіри до уряду

💬 Дуже схоже на те, що через низку причин попередньо узгоджено в словацькому уряді проведення дострокових виборів. Коаліція планує розпастись у тій точці, доки достатньо відсотків рейтингу в урядових партіях для гіпотетичного нормального результату.

➡️ Спікер парламенту Словаччини Річард Раші, депутат від президентської Hlas, підтримав ідею обговорення пропозиції опозиції про звільнення уряду чи окремих міністрів, і тому планує винести питання голосування довіри на вересневу сесію парламенту. 

«Дебати щодо відкликань, які перебувають у парламенті, мають відбутися. Це моя думка як спікера парламенту та як заступника керівника Hlas-SD. У нас є п'ять відкликань, які були відкладені. Це безпосередньо вотум недовіри уряду та міністрам оборони, навколишнього середовища та внутрішніх справ, а також міністру культури»,

— заявив Раші. 

Важливо, що серед посад — міністр внутрішніх справ Ешток — голова партії Hlas, тобто формально керівник спікера Раші.

❓ Головне питання: «Чому саме зараз?»

💬 Чому декілька місяців уряд блокував розгляд цих питань, а сьогодні сам спікер підтримує винесення цих питань до зали?

Наприкінці 2024-го я писав, що в уряду Фіцо буде 2 кризи:

➡️ Перша — це січень-лютий 2025, пов’язана з «повстанцями» в коаліції та боротьбою за міністерські портфелі. Її Фіцо пережив.

➡️ Друга — вересень-жовтень, пов’язана з прийняттям бюджету Словаччини. Згідно з Конституцією, зважаючи на низку процедурних факторів, Фіцо, щоб прийняти бюджет, буде вимушений запросити «вотум довіри».

Тож, оскільки голосування довіри й так не уникнути, то спікер (уряд), щоб отримати політичні бали, ніби «задовольняє запит опозиції», який місяцями відкладали.

❓ Чи будуть дострокові?

З великою ймовірністю, що так. 

➡️ Навіть якщо Фіцо отримає позитивне голосування довіри, то відкликання ключових посад в уряді викличе чергову хвилю конфліктів між союзниками Фіцо. Особливо між Hlas-SD та SNS (Данко). Фактично, вже сама коаліція не зацікавлена у своєму існуванні.

Питання для них лише — як правильно їм вийти, щоб розіграти сценарій «контрольованих дострокових».

Окремо, за моїми спостереженнями, активізувались два процеси, що підтверджують тезу: 

🛑1) Московська дезінформаційна машина перемикає фокус з Польщі на Словаччину;

🛑2) Багато низових політичних чуток у Словаччині вказують на підготовку до електорального процесу (активізація партійної активності, соціологій та іншого).

❓ Яка процедура?

У разі якщо уряд Фіцо не отримає вотум довіри, то це НЕ означає автоматично дострокові вибори. Рішення буде приймати президент Пеллегріні. Президент може оголосити дострокові, або надати право формувати новий уряд іншій особі.

З цих двох варіантів, з вкрай високою долею ймовірності, президент оголосить — дострокові.

➡️ По-перше, бо партнери по коаліції вже звинувачували президента в залаштунковому розхитуванні уряду, щоб спровокувати дострокові. На початку року я писав, що звинувачення Данко у бік Пеллегріні були далеко небезпідставними. 

➡️ По-друге, оскільки у разі втрати прем’єрства для Фіцо не буде політичної логіки бути проти дострокових, які теоретично він ще може виграти. Навпаки, політична логіка диктуватиме через дострокові спробувати зберегти владу.

❓ Що хоче Фіцо?

⏩ З одного боку, Фіцо розуміє, що чим довше він тягне з «перезавантаженням», тим менше шансів політично вижити після.

⏩ З іншого — дострокові можуть пришвидшити втрату влади, що означає потрапити під кримінальні переслідування з приводу багатьох питань.

➡️ Блокуванням 18-го пакету санкцій Фіцо хоче отримати номінальну «перемогу над Брюсселем», що надасть йому політичні бали у разі дострокових. В ЄС це розуміють і не хочуть надавати Фіцо «компенсацій». Вчора Мерц після кількох днів жорсткої критики дій Словаччини особисто телефонував Фіцо — ймовірно, щоб окреслити перспективи наслідків від такої поведінки, судячи з емоційних заяв словацького прем’єра після.

Висновок такий: вересень-жовтень буде цікавий у Словаччині на події.

🛑Тelegram🛑Сайт🛑Instagram 🛑Twitter🛑Мерч 🛑 Підтримати