✨ Молодий Місяць, Сатурн і Венера 🥰

Розкішний вечірній пейзаж - знімок Geert Vandenbulcke (Бельгія) від 31 січня.
Але цю трійцю можна буде побачити і сьогодні, щоправда у дещо іншій конфігурації - Місяць буде східніше за Венеру.

👀 А ми хочемо нагадати, що прямо зараз - найкращий час аби упіймати Венеру на денному небі, користуючись її близьким сусідством із Місяцем. Як це зробити - детально розписано у вчорашній публікації.

Всесвіт у кишені | Ми на Facebook

Ця захоплююча розсип зір - молоде скупчення Westerlund 2, зняте телескопом "Хаббл" в інфрачервоному діапазоні.

Вік скупчення оцінюється лише в 1-2 млн років, і тут "проживають" одні з найгарячіших та наймасивніших зір нашої Галактики, а світність окремих з них перевищує сонячну у сотні тисяч разів.

📷 обробка: Thomas Carpentier

Всесвіт у кишені | Ми на Facebook

☄️ Потенційно небезпечний астероїд 2024 YR4: загроза поки що зростає.

З того часу, як ми вперше повідомили про астероїд 2024 YR4, що має шанси зіткнутися із Землею 22 грудня 2032 року, додаткові спостереження не зменшили загрозу, а навіть трохи збільшили ймовірність такої зустрічі. Якщо 28 січня шанси оцінювалися як 1:83, то впродовж останніх кількох днів це значення коливається між 1:77 та 1:59.

На анімації ви бачите як крихітка-астероїд мчить на тлі зір - це відео скомпоноване зі спостережень на VLT. Поки що розмір астероїда вказується з високим ступенем невизначеності - від 40 до 100 метрів. Але у вчених скоро буде шанс це значення уточнити: у ніч з 6 на 7 лютого астероїд має пройти перед зорею UCAC4 514-045124 (+11,1m). В залежності від того, наскільки довго триватиме покриття (не більше 0,14 с) можна буде точніше визначити його розмір.

Додатково уточнимо: астероїд такого розміру НЕ несе глобальної загрози усьому живому, але може призвести до локальних руйнувань, особливо якщо він впаде у населеній місцевості. Для порівняння, Челябінський метеорит (2013 р.) мав розмір близько 20 м, і основні руйнування від нього - вибиті ударною хвилею вікна, що призвело до поранення ~1500 людей.

Всесвіт у кишені | Ми на Facebook

🤔 Потужне космічне явище може відноситися до нового класу подій.

Запущений рік тому, космічний рентгенівський телескоп Einstein probe зафіксував у квітні 2024 р. подію, що отримала позначення EP240408a. Спочатку вчені припускали, що це просто гамма-сплеск, що супроводжувався випромінюванням у рентгенівському діапазоні. Їх зазвичай пов'язують зі злиттям нейтронних зір або коллапсом масивних зір. Але подальше дослідження виявило аномальну поведінку сигналу EP240408a, що не дає віднести його до жодного класу вже відомих явищ.

Перш за все, дивною була тривалість сигналу - він фіксувався впродовж 5 днів. А дослідивши джерело випромінювання в усіх діапазонах, від рентгенівського до радіо, вчені не виявили сигналу ані в оптичному, ані в радіо-діапазоні, хоча зазвичай гамма-спалахи супроводжуються принаймні радіовипромінюванням.

Автори дослідження припускають, що стали свідками дуже рідкісного припливного руйнування зорі з утворенням релятивістських струменів, причому один з них спрямований в наш бік. Скоріш за все, білий карлик був зруйнований чорною дірою проміжної маси. Вчені сподіваються виявити радіо-випромінювання впродовж наступних 3 років. Подія настільки рідкісна, що існує лише 4 кандидати. Якщо ж ця гіпотеза не підтвердиться, це означатиме, що вчені зіткнулися з якимось геть новим та невідомим явищем.

Всесвіт у кишені | Ми на Facebook

🔥 Саме так могла виглядати наша Сонячна система більше 5 млрд років тому.
В свіжому релізі космічного телескопа ім. Джеймса Вебба - об'єкт Гербіка-Аро HH 30 у безпрецедентних деталях.

Те що ви тут бачите - протопланетний диск, видимий з ребра. У самісінькому центрі, прихована щільним пилом та газом, "живе" протозоря, в якій ще не розпочалися процеси термоядерного синтезу. Струмені газу вириваються у двох протилежних напрямках, перпендикулярно до площини диску, і на високій швидкості стикаються з міжзоряним середовищем, формуючи ударні хвилі. HH 30 представляє для астрономів особливий інтерес. Тут можна спостерігати, як дрейфують різноманітні частинки пилу.

Знімки "Вебба" доповнені спостереженнями "Хаббла" та радіотелескопа ALMA. Останній показує вузьку смугу центральної площини диску, де сконцентровані найбільші частинки - міліметрового розміру. Вузький щільний шар пилу - важливий етап процесу еволюції планетної системи. Пил потроху злипається, утворюючи гальку, з якої врешті решт формуються планетезималі - зародки справжніх планет.

Всесвіт у кишені | Ми на Facebook

Упс 🫢 За допомогою методів машинного навчання міжнародна група вчених виявила, що падіння метеоритів на Марсі відіграє більш значну роль у марсотрясіннях, ніж вважалося раніше. Ця переоцінка суттєво вплине на розуміння реальної сейсмічної динаміки Червоної планети.

Падіння достатньо великих метеоритів на Марс залишає на твердій поверхні планети нові кратери та викликає сейсмічні хвилі, і деякі з них свого часу реєстрував сейсмограф апарату InSight. За допомогою методів машинного навчання група вчених проаналізувала десятки тисяч супутникових зображень, каталогізуючи нові кратери, що утворилися за час роботи модуля InSight (2018-2022 рр) в радіусі 50° від нього. Загалом їм вдалося ідентифікувати 123 нових ударних кратери від 1 до 22,5 метрів.

Наступним етапом науковці порівняли час виникнення кратерів із сейсмічними подіями, і знайшли 49 співпадінь. Вони дійшли до висновку, що частота зіткнень у 1,6–2,5 рази перевищує ту, що була відома раніше. А це означає, що велика кількість зафіксованих сейсмографом подій, які раніше вважалися марсотрясіннями (спричиненими власною геоактивністю планети) насправді є ударами метеоритів. А це, у свою чергу, має привести до перегляду внутрішньої структурної моделі Марса.

Всесвіт у кишені | Ми на Facebook

😎 Крута майстерна робота астрофотографа - кольорова Венера!

Кожен, хто бачив Венеру в телескоп, знає, що вона виглядає монотонно-білою. Звідки ж тоді тут колір, що виділяє структуру щільних венеріанських хмар?

Секрет знімку у спеціальному фільтрі! В оптичному діапазоні на Венері справді нема на що дивитися, окрім фази. А от в ультрафіолетовому камера бачить неоднорідності атмосфери.

Доречі, все ще тривають дуже сприятливі умови для спостереження Венери. Вона фізично наближається до нас, зростає її видимий розмір та яскравість. Це означає, що її можна угледіти вдень, а в телескоп (також краще спостерігати саме на денному небі!) ви побачите приблизно такий серпик як на фото.

📷 Tom Williams

Всесвіт у кишені | Ми на Facebook

🤯 Галактика з рекордною кількістю кілець - від "Хаббла".

Галактику LEDA 1313424 вчені прозвали "Мішень" (Bullseye) - вони нарахували у галактики щонайменше 8 кілець, а додаткові спостереження в Обсерваторії Кека підтвердили 9-те. Це насправді дивовижно, оскільки у знайдених раніше галактик з кільцями таких структур було не більше 3.

Вчені вважають, що така рідкісна форма зумовлена взаємодією LEDA 1313424 з іншою галактикою - карликовою, блакитного кольору, що на знімку розташована лівіше. Вона, як дротик, пролетіла крізь велику галактику близько 50 млн років тому, залишаючи за собою кільця, схожі на брижі на воді. Газ та пил частково були винесені назовні, що стимулювало утворення нових зір та збільшення яскравості кілець. Дослідники припускають, що існувало і 10-те кільце, більш широке. Але воно розсіялося з плином часу.

Всесвіт у кишені | Ми на Facebook

🔥 Зацініть сьогоднішній грандіозний протуберанець!

Такі протуберанці відносяться до еруптивних - вони швидко розвиваються та динамічно змінюються впродовж кількох годин, іноді повністю відриваючись від Сонця.

Схоже що цей викид виник в активному регіоні, який поки що залишається невидимим для нас. На відео ви бачите, що частина плазми повернулася на Сонце, а частина, ймовірно, продовжила свій шлях у міжпланетному просторі.

Любителі обчислень можуть оцінити швидкість плазми 😉

Всесвіт у кишені | Ми на Facebook