Forwarded from Clash Report
This media is not supported in your browser
VIEW IN TELEGRAM
21+ Mali: Several Russian mercenaries were killed in clashes between the Azawad Liberation Front (FLA) and the Africa Corps.
Forwarded from Соціально-Побутовий Журнал "Водограй"
Сьогоднішні кадри від Моссаду, що демонструють застосування ізраїльськими диверсантами на території Ірану LOAL-боєприпасів зі складу невідомих протитанкових ракетних комплексів (на одному з відео ймовірно комплекс Spike-NLOS).
Серед уражених цілей:
— РЛС ЗРК Bavar-373
— Самохідна ПУ зі складу ЗРК сімейства Tabas
Серед уражених цілей:
— РЛС ЗРК Bavar-373
— Самохідна ПУ зі складу ЗРК сімейства Tabas
Forwarded from ЕЖ
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
Це не офіційна інформація, але скоро має бути і вона.
https://www.group-telegram.com/KyivIndependent_official/45928
https://www.group-telegram.com/KyivIndependent_official/45928
Telegram
The Kyiv Independent
⚡️Ukraine's Sapsan ballistic missile to enter serial production following successful combat testing.
Ukraine’s domestically developed short-range Sapsan ballistic missile has successfully completed combat testing and will enter serial production, Ukrainian…
Ukraine’s domestically developed short-range Sapsan ballistic missile has successfully completed combat testing and will enter serial production, Ukrainian…
Forwarded from Мілітарний
Forwarded from Vae Victis 🇺🇦✙
В ніч з 13-го на 14-го червня Ізраїль наніс перші в цьому році авіаудари по Ірану. Операція виявилась рекордною за масштабами та тривалістю, й це стало можливим завдяки наступним факторам:
– ізраїльтяни оперували значними обсягами розвідувальної інформації, що демонструє глибоке агентурне та цифрове проникнення, в тому числі добре функціонує об'єктивний контроль завдяки розвідувальним БпЛА;
– технологічна перевага (ймовірно, в радіоелектроній боротьбі) забезпечила ВПС АОІ домінування в повітрі над Іраном;
– розвинута агентурна мережа (яка, вірогідно, використовує іракський Курдистан як плацдарм), створила сприятливі умови для заведення серйозної кількості зброї та оперативників.
Комбінація цих факторів забезпечила великий початковий успіх: мінімум 6 високопоставлених військових та 9 науковців, пов'язаних з ядерною програмою, було ліквідовано. Оперативники Моссаду наносять удари ПТРК по об'єктах всередині Ірану, військова та цивільна інфраструктура Ірану поступово деградує через постійні авіаудари. Й це не кінець, адже немає ознак зниження інтенсивності, а вікно конфлікту може вимірюватися тижнями. Втім, не дивлячись на початковий успіх, є підстави вважати, що кінцевий результат буде доволі обмеженим й фундаментальні протиріччя не вирішаться.
Я б виділив наступні причини, чому я так вважаю:
– Домінування в повітрі обмежено географічно. Східний Іран хоч і зазнавав уражень, досі залишається відносно безпечним місцем, звідки може здійснюватися керування, де може діяти ВПК, а війська – перегруповуватись;
– Іран досі має істотні протиповітряні сили з доволі широкою номенклатурою. Звісно, поки його підтверджені результати обмежуються дронами, але навіть ушкодження будуть знижувати можливості Ізраїлю по нанесенню авіаударів. Який матеріальний ресурс виділено на операцію також невідомо, відповідно він може вичерпатися ще до виконання поставлених задач;
– Хоч нанесена шкода ВПК Ірану та його ядерній програмі суттєва, Іран готувався саме до такої війни. Українці знають, що продовжувати нарощувати військові потужності можна, навіть коли противник наносить удари по будь-якій точці країни, але на відміну від нас, Іран вже має розвинуту підземну інфраструктуру та лінії виробництва. Окремо варто зазначити, що Іран заздалегідь підготував значну кількість хибних цілей, котрі АОІ знищують через неможливість відрізнити від справжніх (Іран виробляв своє військове обладнання, включно з ракетними пусковими, вже фабрично замаскованим під цивільний транспорт);
– Іран продовжує наносити масовані ракетні удари, не дивлячись на роботу ізраїльської авіації та БпЛА. Ці удари перенавантажують ПРО АОІ, й частина ракет досягає цілей. Якщо здатність наносити такі удари збережеться, то Ізраїль може доволі швидко зіштовхнутися з дефіцитом коштовних зенітних ракет та зазнавати значно більшої шкоди. Втім, якщо Іран вичерпає свої запаси раніше, то це вже стане серйозним ударом саме для нього;
– Ізраїль вже зіштовхується з серйозною шкодою внаслідок іранських ударів. Завдані військовим об'єктам збитки оцінити поки неможливо, проте погіршення безпекових умов для цивільних - це серйозний виклик економіці країни в близькій, середній й довгостроковій перспективі;
– Ізраїль явно зацікавлений в поваленні уряду в Ірані, проте практика ураження житлових кварталів збільшила кількість загиблих цивільних на сотні, а поранених – на тисячі. Неспровокована агресія тільки зміцнить режим політично;
– Використання агентурної мережі призводить до її деградування: ячейки виявляють себе та переходять до екстракції або знищуються, контррозвідка іншої сторони починає працювати активніше й прицільніше. Відновлення її в тому ж вигляді може вже ніколи не відбутися, або як мінімум займе істотний час.
Загалом, поки все виглядає так, що хоч Іран й отримує масштабну шкоду, є сумніви, що вони будуть критичні й заважатимуть відновленню в притомні строки. Не знищивши ворога, Ізраїль може вже через кілька років виявити для себе набагато більш підготовленого та агресивного супротивника.
[1/2]
– ізраїльтяни оперували значними обсягами розвідувальної інформації, що демонструє глибоке агентурне та цифрове проникнення, в тому числі добре функціонує об'єктивний контроль завдяки розвідувальним БпЛА;
– технологічна перевага (ймовірно, в радіоелектроній боротьбі) забезпечила ВПС АОІ домінування в повітрі над Іраном;
– розвинута агентурна мережа (яка, вірогідно, використовує іракський Курдистан як плацдарм), створила сприятливі умови для заведення серйозної кількості зброї та оперативників.
Комбінація цих факторів забезпечила великий початковий успіх: мінімум 6 високопоставлених військових та 9 науковців, пов'язаних з ядерною програмою, було ліквідовано. Оперативники Моссаду наносять удари ПТРК по об'єктах всередині Ірану, військова та цивільна інфраструктура Ірану поступово деградує через постійні авіаудари. Й це не кінець, адже немає ознак зниження інтенсивності, а вікно конфлікту може вимірюватися тижнями. Втім, не дивлячись на початковий успіх, є підстави вважати, що кінцевий результат буде доволі обмеженим й фундаментальні протиріччя не вирішаться.
Я б виділив наступні причини, чому я так вважаю:
– Домінування в повітрі обмежено географічно. Східний Іран хоч і зазнавав уражень, досі залишається відносно безпечним місцем, звідки може здійснюватися керування, де може діяти ВПК, а війська – перегруповуватись;
– Іран досі має істотні протиповітряні сили з доволі широкою номенклатурою. Звісно, поки його підтверджені результати обмежуються дронами, але навіть ушкодження будуть знижувати можливості Ізраїлю по нанесенню авіаударів. Який матеріальний ресурс виділено на операцію також невідомо, відповідно він може вичерпатися ще до виконання поставлених задач;
– Хоч нанесена шкода ВПК Ірану та його ядерній програмі суттєва, Іран готувався саме до такої війни. Українці знають, що продовжувати нарощувати військові потужності можна, навіть коли противник наносить удари по будь-якій точці країни, але на відміну від нас, Іран вже має розвинуту підземну інфраструктуру та лінії виробництва. Окремо варто зазначити, що Іран заздалегідь підготував значну кількість хибних цілей, котрі АОІ знищують через неможливість відрізнити від справжніх (Іран виробляв своє військове обладнання, включно з ракетними пусковими, вже фабрично замаскованим під цивільний транспорт);
– Іран продовжує наносити масовані ракетні удари, не дивлячись на роботу ізраїльської авіації та БпЛА. Ці удари перенавантажують ПРО АОІ, й частина ракет досягає цілей. Якщо здатність наносити такі удари збережеться, то Ізраїль може доволі швидко зіштовхнутися з дефіцитом коштовних зенітних ракет та зазнавати значно більшої шкоди. Втім, якщо Іран вичерпає свої запаси раніше, то це вже стане серйозним ударом саме для нього;
– Ізраїль вже зіштовхується з серйозною шкодою внаслідок іранських ударів. Завдані військовим об'єктам збитки оцінити поки неможливо, проте погіршення безпекових умов для цивільних - це серйозний виклик економіці країни в близькій, середній й довгостроковій перспективі;
– Ізраїль явно зацікавлений в поваленні уряду в Ірані, проте практика ураження житлових кварталів збільшила кількість загиблих цивільних на сотні, а поранених – на тисячі. Неспровокована агресія тільки зміцнить режим політично;
– Використання агентурної мережі призводить до її деградування: ячейки виявляють себе та переходять до екстракції або знищуються, контррозвідка іншої сторони починає працювати активніше й прицільніше. Відновлення її в тому ж вигляді може вже ніколи не відбутися, або як мінімум займе істотний час.
Загалом, поки все виглядає так, що хоч Іран й отримує масштабну шкоду, є сумніви, що вони будуть критичні й заважатимуть відновленню в притомні строки. Не знищивши ворога, Ізраїль може вже через кілька років виявити для себе набагато більш підготовленого та агресивного супротивника.
[1/2]
Forwarded from Vae Victis 🇺🇦✙
[2/2]
В той же час політично режим може залишитися міцним навіть, якщо конфлікт затягнеться. Ситуація могла б змінитись, якби США забезпечили сухопутне вторгнення, але без нього зафіксувати успіхи операції майже точно не вийде. А от для невеликого Ізраїлю, що перебуває в стані тривалої політичної кризи, затягування може призвести до втоми й кінця уряду Нетаньяху. Новий ізраїльський уряд може почати уникати подальших військових дій проти Ірану, що виграє для Ісламської Республіки ще часу на відновлення.
Але цікавішим питанням є те, чи зможе Іран вийти з поточної ситуації з задовільними для себе результатами. Себто, чи збереже свої атакуючі можливості, й чи буде здатний захищати своє небо. Тут мені здається, що обидві сторони рухатимуться близько у вичерпанні своїх наступальних можливостей, й припинення бойових дій буде проходити відносно симетрично. Себто, ні Іран, ні Ізраїль не зможуть завадити нанесенню ударів один по одному й почнуть виходити з конфлікту з вичерпанням ресурсів.
Що стосується України, то для нас це виглядає як win-win ситуація. Зростання міжнародної ескалації буде підвищувати оборонні витрати, RnD та обсяги виробництва озброєнь наших союзників, плодами чого ми будемо користуватися. Найімовірніше, Іран істотно скоротить експорт озброєнь в РФ через необхідність поповнення втрат, ба більше, можливо він перетягне на себе частину експорту КНДР в РФ.
Таким чином, тут можна хіба побажати військових успіхів обидвом сторонам. Політично, звісно, вони нічого не отримають, але світ отримає гарний приклад можливості конвенційних рішень проти ядерних держав та стане багатшим на ще один стимул до нової гонки озброєнь. Що, врешті, створює можливість глобального конфлікту, котрий остаточно поховає наших ворогів.
В той же час політично режим може залишитися міцним навіть, якщо конфлікт затягнеться. Ситуація могла б змінитись, якби США забезпечили сухопутне вторгнення, але без нього зафіксувати успіхи операції майже точно не вийде. А от для невеликого Ізраїлю, що перебуває в стані тривалої політичної кризи, затягування може призвести до втоми й кінця уряду Нетаньяху. Новий ізраїльський уряд може почати уникати подальших військових дій проти Ірану, що виграє для Ісламської Республіки ще часу на відновлення.
Але цікавішим питанням є те, чи зможе Іран вийти з поточної ситуації з задовільними для себе результатами. Себто, чи збереже свої атакуючі можливості, й чи буде здатний захищати своє небо. Тут мені здається, що обидві сторони рухатимуться близько у вичерпанні своїх наступальних можливостей, й припинення бойових дій буде проходити відносно симетрично. Себто, ні Іран, ні Ізраїль не зможуть завадити нанесенню ударів один по одному й почнуть виходити з конфлікту з вичерпанням ресурсів.
Що стосується України, то для нас це виглядає як win-win ситуація. Зростання міжнародної ескалації буде підвищувати оборонні витрати, RnD та обсяги виробництва озброєнь наших союзників, плодами чого ми будемо користуватися. Найімовірніше, Іран істотно скоротить експорт озброєнь в РФ через необхідність поповнення втрат, ба більше, можливо він перетягне на себе частину експорту КНДР в РФ.
Таким чином, тут можна хіба побажати військових успіхів обидвом сторонам. Політично, звісно, вони нічого не отримають, але світ отримає гарний приклад можливості конвенційних рішень проти ядерних держав та стане багатшим на ще один стимул до нової гонки озброєнь. Що, врешті, створює можливість глобального конфлікту, котрий остаточно поховає наших ворогів.