Чи стане Газа 51-м Штатом?

Трамп вже встиг за короткий термін після інавгурації здійняти галас навколо власної персони. Можемо бачити це в різних сферах, найбільше занепокоєння з яких викликає збільшення напруги у відносинах з Китаєм через накладення 10% додаткових мит та відновлення торговельних війн

Окремої уваги потребує Близький Схід, де останнім часом ізраїльсько-палестинські перипетії перейшли до стадії затишшя перед бурею (яка, зважаючи на сьогоднішній односторонній саботаж, має всі шанси ось-ось початися). Наразі США заохочують та всіма силами підтримують процес перемир‘я, намагаючись об’єднати своїх стратегічних союзників у регіоні. Водночас вони ж і посилюють тиск на Іран шляхом відповідних санкцій

Нещодавня зустріч Натаньяху й Трампа у Білому домі, де Штати зробили ризиковану заяву щодо можливої окупації ними сектору Газа, все ж показує їхню велику зацікавленість у регіоні. Однак таке твердження більше виглядає елементом гри, ніж стратегічним планом дій. Збитки значно перевищують переваги такого рішення. Це суперечить основним інтересам США щодо просування нормалізації саудівсько-ізраїльських відносин, яке з іншого боку передбачає план утворення Палестинської держави, а не «окупацію» Гази Штатами

У діях Трампа більше провокацій для інших регіональних лідерів. Це виглядає закликом до арабських країн активніше залучитися у процес подальшого вирішення конфлікту та примирення з Ізраїлем. Тому і необхідність приймати «виселених палестинців» мала б стати додатковим фактором мотивації для рішучих дій

🍷 UnRealpolitik

Трамп, паніка і кордони 1991-го року

Істерика, яка несеться в мережі та медіа є прямим наслідком симулякрів про «кордони 1991-го року». Цей яскравий образ сформував основне уявлення українців про закінчення війни. Тож, коли реальність стукає у двері, наші нервова система дає збій. І це нормально.

Але я не розумію коментаторів, які вважають, що заморозка з подальшими поставками зброї та збереженням керованості країни — це «продаж України». У вас були інші очікування? Поділіться ними в коментарях.

Я повністю згоден з паном Нотевським і я сам системно просуваю подібний метод аналізу — не важливо, що говорить Трамп, важливо те, що він зробив/не зробив. А він не зробив нічого, що зараз якось б'є по здатності України захищати себе. Поки що не зробив.

Перш ніж розхитувати нерви собі та оточуючим, потрібно хочаб дочекатися підсумків Мюнхенської конференції та перших кроків від Європи, яку буквально поставили перед фактом її нової ролі. Гегсет учора прямо сказав, що європейці зобов'язані почати чесний діалог зі своїми суспільствами про нові реалії на континенті. Тому «шокова терапія» має стати точкою росту як для України, так і для Європи.

Мене дратує поведінка деяких панікерів, бо складається враження, що вони прийняли реальність, де після заморозки українське суспільство і держава не використовують час з розумом.

Давайте так. Як мінімум, говоріть за себе. Як максимум, утримайтеся від нагнітання паніки.

І так, я не кажу, що кордони 1991-го року недосяжні. Цілком досяжні. Просто давайте почнемо адекватну дискусію про часові рамки досягнення цієї мети.

Ніщо не вічне.

🇺🇸 Гамбіт Саллівана

by The Seattle Times

🍷 UnRealpolitik

😎👀 Спостерігаємо за новою епохою в історії США у колі найкращих каналів!

👍 Сьогодні ввечері обговоримо підсумки першого місяця президенства Дональда Трампа для України та світу.

🎙На стрімі будуть присутні адміни Пхеньянської Правди, Новосилецький на дивані, POLITpedia, The Voicer, Гамбіт Саллівана, Міжнародне Аняме, Сігай, UnRealpolitik, PolitКраїна та Політичний фронт США.

😎Починаємо о 19:00 на каналі Пхеньянської Правди.

😬 Чекаємо вас на нашому MAGAПОДКАСТІ.

🫡Слава Україні!

Європа — слабка безпекова ланка

Прагнення Трампа, щоб європейські держави НАТО досягли 5% ВВП на оборонні видатки, виглядає позахмарним. Поки Естонія чи Латвія, а особливо Польща, продовжують суттєво збільшувати військову стійкість, решта ледве дотягується до позначки у 2%. Цей нижній поріг встановили ще на Уельському саміті 2014 року, що став моментом зрушення з мертвої точки. Однак фактичні можливості держав змінити ситуацію кардинально доволі обмежені

Поки ЄС перебуває у політично кризовому становищі через внутрішні негаразди та неспроможність надалі економічно балансувати між США та Китаєм, витрати на оборону будуть серед пріоритетних завдань лише на папері. Хоч ескалація на периферії й виникла внаслідок російського нападу, хвиля не повною мірою докотилася до західноєвропейських держав

За результатами дослідження IISS, за останній рік оборонні витрати в Європі збільшилися до 457 млрд США, більшою мірою завдяки зростанню оборонного бюджету Німеччини. Проте європейське зрушення не може обігнати російські видатки, що збільшилися майже на 42%. Незважаючи не шкоду економіці, Росія продовжує інвестувати в продовження війни

Прямий наслідок цьому — вступ Фінляндії та Швеції до НАТО відповідно в 2023 та 2024 роках. Однак перспектива членства в альянсі для України не відкриється ще довго, адже Штати не готові йти на такий крок і збільшувати ризики. Трамп навіть заявив про це відверто, назвавши український вступ «непрактичним». Курс подальшої американської допомоги коливається, починаються нові спроби отримати додаткову перевагу — рідкоземельні метали. Хоч Шольц і виступив проти таких заяв американського лідера, у самій Німеччині ще поки не до кінця вимальвується оборонна програма через формування нової урядової коаліції

У будь якому разі, на європейську альтернативу розраховувати не варто. Європа не ладна впоратися з військовими потребами України, не збільшуючи власні оборонні видатки з шаленим темпом. Останнє суттєво обмежене бюджетними можливостями держав, попри позитивні оцінки щодо прогресу за останній рік

🍷 UnRealpolitik

Недозрілий конфлікт

Питання переговорів навколо війни в Україні перетворюється на затяжну політичну гру, де публічні заяви Зеленського, Путіна та західних лідерів стають частиною стратегічного лавірування. Однак цей дипломатичний танець навряд чи призведе до реальних змін, доки сторони не вичерпають можливості військового вирішення конфлікту

Україна та Росія стоять перед жорсткою реальністю — переговори можливі лише за наявності достатніх важелів тиску. 2024 року Україна зазнала низки військових невдач, що змусило Київ змінити риторику — Зеленський більше не виключає можливості переговорів, але ставить жорсткі умови. Москва, у свою чергу, незважаючи на успіхи на полі бою, зазнає величезних збитків — щоденні втрати в сотні солдатів і економічний тиск викликають тривогу навіть усередині російської еліти

По суті, сторони ще не досягли точки, в якій військові дії стали надто затратними для продовження. Це нагадує стратегію часів Першої світової війни, коли, незважаючи на очевидні ознаки виснаження, лідери продовжували бої, сподіваючись, що зможуть нав'язати свої умови пізніше

Західна підтримка України у 2024–2025 роках виявилася недостатньою, щоб кардинально змінити ситуацію. Це теж робить конфлікт затяжним та вигідним для тих, хто бачить у ньому інструмент ослаблення Росії. У той же час, Кремль сприймає це як сигнал, що Захід втомився і може піти на компроміс

З приходом Дональда Трампа до Білого дому США змінили підхід до конфлікту. Якщо адміністрація Байдена робила ставку на військову підтримку України та стратегічне ослаблення Росії, то Трамп прагне «керованого» конфлікту. Його адміністрація не зацікавлена ​​у перемозі однієї зі сторін, а скоріше в тому, щоб знизити інтенсивність війни, скоротити витрати США та використовувати переговори як інструмент тиску на Росію та Україну

Політика Трампа — це не а-ля примус Росії до капітуляції, а «світ по дюймах», укладання невеликих угод, які можуть знизити рівень бойових дій, але не призведуть до довгострокового врегулювання. Цей підхід, однак, вигідний Москві, оскільки дозволяє зберегти окуповані території та торгуватися за послаблення санкцій. Для Києва це означає необхідність або адаптуватися до зниження західної підтримки, або шукати нові способи ведення війни в умовах невизначеності

А ось для Кремля війна перестала бути питанням територіального експансії — це тепер питання виживання режиму. Путін створив систему, за якої економіка працює у військовому режимі, а громадська думка повністю контролюється. Однак під поверхнею цього контролю, що здається, ховаються серйозні проблеми: зростання податків, інфляція, кадрова криза і можливість нової політичної кризи в найближчі роки

Київ розуміє, що 2025 року шанси на новий контрнаступ мінімальні, і основне завдання — утримати фронт, мобілізувати більше ресурсів та дочекатися змін у світовій політиці. Проте ключове питання — чи вистачить внутрішніх резервів? Україна зіткнулася з мобілізаційною кризою та нестачею озброєнь, а її економіка повністю залежить від зовнішньої допомоги

Не виключається, що публічні заяви Зеленського про готовність до перемовин можуть бути тактичним ходом, аби показати Заходу, що Київ все-таки відкритий до мирних рішень, але не на російських умовах. Це ж як спроба уникнути втрати західної підтримки, яка тепер і на словах не така потужна

Переговори у поточному форматі — це більше елемент дипломатичної боротьби, аніж реальна спроба зупинити війну. Справжня дипломатія розпочнеться лише тоді, коли одна зі сторін опиниться на межі військового чи економічного виснаження

І якщо порівнювати нинішню ситуацію з історичними прикладами, вона нагадує пізній етап Корейської війни: сторони розуміють, що вирішальна перемога неможлива, але продовжують конфлікт торгуватися за кращі умови. Це означає, що найближчими місяцями ми побачимо більше заяв, більше погроз та більше дипломатичних маневрів, але навряд чи реальний мир

🍷 UnRealpolitik

Гарна порада — це вже половина щастя, а коли діло доходить до питань формальних і високих, таких як політика, то явно не завадить бути «в темі» та зуміти красно піднести свою думку як своїм близьким, так і конкурентам

Тому зараз нам за честь буде порекомендувати Вам добірку новино-аналітичних каналів, яку ми створили разом з іншими авторами українських TG-каналів та яка допоможе Вам краще розбиратися у політичних та економічних питаннях як в Україні, так і в світі

🟠POLITpedia - політична ситуація у світі, аналіз, новини та термінологія, і все це простими словами

🟠Гамбіт Саллівана - переклади західних медіа та розшифровка шизи Трампа для української аудиторії

🟠The Voicer - середовище аналітики та здорового глузду. Авторські аналітичні статті з різних тем від геополітики до економіки

🟠Новосилецький на дивані - зрада, від якої ви станете залежні

🟠Міжнародне Аняме (国際アニャメ) - відкриваю світ міжнародних відносин (і не тільки) в Індо-Тихоокеанському регіоні

🟠Пхеньянська Правда🇺🇦 - канал про велику геополітику країн Азії та Близького Сходу

🟠Політичний Фронт США - аналітика, новини та огляд головних подій американської політики. Відстежуйте зміни, що формують майбутнє

🟠PolitКраїна - канал, який пише про те, чого не помічає більшість!

🟠Сігай - автор YouTube-каналу про міжнародну політику та падіння комунізму в Європі (а ще про Трампа без зайвого алармізму)

🟠dechat - головні події, політика та суспільні процеси в Німеччині, Австрії та Швейцарії. Аналітика, меми та упереджені погляди будуть також присутні

🟠Кваси - підпільний народно-капіталістичний канал. Де актуальні події пишуться під кваском.

Щоб Вам було зручніше, ми зібрали їх у одну папку, і тепер ви можете підписуватись на найкращі ресурси одним кліком: https://www.group-telegram.com/addlist/kpNfjdfc7ihjNGRi

Бути причетним до Великого — завжди приємно, тому наполегливо Вас закликаємо підписуватися, ділитися з друзями та підтримувати український контент! Разом формуємо національну інтелектуальну спільноту!

🍷 UnRealpolitik

Усі пам'ятають марш ПВК «Вагнер» на Москву, але мало хто знає, що кількість операцій російських найманців в Африці після смерті Пригожина лише подвоїлась. У цьому відео розкажемо про історію ПВК «Вагнер»:

🔸 Чому найманці ефективніші за російську регулярну армію?

🔸 Де витоки конфлікту Пригожина із Міноборони

🔸 Як діє російський «Африканський корпус»

Про операції російської ПВК в Криму, на Донбасі, в Африці та Сирії в новому відео вже на нашому You-Tube каналі

🍷 UnRealpolitik

Вчора ввечері канал перетнув відмітку в одну тисячу підписників

За що ми Вам дякуємо, наш вклад у дослідження міжнародних відносин в Україні стає більшим завдяки Вашій увазі
Ми тут, тому що Ви нас читаєте

Hold fast!

🍷 UnRealpolitik

By Chappatte

🍷 UnRealpolitik

Alternative für Gaza

Давайте визнаємо: план створення «Рів'єри Близького Сходу» у секторі Газа за рахунок переселення двох мільйонів палестинців — повний абсурд, що так-то підпадає під формулювання «етнічна чистка» (чит. військовий злочин)

Водночас Phase 1 перемир'я з усіма домовленими обмінами можна вважати де-факто закінчена, шанси того, що почнеться друга — мінімальні. Ефемерними планами Трампа початок нової ескалації конфлікту оперативно не завадиш... На диво, дійсно цікаву ініціативу почав розганяти в кулуарах Єгипет

Так, передбачається декілька етапів відновлення Гази:

🟠Відбудова сектору за кошти потенційного міжнародного фонду, поставки будматеріалів переважно з Єгипту

🟠Реорганізація кварталів Гази з метою зменшення густоти населення в її північній частині

🟠КПП з Ізраїлем під контролем іноземних сил (зокрема американців)

🟠Після імплементації вищезазначеного — створення місцевого палестинського врядування/охоронних підрозділів, в які не будуть входити ХАМАС (можливо, із залученням тих сил, що були до 2007-го, коли терористи по суті зайняли Газу)

Неформально Єрусалим вже встиг відкинути цей план, зважаючи на недопустимість будь-якої палестинської влади в Газі. З іншої сторони, шість монархій Персидської затоки + Єгипет та Йорданії вже завтра збираються на невеличкий саміт задля обговорення цієї ідеї і не тільки

За відсутності інших адекватних пропозицій, тим не менш, єгипетське бачення хоча б має шанси на успіх. Якщо Каїр ще зможе переконати ХАМАС піти на обмін «всіх на всіх» з євреями, то в теорії Нетаньяху було б куди простіше просунути такий (або подібний) мирний розвиток подій... Правих pro-war колег по уряду, як не крути, куди простіше втихомирити, коли немає болючих протестів

🍷 UnRealpolitik