«Консільєрі Путіна»: загадковий російський олігарх, який посередничає у переговорах з Трампом - Newsweek

Кирило Дмитрієв, російський олігарх і глава Російського фонду прямих інвестицій (RDIF), став посередником у переговорах між Москвою та Вашингтоном. Його роль стала очевидною після обміну ув’язненими, в рамках якого був звільнений американський учитель Марк Фогель.

До цього не було відомо, хто може представляти Кремль у переговорах зі США під час другої каденції Дональда Трампа. Проте після того, як спеціальний посланець Трампа Стів Віткофф назвав Дмитрієва своїм головним російським співрозмовником у питанні обміну ув'язненими, стало зрозуміло, що саме він є ключовою фігурою в цих переговорах.

Дмитрієв вже відігравав подібну роль у 2016 році, коли був неофіційним посередником між Кремлем і першою адміністрацією Трампа. Його вплив у політичних та фінансових колах Росії значний, а зв’язки з Володимиром Путіним є дуже тісними. Він регулярно зустрічається з президентом РФ для обговорення проєктів RDIF.

Крім того, його особисті зв’язки також допомагають йому зберігати вплив. Його дружина, Наталія Попова, є близькою подругою та бізнес-партнеркою Катерини Тихонової, молодшої доньки Путіна. Це дало Дмитрієву додаткові важелі для кар’єрного зростання та закріпило його позиції серед еліти.

The Voicer | Підтримати

Хто буде новим лідером НАТО в Європі? - Politico

Європейські офіційні особи визнають: Дональд Трамп має рацію – їм слід подбати про власну безпеку з меншою підтримкою США.

Головне питання, яке обговорювали в переповнених залах готелю Bayerischer Hof: хто стане гарантом безпеки континенту, якщо американська армія скоротить свою присутність або зовсім піде?

Німеччина, наприклад, має найбільшу економіку в Європі, але її оборонні плани залишаються невизначеними до завершення виборів цього місяця. Велика Британія взяла на себе координацію Контактної групи з оборони України – принаймні тимчасово. Польща наразі має третю за чисельністю армію серед союзників НАТО, поступаючись лише США та Туреччині. Італія очолює Об'єднані сили реагування НАТО.

Альянс вже адаптує свої плани, щоб зменшити залежність від США та покласти більше тягаря на європейські країни. Очікується, що європейські армії зможуть сформувати корпус чисельністю 20 000–45 000 військових – еквівалент П'ятого корпусу армії США, штаб якого розташований у Польщі.

Фінансування оборони зростає. НАТО піднімає цільовий рівень оборонних витрат із 2% ВВП до «значно більше 3%», заявив генеральний секретар альянсу Марк Рютте.

США наразі утримують 80 000 військових у Європі – на 25% більше, ніж до повномасштабного вторгнення Росії в Україну. Європейський стовп НАТО та Велика Британія витрачають на оборону близько 460 мільярдів доларів на рік – приблизно половину бюджету Пентагону.

Міністр оборони США Піт Хегсет заявив, що американські війська поки що залишаються в Європі, але натякнув, що ситуація може змінитися впродовж 5–15 років.

Дискусії з цього приводу домінували на Мюнхенській конференції – від бару на першому поверсі до кав'ярні на балконі.

Французький президент Еммануель Макрон скликав термінову зустріч європейських лідерів у Парижі в понеділок, демонструючи своє прагнення стати лідером континенту, який шукає новий шлях у вирішенні проблеми.

Перед липневим самітом НАТО в Гаазі альянс працює з державами-членами над розширенням швидких сил реагування: 100 000 військових зможуть бути розгорнуті протягом 10 днів у разі нападу Росії, а до 500 000 – упродовж шести місяців.

Частина аналітиків вважає, що Кремль не ризикне розпочинати нову війну за часів адміністрації Трампа, що дає Європі чотири роки на посилення обороноздатності.

The Voicer | Підтримати

Чому нафтові доходи РФ не падають? І до чого тут наші удари по НПЗ?

У 2024 році чи не щоранку світ бачить палаючі нафтові обʼєкти в глибині російської території, пише Time. Все справді так, і поки що схоже, що наше командування всерйоз вирішило зменшити нафтогазові доходи РФ. Бажання зрозуміле, причому обом сторонам. І в нас це, на щастя, виходить. Однак, все не так райдужно, як пишуть деякі ЗМІ.

Багато хто бачив новину, мовляв через українські атаки доходи від російської нафти і газу впали на 24%. Це, звісно, ​​неправда. Точніше, правда, але не та, яку ми хотіли б почути. За допомогою швидкої перевірки першоджерела можна відразу побачити, що йдеться про 2023 рік, а основна кількість атак була у 2024 році і триває зараз. Але навіть те падіння доходів порівняно з 2022 роком пояснюється зниженням світових цін на нафту та скороченням експорту трубопровідного газу. Тобто не нашими ударами.

Насправді ж, якщо дивитися в цілому, то доходи Росії від нафти останнім часом навпаки зростають. Про це пише Міжнародне енергетичне агентство. І все це відбувається після нових санкцій проти російських танкерів. Наразі 94 зі 154 танкерів, які були внесені до списку санкцій, зупинили транспортування нафти. І якраз це, на думку експертів, підняло ціни на нафту, збільшивши російські доходи.

Також, як би дивно це не звучало, але саме українські удари по НПЗ допомогли РФ знизити внутрішнє споживання нафти, що також збільшило ціни. Ми майже щодня завдаємо досить ефективних ударів по їхніх заводах, через що РФ доводиться зменшувати прогнози з видобутку нафти. А чим менше нафти на ринку - тим вищі ціни.

Чи це означає, що наші удари не мають сенсу? Звісно, ​​ні. Наша стратегія дуже добре працює, але побачити її результати повною мірою можна буде лише через деякий час. Це робота на перспективу. Наша редакція отримує величезне задоволення від фотографій пожеж на російських заводах. Однак важливо не потрапляти в пастку хибних фактів і не радіти завчасно.

❔ Як ви вважаєте, чи вийде у найближчому майбутньому знизити ціни на нафту? Якщо так, то яким чином?

#Війна | The Voicer | Підтримати

Лідерка німецьких ультраправих має таємні контакти з Китаєм - Bild

Лідерка партії «Альтернатива для Німеччини» (AfD) Аліса Вайдель протягом кількох років проводила серію таємних зустрічей із послом Китаю. Ці зустрічі проходили в приватній резиденції дипломата в Берліні, що викликає серйозні питання щодо їхньої природи та наслідків.

За наявною інформацією, контакти між Вайдель і високопосадовим китайським представником мали регулярний характер. Однак зміст їхніх розмов залишається невідомим, що породжує численні припущення щодо потенційного впливу на політику AfD і зовнішньополітичний курс Німеччини.

Критики висловлюють занепокоєння, що такі зустрічі можуть мати серйозні наслідки для міжнародних відносин Берліна та його позиції щодо Китаю. З огляду на популістську та націоналістичну риторику AfD, приховані контакти з китайською стороною можуть сигналізувати про зміну політичного вектора партії.

Також виникають питання щодо прозорості та підзвітності у німецькій політиці. Аналітики застерігають, що подібні неафішовані переговори можуть підірвати довіру громадськості до політичних лідерів і їхньої відданості національним інтересам.

На тлі цих викриттів посилюються заклики до ретельного розслідування обставин і змісту зустрічей Вайдель із китайським дипломатом. Політичні експерти наголошують на необхідності оцінити потенційні ризики для національної безпеки та зовнішньої політики Німеччини.

З огляду на складні відносини між Берліном і Пекіном, ситуація довкола Вайдель може мати широкі наслідки як для внутрішньої політики Німеччини, так і для її міжнародної репутації.

The Voicer | Підтримати

Чому Саудівська Аравія проводить переговори між США та Росією? - CNN

Саудівська Аравія організовує зустріч високопоставлених представників США та Росії, щоб просунути ідею врегулювання конфлікту в Україні, що підкреслює прагнення королівства стати глобальним посередником. За інформацією одного саудівського чиновника, зустріч у вівторок передбачає не лише проведення переговорів, а й активну роль Саудівської Аравії, яку очолить національний радник з безпеки.

Обрана локація для зустрічей, яку описав Пєсков, підходить як для США, так і для Росії, що є перемогою для кронпринца Мухаммеда бін Салмана. Він прагне трансформувати Саудівську Аравію, відмовившись від свого фундаменталістського минулого, і використати величезне багатство для розвитку м’якої сили.

Експерти відзначають, що Саудівська Аравія прагне до змін у своїй зовнішній політиці. Протягом останніх років королівство переглядає свої позиції, зокрема після війни в Ємені, відновлює відносини з Іраном та підтримує тісні зв’язки з Китаєм і Росією, не розриваючи при цьому традиційні зв’язки із Заходом.

Саудівська Аравія активно демонструє себе як глобальний миротворець: у 2023 році вона провела мирний саміт з представниками понад 40 країн, а у лютому того ж року пообіцяла Україні 400 мільйонів доларів допомоги. Тісні зв’язки кронпринца із президентом США Трампом, який підтримував його навіть після скандалу з вбивством Джамала Хашоггі, допомагають Рияду здобувати вагу на міжнародній арені.

У понеділок спецпосланець Трампа Стів Віткофф приєднався до радника з національної безпеки Майкла Вальца та державного секретаря Марко Рубіо на зустрічі з кронпринцом у Рияді, за день до переговорів із російським міністром закордонних справ Сергієм Лавровим та іншими представниками Росії. При цьому Україна не бере участі в цих переговорах, хоча президент Зеленський, який перебував в Абу-Дабі, оголосив, що відвідає Саудівську Аравію пізніше цього тижня для окремих переговорів.

У довгостроковій перспективі Саудівська Аравія може використати свою роль посередника, щоб отримати додатковий вплив, зокрема у питаннях поствоєнного врегулювання Гази. Раніше цього місяця Трамп висловив ідею перетворення Гази у «Рив'єру» з преміум-житлом та постійним переселенням її понад 2 мільйонів мешканців, але арабські країни швидко відкинули цей план. Наприкінці тижня в Саудівській Аравії має відбутися саміт, на якому буде обговорено зустрічну пропозицію, перш ніж її представлять Трампу.

The Voicer | Підтримати

Президент Аргентини кинув людей на гроші? Розбираємось у ситуації з падінням криптовалюти Libra

Хав'єр Мілей, президент Аргентини, досить цікава та своєрідна людина. Свого часу ми робили про нього статтю, коли тільки розпочинали свою діяльність як редакція. Тоді ми аналізували перші 100 днів його каденції. А зараз поговоримо про недавній гучний скандал, у який потрапив Мілей. Нині йому загрожує імпічмент, а через його дії опосередковано могло постраждати чимало людей. Давайте все це проаналізуємо.

Отже, нещодавно Хав'єр Мілей, перебуваючи на посаді президента Аргентини, порекомендував нову криптовалюту під назвою Libra. Ми зараз не будемо розбирати токеноміку цієї монети, просто скажемо, що через деякий час вона впала на 95%. За деякими оцінками, люди втратили через це близько 286 мільйонів доларів. Сам Мілей пояснює падіння тим, що "брудні щури політичної касти захотіли скористатися ситуацією" і це їх рук справа. Але скандал став таким гучним, що навіть заговорили про імпічмент.

На цьому історія могла закінчитися, але трапилося кумедне продовження. Мілей репостнув твіт свого прихильника, в якому той показав досить складний принцип купівлі монети, пояснюючи, що це все не так просто, і звичайні люди не могли встигнути все зробити за дві години. А саме за дві години після посту Мілея монета впала, тобто, мовляв, звичайний народ постраждати практично не встиг.

Але що ж після цього могло піти не так? Справа в тому, що багато людей сприйняли новий репост як покрокове керівництво до дії та ще більше закупилися монетою. Libra піднялася на 60 відсотків і... знову впала.

Цікаво, що це не перший випадок, коли Мілей рекомендує використовувати щось із криптоіндустрії. Перший випадок був у 2021 році і теж невдалий. Тоді він рекламував CoinX мільйонам своїх підписників. CoinX - це платформа, яка обіцяла заробляти інвесторам гроші за допомогою ШІ, ботів та експертів для автоматизації торгів. Однак вона втратила багато грошей інвесторів і була змушена закритися.

Насправді, в криптоіндустрії, як і в інвестуванні в цілому, тільки кожна конкретна людина відповідальна за свої прибутки і збитки. Все ж таки Мілей нікого не змушував втрачати свої гроші, і все було добровільно. Однак, як нам здається, коли ти президент країни, потрібно уважніше підходити до вибору того, що ти говориш і рекламуєш.

#Економіка | The Voicer | Підтримати

Розглянемо перше твердження Трампа про завершення війни.

1) Війну можна було завершити на самому початку так званою «Стамбульською угодою».

Ніхто точно не знає, що собою являла ця угода – у всіх різні дані, і можливо, наша сторона навіть погодилася б на неї. Але до Києва тоді приїхав тодішній прем’єр-міністр Великої Британії та ЗАПЕВНИВ, що:

Усе буде добре, воюйте, ми забезпечимо вашу перемогу багатомільярдними пакетами допомоги та ленд-лізом від США, а також потужними санкціями проти РФ, які зламають їхню економіку і змушують Путіна піти на угоду.

Хоча зовсім недавно Зеленський спростував слова Арахамії. Не знаю, хто з них бреше, але факт такої розмови був.

2) Війну можна було завершити пізніше, після того, як Україна деокупувала Херсон і досягла значних успіхів у Харківській області.

Тодішній голова Держдепу США Блінкен зірвав можливі переговори та закликав продовжувати війну, хоча це був ідеальний момент для її завершення та початку перемовин. Тоді ЗСУ перебували на піку своєї могутності та мали дуже сильні позиції, тоді як росіяни панікували через підготовку контрнаступу ЗСУ, через який вони могли втратити весь південь України.

Друге твердження про те, що Україна не могла перемогти.

1) Україна не могла перемогти у розумінні захоплення Москви, примушення РФ до капітуляції чи якогось «розгрому», але могла звільнити свою територію, як мінімум, повернувшись до кордонів 23 лютого 2022 року – і це було можливо зробити ще у 2023 році.

2) Україна могла перемогти, захопивши кілька російських областей, встановивши там своє міцне присутність і зробивши те саме, що вже було реалізовано в тій же Суджі.

3) Україна могла змусити РФ до переговорів, знищивши велику кількість російської авіації за допомогою балістичних і крилатих ракет, які могли б вдарити по незахищених аеродромах, де літаки стояли без укриття.

Що маємо у підсумку?

- По аеродромах бити не можна – це ж територія РФ і «ескалація».
- Наступати на територію РФ не можна – теж «ескалація».
- По об’єктах нафто-газової промисловості бити не можна – ціни підскочать.

Я вже не кажу про те, як США просто злили план контрнаступу, причому настільки детально, що всі були шоковані. США постійно розповідали Україні, як їй слід воювати і чого не варто робити, при цьому не маючи бойового досвіду у веденні сухопутних операцій проти такого противника, як РФ.

Твердження про військову допомогу.

США надали Україні мінімальну військову допомогу, причому за завищеними цінами. Частина техніки приїжджала у розбитому стані – зі знятими компонентами, вирваними радіостанціями або просто без технічного обслуговування.

Більше того, ця техніка поставлялася із сильними затримками – причому штучними, наприклад, щоб загальмувати контрнаступ 2023 року та дати РФ час підготуватися.

Ключове озброєння, яке ми запитували, або не поставлялося зовсім, або поставлялося у мізерних кількостях, яких було недостатньо, щоб змінити ситуацію.

Я не заперечую некомпетентності нашого військового командування чи Міноборони у деяких моментах. Ми дійсно повинні були мати власні ракети, розвивати свою ракетну програму, виробляти власну техніку. Але скидати всі помилки лише на нас – це просто абсурд.


Стратегія Хаосу/Підписатися

Країни, долю яких вирішили без них

Після Другої світової війни у ​​Сан-Франциско мирний договір із Японією обговорювали 48 країн, але туди не запросили Китай. Так, ту країну, яка, здавалося б, найбільше постраждала від Японії. Договір було підписано, Японія офіційно відмовилася від своїх колишніх колоній, але не вирішила територіальних суперечок із Китаєм. Лише через 27 років країни уклали мирну угоду.

Сан-Франциська угода сприяла створенню японсько-американського альянсу, який КНР сприймала як загрозу. Надалі це призвело до більшого зближення КНР із СРСР на тлі холодної війни.

У Женевській конференції 1954 року, метою якої було відновлення миру в Індокитаї, взяли участь купа країн, включаючи Північний та Південний В'єтнам. Однак хоч Південний В'єтнам і покликали на конференцію, слухати його не дуже хотіли, і план схвалили без підпису від представників Південного В'єтнаму. Що було далі? В'єтнамська війна.

Судетську кризу вирішували без участі Чехословаччини. Договір підписали Німеччина, Великобританія, Франція та Італія, передавши Судетську область Німеччині. Чехословаччину на підписання запросили, але на обговорення умов не кликали.

Підписання цієї угоди стало кульмінацією політики «умиротворення», яку проводила Великобританія та Франція щодо нацистської Німеччини, з метою уникнути великомасштабної війни в Європі. Не вийшло.

Але головне, що домовились.

#Інше | The Voicer | Підтримати

Відтепер Америка - союзник Путіна? - Politico

Президент США Дональд Трамп відкрито стає на бік Росії, викликаючи стурбованість у Європі. Його заяви про те, що Україна «почала» війну, та звинувачення Зеленського в диктаторстві шокували європейських союзників. Трамп прямо заявив: «Ця війна набагато важливіша для Європи, ніж для нас».

Його політика вже завдала серйозного удару по трансатлантичному альянсу: США запровадили нові тарифи на європейські товари, ослабили підтримку України, а також почали переговори з Росією про зняття санкцій і співпрацю в енергетиці.

У Брюсселі дійшли висновку, що США більше не на боці Європи. Провідні політичні партії ЄС закликають до посилення оборони та інтеграції безпеки, але не всі готові визнати зміну реальності. Деякі лідери, зокрема Борис Джонсон і польські посадовці, вважають, що Трамп лише змушує Європу брати більше відповідальності за власну безпеку.

Водночас переговори США з Росією проходять без участі Європи та України. Спроба Зеленського зацікавити Трампа комерційно, запропонувавши доступ до українських корисних копалин, дала зворотний ефект – тепер Трамп вимагає їх як компенсацію за вже надану допомогу.

Деякі європейські дипломати побоюються, що Трамп і його адміністрація не протистоять Росії, а готові поступитися їй всім, що вона хоче. Якщо Європа не адаптується до нової реальності, конфлікт може вийти за межі України, а Росія прагнутиме розширення контролю над східною Європою.

Вже з'являється інформація, що під час переговорів, Росія вимагала від США поділ Європи на "зони впливу" та вивід американських військ з зі Східної Європи, зокрема, Румунії.

The Voicer | Підтримати

Фрідріх Мерц кидає виклик Урсулі фон дер Ляєн у боротьбі за вплив у Європі - Politico

Президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн зіткнеться з викликом не від Орбана чи Макрона, а від свого однопартійця – Фрідріха Мерца, лідера німецького ХДС. Очікувана перемога Мерца на виборах 23 лютого може змінити баланс сил у ЄС, особливо після заяв Трампа про необхідність більшої відповідальності Європи за допомогу Україні.

Мерц обіцяє активнішу роль Німеччини в ЄС, але його бачення відрізняється від фон дер Ляєн. Вона підтримує централізацію влади Брюсселем, «зелені» реформи та відкриті кордони, тоді як Мерц виступає за посилення національних урядів, економічну дерегуляцію та жорсткішу міграційну політику.

Попри спільне членство в ЄНП, їхні взаємини далекі від ідеальних. Фон дер Ляєн, яку підтримувала Меркель, домінує в ЄС з 2019 року, тоді як Мерц лише повертається у велику політику. Їхні зустрічі рідкісні, а розбіжності глибокі – від оборонного фінансування до торговельної політики щодо Китаю.

Ймовірна перемога Мерца означає зіткнення двох сильних німецьких лідерів, які навряд чи погодяться ділити вплив. Брюссель може стати ареною нового протистояння за майбутнє Європи.

The Voicer | Підтримати

Головною метою НАТО було (і довгий час лишалось) не стримування СРСР? А стримування Німеччини.

Навіть коли 40- ві роки лишились позаду, багато хто в Європі боявся повноцінної німецької держави, яка б озброїлась, створила повноцінний генштаб і, ймовірно, здобула ядерну зброю.

Не хотіли цього і американці, чим пояснюються всі зусилля по інтеграції ФРН в західний світ з усіма гарантіями безпеки і окупаційними американськими військами в Німеччині.

Німці важко працювали над тим, щоб заробити світову і американську довіру. Зокрема і всіляко декларуючи свій не ядерний статус. Проте навіть в 1989 році падіння Берлінського муру і стрімкий рух в сторону німецького обʼєднання лякав багато кого на заході.

Мені здається, ми забуваємо про цей контекст, маючи перед очима образи Німеччини максимально пацифістської і не самостійної.

Мені здається, ця несамостійність і залежність від Америки прописана в самій природі ФРН і німці дотримуються цього правила з притаманною їм методичністю. Погляньте хоча б на те, як уперто німці привʼязували будь-який свій «ескалаційний» крок в питаннях постачання озброєння Україні до відповідного рішення США.

Тому оця заява Мерца про ядерну зброю мені особисто здається серйозним поворотом.

І мені здається, колись американці пожалкують про те, що контексти другої половини ХХ століття здались їм не важливими в 2к25. Але це не точно.

«Трамп до Трампа» - як Угорщина реагує на "правий" поворот США? - Newsweek

Глава МЗС Угорщини Петер Сійярто високо оцінює президента США Дональда Трампа, вважаючи його політику близькою до угорської. За його словами, Угорщина була «Трампом до Трампа», адже ще до нього впроваджувала схожі підходи.

Після перемоги Трампа Європа була приголомшена, але для Угорщини це було знайоме явище. Прем’єр Віктор Орбан, який править з 2010 року, неодноразово змінював політичний ландшафт країни, закріплюючи владу своєї партії «Фідес».

Угорщина під час головування в ЄС прагнула впливати на європейську політику. Орбан відвідував Зеленського та Путіна, намагаючись знайти спільну мову у війні в Україні.

Сійярто в інтерв’ю заявив, що лише переговори США та Росії здатні завершити війну. Він також наголосив, що політика Трампа збігається з угорськими пріоритетами: про-християнськість, боротьба з міграцією, відстоювання традиційних цінностей.

Він висловив задоволення тим, що Трамп припинив фінансування USAID, яке, на його думку, використовувалось для втручання у внутрішні справи інших країн.

Сійярто сподівається на нові угоди між США та Угорщиною, особливо у сфері інвестицій і торгівлі. Він розкритикував європейських лідерів за їхню політику щодо США, закликавши їх запропонувати більш вигідні торговельні умови, щоб уникнути тарифних війн.

The Voicer | Підтримати