Telegram Group Search
🕯👻 Ігор Антонюк на презентації своєї збірки "Монету підкине кожен" цілком виправдовує тезу про те, що горористи — найприємніші люди.

Свою коротку прозу називає оповідками і каже, що найстрашніша історія збірки за відгуками читачів — про чорного кота.🙀🙀🙀

Атмосфера на презентації просто ❤️❤️❤️

Книжка тут👉 https://book-ye.com.ua/catalog/suchasna-ukrayinska-proza/monetu-pidkyne-kozhen/
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
🎨🍻 Мистецька гра для суботнього вечора.

За кожного художника, якого ви впізнали, прошу 50 грн на один з важливих зборів. Там призи є!

1. Відьмам бракує всього 6000 грн на авто для Покровського напрямку 👉 https://www.group-telegram.com/bezkhvosta_books/2964

2. Меланці з коліжанками треба добити всього 2000 грн на РЕБи для Азову 👉 https://www.group-telegram.com/melanchyne/1037

🙏 Допоможімо закрити!
🔥🔥 Дав почитати "Довіру", не знімаючи своїх стікерів.

Отримав назад з фідбеком на жовтому. Сподобалось!!!👏
«Ходити, їсти, спати, любитися з жінками можна й без серця. Таких людей є багато. Але не кожен з них пам’ятає, коли і де покинув своє серце».

Галина Пагутяк «Се твоя доля», 2024

У книжці дві повісті авторки: «Кривенька качечка» 2023 р. і «Лебедин» 2017 р., але тут є не тільки текст. Обкладинка та ілюстрації Анни Гаврилюк, які супроводжують кожен розділ повістей, доповнюють враження якнайкраще. 👩‍🎨

😍 Взагалі, це видання — насолода. Дуже зручно тримати в руках, зручно взяти з собою у подорож чи на прогулянку, ергономіка топ. І як це написано! Стиль оповіді мені нагадав «Судильниць» Кобринської, які також навіяні народними оповідками. Але це ж треба вміти так писати нині!

Повісті дуже різні: «Кривенька качечка» далася легко, це чудова історія про долю, життя і смерть у декораціях козацької Руїни. «Лебедин» — дивовижна психоделічно-магічна легенда про несправедливість, людську підступність і втрачену батьківщину.

🔥 Дуже #раджу_почитати всім любителям вишуканого слова, магічних сюжетів та мистецьких видань. «Ще одну сторінку» роблять неймовірні книжки! Вже збираюся читати «Слугу з Добромиля».
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
🧐 От шо пише Оксана Стефанівна.

А у мене ж є ця книжка у шикарнючому виданні ВСЛ! З червоним зрізом, до слова, хто любить. 😉

🫡 Дякую за стусанець, читатиму скоро!

На сайті видавництва в наявності 👉 https://starylev.com.ua/knyga-kamyu-maye-pomerty
🏔👨‍🎨 Хочу показати вам пару японських картин дауншифтера Давида Бурлюка.

Тут цікава передісторія: художник уник призову до армії під час Першої світової війни через травму, а після війни емігрував до Японії, опинившись там у жовтні 1920 року.

✍️ У своїх спогадах писав, що йому хотілося «влаштувати собі цікавий рік без снігу, теплого одягу, турбот про опалення і тому подібні атрибути північної зими». За два роки життя у Японії він написав близько 300 пейзажів, 125 з яких залишилися у музеях та приватних колекціях країни — як от «Фудзіяма» «Фуджі» 1922 року, яку ви бачите.

🍚 Але окрім пейзажів, найяскравішою картиною періоду вважається «Японка, яка сіє рис» 1920 року. Художник взяв її з собою до Америки, куди переїхав після 2 років життя у Японії і подарував її там Маяковському. Після смерті поета, Ліля Брік повернула картину авторові і той продовжив експонувати її у США.

📷 У коментарі покажу фото Бурлюка під час сходження на Фудзіяму гору Фуджі. 👇
📷 Документальна фотографія Богдана Ступки та Анатолія Хостікоєва (1992)

Світлину зробили під час зйомок українського фільму «Для домашнього огнища» режисера Бориса Савченка. Стрічка знята за мотивами однойменної повісті Івана Франка.

Гуглив дещо про повість і випадково натрапив. Ну яке фото!!! 😍
«Господи, забери дитину, поверни мені моє старе життя, і я зроблю все, чого Ти попросиш».

Сара Мосс «Фігури світла», 2014 (видання 2024)

Читав із задоволенням роман, який мені не дуже-то сподобався, такий феномен. Він ніби зібраний з недбало зшитих частин, щоб розповісти нам про боротьбу за права жінки у Англії кінця XIX ст.

😐 Еллі зростає небажаною дитиною у родині художника і матері (поплавленої безсердечної тиранки), яка просто мордує її морально та фізично. На 70 сторінці виявляється, що є ще молодша сестра Мей, яку батьки, чомусь, люблять, особливо батько. Рівно до половини роману саспенс у виконанні матері розганяється до максимуму, а потім діти раптом виростають, роз’їжджаються, і мати просто пропадає з сюжету.

🫣 Психічні проблеми Еллі якось пропадають також, її більше не турбують напади і манія схвалення, і далі йде вже геть інший сюжет про надзусилля сильної дівчини у прагненні стати лікаркою. Читається все це пречудово, тут є багато що обговорити, але ось таким не дуже цільним я побачив сюжет.

🙄 Це скоріше жіночий роман, але це і книга, у якій немає любові, взагалі. Світ цього твору холодний, безсердечний, зроблений з поту, крові та сліз. Можливо, це образ найгіршої матері у літературі, є такий конкурс?

Оформлення і переклад мені дуже сподобались, базова історія дуже важлива, #раджу_почитати тим, хто цікавиться феміністичними драмами у шикарному виданні. «Лабораторія», це суперкруто зроблено! ♥️
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
📚 Хочете так?

Все тут 👉https://www.group-telegram.com/addlist/0Yx-5PwxfM01YzEy

(це папка з найкращими книжковими каналами, підпишіться)

👩‍🎨🎨 Deborah DeWit "Friday Nights"
Проходячи повз горіх, побачив, що дерево стало зовсім голим. Горіхи не бувають неоковирними без листя, вони радше стають подібними на графіку Гніздовського. Викрилася тайна механіка — одна груба галузка штуркала дах, гойдаючись від вітру. Листя впало все разом. Якраз тоді, коли він був у хаті.

✍️📚 Тарас Прохасько «Від чуття при сутності», 2020

Коли один з улюблених письменників згадує у тексті одного з улюблених художників, це неможливо не перетворити на допис. Насолоджуйтесь гармонією. 😊

👩‍🎨🎨 Яків Гніздовський «Мідний бук», 1985

Дерева у Гніздовського — одна з улюблених тем, як тварини, особливо коти. У нього навіть на екслібрісі було дерево. Екслібріс і ще декілька дерев покажу у коментарі. Подивіться обов’язково, там є один кущ, який реально вражає. 👇
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
📖🎨 Дуже чуйна поезія Ігоря Мисяка, позивний Поет, з ілюстрацією Ірини Сажинської.

Завтра розкажу докладніше, зараз просто прочитайте. ♥️

#фотопоезія
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
2024/10/18 04:22:47
Back to Top
HTML Embed Code: