Warning: file_put_contents(aCache/aDaily/post/vallholl/-14869-14870-14871-14872-14873-15904?single" target="_blank" rel="noopener" onclick="return confirm('Open this link?\n\n'+this.href);">скіфам</a> кочівники з передгір&#39;їв Південного Уралу мігрували на південний захід, зайнявши територію між низовинами Волги та Дону.<br/><br/>Протягом століття сарматські племена були відносно мирними: скіфські купці, прямуючи до східних країн, вільно проходили через сарматські землі. У війні з персами сармати були надійними союзниками скіфів, і за часів Атея союзницькі відносини зберігалися, сарматські загони перебували на службі у війську та при дворі скіфського царя. Окремі групи сарматів селилися біля Європейської Скіфії. Ситуація змінилася, коли наприкінці 4 століття скіфів розбили <a href="https://t.me/vallholl/14057" target="_blank" rel="noopener" onclick="return confirm('Open this link?\n\n'+this.href);">фракійці</a>, та разом з кельтськими племенами почали тіснити з заходу.<br/><br/>Наслідком невдалих воєн був занепад господарства та відділення від Скіфії частини завойованих земель та племен. Після ослаблення Скіфського царства, дружні стосунки його з сарматами змінилися, і в 3 столітті до нашої ери починаються набіги молодих войовничих сарматів, які разом з поступовим захоплення ними скіфської території, завершилися масовим переселенням сарматських племен у Північне Причорномор&#39;я. Починаючи з 2 століття до нашої ери сармати все частіше фігурують у працях грецьких, римських та східних авторів.<br/><br/>Західні сарматські племена, що зайняли степи Північного Причорномор&#39;я, близько 125 року до нашої ери створили союз племен, виникнення якого пояснюється необхідністю протистояти тиску східних сарматських племен. Це була типова для кочівників рання держава на чолі з царським племенем. Однак, повторити державний досвід скіфів західним сарматам не вдалося — з середини 1 століття до нашої племена вже діяли як самостійні союзи. У першій половині нашої ери західні сармати просунулися на Середньодунайську низовину.<br/><br/>Для Рима сармати були нескокійними сусідами, то виступаючи в якості союзників, то здійснюючи набіги і навіть приймаючи участь в міжусобицях. В другій половині 1 століття сармати відгукнулися на заклик царя Дакії Децебала, та беруть участь у дакійських війнах. У 87 році римська армія вторгається в Дакію, і у битві при Тапаї зазнає поразки. Історія взаємодії сармат з римлянами загалом була мінлива: війни постійно змінювалися миром та співпрацею. Сарматська кіннота допомагала як римській армії, так і германським королям.<br/><br/>Східні ж сарматські союзи населяли простори між Азовським і Каспійським морями, на півдні їх землі простягалися до Кавказьких гір. Вони панували над західним і північним узбережжям Каспійського моря та контролювали торгові шляхи, що йшли через Кавказ та Середню Азію. <a href="https://t.me/vallholl/14769-14869-): Failed to open stream: Invalid argument in /var/www/group-telegram/post.php on line 50
ꑭ ᴠᴀʟʜöʟʟ ✙ | Telegram Webview: vallholl/14869 -
Telegram Group & Telegram Channel
Реконструкція зовнішності сарматського чоловіка та жінки.

Прийнято вважати, що відома історія сарматів починається з кінця 5 століття до нашої ери, коли їх вперше під іменем савромати згадує Геродот, цитата: «Якщо перейти річку Танаїс (сучасний Дон), то там вже не скіфська земля, але область савроматів». Припускається, що в цих часових рамках і почався етногенез сарматів, коли споріднені скіфам кочівники з передгір'їв Південного Уралу мігрували на південний захід, зайнявши територію між низовинами Волги та Дону.

Протягом століття сарматські племена були відносно мирними: скіфські купці, прямуючи до східних країн, вільно проходили через сарматські землі. У війні з персами сармати були надійними союзниками скіфів, і за часів Атея союзницькі відносини зберігалися, сарматські загони перебували на службі у війську та при дворі скіфського царя. Окремі групи сарматів селилися біля Європейської Скіфії. Ситуація змінилася, коли наприкінці 4 століття скіфів розбили фракійці, та разом з кельтськими племенами почали тіснити з заходу.

Наслідком невдалих воєн був занепад господарства та відділення від Скіфії частини завойованих земель та племен. Після ослаблення Скіфського царства, дружні стосунки його з сарматами змінилися, і в 3 столітті до нашої ери починаються набіги молодих войовничих сарматів, які разом з поступовим захоплення ними скіфської території, завершилися масовим переселенням сарматських племен у Північне Причорномор'я. Починаючи з 2 століття до нашої ери сармати все частіше фігурують у працях грецьких, римських та східних авторів.

Західні сарматські племена, що зайняли степи Північного Причорномор'я, близько 125 року до нашої ери створили союз племен, виникнення якого пояснюється необхідністю протистояти тиску східних сарматських племен. Це була типова для кочівників рання держава на чолі з царським племенем. Однак, повторити державний досвід скіфів західним сарматам не вдалося — з середини 1 століття до нашої племена вже діяли як самостійні союзи. У першій половині нашої ери західні сармати просунулися на Середньодунайську низовину.

Для Рима сармати були нескокійними сусідами, то виступаючи в якості союзників, то здійснюючи набіги і навіть приймаючи участь в міжусобицях. В другій половині 1 століття сармати відгукнулися на заклик царя Дакії Децебала, та беруть участь у дакійських війнах. У 87 році римська армія вторгається в Дакію, і у битві при Тапаї зазнає поразки. Історія взаємодії сармат з римлянами загалом була мінлива: війни постійно змінювалися миром та співпрацею. Сарматська кіннота допомагала як римській армії, так і германським королям.

Східні ж сарматські союзи населяли простори між Азовським і Каспійським морями, на півдні їх землі простягалися до Кавказьких гір. Вони панували над західним і північним узбережжям Каспійського моря та контролювали торгові шляхи, що йшли через Кавказ та Середню Азію. Алани — належали саме до східно-сарматських племен, серед яких вирізнялися особливою войовничістю, що й дозволило їм в майбутньому здобути першість, та вже у 2 столітті нашої ери зайняти українські степи від Дону до Дунаю.

Західні сармати розселилися по території Римської імперії аж до Британії, а східні, алани — в 3 столітті нашої ери зазнали нищівної поразки від готів, які зайняли Причорномор'я. Антропологічно сармати належали до європеоїдів подекуди з незначною монголоїдною домішкою. Сармати однозначно вплинули на формування мови, культури, антропологічного типу українців. Нащадки сарматів були важливою складовою середньовічних сіверян, які відомі археологам як за літописними даними, так і за пам'ятками роменської культури.

☠️ @vallholl
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM



group-telegram.com/vallholl/14869
Create:
Last Update:

Реконструкція зовнішності сарматського чоловіка та жінки.

Прийнято вважати, що відома історія сарматів починається з кінця 5 століття до нашої ери, коли їх вперше під іменем савромати згадує Геродот, цитата: «Якщо перейти річку Танаїс (сучасний Дон), то там вже не скіфська земля, але область савроматів». Припускається, що в цих часових рамках і почався етногенез сарматів, коли споріднені скіфам кочівники з передгір'їв Південного Уралу мігрували на південний захід, зайнявши територію між низовинами Волги та Дону.

Протягом століття сарматські племена були відносно мирними: скіфські купці, прямуючи до східних країн, вільно проходили через сарматські землі. У війні з персами сармати були надійними союзниками скіфів, і за часів Атея союзницькі відносини зберігалися, сарматські загони перебували на службі у війську та при дворі скіфського царя. Окремі групи сарматів селилися біля Європейської Скіфії. Ситуація змінилася, коли наприкінці 4 століття скіфів розбили фракійці, та разом з кельтськими племенами почали тіснити з заходу.

Наслідком невдалих воєн був занепад господарства та відділення від Скіфії частини завойованих земель та племен. Після ослаблення Скіфського царства, дружні стосунки його з сарматами змінилися, і в 3 столітті до нашої ери починаються набіги молодих войовничих сарматів, які разом з поступовим захоплення ними скіфської території, завершилися масовим переселенням сарматських племен у Північне Причорномор'я. Починаючи з 2 століття до нашої ери сармати все частіше фігурують у працях грецьких, римських та східних авторів.

Західні сарматські племена, що зайняли степи Північного Причорномор'я, близько 125 року до нашої ери створили союз племен, виникнення якого пояснюється необхідністю протистояти тиску східних сарматських племен. Це була типова для кочівників рання держава на чолі з царським племенем. Однак, повторити державний досвід скіфів західним сарматам не вдалося — з середини 1 століття до нашої племена вже діяли як самостійні союзи. У першій половині нашої ери західні сармати просунулися на Середньодунайську низовину.

Для Рима сармати були нескокійними сусідами, то виступаючи в якості союзників, то здійснюючи набіги і навіть приймаючи участь в міжусобицях. В другій половині 1 століття сармати відгукнулися на заклик царя Дакії Децебала, та беруть участь у дакійських війнах. У 87 році римська армія вторгається в Дакію, і у битві при Тапаї зазнає поразки. Історія взаємодії сармат з римлянами загалом була мінлива: війни постійно змінювалися миром та співпрацею. Сарматська кіннота допомагала як римській армії, так і германським королям.

Східні ж сарматські союзи населяли простори між Азовським і Каспійським морями, на півдні їх землі простягалися до Кавказьких гір. Вони панували над західним і північним узбережжям Каспійського моря та контролювали торгові шляхи, що йшли через Кавказ та Середню Азію. Алани — належали саме до східно-сарматських племен, серед яких вирізнялися особливою войовничістю, що й дозволило їм в майбутньому здобути першість, та вже у 2 столітті нашої ери зайняти українські степи від Дону до Дунаю.

Західні сармати розселилися по території Римської імперії аж до Британії, а східні, алани — в 3 столітті нашої ери зазнали нищівної поразки від готів, які зайняли Причорномор'я. Антропологічно сармати належали до європеоїдів подекуди з незначною монголоїдною домішкою. Сармати однозначно вплинули на формування мови, культури, антропологічного типу українців. Нащадки сарматів були важливою складовою середньовічних сіверян, які відомі археологам як за літописними даними, так і за пам'ятками роменської культури.

☠️ @vallholl

BY ꑭ ᴠᴀʟʜöʟʟ ✙







❌Photos not found?❌Click here to update cache.


Share with your friend now:
group-telegram.com/vallholl/14869

View MORE
Open in Telegram


Telegram | DID YOU KNOW?

Date: |

Channels are not fully encrypted, end-to-end. All communications on a Telegram channel can be seen by anyone on the channel and are also visible to Telegram. Telegram may be asked by a government to hand over the communications from a channel. Telegram has a history of standing up to Russian government requests for data, but how comfortable you are relying on that history to predict future behavior is up to you. Because Telegram has this data, it may also be stolen by hackers or leaked by an internal employee. Unlike Silicon Valley giants such as Facebook and Twitter, which run very public anti-disinformation programs, Brooking said: "Telegram is famously lax or absent in its content moderation policy." Elsewhere, version 8.6 of Telegram integrates the in-app camera option into the gallery, while a new navigation bar gives quick access to photos, files, location sharing, and more. Also in the latest update is the ability for users to create a unique @username from the Settings page, providing others with an easy way to contact them via Search or their t.me/username link without sharing their phone number. Artem Kliuchnikov and his family fled Ukraine just days before the Russian invasion.
from sa


Telegram ꑭ ᴠᴀʟʜöʟʟ ✙
FROM American