Нічого кращого по темі миру вам ніхто ніколи не скаже.
Автор цієї безсмертної сентенції, на жаль, відійшов у вічність у жовтні 2023 року.
Автор цієї безсмертної сентенції, на жаль, відійшов у вічність у жовтні 2023 року.
Forwarded from Der Waldgang
Як казав комбат одного батальйону ТрО:
На заборі написано "мир". А ми як читаємо? Правильно! "ХУЙ!"
Як хочете, так і розумійте.
На заборі написано "мир". А ми як читаємо? Правильно! "ХУЙ!"
Як хочете, так і розумійте.
Один президент уже завершував АТО/ООС за рік і навіть бачив в очах плішивого карликового хуєсоса мир.
Тепер от другий на підході.
Успіхів, Дональд, дивись, не проїби Аляску.
Тепер от другий на підході.
Успіхів, Дональд, дивись, не проїби Аляску.
Forwarded from ukrain1an ꑭ news (mypresence)
Дональд Трамп про терміни припинення війни між РФ та Україною:
Травень 2023 року: «Я зроблю це за 24 години».
Вересень 2024 року: «Я вирішу це питання ще до того, як стану президентом».
7 січня 2025 року: «Я сподіваюся, що вдасться зробити це за шість місяців».
🐘 🦅🇺🇸 ?
ukrain1an ꑭ news🐟 підписатись
Травень 2023 року: «Я зроблю це за 24 години».
Вересень 2024 року: «Я вирішу це питання ще до того, як стану президентом».
7 січня 2025 року: «Я сподіваюся, що вдасться зробити це за шість місяців».
ukrain1an ꑭ news
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
Der Waldgang
Народні депутати нарешті почали займатися дійсно важливими справами.
Народні депутати продовжують займатися дійсно важливими справами.
This media is not supported in your browser
VIEW IN TELEGRAM
Все, цим відео тему закриваємо.
Forwarded from 🇺🇦Zалізний Тато☠️ (Jonas Zemaitis-Vytautas)
ПтБД*
Зима — війні, дорозі — мряка
багном розмазувався світ;
скавчало небо як собака
Земля — геєни сателіт
Ніч, терикон. Провислу хату
засліплять спалахи стволів
війна приймає на лопаті
в роздертий рот дари волхвів.
Ну зачекай, іще не йди
в розлогі, паморочні далі,
нам слід вертатися туди,
де змаг нерівний ми програли.
В набати бий. Гостри ножі.
Молись,озброюйся, плодись.
Підпілля яструбів війни —
і щирий, правий реваншизм.
* Позатермінове бойове донесення
Зима — війні, дорозі — мряка
багном розмазувався світ;
скавчало небо як собака
Земля — геєни сателіт
Ніч, терикон. Провислу хату
засліплять спалахи стволів
війна приймає на лопаті
в роздертий рот дари волхвів.
Ну зачекай, іще не йди
в розлогі, паморочні далі,
нам слід вертатися туди,
де змаг нерівний ми програли.
В набати бий. Гостри ножі.
Молись,озброюйся, плодись.
Підпілля яструбів війни —
і щирий, правий реваншизм.
* Позатермінове бойове донесення
Forwarded from Der Waldgang
9 лютого 1923 року в Лук'янівській тюрмі засуджені до вищої міри покарання холодноярські повстанці продемонстрували, що навіть найфатальніші життєві ситуації містять в собі простір для естетичного вдосконалення форми власної неминучої смерті.
На початку 1922 року Холодний Яр був останнім бастіоном антибільшовицької боротьби в Україні. Для його ліквідації чекістами через мережу агентів-зрадників, дотичних до українського визвольного руху, було організовано в Звенигородці фіктивний з'їзд повстанських отаманів - за легендою для підготовки всеукраїського повстання. 29 вересня на з'їзді арештували отамана Холодного Яру Ларіона Загороднього та його побратимів: Голика-Залізняка, Дениса Гупала, Тимофія Компанійця та інших. Їх доправили до Лук'янівської в'язниці Києва.
2 лютого 1923 року Надзвичайна сесія Київського губернського трибуналу постановила розстріляти Загороднього та його братів по зброї.
9 лютого о 8:30 в камері №1 Лук'янівської в'язниці, де утримувалися засуджені до розстрілу холодноярці, під час роздачі вранішнього окропу арештанти заволоділи револьвером охоронця і, проникнувши з камери до коридору, а звідти до канцелярії тюрми, захопили 14 рушниць і набої до них.
Зберігся рапорт начальника Лук'янівської в'язниці Ріхтера, складений 10 лютого 1923 року, який описує повстання холодноярців.
За його словами, о 8.30 9 лютого внутрішній караул подав уранішній окріп в камеру № 1, де знаходилося 14 людей, засуджених до вищої міри покарання. Вирвавши з рук караульного окріп, один заарештований облив ним червоноармійця, заволодів його револьвером і вибіг з камери.
В цей час інші заарештовані теж вибігли в коридор, а звідти в канцелярію, де відкрили стрілянину з верхнього і нижнього поверху. Директор тюрми Ріхтер прибув на місце подій і віддав наказ розстрілювати заарештованих при першій же спробі до втечі.
Двоє заарештованих через верхні вікна проникли в двір тюрми і почали тікати, але були вбиті охороною. В результаті бою було вбито одного червоноармійця та трьох поранено. Також був поранений наглядач тюрми.
У бою, який тривав чотири години, загинуло 38 повстанців. Серед них були отамани Холодного Яру і Чорного лісу, старшини армії УНР, козаки-холодноярці, сотники корпусу Січових стрільців з Галичини. Наразі місце поховання загиблих невідоме.
На початку 1922 року Холодний Яр був останнім бастіоном антибільшовицької боротьби в Україні. Для його ліквідації чекістами через мережу агентів-зрадників, дотичних до українського визвольного руху, було організовано в Звенигородці фіктивний з'їзд повстанських отаманів - за легендою для підготовки всеукраїського повстання. 29 вересня на з'їзді арештували отамана Холодного Яру Ларіона Загороднього та його побратимів: Голика-Залізняка, Дениса Гупала, Тимофія Компанійця та інших. Їх доправили до Лук'янівської в'язниці Києва.
2 лютого 1923 року Надзвичайна сесія Київського губернського трибуналу постановила розстріляти Загороднього та його братів по зброї.
9 лютого о 8:30 в камері №1 Лук'янівської в'язниці, де утримувалися засуджені до розстрілу холодноярці, під час роздачі вранішнього окропу арештанти заволоділи револьвером охоронця і, проникнувши з камери до коридору, а звідти до канцелярії тюрми, захопили 14 рушниць і набої до них.
Зберігся рапорт начальника Лук'янівської в'язниці Ріхтера, складений 10 лютого 1923 року, який описує повстання холодноярців.
За його словами, о 8.30 9 лютого внутрішній караул подав уранішній окріп в камеру № 1, де знаходилося 14 людей, засуджених до вищої міри покарання. Вирвавши з рук караульного окріп, один заарештований облив ним червоноармійця, заволодів його револьвером і вибіг з камери.
В цей час інші заарештовані теж вибігли в коридор, а звідти в канцелярію, де відкрили стрілянину з верхнього і нижнього поверху. Директор тюрми Ріхтер прибув на місце подій і віддав наказ розстрілювати заарештованих при першій же спробі до втечі.
Двоє заарештованих через верхні вікна проникли в двір тюрми і почали тікати, але були вбиті охороною. В результаті бою було вбито одного червоноармійця та трьох поранено. Також був поранений наглядач тюрми.
У бою, який тривав чотири години, загинуло 38 повстанців. Серед них були отамани Холодного Яру і Чорного лісу, старшини армії УНР, козаки-холодноярці, сотники корпусу Січових стрільців з Галичини. Наразі місце поховання загиблих невідоме.
Der Waldgang
Photo
Прочитав допис Луценка й абсолютно випадково згадав, що я юрист.
Згадав через те, що міністр МВС часів президента Ющенка та генпрокурор часів президента Порошенка на захист свого сюзерена наводить аргументи, які личили б семикласнику.
По-перше, апеляція до антиконституційності рішення, презумпції невинуватості та необхідності судового розгляду - це все дуже добре. Але за такою логікою закон "Про санкції" в цілому є неконституційним. Вгадайте, хто його підписав в 2014 році?
По-друге, виття про антиконституційність в даному випадку не має особливого сенсу, оскільки будь-які рішення про санкції, що спрямовані проти фізичних осіб-резидентів України-НЕтерористів, є незаконними згідно самого закону "Про санкції" (за виключенням позбавлення державних нагород), частина друга статті першої якого говорить:
санкції можуть застосовуватися з боку України по відношенню до іноземної держави, іноземної юридичної особи, юридичної особи, яка знаходиться під контролем іноземної юридичної особи чи фізичної особи-нерезидента, іноземців, осіб без громадянства, а також суб’єктів, які здійснюють терористичну діяльність, а санкції у виді позбавлення державних нагород - проти будь-яких нагороджених осіб.
Тобто логіка запровадження інституту санкцій полягає в компенсації недостатності у держави інших видів юрисдикції (наприклад - кримінальної) для впливу на ворожих іноземних (в дуже широкому сенсі) суб'єктів та терористів.
Але застосування санкцій до громадянина, народного депутата, який перебуває в Україні, має тут основне місце проживання та бізнес, не переховується від слідства - нонсенс.
Згадав через те, що міністр МВС часів президента Ющенка та генпрокурор часів президента Порошенка на захист свого сюзерена наводить аргументи, які личили б семикласнику.
По-перше, апеляція до антиконституційності рішення, презумпції невинуватості та необхідності судового розгляду - це все дуже добре. Але за такою логікою закон "Про санкції" в цілому є неконституційним. Вгадайте, хто його підписав в 2014 році?
По-друге, виття про антиконституційність в даному випадку не має особливого сенсу, оскільки будь-які рішення про санкції, що спрямовані проти фізичних осіб-резидентів України-НЕтерористів, є незаконними згідно самого закону "Про санкції" (за виключенням позбавлення державних нагород), частина друга статті першої якого говорить:
санкції можуть застосовуватися з боку України по відношенню до іноземної держави, іноземної юридичної особи, юридичної особи, яка знаходиться під контролем іноземної юридичної особи чи фізичної особи-нерезидента, іноземців, осіб без громадянства, а також суб’єктів, які здійснюють терористичну діяльність, а санкції у виді позбавлення державних нагород - проти будь-яких нагороджених осіб.
Тобто логіка запровадження інституту санкцій полягає в компенсації недостатності у держави інших видів юрисдикції (наприклад - кримінальної) для впливу на ворожих іноземних (в дуже широкому сенсі) суб'єктів та терористів.
Але застосування санкцій до громадянина, народного депутата, який перебуває в Україні, має тут основне місце проживання та бізнес, не переховується від слідства - нонсенс.
Блядь.
Можна було б писати про всіх перелічених. Але давайте візьмемо Коловрата.
Тіп з Сивтивкара підтримав нас в 2014, намагався проводити якісь акції вдома, потрапив під прес, переїхав в Україну, долучився до Азову воював з 2014 по 2017 в АТО.
В 2022 повернувся у стрій, їбашився в Київській області. Потім взяв квиток в один кінець й полетів на допомогу українському гарнізону в оточений Маріуполь на першому рейсі. Був поранений й евакуйований. Знову став у стрій. Бахмут, Авдіївка і т.д. Зараз, здається, головний сержант штурмової роти в 3 ОШБр. Досі не має українського громадянства.
І ТУТ В 2025 РОЦІ НІКЧЕМНА ПИЗДА, ДОСЛІДНИЦЯ ГЕНДЕРНИХ ПИТАНЬ МАРТА ГАВРИШКО КАЖЕ, ЩО ЧАСТИНОЮ МИРНОЇ УГОДИ МАЄ БУТИ ПОВЕРНЕННЯ КОЛОВРАТА В РФ.
До такого навіть російські боти не додумалися, а це реально існуюча мразь з Львівщини, яка зараз живе в США.
Можна було б писати про всіх перелічених. Але давайте візьмемо Коловрата.
Тіп з Сивтивкара підтримав нас в 2014, намагався проводити якісь акції вдома, потрапив під прес, переїхав в Україну, долучився до Азову воював з 2014 по 2017 в АТО.
В 2022 повернувся у стрій, їбашився в Київській області. Потім взяв квиток в один кінець й полетів на допомогу українському гарнізону в оточений Маріуполь на першому рейсі. Був поранений й евакуйований. Знову став у стрій. Бахмут, Авдіївка і т.д. Зараз, здається, головний сержант штурмової роти в 3 ОШБр. Досі не має українського громадянства.
І ТУТ В 2025 РОЦІ НІКЧЕМНА ПИЗДА, ДОСЛІДНИЦЯ ГЕНДЕРНИХ ПИТАНЬ МАРТА ГАВРИШКО КАЖЕ, ЩО ЧАСТИНОЮ МИРНОЇ УГОДИ МАЄ БУТИ ПОВЕРНЕННЯ КОЛОВРАТА В РФ.
До такого навіть російські боти не додумалися, а це реально існуюча мразь з Львівщини, яка зараз живе в США.