Якщо вам здається, що нардепів на графіці замало і когось не вистачає, то вам не здається. Усі представники ОПЗЖ не помістилися, тому читайте текст аналізу з повною графікою.
📍 Минуло два з половиною роки відтоді, як у Верховній Раді розпалася фракція забороненої проросійської партії ОПЗЖ — свого часу друга за чисельністю в українському парламенті (44 нардепи). Тоді у партії заявили, що “війна змінює все”. Утім, як показує аналіз ЧЕСНО, дещо так і не змінилось: колишні члени ОПЗЖ досі системно відстоюють російські інтереси.
У лютому 2022 року, наприклад, нардепи на той момент фракції ОПЗЖ не дали жодного голосу за вихід України з угод СНД. Не голосували вони й за постанову про невизнання незалежності “Л/ДНР” (за проголосував лише Володимир Кальцев). Також досить показово, що нардепи від ОПЗЖ не підтримали продовження угоди між Україною та Нідерландами про місію захисту розслідування збиття малайзійського Boeing MH17. Під час останнього голосування представники ОПЗЖ не дали жодного голосу “за”, натомість переважна більшість із них начебто були “відсутні” і п’ятеро “не голосували”.
🤔 Після 24 лютого рештки ОПЗЖ з тих, хто не втік із країни й не втратив мандат (а таких аж 11), утворили дві групи — “Платформа за життя та мир” (ПЗЖМ) та “Відновлення України”. Як уже писав ЧЕСНО, раніше монокоаліцію “Слуги народу” “підстраховували” з голосами дві депутатські групи — “Довіра” та “За майбутнє”, однак після повномасштабного вторгнення та заборони проросійської партії ОПЗЖ динаміка голосування її нардепів кардинально змінилась. Нині вони виконують роль компенсаторів голосів для більшості. Водночас важливо наголосити, що така поведінка не працює у питаннях, де є хоч якийсь інтерес країни-агресорки. В таких випадках представники забороненої партії продовжують блокувати ухвалення рішень.
Якщо вам здається, що нардепів на графіці замало і когось не вистачає, то вам не здається. Усі представники ОПЗЖ не помістилися, тому читайте текст аналізу з повною графікою.
📍 Минуло два з половиною роки відтоді, як у Верховній Раді розпалася фракція забороненої проросійської партії ОПЗЖ — свого часу друга за чисельністю в українському парламенті (44 нардепи). Тоді у партії заявили, що “війна змінює все”. Утім, як показує аналіз ЧЕСНО, дещо так і не змінилось: колишні члени ОПЗЖ досі системно відстоюють російські інтереси.
У лютому 2022 року, наприклад, нардепи на той момент фракції ОПЗЖ не дали жодного голосу за вихід України з угод СНД. Не голосували вони й за постанову про невизнання незалежності “Л/ДНР” (за проголосував лише Володимир Кальцев). Також досить показово, що нардепи від ОПЗЖ не підтримали продовження угоди між Україною та Нідерландами про місію захисту розслідування збиття малайзійського Boeing MH17. Під час останнього голосування представники ОПЗЖ не дали жодного голосу “за”, натомість переважна більшість із них начебто були “відсутні” і п’ятеро “не голосували”.
🤔 Після 24 лютого рештки ОПЗЖ з тих, хто не втік із країни й не втратив мандат (а таких аж 11), утворили дві групи — “Платформа за життя та мир” (ПЗЖМ) та “Відновлення України”. Як уже писав ЧЕСНО, раніше монокоаліцію “Слуги народу” “підстраховували” з голосами дві депутатські групи — “Довіра” та “За майбутнє”, однак після повномасштабного вторгнення та заборони проросійської партії ОПЗЖ динаміка голосування її нардепів кардинально змінилась. Нині вони виконують роль компенсаторів голосів для більшості. Водночас важливо наголосити, що така поведінка не працює у питаннях, де є хоч якийсь інтерес країни-агресорки. В таких випадках представники забороненої партії продовжують блокувати ухвалення рішень.
Following this, Sebi, in an order passed in January 2022, established that the administrators of a Telegram channel having a large subscriber base enticed the subscribers to act upon recommendations that were circulated by those administrators on the channel, leading to significant price and volume impact in various scrips. Since its launch in 2013, Telegram has grown from a simple messaging app to a broadcast network. Its user base isn’t as vast as WhatsApp’s, and its broadcast platform is a fraction the size of Twitter, but it’s nonetheless showing its use. While Telegram has been embroiled in controversy for much of its life, it has become a vital source of communication during the invasion of Ukraine. But, if all of this is new to you, let us explain, dear friends, what on Earth a Telegram is meant to be, and why you should, or should not, need to care. If you initiate a Secret Chat, however, then these communications are end-to-end encrypted and are tied to the device you are using. That means it’s less convenient to access them across multiple platforms, but you are at far less risk of snooping. Back in the day, Secret Chats received some praise from the EFF, but the fact that its standard system isn’t as secure earned it some criticism. If you’re looking for something that is considered more reliable by privacy advocates, then Signal is the EFF’s preferred platform, although that too is not without some caveats. The picture was mixed overseas. Hong Kong’s Hang Seng Index fell 1.6%, under pressure from U.S. regulatory scrutiny on New York-listed Chinese companies. Stocks were more buoyant in Europe, where Frankfurt’s DAX surged 1.4%. That hurt tech stocks. For the past few weeks, the 10-year yield has traded between 1.72% and 2%, as traders moved into the bond for safety when Russia headlines were ugly—and out of it when headlines improved. Now, the yield is touching its pandemic-era high. If the yield breaks above that level, that could signal that it’s on a sustainable path higher. Higher long-dated bond yields make future profits less valuable—and many tech companies are valued on the basis of profits forecast for many years in the future.
from sg
