💸 Куди українці вкладають гроші під час війни?

Переказуємо головне з матеріалу Forbes:

▪️ За час повномасштабної війни обсяг готівки на рахунках українців в банках зріс більше, ніж удвічі з 307,4 млрд грн у 2021 році до 551,9 млрд грн у жовтні 2024 року.

▪️ Купівля державних облігацій (ОВДП) населенням збільшилася на 50% у 2024 році. Загальний портфель фізичних осіб у гривневих та валютних ОВДП збільшився утричі, до 77 млрд грн.

🪖 Військові облігації залишаються найпривабливішим інструментом для гривневих інвестицій. Нагадаємо, що ОВДП 一 це друге за розміром внутрішнє джерело фінансування держбюджету з початку повномасштабної війни після податків.

▪️ Гривневі строкові депозити зросли на 24,1 млрд грн. Водночас валютні депозити зменшилися на $280 млн (-6,4%) через низькі відсоткові ставки (1,1% за річними доларовими депозитами).

▪️ Не до кінця зрозумілим для нас залишається значне зростання купівлі валюти. У 2024 році українці купили на готівковому ринку $23,47 млрд, а продали понад $13,6 млрд. Сальдо – майже $10 млрд. Для порівняння, у 2023 році купівля склала менше $19 млрд, а різниця – лише $3,37 млрд.

▪️ Ринок нерухомості не може повернутися на довоєнний рівень через безпекові ризики. Первинна нерухомість майже не розвивається (до 20% від довоєнного рівня). Вторинний ринок виріс на 14%, але досяг лише 70% довоєнного рівня. Найбільший попит – на невелике дешевше житло. 78% угод на вторинному ринку припадають на населені пункти поза межами обласних центрів.

▪️ Ще одна опція для інвестування з 2021 року – ринок землі. У жовтні 2024 року зафіксовано рекордні угоди на понад 25 000 га. Середньозважена ціна за гектар стабільна – 45 000 грн, але юридичні особи купують землю на 17% дорожче. Фізособи з відкриттям ринку землі для юросіб стали сплачувати орієнтовно на 10% більше за землю

Інфографіка 一 Forbes.

❤️ «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися

🟢 Ми в Instagram

🎰 Гральний бізнес почав платити більше податків, але вже вперся у стелю. Що заважає?

Днями президент підписав закон про посилення контролю азартних ігор.

Далі короткий огляд по оподаткуванню грального бізнесу від нашого старшого економіста Юрія Гайдая:

«За 11 місяців 2024 року гральний бізнес сплатив 16 млрд грн податків. Це на 6,4 млрд грн більше, ніж минулоріч, +66%.

Однак цьогоріч середньомісячні надходження сіли на плато і вже не зростають.

🎲 Перша причина цьому 一 обсяг ринку азартних ігор залишається практично незмінним з минулого року. І для суспільства це скоріше добре, ніж погано.

Друга причина гірша 一 два з трьох найбільших операторів (які залишилися після припинення роботи Pin-Up та Космолоту), зберігають дуже низьке податкове навантаження 一 5-8% від суми отриманих ставок, порівняно з 11,2% середньогалузевого навантаження за останні 3 місяці.

«Другий ешелон», у якому ряд компаній, що активно запрацювали в останні рік-два, зараз платять в 2-3 рази більше податків відносно суми отриманих ставок. І при цьому вони динамічно зростали 一 у першу чергу за рахунок перетоку від закритих онлайн-казино. Але поки їхні обороти в 10-20 разів менші, ніж у лідера ринку.

💰 Тому подальше зростання надходжень податків на «пласкому» ринку можливе, якщо:

1) другий ешелон продовжить «від'їдати» частку ринку у лідерів, зберігаючи вище податкове навантаження
2) ДПС та новий регулятор «відпрацюють» компанії з низьким навантаженням та ретельно дослідять, як їм вдається сплачувати в рази менше податків з отриманих ставок.

Тим більше, що кілька днів тому Президент підписав законопроєкт 9256-д, який істотно посилює набір інструментів державного нагляду і контролю за ринком азартних ігор.

👉 Чудовий простір для демонстрації своєї спроможності у нового керівництва ДПС та наступників КРАІЛ».

❤️ «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися

🟢 Ми в Instagram