Telegram Group Search
Неймовірний козацький цвинтар у Загніткові, Одещина.

Головною пам’яткою села є старовинне кладовище, де збереглися тесані із каменю хрести початку 19 століття. Такі кладовища називають козацькими – так і місцеві мешканці його називають. Найбільш вірогідно, що на кладовищі спочатку ховали козаків-каменотесів, а потім і їх нащадків – багатих мешканців Загніткова. Очевидно, що у 19 столітті тут було немало майстрів, які вирізали хрести із кам’яних блоків, та і каменю вистачало. Деякі хрести ще й досі виглядають дуже колоритно – їх можна вважати справжніми історико-культурними пам’ятками. Подібних кладовищ в Україні збереглись одиниці, але мешканці Загніткова якось байдуже ставляться до своєї історії. Більшість хрестів повалені – кажуть, що то валили комуністи, але вони не розбиті і їх можна встановити на місце…
Нарбут. Державний герб України. 1918 рік.
Кримськотатарське село у 1943 році. Фото Герберта Ліста.
Київ, 1962 рік. Вулиця Заньковецької.
Фото Г. Угриновича.
Посаду “гетьмана” придумали чехи в період гуситських (релігійних) війн. Ймовірно, її назва походить від німецького слова “Hauptmann” (головний, або ж командувач). Одним з перших гетьманів став Ян Жижка: легендарний полководець, радикальний єретик, гроза Священної Римської Імперії. Він не програв жодної битви і успішно керував багатотисячними арміями навіть після осліплення.

Окрім гетьманської влади, чехів та козаків об'єднувала тактика військових таборів. Перед початком битви, вони створювали укріплення з возів, на котрих перевозили зброю та амуніцію. За лічені години на полі бою виростали фортеці, що допомагали оборонятися і служили плацдармом для наступу. При потребі, укріплення швидко переносили на інше місце.

Військові табори заважали ворожій кінноті “топтати піхоту” та зменшували втрати від обстрілів. Вони дозволяли перемагати чисельніші та краще оснащені армії за рахунок мотивації та навичок солдат. Минуло п'ять століть, а ЗСУ продовжують використовувати тактику асиметричної війни.
Шепіт вулиць Києва)
Український тризуб у Ватикані 18 квітня 1506 року, в Римі було розпочато будівництво Собору святого Петра.

Цікаво, що у чотирьох храмах Ватикану, зокрема і згаданому соборі св.Петра заборонено розміщувати державну символіку.

У соборі св.Петра є так званий вівтар святого Еразма, з боків якого знаходяться мозаїчні зображення святих Володимира і Ольги. Мозаїки святих хрестителів Русі-України були подаровані собору святого Петра на честь тисячоліття хрещення Руси-України, яке широко відзначалося українською діаспорою, українським греко-католицьким священиком Василем Лостеном з американського Стемфорда.

Автором мозаїк став італійський художник професор Уґо Маццеі. Обидві мозаїки створювалися одночасно під керівництвом професора Вірджиліо Кассіо, технічного директора Ватиканської студії мозаїки.

Розмістити тризуб дозволило те, що на той час Україна не була самостійної державою. Отож, тризуб був лише національним знаком та знаком князя Володимира, але не державним гербом.
2025/02/11 05:40:34
Back to Top
HTML Embed Code: