• — ٠ ✤ ٠ — •
♬♪: «Якби не Маруся, я би не женився»
• — ٠ ✤ ٠ — •
Українська народна пісня
Виконує: Ольга Павлова та Георгій Богачевський
Картина на тлі: Микола Івасюк "Козак з дівчиною біля криниці" 1901 рiк
· · ────── ·𖥸· ────── · ·
Гетьманська Грамота ✙ | #нота
♬♪: «Якби не Маруся, я би не женився»
• — ٠ ✤ ٠ — •
Українська народна пісня
Виконує: Ольга Павлова та Георгій Богачевський
Картина на тлі: Микола Івасюк "Козак з дівчиною біля криниці" 1901 рiк
· · ────── ·𖥸· ────── · ·
Гетьманська Грамота ✙ | #нота
Синодальне іконоборство
Якщо іконоборство на Русі ми можемо тільки припускати, то незапречними лишаються схожі гоніння XVIII ст.
У цю ж таки неділю торжества православ'я, лише у 1763 р. (лютий), митрополит Арсеній Мацієвич до звичного чину анафеми додав відлучення "хто насилує й кривдить Святі Божі церкви та манастирі". Саме тоді Катерина ІІ проводила секуляризацію церковних маєтностей (її мотиви митр. Іларіон Огієнко пояснює прихованим протестантством), проти чого ревно боровся митр. Арсеній. Зрештою, за це його позбавили сану і заслали в монастир, а коли він і там не замовкав – "розстригли" із ченців і посадили до в'язниці.
Зображення – Митрополит Арсеній у в'язниці.
Вітаємо з Неділею Торжества Православ'я!
Гетьманська грамота ✙ |
#скрижаль_духовна
Якщо іконоборство на Русі ми можемо тільки припускати, то незапречними лишаються схожі гоніння XVIII ст.
У цю ж таки неділю торжества православ'я, лише у 1763 р. (лютий), митрополит Арсеній Мацієвич до звичного чину анафеми додав відлучення "хто насилує й кривдить Святі Божі церкви та манастирі". Саме тоді Катерина ІІ проводила секуляризацію церковних маєтностей (її мотиви митр. Іларіон Огієнко пояснює прихованим протестантством), проти чого ревно боровся митр. Арсеній. Зрештою, за це його позбавили сану і заслали в монастир, а коли він і там не замовкав – "розстригли" із ченців і посадили до в'язниці.
Зображення – Митрополит Арсеній у в'язниці.
Вітаємо з Неділею Торжества Православ'я!
Гетьманська грамота ✙ |
#скрижаль_духовна
Українка передає вітання з Криму
Кожне місто України має свою неповторну історію, звичаї та культуру, а деякі з них відтворені на фотокартках.
Так ми не могли оминути це фото дівчини із Севастополя в настільки фантастичному вбранні і вирішили відкрити нову невелику рубрику - публікувати кольоризації фотокарток українців із різних областей України.
Якщо часом ви маєте старовинне фото своїх пращурів з якогось українського міста або/та в українському вбранні і знаєте історію про них - будемо раді отримати фото в приймальню та, можливо, кольоризуємо його і опублікуємо тут.
Гетьманська Грамота ✙ | #кольоризація
Кожне місто України має свою неповторну історію, звичаї та культуру, а деякі з них відтворені на фотокартках.
Так ми не могли оминути це фото дівчини із Севастополя в настільки фантастичному вбранні і вирішили відкрити нову невелику рубрику - публікувати кольоризації фотокарток українців із різних областей України.
Якщо часом ви маєте старовинне фото своїх пращурів з якогось українського міста або/та в українському вбранні і знаєте історію про них - будемо раді отримати фото в приймальню та, можливо, кольоризуємо його і опублікуємо тут.
Гетьманська Грамота ✙ | #кольоризація
Українські сюжети попри Емський указ
🎨Васильківський Сергій Іванович змалку мав цікавість до української культури, яку привив його дід-чумак, що походив з козацького роду, тому цю тематику він постійно відтворював у свої картинах, втілював відданість козацькій історії України.
🐟Відомо, що за часів навчання у молодого художника не було грошей навіть на шматок хліба, тому задля створення подальших сотень шедеврів Сергій пожертвував іншим, а саме давньою реліквією свого діда - чумацькою іконою на рибі, з'ївши її від безвиході.
🏛Народився митець у місті Ізюм (Харківська губернія) у 1854 році й свої дії спрямовував на благополуччя свого краю. У 1895 році він розробив новий статут художньої школи в Харкові й відкрив художній гурток та архітектурно-мистецький відділ при ньому, а перед смертю заповів Музею Слобідської України понад 1340 своїх робіт та значну суму грошей, які мали піти на створення Харківського великого національного художнього музею.
Гетьманська Грамота ✙ | #пензель
🎨Васильківський Сергій Іванович змалку мав цікавість до української культури, яку привив його дід-чумак, що походив з козацького роду, тому цю тематику він постійно відтворював у свої картинах, втілював відданість козацькій історії України.
🐟Відомо, що за часів навчання у молодого художника не було грошей навіть на шматок хліба, тому задля створення подальших сотень шедеврів Сергій пожертвував іншим, а саме давньою реліквією свого діда - чумацькою іконою на рибі, з'ївши її від безвиході.
🏛Народився митець у місті Ізюм (Харківська губернія) у 1854 році й свої дії спрямовував на благополуччя свого краю. У 1895 році він розробив новий статут художньої школи в Харкові й відкрив художній гурток та архітектурно-мистецький відділ при ньому, а перед смертю заповів Музею Слобідської України понад 1340 своїх робіт та значну суму грошей, які мали піти на створення Харківського великого національного художнього музею.
Гетьманська Грамота ✙ | #пензель
• — ٠ ✤ ٠ — •
♬♪: «Ой не світи місяченьку»
• — ٠ ✤ ٠ — •
Народна пісня в обробці М. Лисенка.
Картина на тлі:
К. Трутовський "Українська дівчина"
· · ────── ·𖥸· ────── · ·
Гетьманська Грамота ✙ | #нота
♬♪: «Ой не світи місяченьку»
• — ٠ ✤ ٠ — •
Народна пісня в обробці М. Лисенка.
Картина на тлі:
К. Трутовський "Українська дівчина"
· · ────── ·𖥸· ────── · ·
Гетьманська Грамота ✙ | #нота
Forwarded from Світлотінь | Історія #УкрТг
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
Страсті Господні
Чин пасії служиться перші чотири п'ятниці (подекуди неділі) Великого посту. На них читаються страсні євангелія, у яких описуються події Хреста Христового.
Однак у Київській митрополії (як і у православному світі) вони були не завжди. Разом з укладанням Требника, свт. Петро Могила встановив цей чин на Соборі 1629 р. Окрім чину вечірньої та читання Євангелія, служба обов'язково супроводжувалась проповіддю. Пасію відправляли у кафедральних містах, і на ній проповідували найталановитіші.
Нововведення спричинене й конкурецією із уніатською Церквою, яка почасти переманювала до себе саме урочистими богослужіннями. Тому впровадження цього чину до православ'я можна вважати заслугою Київської митрополії та свт. Петра.
Тріодь Цвітна 1702 р. з віньєткою Голгофи
Бажаємо щасливої неділі!
Гетьманська грамота ✙ |
#скрижаль_духовна
Чин пасії служиться перші чотири п'ятниці (подекуди неділі) Великого посту. На них читаються страсні євангелія, у яких описуються події Хреста Христового.
Однак у Київській митрополії (як і у православному світі) вони були не завжди. Разом з укладанням Требника, свт. Петро Могила встановив цей чин на Соборі 1629 р. Окрім чину вечірньої та читання Євангелія, служба обов'язково супроводжувалась проповіддю. Пасію відправляли у кафедральних містах, і на ній проповідували найталановитіші.
Нововведення спричинене й конкурецією із уніатською Церквою, яка почасти переманювала до себе саме урочистими богослужіннями. Тому впровадження цього чину до православ'я можна вважати заслугою Київської митрополії та свт. Петра.
Тріодь Цвітна 1702 р. з віньєткою Голгофи
Бажаємо щасливої неділі!
Гетьманська грамота ✙ |
#скрижаль_духовна
Forwarded from Часопис "Гетьманат"
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
Пташине щастя
🪶В усі часи Лелеки в Україні символізували добро та велике щастя, тому навколо них ходило багато повір'їв. Так, наприклад, лелек не можна було гнати з двору, бо «і щастя проженеш», а якщо птаху вб‘єш, то приречеш себе на сто років невдачі. Тому до лелек завжди ставилися з повагою, підгодовували, а як бачили скалічену пташку, то забирали її на всю зиму, лікували, годували і вже потім відпускали.
🐣Та найбільшу радість наші предки мали тоді, коли птахи вирішували гніздитися на даху будинку чи загалом на території двору. Люди вірили що це приносить благо, достаток та спокій в родину, тому багато хто навіть умисно створював місце для гнізда на даху, очікуючи на пташок.
🐦Майже так само ставились і до інших птахів – так, часто можна помітити ластівкові та горобині гнізда під дахом.
На фото північно-західний тип будинків, кінець XIX, початок XX століття, селище та рік невідомі. Кольоризоване очільницями Гетьманської Грамоти.
#кольоризація
🪶В усі часи Лелеки в Україні символізували добро та велике щастя, тому навколо них ходило багато повір'їв. Так, наприклад, лелек не можна було гнати з двору, бо «і щастя проженеш», а якщо птаху вб‘єш, то приречеш себе на сто років невдачі. Тому до лелек завжди ставилися з повагою, підгодовували, а як бачили скалічену пташку, то забирали її на всю зиму, лікували, годували і вже потім відпускали.
🐣Та найбільшу радість наші предки мали тоді, коли птахи вирішували гніздитися на даху будинку чи загалом на території двору. Люди вірили що це приносить благо, достаток та спокій в родину, тому багато хто навіть умисно створював місце для гнізда на даху, очікуючи на пташок.
🐦Майже так само ставились і до інших птахів – так, часто можна помітити ластівкові та горобині гнізда під дахом.
На фото північно-західний тип будинків, кінець XIX, початок XX століття, селище та рік невідомі. Кольоризоване очільницями Гетьманської Грамоти.
#кольоризація