Telegram Group Search
Чи реально відкрити ще один шлях для українських експортерів — морем до Грузії

Новий логістичний маршрут для українських експортерів на горизонті. Поромне сполучення між Україною та Грузією може стати реальністю, але які перешкоди доведеться подолати?

Ірина Коссе, провідна експертка Інституту економічних досліджень та політичних консультацій, аналізує ситуацію та виклики.

Відновлене поромне сполучення скорочує шлях до ринків Середньої Азії та Кавказу, зменшує логістичні витрати та відкриває нові можливості для українського бізнесу. Замість тривалих поїздок через Туреччину вздовж Чорного моря — прямий морський шлях.

Перші кроки вже зроблено — "Укрзалізниця" разом із приватною компанією "Укрферрі" провели два тестові рейси з Чорноморська до Батумі цієї весни. Третій рейс уже анонсовано.

Але шлях до регулярного сполучення не такий простий:

🚢 Технічні проблеми:
▪️"Укрферрі" лише планує відремонтувати пором Vilnius (50 вагонів, 50 вантажівок)
▪️"Укрзалізниця" має власні пороми "Герої Плевни" та "Герої Шипки" (48 вагонів), але вони не експлуатувалися з 2015 року, їх ремонт ще не профінансовано

⚓️ Інфраструктурні обмеження:

▪️Брак причалів для регулярних перевезень (наразі доступний лише один)
▪️Можлива поява нових гравців на ринку погіршить ситуацію з причалами

🤝 Міжнародна співпраця:

▪️Потреба в єдиному наскрізному тарифі до країн Середньої Азії
▪️Необхідність спрощення транзитних процедур
▪️Виклики з обміном інформацією щодо ремонтів вагонів після виходу України із систем СНД

Цей проєкт логічно доповнює Транскаспійський міжнародний транспортний маршрут і може зацікавити навіть Китай, вписавшись у концепцію "Один пояс — один шлях".

Хоча попит та інтерес до поромних перевезень є значними, реалізація проєкту потребуватиме часу та зусиль. Ситуацію ускладнює й політичний аспект — проросійський курс Тбілісі останніми роками.

Нам залишається з обережним оптимізмом спостерігати за розвитком цього перспективного напрямку української логістики.

🔍Повну версію статті читайте на сайті AgroTimes

#ІЕД #море #транспорт

📊Підписуйтесь на канал "Економіка України" 📊
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
Ділимось цікавим каналом, який ми самі читаємо:

👉 https://www.group-telegram.com/gorbach_squad

Там знаходять маловідомі, але дійсно цікаві дослідження, інфографіку та аналітику — від матеріалів The Economist до наукових статей про демографію, економіку, ШІ та не лише.

Без води, клікбейту й зайвих емоцій. Підписуйтесь!
🇺🇸🇺🇦 Рада підтримала ратифікацію Угоди про копалини між США та Україною.
За основу та в цілому.

За - 338

P.S. Говорив же, всі фракції та групи проголосували.
Про Угоду ми вже писали вище, а от і результат голосування в Верховній Раді👆
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
Знову висока інфляція. Пояснюємо, що відбувається зі споживчими цінами

Погляньмо правді у вічі: кожен з нас відчуває, як гаманець "легшає" під час щотижневих походів за продуктами. У квітні річна інфляція досягла 15,1%, тобто більшість товарів у споживчому кошику подорожчали на понад 10% за останній рік.

Однак є хороші новини, зазначає провідний експерт ІЕД Віталій Кравчук. Місячна інфляція у квітні склала лише 0,7% – і це найнижчий показник за останні 8 місяців!

Чому ціни так зростали? Поєднання трьох факторів:
▪️Зростання витрат бізнесу
▪️Низький урожай минулого року
▪️Відновлення споживчого попиту (роздрібна торгівля у 2024-му вже на 3% перевищила допандемічний 2021 рік)

Що зараз відбувається з цінами?

Так, м'ясо подорожчало на 4% за місяць через високі світові ціни, а фрукти – на 8%. Але є й позитивні моменти: паливо дещо подешевшало завдяки зниженню світових цін на нафту, сезонні товари особистого догляду та побутові послуги також показали зниження вартості.

Що найважливіше – ціни на решту товарів у споживчому кошику зросли в середньому лише на 0,3% за місяць. Якщо виключити цінові коливання та сезонні зміни, інфляція планомірно сповільнюється з початку року.

Наш експерт Віталій Кравчук вважає, що інфляція вже наблизилась до свого максимуму і в наступні місяці ми можемо очікувати її сповільнення.

#ціни #ІЕД

📊Підписуйтесь на канал "Економіка України" 📊
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
У I кварталі 2025 року ВВП України зріс на 0,8%, у квітні — на 0,7% — оновлена оцінка ІЕД

Держстат опублікував фактичні дані про стан промисловості у січні, які виявились гіршими за попередні оцінки. Це змусило нас переглянути показники зростання економіки за перший квартал 2025 року.

🔍 За уточненою оцінкою ІЕД, за І квартал 2025 року економіка зросла на 0,8% порівняно з аналогічним періодом 2024 року (раніше ми оцінювали зростання у 1,1%).

📉 Детальний аналіз галузей у квітні 2025:

▪️Добувна промисловість: падіння поглибилось до майже 10% дпр. Сектор страждає від російських атак на підприємства, включно з газовидобуванням. Далі має вплив втрата шахт в Селидовому та Покровську.

▪️Електроенергетика: падіння сповільнилось до 5,8% дпр порівняно з понад 8% у березні. Позитивна динаміка пов'язана зі зменшенням російських атак на енергетичну інфраструктуру.

▪️Переробна промисловість: зростання прискорилось до 3,3% дпр (порівняно з 2% у березні). Зростанню сприяли як підвищення споживчого попиту, так і оборонні замовлення.

▪️Сільське господарство: скорочення на майже 3% дпр. Це надалі відображає лише показники тваринництва. Є ризик подальшого погіршення показників у наступні місяці через несприятливі погодні умови — врожай ягід та фруктів, найвірогідніше, буде гіршим за високі показники минулого року.

▪️Торгівля: зростання близько 2% дпр. Продовжує зростати роздрібна торгівля, проте оптова демонструє спад через збільшення прямих продажів та сповільнення експорту.

▪️Транспорт: скорочення на майже 6% дпр. Ситуація в галузі залишається складною. Продовжується вплив спаду у трубопровідному транспорті після зупинки транзиту російського газу в Європу.

Незважаючи на корегування оцінок І кварталу, ми поки що залишаємо незмінним наш прогноз зростання реального ВВП на 2025 рік у 2,9%.

🔍 Більш детально читайте у нашому МЕМУ

*дпр — до попереднього року

#ІЕД #МЕМУ #ВВП

📊Підписуйтесь на канал "Економіка України" 📊
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
ЄС та Велика Британія погоджено посилюють санкції проти росії

Сьогодні, 20 травня, відбувся скоординований удар західних партнерів по російській економіці — ЄС затвердив 17-й пакет санкцій, а Велика Британія паралельно оголосила про введення 100 нових санкційних заходів.

Що входить до нового пакету ЄС?
За словами Каї Каллас, це "найбільш широкомасштабний пакет санкцій з початку війни". Сьогодні до списку заборонених суден "тіньового флоту" додано 189 нових. Це довело загальну кількість до 342 суден.

Під санкції також потрапив Сургутнафтогаз — великий російський нафтовий виробник, що забезпечує значні доходи уряду рф. ЄС також запровадив обмеження проти понад 45 російських компаній і осіб, які постачають армії росії дрони, зброю та військове обладнання.

Особливістю пакету стало розширення санкцій на компанії з третіх країн: Китаю, Білорусі, Ізраїлю, Сербії, ОАЕ, Туреччини, В'єтнаму та Узбекистану, які допомагають обходити обмеження.

Що включають британські санкції?
Лондон ввів обмеження проти російського військового комплексу, енергетичного та фінансового секторів, а також проти осіб, відповідальних за інформаційну війну проти України:
▪️Санкції націлені на ланцюги постачання російських систем озброєнь, включно з ракетами "Іскандер"
▪️Під обмеження потрапили 46 фінансових установ, які допомагають росії обходити санкції
▪️Санкції проти 18 додаткових суден "тіньового флоту" та їхніх операторів
▪️Обмеження для 14 членів "Агентства соціального проектування" (Social Design Agency), яке веде кремлівські інформаційні операції

Експорт нафти був і залишається основним джерелом доходів російського бюджету, тому ми вітаємо введення санкцій проти експорту нафти і сподіваємось на виконання як нових, так і раніше введених санкцій.

#санкції

📊Підписуйтесь на канал "Економіка України" 📊
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
Шукаєте старт у сфері економічних досліджень?

Провідна дослідниця ІЕД Ірина Коссе шукає асистента/асистентку! Це чудова можливість для тих, хто прагне розвиватися в аналітичній сфері, особливо у напрямках, пов’язаних з економічною політикою, реформами та європейською інтеграцією.

Навіть якщо у вас немає досвіду, але є величезне бажання вчитися, працювати з інформацією та рости від асистента до молодшого аналітика — ця вакансія для вас! Ірина обіцяє навчити всьому, що вміє сама, та залучати до серйозних проєктів. 😉
🔎 Шукаю асистента / асистентку!

Я працюю над дослідженнями на перетині економіки, транспорту, реформ і європейської інтеграції — і шукаю людину, якій цікаво вчитися, не страшно працювати з великими обсягами інформації, і яка хоче з часом вирости з асистента у молодшого аналітика.

Це стартова позиція — досвід не обов’язковий, важливіше уважність, організованість і бажання розвиватися. Зі свого боку — навчу всьому, що вмію сама, дам можливість працювати над серйозними проєктами, і поступово передаватиму більше відповідальності.

Крім дослідницької роботи, я також керую проєктами, тож буде нагода побачити зсередини “кухню” проєктного менеджменту — від подачі грантів до реалізації й звітності.

📌 Подробиці про вакансію — тут: https://www.prostir.ua/?jobs=asystentasystentka-doslidnytsi

Буду вдячна за репости або рекомендації!
Енергетичний сектор України: між ремонтами енергоблоків АЕС та зростанням експорту

Електроенергія
▪️В квітні пішов в ремонт третій енергоблок АЕС, в травні – четвертий, наразі в системі працюють пʼять з девʼяти доступних енергоблоків на українських АЕС. "Енергоатом" планує завершити всі роботи до кінця серпня, але поки що система працює з обмеженими потужностями.

▪️Україна збільшила експорт електроенергії майже вдвічі — до 157 тис. МВт-год у квітні. Водночас імпорт скоротився на 30%, у порівнянні із березнем, до 191 тис. МВт-год.

▪️Окремий виклик — реструктуризація боргу "Укренерго" на $825 млн. «Укренерго» досягло попередньої згоди з групою інвесторів, що контролюють 45% «зелених» облігацій сталого розвитку, про обмін облігацій на нові з подовженим терміном до 2031 року та вищою ставкою 8,5%. Угода потребує підтримки 66% кредиторів.

Газ
▪️Україна 17 квітня розпочала закачку газу до підземних газових сховищ і у до кінця квітня закачала 258 млн м3 газу. Проте сховища заповнені лише на 18,4%, що на третину менше торішнього. За даними exPro, необхідні обсяги імпорту до початку листопада коливаються від 3 до 5 млрд м3.

Нафта
▪️З 1 травня бензини, які продаються на АЗС, мають октанове число менше 98 та не постачаються ЗСУ, мають містити не менше 5% біоетанолу. Мова йде про марки бензинів А-92 та А-95.

▪️Оскільки переважна більшість бензину імпортується з ЄС, де стандартним є паливо із 10% і рідше 5% біоетанолу, ця вимога, ймовірно, вже виконується на практиці.

🔍 Більш детально читайте у нашому МЕМУ

#ІЕД #МЕМУ #енергетика

📊Підписуйтесь на канал "Економіка України" 📊
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
+65% до минулого року. Що з бюджетом за квітень-2025

За попередніми даними Мінфіну, у квітні доходи держбюджету склали 336 млрд грн. Це на 65% більше, ніж минулого року.

Що наповнювало бюджет?
▪️Прибуток НБУ: Національний банк перерахував 84,2 млрд грн — це на 21,3 млрд грн більше, ніж заплановано суму в річному бюджеті.
▪️Міжнародна допомога: Отримали 69,2 млрд грн (в еквіваленті) міжнародних грантів. З них 400 млн євро надійшло від ЄС в межах Ukraine Facility, тоді як решту ми отримали через інструменти Світового банку.
▪️Податки з зарплат (ПДФО): Зросли на 59% завдяки вищому військовому збору та підвищенню зарплат. Роботодавці продовжують відчутно збільшувати заробітну плату через конкуренцію за робочу силу.

Але є й ложка дьогтю...

▪️ПДВ: Внутрішній ПДВ зростає повільніше (ймовірно, через обережність споживачів), а надходження від імпортного ПДВ виявилися нижчими за план.

Головний виклик: Ukraine Facility та €2 мільярди

Найсерйознішою проблемою стає ситуація з Ukraine Facility. Україна не виконала вчасно чотири ключові індикатори реформ, через що замість запланованих 4,5 мільярда євро може отримати лише 2,5 мільярда.

Серед "проблемних" реформ:
▪️досі не підписаний Президентом закон про зарплати держслужбовців,
▪️провалена реформа АРМА,
▪️незавершена реформа місцевих адміністрацій,
▪️провал конкурсу суддів до Вищого антикорупційного суду.

Кожна затримка коштує мільярди євро, які критично потрібні для фінансування бюджету.

Якщо ЄС визнає індикатори невиконаними, Україна матиме можливість виконати такі індикатори протягом наступних 12 місяців, після чого кошти будуть втрачені і їх вартість буде списана із загальної суми коштів Ukraine Facility.

🔍 Більш детально про наповнення держбюджету у квітні і про ситуацію з невиконаними індикаторами читайте у нашому МЕМУ

*дпр — до попереднього року

#ІЕД #МЕМУ #бюджет

📊Підписуйтесь на канал "Економіка України" 📊
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
Російський будівельний ринок тріщить: кожен четвертий забудовник на межі банкрутства

🔖Після скасування пільгової іпотеки, зростання ключової ставки Центробанку до 21% і стрімкого падіння попиту, близько 25% забудовників опинились під загрозою банкрутства.

📃"За нашими оцінками, приблизно 20-25% забудовників мають високі фінансові ризики, які цілком можуть реалізуватись, якщо не цьогоріч, то наступного. Це переважно малі регіональні компанії, серед них немає великих гравців", — заявив гендиректор Рейтингового агентства будівельного комплексу (РАБК) Федір Виломов.

📉За його словами, деякі кредитори вже готуються подавати позови про банкрутство.

#санкції
Джерело
Вокс Україна – це унікальна громадська організація, що дає голос економістам та дослідникам з усього світу, які пишуть про економіку та суспільні процеси в Україні.

Цікаво, що кожна стаття Воксу проходить редколегію, яка складається з найкращих українських та іноземних економістів. Серед них, до речі, — директорка з наукової роботи ІЕД Вероніка Мовчан, яка є відомою експерткою з євроінтеграції, та Олександра Бетлій, провідна наукова співробітниця ІЕД, що спеціалізується на питаннях міжнародного фінансування та держбюджету.

Ось наш топ нещодавніх статей на Воксі:

🔹Бюджетний барометр — щомісячний експертний зріз стану державних фінансів України, який допомагає швидко зрозуміти, як виконується бюджет, звідки надходять кошти (податки, мита, міжнародна допомога) і куди вони витрачаються.

🔹Економісти Торбйорн Бекер, Баррі Айхенгрін та Юрій Городніченко представили "Макроекономічний план Б" для України, який окреслює заходи для фінансування оборони та підтримки економіки у випадку скорочення або припинення зовнішньої допомоги.

🔹"Біла книга реформ-2025" — це системний огляд ключових змін в Україні за останні 10 років, який аналізує понад 1650 реформаторських кроків та близько 40 антиреформ у 16 сферах, включаючи урядування, міжнародну торгівлю, охорону здоров’я та реформу ЗСУ.

🔹Як повномасштабна війна впливає на міжособистісну довіру в Україні

Радимо підписатися на телеграм-канал Вокса, щоб не пропускати цікаві дослідження та статті від топових економістів!
Чи може Україна далі підвищувати податки? Аналіз від консорціуму RRR4U

Попри війну, Україні вдалося уникнути фінансової дестабілізації завдяки безпрецедентній зовнішній підтримці. Однак з 2026 року обсяги допомоги можуть суттєво скоротитися, що створює ризик фінансового розриву від $7 до $27 млрд, залежно від оборонних потреб.

Чи можна покрити дефіцит коштів за рахунок податків?

Аналіз аналітичної ініціативи RRR4U свідчить, що фіскальний потенціал підвищення ставок майже вичерпано.

За рахунок підвищення податків у 2024 році рівень податкових надходжень зведеного бюджету без ЄСВ сягнув 27.3% ВВП, а у 2025 очікується 28.8% ВВП, що перевищує орієнтир Національної стратегії доходів (27% ВВП).

Порівняння з іншими країнами також свідчить, що Україна вже перебуває на верхній межі податкового навантаження серед економік з подібним рівнем розвитку.

Тому ключовими для України мають стати:
▪️детінізація (потенціал: 400-450 млрд грн),
▪️оптимізація пільг (втрати лише з ПДВ у 2023 році — 76 млрд грн)
▪️підвищення якості податкового адміністрування, а не лише збільшення ставок для сумлінних платників.

👉 Детальніше читайте в останньому випуску Моніторингу виконання програми МВФ та допомоги ЄС (травень 2025), підготовленого консорціумом #RRR4U.

#ukrainefacility #МВФ #ІЕД

📊Підписуйтесь на канал "Економіка України" 📊
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
2025/05/30 05:45:29
Back to Top
HTML Embed Code: