пікнула собі ще до клинка, а руки /очі/ дійшли тільки зараз за зрозумілих, ahem, причин.
обціють sad girl vibes, смачні описи їжі і не білу вампірку, хоча відгуки доволі різняться. ну побацім, якою ця історія стане для мене.😋
обціють sad girl vibes, смачні описи їжі і не білу вампірку, хоча відгуки доволі різняться. ну побацім, якою ця історія стане для мене.
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
подумала, і вирішила принести цікавинки, бо дивилась оцей от есей сумарно два місяці бо дуже кортіло подумати подовше про сам концепт мистецтва у оболонці неіснуючих ігор, головною точкою якого слугували якраз два примірники наведених нижче книжок, і це настільки добре звучить вже від опису з візуальним розбором вмісту, що мені от прям треба, до того ж естетика, дякувати усім кровосісям, цілком моя
Vermis 1
Vermis 2
p.s./навіть якщо картинка самих книжок не ваша, з есеєм все одно наполегливо раджу ознайомитись, особливо якщо ви хоч трошечки творча людина /мотивація до творчості від перегляду прикладається/
Vermis 1
Vermis 2
p.s./навіть якщо картинка самих книжок не ваша, з есеєм все одно наполегливо раджу ознайомитись, особливо якщо ви хоч трошечки творча людина /мотивація до творчості від перегляду прикладається/
YouTube
The Bizarre World of Fake Video Games
A deep dive into the strange world of fake video games, from demakes to gaming creepy pastas, and much more.
EYEPATCH WOLVES STORE: https://eyepatchwolves.com/
Patreon: https://www.patreon.com/Supereyepatchwolf
Twitch: https://www.twitch.tv/supereyepatchwolf…
EYEPATCH WOLVES STORE: https://eyepatchwolves.com/
Patreon: https://www.patreon.com/Supereyepatchwolf
Twitch: https://www.twitch.tv/supereyepatchwolf…
у мене якась особлива образа, коли я старанно майже вперше за рік обираю собі книгу яка абсолютно, залізно точно має мені сподобатись із усіма спектрами гьолхуду, вампіркору, сумними суто вайбами оцього підвішеного стану що найбільш відчутний коли ти десь поміж навчанням і вже надто близьким прям дорослим-дорослим життям, але усе блять руїнить русня, бо оф корс найбільшим показником обізнаності авторки у сфері арту є саме згадка якось там російської лялькарки із додатковим інфодемпом щодо баби яги, ну я їбу і плачу звісно, красно дякую.🥹
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
『Woman, Eating』★★★
під цю книжечку дуже хотілося їсти.
насправді, це була доволі невеличка і поетична подорож вглиб головної героїні, що уся суцільна напів: людина, вампірка, малазійка та японка. впродовж всієї історії Лід дивиться мукбанги, binge watches Баффі, смокче мертву качку і майже подихає випивши молока. mommy issues, відмова собі у щасті чи задоволенні, неможливість окремих аспектів життя людини як для вампірки — тяжіння у різні боки зашкалює, тягне за шкіру на обличчі і змушує бідосю голодувати.
мені подобається глибинний сенс, який про те, що наприкінці дня ми маємо лише самих себе і себе від того треба і балувати і любити і приймати такими, як є. подобається, як багато дрібних моментів womanhood'у описано по невеликому періоду життя героїні, де чоловіки і їх небажана увага задушливі і всюдисущі: це не типово на моєму поки що досвіді читання, оскільки зазвичай за плином історії нам зустрічається лише один епізод посягань на тіло героїнь. сподобалось, бо правдоподібно.
сподобалась і арка mummy issues, яка теж більш про примирення ніж про ненависть, про розуміння попри завдану шкоду.
вампірська сторона теж багата на деталі, які цікаво скомпоновані з існуючих деталей і все ж водночас — в дечому унікальні і живі суто всередині контексту історії.
мені сподобалось трошки потягнути історію, але не щоб подумати про неї, а більш щоб мати змогу повернутись поки вона є і поки вона невідома, аби відчути кожну цеглинку думок і слів закладених у неї.
не сподобалась присутність російського, якого на такий маленький обсяг тексту все ж забагато аби бажати повернутись після.
під цю книжечку дуже хотілося їсти.
насправді, це була доволі невеличка і поетична подорож вглиб головної героїні, що уся суцільна напів: людина, вампірка, малазійка та японка. впродовж всієї історії Лід дивиться мукбанги, binge watches Баффі, смокче мертву качку і майже подихає випивши молока. mommy issues, відмова собі у щасті чи задоволенні, неможливість окремих аспектів життя людини як для вампірки — тяжіння у різні боки зашкалює, тягне за шкіру на обличчі і змушує бідосю голодувати.
мені подобається глибинний сенс, який про те, що наприкінці дня ми маємо лише самих себе і себе від того треба і балувати і любити і приймати такими, як є. подобається, як багато дрібних моментів womanhood'у описано по невеликому періоду життя героїні, де чоловіки і їх небажана увага задушливі і всюдисущі: це не типово на моєму поки що досвіді читання, оскільки зазвичай за плином історії нам зустрічається лише один епізод посягань на тіло героїнь. сподобалось, бо правдоподібно.
сподобалась і арка mummy issues, яка теж більш про примирення ніж про ненависть, про розуміння попри завдану шкоду.
вампірська сторона теж багата на деталі, які цікаво скомпоновані з існуючих деталей і все ж водночас — в дечому унікальні і живі суто всередині контексту історії.
мені сподобалось трошки потягнути історію, але не щоб подумати про неї, а більш щоб мати змогу повернутись поки вона є і поки вона невідома, аби відчути кожну цеглинку думок і слів закладених у неї.
не сподобалась присутність російського, якого на такий маленький обсяг тексту все ж забагато аби бажати повернутись після.