Санаторій 🌞

Штурмовик Сергій сидів на КСП, втупившись у телефон. 14 лютого. Всі соцмережі захлинались сердечками, квітами та зізнаннями в коханні.

— Та йдіть ви всі нахуй— пробурчав він і вимкнув телефон.

Заходить Валєра, зв’язківець, з усмішкою до вух:
— Ну що, Сірий, написав вже своїй Оксані?

— Ага. Напишу: «Вибач, що поїхав на війну, не попередив. З Днем Валентина!» Точно розтане.

— Ну, принаймні їй буде що подругам розказати, — хихикнув Валєра. — Давай, не сци, просто напиши, що сумуєш. Нахуя я цей старлінк розчихляв?

Сергій зітхнув, узяв телефон і написав: «Привіт. Як ти там?»
Повідомлення прочитано. Відповіді немає.

— Ну, оце і все, — буркнув він. — Може, в неї вже там хтось є… якийсь айтішник з дитячими травмами і без каски.

Валєра тільки скривився:
— Ти реально йобнувся.

Раптом лунає голос командира:
— Хлопці, всім збиратись! Волонтери передачу привезли!

Біля розйобаної хати стояв бус з коробками. У повітрі пахло домашньою випічкою, а бійці збуджено нишпорили в посилках.

Сергій підійшов і побачив коробку з написом «Сергію». Відкрив — там була банка Маслотом, шкарпетки і листівка: «Бережи себе. Оксана».

Валєра зазирнув через плече:
— Ну що, айтішнік, кажеш?

Сергій усміхнувся і пробурмотів:
— Завали їбало.

А потім тихо додав:
— З Днем Валентина, Оксано.

www.group-telegram.com/us/sanatorii_saraii.com/2772

354 viewsFeb 14 at 19:57

Штурмовик Сергій сидів на КСП, втупившись у телефон. 14 лютого. Всі соцмережі захлинались сердечками, квітами та зізнаннями в коханні.

— Та йдіть ви всі нахуй— пробурчав він і вимкнув телефон.

Заходить Валєра, зв’язківець, з усмішкою до вух:
— Ну що, Сірий, написав вже своїй Оксані?

— Ага. Напишу: «Вибач, що поїхав на війну, не попередив. З Днем Валентина!» Точно розтане.

— Ну, принаймні їй буде що подругам розказати, — хихикнув Валєра. — Давай, не сци, просто напиши, що сумуєш. Нахуя я цей старлінк розчихляв?

Сергій зітхнув, узяв телефон і написав: «Привіт. Як ти там?»
Повідомлення прочитано. Відповіді немає.

— Ну, оце і все, — буркнув він. — Може, в неї вже там хтось є… якийсь айтішник з дитячими травмами і без каски.

Валєра тільки скривився:
— Ти реально йобнувся.

Раптом лунає голос командира:
— Хлопці, всім збиратись! Волонтери передачу привезли!

Біля розйобаної хати стояв бус з коробками. У повітрі пахло домашньою випічкою, а бійці збуджено нишпорили в посилках.

Сергій підійшов і побачив коробку з написом «Сергію». Відкрив — там була банка Маслотом, шкарпетки і листівка: «Бережи себе. Оксана».

Валєра зазирнув через плече:
— Ну що, айтішнік, кажеш?

Сергій усміхнувся і пробурмотів:
— Завали їбало.

А потім тихо додав:
— З Днем Валентина, Оксано.

BY Санаторій 🌞