Marvel Comics закрили тривалки "NYX", "X-Force" та "X-Factor" на 10 номерах, "Spectacular Spider-Men" на 15 номері. Також "Fantastic Four" завершиться на 33 номері й буде перезапущена, Раян Норт продовжить писати серію, а от новим художником стане Умберто Рамос.
І, на жаль, схоже, що тривалка "Spider-Boy" закінчиться на 20 номері.
І, на жаль, схоже, що тривалка "Spider-Boy" закінчиться на 20 номері.
🔫 Hitman vol 5: Tommy's Heroes (#23-36, 1000000)
Сюжет "Хто ризикує, той виграє" відбувається з 23-28 номери. Мені подобається що зав'язкою для цього сюжету стають дві малозначні деталі з минулих номерів. По-перше, Томмі в одному з минулих номерах вбив підопічного ґотемського хрещеного батька внаслідок непорозуміння і тепер опиняється під його прицілом. По-друге, в минулих номерах нам показали, що коли Томмі та Нет служили в армії то випадково вбили загін союзників і заховали тіла, тепер же ці тіла знайшли й по голови наших героїв посилають підрозділ убивць із британської спеціальної повітряної служби. Сам сюжет працює за принципом ескалації де під кінець у Ґотемі відбувається абсолютне побоїще, де наші герої опиняються в ситуації в які практично нічого не можуть зробити лиш нацьковувати ворогів один на одного. Паралельно Енніс також показує, що один з вояк не дуже то й хоче виконувати цю місію оскільки розуміє, що вбивство воєнних було нещасним випадком.
З 29 по 33 номери відбувається сюжет "Герої Томмі". Оскільки мафія все полює за нашими героями вони вирішують разом з Рінґо Ченом та Гакеном взятися за роботу по захисту влади від повстанців у країні яка знаходиться в Африці. Однак досить швидко Томмі починає розуміти, що він допомагає не дуже й добрій стороні. Переломним моментом стає те, коли Томмі стає свідком як двоє суперів які працюють на владу збираються вбити селище невинних людей які були змушені допомагати повстанцям. Сам сюжет як я зрозумів є невеликим/натхненним фільмом "Герої Келлі" з Марлоном Брандо, найбільше це проявляється у назві та у танку який герої використовують у фіналі. Загалом маємо черговий класний сюжет, з мінусів я напевно відмічу тільки те, що фінальна сутичка пройшла якось аж занадто легко, але в усьому іншому як завжди чудово, особливо в одній лінії про яку я не згадав коли писав про синопсис.
34 номер є моїм улюбленим номером у цій серії, він є присвяченим померлому Арчі Ґудвіну, він взяв Айзнера, а також має найбільший твіст з тим, що Енніс дуже добре вміє працювати з Суперменом, хоча здавалося б. Історія розповідає про те як Томмі випадково зустрічає Супса увечері на даху однієї будівлі в Ґотемі. Те, що розпочалося з того, що Супс розповів Томмі про те як йому не вдалося врятувати астронавта і поділився своїми переживаннями переростає в обговорення того, що Супермен як образ означає для людей. І це сильно, я вкотре мушу повтори, що коли мова заходить про діалоги та роботу з персонажами то Енніс їбе. Настільки сильно йому вдається змусити читача слідкувати за кожнис словом і співпереживати Супсу. Це сильний номер який я дуже раджу прочитати.
Окей, Гітмен #1000000 це у нас тай-ін до події "DC One Million", в якому Томмі телепортує у майбутньому група людей для того, щоб отримати його здібності. Сам номер не є чимось відверто жахливим, тут є декілька кумедних моментів, зокрема те як історія Томмі викривилася з плином часу, але подію до якої тай-іниться цей номер я ніколи не читав, та і не планую найближчим часом, плюс місцями видно, що й самому Еннісу не хотілося тай-інитися, а тому він тут тупо угарає. Найслабший номер у серії.
35 і 36 номери розповідають історію "Кетті". За сюжетом до нашого Гітмена приходить жінка яка заявляє, що є його старшою сестрою це запускає ланцюг подій в якому Томмі дізнається про те як насправді померла його матір, ким вона була і в яких умовах їй доводилося жити. Це неймовірно хмурий, драматичний та депресивний сюжет, я взагалі забув що він тут є, а тому не очікував, що він так сильно вдарить, особливо після минулого трешового номера.
Гітмен продовжує бути чудовою серією і я продовжую ним насолоджуватися, розумію, що я більше переказую події ніж критикую, але цей комікс справді є дуже хорошим і його варто прочитати самому. Плюс залишилося всього 2 томики.
#Hitman
Сюжет "Хто ризикує, той виграє" відбувається з 23-28 номери. Мені подобається що зав'язкою для цього сюжету стають дві малозначні деталі з минулих номерів. По-перше, Томмі в одному з минулих номерах вбив підопічного ґотемського хрещеного батька внаслідок непорозуміння і тепер опиняється під його прицілом. По-друге, в минулих номерах нам показали, що коли Томмі та Нет служили в армії то випадково вбили загін союзників і заховали тіла, тепер же ці тіла знайшли й по голови наших героїв посилають підрозділ убивць із британської спеціальної повітряної служби. Сам сюжет працює за принципом ескалації де під кінець у Ґотемі відбувається абсолютне побоїще, де наші герої опиняються в ситуації в які практично нічого не можуть зробити лиш нацьковувати ворогів один на одного. Паралельно Енніс також показує, що один з вояк не дуже то й хоче виконувати цю місію оскільки розуміє, що вбивство воєнних було нещасним випадком.
З 29 по 33 номери відбувається сюжет "Герої Томмі". Оскільки мафія все полює за нашими героями вони вирішують разом з Рінґо Ченом та Гакеном взятися за роботу по захисту влади від повстанців у країні яка знаходиться в Африці. Однак досить швидко Томмі починає розуміти, що він допомагає не дуже й добрій стороні. Переломним моментом стає те, коли Томмі стає свідком як двоє суперів які працюють на владу збираються вбити селище невинних людей які були змушені допомагати повстанцям. Сам сюжет як я зрозумів є невеликим/натхненним фільмом "Герої Келлі" з Марлоном Брандо, найбільше це проявляється у назві та у танку який герої використовують у фіналі. Загалом маємо черговий класний сюжет, з мінусів я напевно відмічу тільки те, що фінальна сутичка пройшла якось аж занадто легко, але в усьому іншому як завжди чудово, особливо в одній лінії про яку я не згадав коли писав про синопсис.
34 номер є моїм улюбленим номером у цій серії, він є присвяченим померлому Арчі Ґудвіну, він взяв Айзнера, а також має найбільший твіст з тим, що Енніс дуже добре вміє працювати з Суперменом, хоча здавалося б. Історія розповідає про те як Томмі випадково зустрічає Супса увечері на даху однієї будівлі в Ґотемі. Те, що розпочалося з того, що Супс розповів Томмі про те як йому не вдалося врятувати астронавта і поділився своїми переживаннями переростає в обговорення того, що Супермен як образ означає для людей. І це сильно, я вкотре мушу повтори, що коли мова заходить про діалоги та роботу з персонажами то Енніс їбе. Настільки сильно йому вдається змусити читача слідкувати за кожнис словом і співпереживати Супсу. Це сильний номер який я дуже раджу прочитати.
Окей, Гітмен #1000000 це у нас тай-ін до події "DC One Million", в якому Томмі телепортує у майбутньому група людей для того, щоб отримати його здібності. Сам номер не є чимось відверто жахливим, тут є декілька кумедних моментів, зокрема те як історія Томмі викривилася з плином часу, але подію до якої тай-іниться цей номер я ніколи не читав, та і не планую найближчим часом, плюс місцями видно, що й самому Еннісу не хотілося тай-інитися, а тому він тут тупо угарає. Найслабший номер у серії.
35 і 36 номери розповідають історію "Кетті". За сюжетом до нашого Гітмена приходить жінка яка заявляє, що є його старшою сестрою це запускає ланцюг подій в якому Томмі дізнається про те як насправді померла його матір, ким вона була і в яких умовах їй доводилося жити. Це неймовірно хмурий, драматичний та депресивний сюжет, я взагалі забув що він тут є, а тому не очікував, що він так сильно вдарить, особливо після минулого трешового номера.
Гітмен продовжує бути чудовою серією і я продовжую ним насолоджуватися, розумію, що я більше переказую події ніж критикую, але цей комікс справді є дуже хорошим і його варто прочитати самому. Плюс залишилося всього 2 томики.
#Hitman
🕷 The Amazing Spider-Man: 8 Deaths of Spider-Man (AMAZING SPIDER-MAN (2022) #61-70, #65.DEATHS, #68.DEATHS)
8 смертей в ASM нарешті завершилися тож давайте дізнаємося чи вдалося Джо Келлі та Джастіні Айрланд вдалося видати щось вартісне.
Колись Доктор Стрендж уклав угоду з Цитораком, що він повинен час від часу перемагати його нащадків в обмін на те, що злий Бог буде захищати земне царство від певних загроз. Зараз же верховним чаклуном є Доктор Дум, який вирішує, що має більш важливі справи, а тому скидує боротьбу з нащадками на голову Павука. Щоб Павук не боровся з ними у своєму звичайному костюмі дає йому оновлений, а також 8 очеретів які у випадку смерті зможуть воскресити Пітера.
Уже впродовж довгого часу ASM для мене є дуже нестабільною серією де ніколи не знаєш сюжет якої якості ти отримаєш, інколи навіть в рамках однієї історії ти можеш кайфувати від одного номеру, а потім ригати або заснути від іншого. "8 Смертей" на превеликий жаль як раз із таких.
На початку здається, що історія буде йти по шаблону в якому Пітер вступає у сутичку із нащадком, отримує на горіхи від нього, знаходить спосіб його перемогти самовбившись об нього. Однак в результаті цьому присвячена лише перша половина історії, і от перечитуючи її я зрозумів, що вона в принципі досить хороша і я все-таки був би не проти якби сюжет справді йшов по цьому шаблону.
У другій половині Пітер після того, як побачив мільйони варіацій смертей різних людей, психує і каже "нахуй нащадків та наслідки" й забиває на все і всіх. Що мене абсолютно вибісило та однозначно є найгіршим моментом у серії. Тому на сцену у нас виходять… Ікси. Ага, однією з моїх головних проблем є те, що сюжет тут трохи перевантажений персонажами. У нас тут є Ікси, і я розумію якби тут був тільки Джаґернаут, але ні, вся команда МакКея тут; астральна проєкція Стренджа, яка вчить Пітера магії; Філ Колсон, який є аватаром смерті (не питайте, я не читав Infinity Watch); допоміжний каст Пітера у вигляді Ренді, Шей, тітки Мей взаємодія та драма з якими мені взагалі не подобається, нехай і розумію для чого це робилося. На останок у нас залишаються два нащадки Циторака, яких Павук переміг у першій половині, а саме Калікс та Кайра. Калікс у другій половині стає зараженим тим від чого Циторак захищає Землю і перетворюється в головну загрозу, в той час, як Кайра зацікавлюється людьми завдяки тому, що робить Павук і в другій половині навіть намагається допомогти. І от до її лінії у мене практично жодних нарікань, єдине, що можна було б і сильніше дотиснути, але на це тупо часу не вистачило. Зате вистачило часу на два додаткових номери, один про Колсона, який хороший однак сам персонаж тут не дуже потрібен, і один про Джаґу. А, з смішного тут також те, що в сюжеті "8 смертей" Павук тут дохне тільки 5 разів, очерети тут виведені з сюжету максимально уйобищним способом.
"8 смертей Людини Павука" є досить неоднозначним сюжетом. З одного боку тут загалом є досить хороша перша половина, непогані малюнки від різних художників та певні ідеї, але на іншому боці у нас є забагато персонажів, головний герой, який в другій половині бісить, певні недотиснуті моменти. Я не можу назвати цей сюжет поганим, але і якимось крутим теж, що певною вірою відображає весь цей том. Хотілося б вірити, що щось зміниться у наступному, але Келлі продовжить бути сценаристом, а деякі соліцити його номерів уже змушують позіхати.
#ASM
8 смертей в ASM нарешті завершилися тож давайте дізнаємося чи вдалося Джо Келлі та Джастіні Айрланд вдалося видати щось вартісне.
Колись Доктор Стрендж уклав угоду з Цитораком, що він повинен час від часу перемагати його нащадків в обмін на те, що злий Бог буде захищати земне царство від певних загроз. Зараз же верховним чаклуном є Доктор Дум, який вирішує, що має більш важливі справи, а тому скидує боротьбу з нащадками на голову Павука. Щоб Павук не боровся з ними у своєму звичайному костюмі дає йому оновлений, а також 8 очеретів які у випадку смерті зможуть воскресити Пітера.
Уже впродовж довгого часу ASM для мене є дуже нестабільною серією де ніколи не знаєш сюжет якої якості ти отримаєш, інколи навіть в рамках однієї історії ти можеш кайфувати від одного номеру, а потім ригати або заснути від іншого. "8 Смертей" на превеликий жаль як раз із таких.
На початку здається, що історія буде йти по шаблону в якому Пітер вступає у сутичку із нащадком, отримує на горіхи від нього, знаходить спосіб його перемогти самовбившись об нього. Однак в результаті цьому присвячена лише перша половина історії, і от перечитуючи її я зрозумів, що вона в принципі досить хороша і я все-таки був би не проти якби сюжет справді йшов по цьому шаблону.
У другій половині Пітер після того, як побачив мільйони варіацій смертей різних людей, психує і каже "нахуй нащадків та наслідки" й забиває на все і всіх. Що мене абсолютно вибісило та однозначно є найгіршим моментом у серії. Тому на сцену у нас виходять… Ікси. Ага, однією з моїх головних проблем є те, що сюжет тут трохи перевантажений персонажами. У нас тут є Ікси, і я розумію якби тут був тільки Джаґернаут, але ні, вся команда МакКея тут; астральна проєкція Стренджа, яка вчить Пітера магії; Філ Колсон, який є аватаром смерті (не питайте, я не читав Infinity Watch); допоміжний каст Пітера у вигляді Ренді, Шей, тітки Мей взаємодія та драма з якими мені взагалі не подобається, нехай і розумію для чого це робилося. На останок у нас залишаються два нащадки Циторака, яких Павук переміг у першій половині, а саме Калікс та Кайра. Калікс у другій половині стає зараженим тим від чого Циторак захищає Землю і перетворюється в головну загрозу, в той час, як Кайра зацікавлюється людьми завдяки тому, що робить Павук і в другій половині навіть намагається допомогти. І от до її лінії у мене практично жодних нарікань, єдине, що можна було б і сильніше дотиснути, але на це тупо часу не вистачило. Зате вистачило часу на два додаткових номери, один про Колсона, який хороший однак сам персонаж тут не дуже потрібен, і один про Джаґу. А, з смішного тут також те, що в сюжеті "8 смертей" Павук тут дохне тільки 5 разів, очерети тут виведені з сюжету максимально уйобищним способом.
"8 смертей Людини Павука" є досить неоднозначним сюжетом. З одного боку тут загалом є досить хороша перша половина, непогані малюнки від різних художників та певні ідеї, але на іншому боці у нас є забагато персонажів, головний герой, який в другій половині бісить, певні недотиснуті моменти. Я не можу назвати цей сюжет поганим, але і якимось крутим теж, що певною вірою відображає весь цей том. Хотілося б вірити, що щось зміниться у наступному, але Келлі продовжить бути сценаристом, а деякі соліцити його номерів уже змушують позіхати.
#ASM
💀 GHOST RIDER VOL 5: FINAL VENGEANCE (Ghost Rider: Final Vengeance #1-6)
Ран Бенджаміна Персі на Примарному Вершнику завершився в лімітці "Ghost Rider: Final Vengeance" в якій ми отримали нового носія для Духа Помсти. Взагалі Марвел тут вкотре зробили мув у якому перезапустили серію в синґлах, однак залишили загальну нумерацію рану в трейдах (якщо не знали, то таке було із ранами Рейнбов Ровел на Галкині та Стіва Орладно на Багряній Відьмі). Тож, давайте дізнаємося чи вартувало воно того та яким вийшов фінал цього рану.
Історія розпочинається з того як Заратос покидає Джонні Блейза в досить небезпечній ситуації й вирушає на пошуки нового носія. Цьому дійству присвячений весь перший номер і, як на мене, він є найкращим у серії. Впродовж нього ми бачимо як дух потрапляє у різні кутки всесвіту Марвел та підшукує собі нового партнера вселяючись то у матір в якої от-от заберуть дітей, то у труп льодяного велетня, то в одного з представників брудів. Поки не зупиняється на Паркері Робінсоні, більш відомому як суперлиходій Каптур.
Далі сюжет розповідає про те як Паркер починає завойовувати злочинний світ Чикаґо, заручившись підтримкою місцевих вампірів, а також намагається налагодити стосунки із дружиною та донькою. Паралельно Джонні разом зі своїм знайомим Зебом вирушають до Чикаґо, щоб повернути Заратоса Блейзу, паралельно відбиваючись від різних загроз.
На жаль шести (формально п'яти, враховуючи, що перший номер про пошуки носія) вийшло трохи замало для такої історії, а тому вона вийшла дуже поспішною та місцями дещо експозиційною. Особливо сильно це проявляється в моменті коли вигулькує конфлікт Каптура та вампірів, який приводить до падіння як його нової імперії, так і самого Паркера.
Щодо малюнку Денні Кіма то він тут загалом окейний, навіть деякі досить прикольні сторінки час від часу проскакують, однак хмурий колоринґ притаманний для такої серії йому не дуже підходить. Порівняйте це з "Месниками Західного Узбережжя" де у нього колоринґ більш яскравий і, як на мене, куди більше підходить для малюнку.
В результаті "Фінальна Помста" є цілком нормальним сюжетом, який по хорошу мав би йти трохи довше. Якщо робити підсумки всього періоду Персі на Примарному Вершнику то він мені загалом сподобався, перші дві арки однозначно є найкращими, а малюнок Корі Сміта був головною окрасою цього рану, в той час, як кроссовер з Росомахою та сюжет про Денні Кетча є найслабшими тут.
#GhostRider
Ран Бенджаміна Персі на Примарному Вершнику завершився в лімітці "Ghost Rider: Final Vengeance" в якій ми отримали нового носія для Духа Помсти. Взагалі Марвел тут вкотре зробили мув у якому перезапустили серію в синґлах, однак залишили загальну нумерацію рану в трейдах (якщо не знали, то таке було із ранами Рейнбов Ровел на Галкині та Стіва Орладно на Багряній Відьмі). Тож, давайте дізнаємося чи вартувало воно того та яким вийшов фінал цього рану.
Історія розпочинається з того як Заратос покидає Джонні Блейза в досить небезпечній ситуації й вирушає на пошуки нового носія. Цьому дійству присвячений весь перший номер і, як на мене, він є найкращим у серії. Впродовж нього ми бачимо як дух потрапляє у різні кутки всесвіту Марвел та підшукує собі нового партнера вселяючись то у матір в якої от-от заберуть дітей, то у труп льодяного велетня, то в одного з представників брудів. Поки не зупиняється на Паркері Робінсоні, більш відомому як суперлиходій Каптур.
Далі сюжет розповідає про те як Паркер починає завойовувати злочинний світ Чикаґо, заручившись підтримкою місцевих вампірів, а також намагається налагодити стосунки із дружиною та донькою. Паралельно Джонні разом зі своїм знайомим Зебом вирушають до Чикаґо, щоб повернути Заратоса Блейзу, паралельно відбиваючись від різних загроз.
На жаль шести (формально п'яти, враховуючи, що перший номер про пошуки носія) вийшло трохи замало для такої історії, а тому вона вийшла дуже поспішною та місцями дещо експозиційною. Особливо сильно це проявляється в моменті коли вигулькує конфлікт Каптура та вампірів, який приводить до падіння як його нової імперії, так і самого Паркера.
Щодо малюнку Денні Кіма то він тут загалом окейний, навіть деякі досить прикольні сторінки час від часу проскакують, однак хмурий колоринґ притаманний для такої серії йому не дуже підходить. Порівняйте це з "Месниками Західного Узбережжя" де у нього колоринґ більш яскравий і, як на мене, куди більше підходить для малюнку.
В результаті "Фінальна Помста" є цілком нормальним сюжетом, який по хорошу мав би йти трохи довше. Якщо робити підсумки всього періоду Персі на Примарному Вершнику то він мені загалом сподобався, перші дві арки однозначно є найкращими, а малюнок Корі Сміта був головною окрасою цього рану, в той час, як кроссовер з Росомахою та сюжет про Денні Кетча є найслабшими тут.
#GhostRider
Forwarded from Роршах врятує нас
🇺🇸 Передогляд коміксу «Абсолютний Зелений Ліхтар» #1
Передогляд #1 випуску серії коміксіу «Абсолютний Зелений Ліхтар» від Ела Юінґа та Джаноя Ліндсея.
«Абсолютний Зелений Ліхтар» #1 виходить 2 квітня.
#передогляд #зеленийліхтар #елюінґ #джанойліндсей
Роршах врятує нас | Канал про комікси
Передогляд #1 випуску серії коміксіу «Абсолютний Зелений Ліхтар» від Ела Юінґа та Джаноя Ліндсея.
«Абсолютний Зелений Ліхтар» #1 виходить 2 квітня.
#передогляд #зеленийліхтар #елюінґ #джанойліндсей
Роршах врятує нас | Канал про комікси