Класичні студії (Антикознавство) в Україні 🇺🇦🏛✍️🦉

Про латинський "зірковий словник"

В сьогоднішній день, хто святкує світле свято Різдва Христового 🎄😇 та чекав вчора "першої зірки", слід зауважити, що латиною є доволі багатий набір слів на позначення зірок: розглянемо їх за принципом етимологічної спорідненості. Цікаво, що протоіндоєвропейська форма *h₂stḗr («зірка») породила латинською кілька слів:

🌟Stella, ae f

Тут корінь ster зустрівся із зменшувальним італійським формантом -la, що призвело до асиміляції [r] та [l]: sterla -> stella.

Stella – зірка загалом, велика чи мала. Принагідно можна згадати і похідне constellatio, onis f (сузір'я).

До речі, якщо ви любите косметику, то, звичайно, знаєте магазин "Л'Етуаль" (L'étoile), що також носить ім'я зірки, тільки французькою: stella-> estella-> esteila -> estoile -> étoile. А може Вам за смаком іспанське пиво «Еstrella», назва якого також походить від того ж латинського слова.

🌟 Аster, eris m

Повертаючись до індоєвропейського кореня *ster, виявимо у т.ч. та грецьке ἀστήρ, ος m (зірка).

Відомо, що грецьких запозичень латиною чимало, включаючи і aster. Грецьке походження цього слова стає ще помітнішим, якщо звернути увагу на його acc. sing.: крім стандартної для латинського 3 скл. форми «asterem», він може мати і форму «astera», з властивим грецьким закінченням відповідного відмінка цього ж слова: Nom.Sg. ὁ ἀστήρ, Acc.Sg. τὸν ἀστέρα.

Слово аster, однак, використовується у власному розумінні досить рідко, найчастіше для позначення деяких рослин у Плінії: Aster Atticus \ Samius.

🌟 Аstrum, i n

Це слово, яке ви знаєте за виразом «per aspera ad astra», також прийшло з грецької, але не безпосередньо від ἀστήρ, а від його похідного порівн. ἄστρον.

Аstrum може бути повним синонімом stella, проте нерідко використовується в переносному значенні («висота, небеса»): In cælum conscendam; (Vulg. Isa. 14, 13) («зійду на небо, вище зірок Божих піднесу мій престол»).

Іноді це значення може розширюватися, маючи на увазі вічність, властиву, на думку давніх, небу та космосу взагалі. Вергілій пише: "sic itur ad astra" - "так вирушають до зірок", тобто. до безсмертя, безсмертної слави.

🌟 Sidus, eris n

Етимологія цього слова не зовсім зрозуміла. Деякі дослідники пов'язують його із давньогр. ὁ σίδηρος (залізо), проте не можна сказати, що це пояснення є задовільним.

Sidus вживається або в значенні «сузір'я» 😊 constellatio), «група зірок» або ж у переносному сенсі, як щось яскраве, блискуче, у тому числі при зверненні до людини. Зі значення «сузір'я» логічно виходить і «сезон», «пора року», оскільки зміна календарних циклів відстежується за змінами на зоряному небосхилі. Sidus також часто вживається в сенсі, близькому нашому «світило», «світло», «слава». E.g. у Овідія: "o sidus Fabiae, Maxime, gentis ..." (Ex Ponto, III).

📝 Breviter: окрема зірка - astrum \ stella, сузір'я - sidus \ constellatio. Для переносного значення можна використовувати sidus (маючи на увазі, що є й інші синоніми).

#філологічні_нотатки #латина

Please open Telegram to view this post

VIEW IN TELEGRAM

www.group-telegram.com/sg/Ua_Classical_studies.com/1746

821 viewsedited  Dec 25 at 08:10

Про латинський "зірковий словник"

В сьогоднішній день, хто святкує світле свято Різдва Христового 🎄😇 та чекав вчора "першої зірки", слід зауважити, що латиною є доволі багатий набір слів на позначення зірок: розглянемо їх за принципом етимологічної спорідненості. Цікаво, що протоіндоєвропейська форма *h₂stḗr («зірка») породила латинською кілька слів:

🌟Stella, ae f

Тут корінь ster зустрівся із зменшувальним італійським формантом -la, що призвело до асиміляції [r] та [l]: sterla -> stella.

Stella – зірка загалом, велика чи мала. Принагідно можна згадати і похідне constellatio, onis f (сузір'я).

До речі, якщо ви любите косметику, то, звичайно, знаєте магазин "Л'Етуаль" (L'étoile), що також носить ім'я зірки, тільки французькою: stella-> estella-> esteila -> estoile -> étoile. А може Вам за смаком іспанське пиво «Еstrella», назва якого також походить від того ж латинського слова.

🌟 Аster, eris m

Повертаючись до індоєвропейського кореня *ster, виявимо у т.ч. та грецьке ἀστήρ, ος m (зірка).

Відомо, що грецьких запозичень латиною чимало, включаючи і aster. Грецьке походження цього слова стає ще помітнішим, якщо звернути увагу на його acc. sing.: крім стандартної для латинського 3 скл. форми «asterem», він може мати і форму «astera», з властивим грецьким закінченням відповідного відмінка цього ж слова: Nom.Sg. ὁ ἀστήρ, Acc.Sg. τὸν ἀστέρα.

Слово аster, однак, використовується у власному розумінні досить рідко, найчастіше для позначення деяких рослин у Плінії: Aster Atticus \ Samius.

🌟 Аstrum, i n

Це слово, яке ви знаєте за виразом «per aspera ad astra», також прийшло з грецької, але не безпосередньо від ἀστήρ, а від його похідного порівн. ἄστρον.

Аstrum може бути повним синонімом stella, проте нерідко використовується в переносному значенні («висота, небеса»): In cælum conscendam; (Vulg. Isa. 14, 13) («зійду на небо, вище зірок Божих піднесу мій престол»).

Іноді це значення може розширюватися, маючи на увазі вічність, властиву, на думку давніх, небу та космосу взагалі. Вергілій пише: "sic itur ad astra" - "так вирушають до зірок", тобто. до безсмертя, безсмертної слави.

🌟 Sidus, eris n

Етимологія цього слова не зовсім зрозуміла. Деякі дослідники пов'язують його із давньогр. ὁ σίδηρος (залізо), проте не можна сказати, що це пояснення є задовільним.

Sidus вживається або в значенні «сузір'я» 😊 constellatio), «група зірок» або ж у переносному сенсі, як щось яскраве, блискуче, у тому числі при зверненні до людини. Зі значення «сузір'я» логічно виходить і «сезон», «пора року», оскільки зміна календарних циклів відстежується за змінами на зоряному небосхилі. Sidus також часто вживається в сенсі, близькому нашому «світило», «світло», «слава». E.g. у Овідія: "o sidus Fabiae, Maxime, gentis ..." (Ex Ponto, III).

📝 Breviter: окрема зірка - astrum \ stella, сузір'я - sidus \ constellatio. Для переносного значення можна використовувати sidus (маючи на увазі, що є й інші синоніми).

#філологічні_нотатки #латина