Telegram Group Search
Нехай це романтизований твір, однак він базується все-одно на правдивих фактах.

Що пише в Гайдамаках Т. Шевченко:

Зійшло сонце; Україна
Де палала, тліла,
А де шляхта, запершися
У будинках, мліла.
Скрізь по селах шибениці;
Навішано трупу —
Тілько старших, а так шляхта —
Купою на купі.
На улицях, на розпуттях
Собаки, ворони
Гризуть шляхту, клюють очі;
Ніхто не боронить.
Та й нікому: осталися
Діти та собаки —


І страшна картина перед очима: це старожитня Україна. Ніколи не хотілося би допустити такого. Але чи могли ми теж саме терпіти від поляків? Що б ми відчули, якби ми побачили цю ж саму сцену, де кругом пекло, а ляхи по пеклу гуляють? Потім же додає поет:

Жінки навіть з рогачами
Пішли в гайдамаки.


Тобто потрібно було нарід український до такого довести, аби вже й жінки пішли в гайдамаки.

І, власне, Шевченко пише щодо мотиву написання поеми Гайдамаки:

Недолю співаю козацького краю:
Слухайте ж, щоб дітям потім розказать,
Щоб і діти знали, внукам розказали,
Як козаки шляхту тяжко покарали
За те, що не вміла в добрі панувать.


Шовінізм ляхів слід руйнувати твердими фактами їхніх злочинів, аби нам із вражого ляха робився братній поляк.
Петра́ | Petri | Πέτρου 1:6

6. Зане́ пи́сано є́сть в Писа́нії:
VI. Propter quod contǐnet Scriptūra:
ζ´. Διότι περιέχει ἐν Γραφῇ,

се полага́ю во Сіо́ні ка́мень
Ecce pono in Sion lapǐdem
Ἰδοὺ τίθημι ἐν Σιὼν λίθον

краєуго́лен, ізбра́н, че́стен:
summum angulārem, elēctum, pretiōsum:
ἀκρογωνιαῖον ἐκλεκτὸν ἔντιμον,

і ві́руяй вон не постиди́тся.
et qui crediděrit in eum, non confundētur.
καὶ ὁ πιστεύων ἐπ᾽ αὐτῷ οὐ μὴ καταισχυνθῇ.

Затим є в Писаннях такі слова: Ось, кладу нині у Сіоні камінь: наріжний, вибраний, дорогий; хто ж повірить в нього, не буде осоромлений.
Одна із найкращих цьогорічних фотографій (Люнебург, Німеччина).
Forwarded from Rostyslav
Петра́ | Petri | Πέτρου 1:7

7. Ва́м у́бо честь ві́рующим,
ζ᾽. Ὑμῖν οὖν ἡ τιμὴ τοῖς πιστεύουσιν,
VII. Vobis igĭtur honor credentĭbus:

а проти́вящимся ка́мень,
ἀπιστοῦσιν δὲ λίθος
non credentĭbus autem lapis,

єго́же небрего́ша зи́ждущиї,
ὃν ἀπεδοκίμασαν οἱ οἰκοδομοῦντες,
quem reprobavērunt ædificantes,

сей бисть во главу́ у́гла,
οὗτος ἐγενήθη εἰς κεφαλὴν γωνίας
hic factus est in caput angŭli:

і ка́мень претика́нія і ка́мень собла́зна:
καὶ λίθος προσκόμματος καὶ πέτρα σκανδάλου·
VIII. et lapis offensiōnis, et petra scandăli [...]

Вам, що вірують, він честю є; невіруючим же каменем, від якого будівничі відмовилися: так і залишився в кутку, будучи каменем спотикання, каменем спокуси.

Священні Писання й Київський Ізвод
Forwarded from котлован
Кажуть, що 14-го числа буде марш за християнські цінності у місті Архангела Михаїла. Тому обовʼязок кожної віруючої людини, котра мешкає в столиці прийти на нього в показати, що християни це та сила, з якою усі, зокрема влада і мусора мають рахуватись. Небайдужим, котрі прийдуть на ходу, та не є учасниками якихось організацій хочу подарувати прапор «Вічного Євангелія» для нагадування, що воїнство Христа живе і боротиметься до другого пришестя.
Ὑπὸ τῇ Ἀμπέλῳ τῆς Ὀρθοδοξίας
Кажуть, що 14-го числа буде марш за християнські цінності у місті Архангела Михаїла. Тому обовʼязок кожної віруючої людини, котра мешкає в столиці прийти на нього в показати, що християни це та сила, з якою усі, зокрема влада і мусора мають рахуватись. Небайдужим…
Соромно мені, однозначно, за тих, хто "християнами" називаються, серед яких більшість як німе стадо овець поводяться, прислуговуючи своїм пристрастям, [...] (Pudet me profecto Christianorum nomine, quorum maxima pars veluti muta pecora servit affectibus suis, [...])

(Із Enchiridion militis Christiani, Посібник християнського воїна, Еразм Ротердамський)

Християни, всі, хто сповідують Нікейський Символ Віри, хто намагаються бути віруючими та знають, що вони мають рацію: радикалізм, бажання бити образ Божий, який наділений свободою робити свій власний вибір (помилковий чи вірний), є великою помилкою для людини, що намагається бути у Христі і спастися.

Щонайменше, це не цивільно.

Просто тому, що кожен із нас є образом Божим. Виправдане рукоприкладство, коли вашому життю прямо погрожуть. Коли вам забороняють іти в Церкву. Коли Вам хтось прямо оголошує війну.

Виїхід на площу - це важливо; показати, що ми, християни, є, і що ми єдині - це надціль; що ми є альтернативою цьому стану речей - теж причина зібратися разом із братами і сестрами у Христі.

Що з нами треба рахуватися - це теж важливо: зустрітися на площі.

Але не через загрозу теракту, ні. Це терроризм. Як поводяться із террористами? Їх знешкоджують максимально прямим способом. Ми всі переживаємо це в Україні.

Нехай ми, християни, не рукоприкладством, а Словом будемо переконувати, не силою і гнівом, а розумінням. Наша Церква народилася в дуже непростий час, але в пост-елліністичній культурі, де Словом можна було переконати, а сила в богословських та філософських речах була проявом варварства.

Чому ми, належачи до такої культури, змушені прибігати до терактів? Невже перші християни вбивали язичників, і таким чином поширювали Слово Боже?
Forwarded from О.Андроник (А М)
Друзья, прошу молитв . Нас трясет на Афоне . Только что несколько сильных толчков было
Petri I, III:7 | Πέτρου α´, γ´:ζ´ | Петра 1, 3:7

Му́жиє та́кожде, | Viri simĭlĭter | Οἱ ἄνδρες ὁμοίως,

вку́пі живу́ще со свої́ми жена́ми по ра́зуму, | cohabitantes secundum scientĭam | συνοικοῦντες κατὰ γνῶσιν

я́ко немощні́йшу сосу́ду же́нскому воздаю́ще честь, | quasi infirmiōri vascŭlo muliebri impartientes honōrem, | ὡς ἀσθενεστέρῳ σκεύει τῷ γυναικείῳ, ἀπονέμοντες τιμὴν

я́ко і снаслі́дници благода́тния жи́зні, | tamquam et coherēdĭbus grātĭæ vitæ: | ὡς καὶ συγκληρονόμοις χάριτος ζωῆς

во є́же не прекраща́тися моли́твам ва́шим. | ut non impediantur oratiōnes vestræ. | εἰς τὸ μὴ ἐγκόπτεσθαι τὰς προσευχὰς ὑμῶν.

Так само чоловіки: живіть зі своїми дружинами в порозумінні, поводячись, немов з тендітною вазою, сповненою жіночості, виявляючи їм шану як співспадкоємцям благодаті життя, щоб не було перепон для ваших молитов.

Священні Писання й Київський Ізвод
Forwarded from Starodruk
🔸 Відкриваємо серію публікацій, присвячених майстрам гравюри.

Олександр Тарасевич — одна з ключових фігур в історії українського мистецтва XVII століття.
Професійний художник-гравер, педагог і чернець Києво-Печерської лаври, він став засновником української школи мідеритної гравюри, що об'єднала ренесансний гуманізм, барокову символіку та локальні традиції.

Навчався в місті Аугсбург у майстерні братів Кіліанів — знаних європейських граверів. Це сформувало його виразну графічну мову: глибоку, точну, з увагою до реалій побуту та анатомії.

Працював переважно в техніці різцевої гравюри на міді. Його графічна мова поєднує барокову експресію, символічну глибину та високу майстерність у передаванні портретної індивідуальності.

Тарасевич — не лише митець, а й носій цілого художнього мислення, що поєднало Київську духовну школу, європейську технічну досконалість і локальні стилістичні коди.
Його творчість стала підґрунтям для формування національної ідентичності української графіки XVII-XVIII століття.

Далі буде.
Forwarded from Cyril Hovorun
Узнал из достоверных источников, что одним из требований, которые Путин передавал Трампу, было изгнание Вселенского патриархата из Стамбула.
2025/06/14 17:21:26
Back to Top
HTML Embed Code: