"Катананхе" -- це роман насамперед про старіння. Це про Лесю зокрема. Вона уникає старості. Частково я навіть думала, а що, якщо це все -- це просто один суцільний наслідок і побічка від її уколів краси? Це могла б бути наша "Субстанція", але вийшло навпаки. Бо Леся коле собі щось і починає роздивлятися себе у вітринах (моя улюблена дзекальна стадія, яка від Лакана пішла в геронтологію завдяки Кейтлін Вуфдворд і стала найбільшою метафорою спостереження за процесом старіння), відображення їй подобається, адже шкіра обличчя молодшає.
Що відбувається натомість у її родині? Чоловік зраджує. І не з 19-річною юнкою, як вона бреше про це по телефону сестрі, ні. Він зраджує зі старою сусідкою. Що каже про зраду Олекса? Пам'ятаєте? Я пам'ятаю: "Це було поза нашими тілами...Зі мною не траплялося ще ніколи нічого настільки чистого".
До чого тут міт про Актеона? Божевільний зраджений чоловік Жанни пояснює зрадженій Лесі про чистоту Артеміди, яку порушив Актеон, за що був покараний. Бо інакше в грецькій мітології не буває: порушене табу завжди має наслідки (часто фатальні).
Та куди ти хилиш? Розказуй вже! Справа у тім, що у Вокер я прочитала про триєдність образу жінки у багатьох культурах, що часто втілюють три жіночі начала: Діву, Матір і Стару. Ці архетипи були настільки вкоріненими, що знайшли своє відображення навіть у християнстві (Марія як втілення усіх трьох, зокрема в пізньому ренесансі існував образ Марії як небесної цариці, цариці землі та цариці пекла). У давньогрецькій мітології існувала Кор (Діва), Плутон (Мати) і Персефона (Стара). Персефона уособлювала собою якраз-таки аспект руйнування, символізуючи смерть і старість, але водночас вона була і Кор -- молодою Дівою, відповідальною за родючість.
Стариця з усієї цієї трійці була найсильнішою, настільки, що могла, за уявленнями, перемогти богів, адже від неї пішов світ, вона його і могла зруйнувати. Тут можна процитувати цілий розділ Вокер про індійську богиню Калі, яка буквально уособлювала ці три вияви жіноцтва. Але от що сталося: патріархальні суспільства вважали Старицю пасивною і доброю, коли ж допатріархальні явно підкреслювали її сексуальні й деструктивні сторони, адже саме Стариця невтомно творила і руйнувала. Це було її призначення -- космогонія й есхатологія.
І от я читаю втретє це прокляте заплутане Катананхе і думаю: тоді, може, Леся, її донька і Жанна -- це і є ця триєдність? Можливо. Але я зчитала це не так. Лише Жанна і є трьома: вона чиста, наче Артеміда, вона Матір у скорботі за загиблим сином, вона Стариця, що несе розлам і руїну, після чого світ знову складається докупи.
А ось так, вона лише на перший погляд непримітна і незрозуміла, змальована не те, що б привітно чи привабливо. Але і вже згадану Калі не назвеш конвенційно красивою. Її зображали чорними барвами, бо вона показувала темряву початку і кінця життя як повноцінних циклів існування.
"Катананхе" -- це роман насамперед про старіння. Це про Лесю зокрема. Вона уникає старості. Частково я навіть думала, а що, якщо це все -- це просто один суцільний наслідок і побічка від її уколів краси? Це могла б бути наша "Субстанція", але вийшло навпаки. Бо Леся коле собі щось і починає роздивлятися себе у вітринах (моя улюблена дзекальна стадія, яка від Лакана пішла в геронтологію завдяки Кейтлін Вуфдворд і стала найбільшою метафорою спостереження за процесом старіння), відображення їй подобається, адже шкіра обличчя молодшає.
Що відбувається натомість у її родині? Чоловік зраджує. І не з 19-річною юнкою, як вона бреше про це по телефону сестрі, ні. Він зраджує зі старою сусідкою. Що каже про зраду Олекса? Пам'ятаєте? Я пам'ятаю: "Це було поза нашими тілами...Зі мною не траплялося ще ніколи нічого настільки чистого".
До чого тут міт про Актеона? Божевільний зраджений чоловік Жанни пояснює зрадженій Лесі про чистоту Артеміди, яку порушив Актеон, за що був покараний. Бо інакше в грецькій мітології не буває: порушене табу завжди має наслідки (часто фатальні).
Та куди ти хилиш? Розказуй вже! Справа у тім, що у Вокер я прочитала про триєдність образу жінки у багатьох культурах, що часто втілюють три жіночі начала: Діву, Матір і Стару. Ці архетипи були настільки вкоріненими, що знайшли своє відображення навіть у християнстві (Марія як втілення усіх трьох, зокрема в пізньому ренесансі існував образ Марії як небесної цариці, цариці землі та цариці пекла). У давньогрецькій мітології існувала Кор (Діва), Плутон (Мати) і Персефона (Стара). Персефона уособлювала собою якраз-таки аспект руйнування, символізуючи смерть і старість, але водночас вона була і Кор -- молодою Дівою, відповідальною за родючість.
Стариця з усієї цієї трійці була найсильнішою, настільки, що могла, за уявленнями, перемогти богів, адже від неї пішов світ, вона його і могла зруйнувати. Тут можна процитувати цілий розділ Вокер про індійську богиню Калі, яка буквально уособлювала ці три вияви жіноцтва. Але от що сталося: патріархальні суспільства вважали Старицю пасивною і доброю, коли ж допатріархальні явно підкреслювали її сексуальні й деструктивні сторони, адже саме Стариця невтомно творила і руйнувала. Це було її призначення -- космогонія й есхатологія.
І от я читаю втретє це прокляте заплутане Катананхе і думаю: тоді, може, Леся, її донька і Жанна -- це і є ця триєдність? Можливо. Але я зчитала це не так. Лише Жанна і є трьома: вона чиста, наче Артеміда, вона Матір у скорботі за загиблим сином, вона Стариця, що несе розлам і руїну, після чого світ знову складається докупи.
А ось так, вона лише на перший погляд непримітна і незрозуміла, змальована не те, що б привітно чи привабливо. Але і вже згадану Калі не назвеш конвенційно красивою. Її зображали чорними барвами, бо вона показувала темряву початку і кінця життя як повноцінних циклів існування.
BY Бентежність💅🏳️🌈🇺🇦
Warning: Undefined variable $i in /var/www/group-telegram/post.php on line 260
In this regard, Sebi collaborated with the Telecom Regulatory Authority of India (TRAI) to reduce the vulnerability of the securities market to manipulation through misuse of mass communication medium like bulk SMS. Perpetrators of such fraud use various marketing techniques to attract subscribers on their social media channels. In the United States, Telegram's lower public profile has helped it mostly avoid high level scrutiny from Congress, but it has not gone unnoticed. "For Telegram, accountability has always been a problem, which is why it was so popular even before the full-scale war with far-right extremists and terrorists from all over the world," she told AFP from her safe house outside the Ukrainian capital. But Telegram says people want to keep their chat history when they get a new phone, and they like having a data backup that will sync their chats across multiple devices. And that is why they let people choose whether they want their messages to be encrypted or not. When not turned on, though, chats are stored on Telegram's services, which are scattered throughout the world. But it has "disclosed 0 bytes of user data to third parties, including governments," Telegram states on its website.
from us
