✙ Churcher ✙

​​Декілька слів щодо призначення Олександра Ткаченка

#вибориіцерква

Існують думки, що обрання Ткаченка на посаду голови МКІП — це спроба протидіяти прихильникам Порошенка, які залишилися в міністерстві. Ні для кого не є секретом, тим більше, що ми про це неодноразово писали — Порошенко (з подачі Павленка та Клімкіна) використовував тодішній Мінкульт як інструмент реалізації своєї виборчої кампанії “Армія, мова, віра”. Євген Нищук, який був голосом Майдану під час Революції Гідності, не міг, та й не хотів відмовляти Порошенку у своїй допомозі. Він зі своєю командою зробили все, щоб Україна отримала томос (за що їм, природно, треба подякувати), але потім, разом із цією ж командою перетворив внутрішню боротьбу між Філаретом і Епіфанієм на загальноукраїнську політичну сварку.

Зеленський від цієї сварки демонстративно дистанціювався, залишив цей конфлікт плити за течією - саме тому ми неоднократно писали, що попри успішну “експансію” за кордоном, Філарет перебуває в ізоляції всередині країни. Але незважаючи на дистанціювання від церковної боротьби, ОП Зеленського не відмовився від бажання позбавитися від ставлеників “Петра-хрестителя”. Для реалізації цього наміру, а також, за чутками, для збереження більш-менш стабільних відносин з УПЦ МП, на місце Голови Держентополітики поставили не Андрія Юраша, який всіма способами чіплявся за цю посаду, а Олену Богдан, яка мала, принаймні частково, розбавити порошенківську атмосферу міністерства.

Але однією Богдан, як то кажуть, не наїсишся, тому й вирішили поставити на посаду міністра Ткаченка. Ми знаємо, що є точка зору, що Ткаченко досидить там максимум до восени, після чого весь КМУ піде у відставку, але це не скасовує того факту, що зараз він транслюватиме те, що буде вигідно Зекоманді. І це не обов’язково торкатиметься церковного питання, бо Ткаченко, як і Зеленський, перш за все, телевізійник (не будемо тут пригадувати про Одеську кіностудію та певну абсурдність ситуації, ви про це вже чули на багатьох каналах).

Щодо Богдан, тут ситуація цікава. Лунають чутки, що команда, яка склалася за часів Порошенка, дуже не задоволена її обранням і хоче Богдан звалити. Нам розповідають, що вони активно займаються пошуком компромату. Зацікавлений в цьому, природно, перш за все Андрій Юраш, який досі всерйоз розраховує очолити Держетнополітику.

Звичайно, пан Юраш не дуже радіє з призначення на міністерську посаду “слуги народу” Ткаченка. Зокрема, через те, що відтепер йому буде набагато складніше сперечатися з політичною позицією ОП щодо призначення Богдан, ніж під керівництвом Світлани Фоменко.

Втім, згадаємо, що його син Святослав теж є депутатом від партії Зеленського. Тому багато залежить від того, чи зможе сам Андрій Васильович “перемкнутися” з ЄС на СН. Якщо спільну мову буде знайдено, мабуть, він навіть зможе довести, що заперечує призначення Богдан з об'єктивних причин, а не з власних політичних мотивів. Якщо домовитися не вийде, і залишиться тільки апаратна війна, скоріше за все він її програє, втративши не тільки Держетнополітику, але й Департамент.

Таким чином, хоча жодного підтвердження наведеним вище чуткам ми ще не бачили, вже зараз можна сказати, що якщо вони є правдивими, мабуть головним завданням Олександра Ткаченко в релігійній сфері стане припинити боротьбу Департаменту релігій і національностей із Держетнополітикою та змусити їх нормально працювати й взаємодіяти.

www.group-telegram.com/sg/churcher_info.com/581

2.1K viewsJun 6, 2020 at 12:37

​​Декілька слів щодо призначення Олександра Ткаченка

#вибориіцерква

Існують думки, що обрання Ткаченка на посаду голови МКІП — це спроба протидіяти прихильникам Порошенка, які залишилися в міністерстві. Ні для кого не є секретом, тим більше, що ми про це неодноразово писали — Порошенко (з подачі Павленка та Клімкіна) використовував тодішній Мінкульт як інструмент реалізації своєї виборчої кампанії “Армія, мова, віра”. Євген Нищук, який був голосом Майдану під час Революції Гідності, не міг, та й не хотів відмовляти Порошенку у своїй допомозі. Він зі своєю командою зробили все, щоб Україна отримала томос (за що їм, природно, треба подякувати), але потім, разом із цією ж командою перетворив внутрішню боротьбу між Філаретом і Епіфанієм на загальноукраїнську політичну сварку.

Зеленський від цієї сварки демонстративно дистанціювався, залишив цей конфлікт плити за течією - саме тому ми неоднократно писали, що попри успішну “експансію” за кордоном, Філарет перебуває в ізоляції всередині країни. Але незважаючи на дистанціювання від церковної боротьби, ОП Зеленського не відмовився від бажання позбавитися від ставлеників “Петра-хрестителя”. Для реалізації цього наміру, а також, за чутками, для збереження більш-менш стабільних відносин з УПЦ МП, на місце Голови Держентополітики поставили не Андрія Юраша, який всіма способами чіплявся за цю посаду, а Олену Богдан, яка мала, принаймні частково, розбавити порошенківську атмосферу міністерства.

Але однією Богдан, як то кажуть, не наїсишся, тому й вирішили поставити на посаду міністра Ткаченка. Ми знаємо, що є точка зору, що Ткаченко досидить там максимум до восени, після чого весь КМУ піде у відставку, але це не скасовує того факту, що зараз він транслюватиме те, що буде вигідно Зекоманді. І це не обов’язково торкатиметься церковного питання, бо Ткаченко, як і Зеленський, перш за все, телевізійник (не будемо тут пригадувати про Одеську кіностудію та певну абсурдність ситуації, ви про це вже чули на багатьох каналах).

Щодо Богдан, тут ситуація цікава. Лунають чутки, що команда, яка склалася за часів Порошенка, дуже не задоволена її обранням і хоче Богдан звалити. Нам розповідають, що вони активно займаються пошуком компромату. Зацікавлений в цьому, природно, перш за все Андрій Юраш, який досі всерйоз розраховує очолити Держетнополітику.

Звичайно, пан Юраш не дуже радіє з призначення на міністерську посаду “слуги народу” Ткаченка. Зокрема, через те, що відтепер йому буде набагато складніше сперечатися з політичною позицією ОП щодо призначення Богдан, ніж під керівництвом Світлани Фоменко.

Втім, згадаємо, що його син Святослав теж є депутатом від партії Зеленського. Тому багато залежить від того, чи зможе сам Андрій Васильович “перемкнутися” з ЄС на СН. Якщо спільну мову буде знайдено, мабуть, він навіть зможе довести, що заперечує призначення Богдан з об'єктивних причин, а не з власних політичних мотивів. Якщо домовитися не вийде, і залишиться тільки апаратна війна, скоріше за все він її програє, втративши не тільки Держетнополітику, але й Департамент.

Таким чином, хоча жодного підтвердження наведеним вище чуткам ми ще не бачили, вже зараз можна сказати, що якщо вони є правдивими, мабуть головним завданням Олександра Ткаченко в релігійній сфері стане припинити боротьбу Департаменту релігій і національностей із Держетнополітикою та змусити їх нормально працювати й взаємодіяти.

BY ✙ Churcher ✙