#військове

Хоча ні, є кращий подарунок за всю твою роботу.

#інструкторське

А чи треба?

Додаткові навчання? Де взяти на них час.
Навіщо мені вчитись? Я вже викладаю.
Для викладання ASM потрібна тільки база, я ж не бойовий медик. Нащо вийобуваться?

Цю і тисячу інших відмазок я кожного разу придумую і собі. Але доводиться збиратись, згадувати що все змінюється, час плине.

Алгоритми і рекомендації мають можливість змінюватись за різних обставин. Увага та памʼять можуть вас підвести в самий важливий момент. А саме головне - робота руками може забуватись. Ваші рефлекси і мʼязова памʼять швидко втрачають надбані знання.

Щоб викладати мінімальний рівень, бажано володіти (хочаб) середнім. Таким чином багато процесів стануть для вас більш зрозумілими, ви зможете легше поясняти їх студентам.
Існують тисячі курсів які можна пройти не в якості військового, варто тільки пошукати.

Що може стати цікавим, навіть якщо ви інструктор ASM?
-FAST
-THOR
-ТССС (ASM, CLS, CMС, PCC, MP (якщо його ще хтосб читає), CP)
-BLS
-Курси по постановці вени, інфузіях тощо.
-Практичні курси з евакуацією, та відпрацюванням різного еваку.

Я не буду тут радити конкретні організації: це викличе бунт на кораблі, оскільки до деяких організацій я ставлюсь негативно через ряд причин, в тому числі і людей які там викладають.

Чим більше ви знаєте, тим легше вам буде фільтрувати інформацію на нових курсах, бачити компетенцію людини перед вами. Ви зможете читати міжнародні протоколи і легко їх розуміти, розбиратись в глибоких питаннях і саме головне - навчати людей якісно.
На курсах що ви проходите ви можете бачити структуру курсу, як розподіляються ролі між інструкторами, дізнаватись нові корисні факти і бачити на практиці як працює той чи інший курс.

Тож, навчайтесь. Навчайтесь тому що ці знання - це врятовані життя вашими руками та руками тих, кого ви начили.
Статись може будь що - від того що людина вдавилась їжею в кафе, до великих автомобільних аварій. А ви думали все тільки про війну?

Дуже великий відсоток поранених може йти і на побутовому рівні. Не завжди турнікет вам потрібен тільки у випадку коли сусідня країна-єбанатів запустила по нам шахеди і ракети.


Фото: на фото аварія у місті Костянтинівка, яку ми проїжали і довелось зупинитись, щоб надати допомогу тим хто вижив.

#військове

Перебираю файли щоб вам щось показати, а тут наші переписки з побратимами)

#інструкторське

Ваші ставки: що сталось? Обсяг наданої допомоги? Яка реабілітація?

Завтра розпишу кейс повністю.

#військове

Рубріка питань:

Мене питають і просять часто - покажи як скласти хороший медичний рюкзак, покажи свій.
А ні покажу. Не тому що я противна, а тому що ваш медичний рюкзак, це ВАШ медичний рюкзак. Ви маєте вміти з ним працювати, маєте розуміти як ВАМ буде ЗРУЧНО.
Існує тільки рекомендація по наповненю, від тих самих ТССС. Але все інше ВАШ комфорт.

Мій рюкзак - моя бойова травма. Травма коли не вистачило ресурсів. Травма коли не встигли врятувати. Все це травма, яку я лікую щоб не носити на собі евакуаційну машину.

На фото: я починала з таким рюкзаком. Зараз мені мало Тайгера який ділиться на два окремих рюкзака. Я ховаю такмед в броні, в кишенях.

#інструкторське


Має бути приємно?

Кожного разу, на навчанні, ми стикаємось з однаковими скаргами на наше існування: ну чому так боляче? Ви посміхаєтесь бо вам подобається як ми страждаємо?

Ох, котку, якби мені подобались людські страждання, я була б наркологом або психіатром.
Ніколи те що рятує, не було приємним.
Але, ви можете користатись інструкторською мудрістю: я завжди кажу - зараз ви відчуєте той біль, так він дуже сильний, але коли вас поранить ви вже будете готові і вам не болітиме так сильно як вперше.

Чи брехня це? Неможливо сказати, оскільки я маю прямі свідчення, що це - допомогло при пораненні. Плацебо? Не певна що можна користуватись цим словом в цьому плані.

На вопі, ми мали пацієнта (якщо ви читаєте мої пости, ви бачили його - ми не змогли зробити йому конверсію і лишили турнікет на руці) з важким пораненням, він дуже багато кричав і страждав. Навіть коли я колола йому фентаніл, ставався діалог:
-Та шо ти мені колеш аскорбінкі.. Вам просто подобається знущатись... Всі медики тварі! Але то я не про вас, просто мені боляче!

Десь всередині себе, я подумала, що можливо він продовжує страждати від того що він бачить турнікет і сформовану бандажем культю з залишків руки. Замотавши додатково турнікет - о, так! Я не довіряю будь яким пораненим, вони дуже хитрі і швидко знімають турнікет поки ви будете відволікатись. Він обійняв свою лапку і заснув. Але тут була частина фентанілу, тому я не можу сказати звідки взялось натхнення заснути.

Саме головне що я взяла собі на карандашик:

-Якщо ти даєш сценарій з турнікетом, ти завжди маєш бути поруч, щоб встигнути послабити турнікет. Ішемія мʼязів неприємна жінка, за яку вам дякую ніхто не скаже.
-Заставляєш студентів накладати турнікет "по настоящєму" - собі теж накладай правильно, навіть якщо це сотий турнікет за день. Вони бачимуть що ти також відчуваєш біль. А не халтуриш, прикрившись таблічкою "головний інструктор".
-Не перегравай. Не треба заставляти їх присідати з турнікетом, перенапружувати кінцівку на якій турнікет. Якщо ми вчимо їх не тягнути пораненого за кінцівку з турнікетом, ми не маємо і на відпрацюванні показувати що тягнути "пораненого" за кінцівку гарна ідея.
-Враховуй особливість групи яку маєш. Так, звичайно вони мають навчитись. Але якщо в нього важкий варікоз на обох ногах - затягувати його в турнікет дуже погана ідея. Я проговорюю і перепитую це кожен курс. Я не хочу стати причиною погіршення стану.
-Проговорюй свої дії курсантам і пораненим. Дуже страшно коли з важким диханням, незрозуміла людина робить тобі дуже боляче. Це додатковий момент психологічної травми, що в навчанні, що при поранені.
-Слідкуй за правильністью виконання:

Коли я навчала свій бат, до того як прийшла до них, в мене була дуже велика, молода група. І хлопці там навчились філонити, десь шось не дотягувати турнікет, щоб полегшити свої страждання. Через те що їх медик тупо знущався кожну медицину з них. І коли я бачила це, я підходила, сідала поруч і казала -Точно наклав? Коли отримувала позитивну відповідь, брала обережно за стопу і починала припіднімати ногу. Там одразу було видно - косимо чи дійсно наклали.
В одину з таких перевірок, підійшов командир і уточнивши що я роблю, спитав чи може доєднатись. Хто я така щоб відмовляти офіцеру? Тільки я пояснила як треба це робити і дуже обережно. Але, хто я така? Він різко підняв ногу постраждалого і кімната розразилась криком. Я підскочила і почала знімати турнікет. Виявилось, він мав в кишені булавки, одна з яких розкрилась під турнікетом і наробила біди. І тут одразу дві проблеми: він прослухав про пусті кишені, я не проконтролювала виконання задачі. Але це було, коли я тільки починала. З часом я почну по сто разів перевіряти, і проясняти такі моменти.

Наша задача навчити їх якісно накладати турнікет на поранену кінцівку і рятувати. В нашу задачу не входить перетворити навчання тактичній медицині на пекло.

Фортуна кожного разу після груп українських інструкторів та бмів:

Люба жінка про клоунаду.

Спойлер: ні.

Часто в жарт чи ні, мені висловлюють тезу, що от, ти любиш оці всі костюми, макіяжі, якби така красотка приїхала читати такмед, в нас би всі прийшли слухати.

Давайте про це поговорим. І почнемо з тези, що інструктор — це професіонал. (Ну по крайній мірі має бути) І його одяг має відповідати умовам та обставинам, він має відрізнятися від одягу курсантів, щоб вони завжди могли його виділити в натовпі, якщо потрібно задати питання, але не має відволікати від основної мети навчання. Ну і має бути зручним для демонстрації всіх практичних навичок. Знаєте навіть мені було б складно концентруватися на техніці виконання, заглядаючи в декольте/ розглядаючи голий торс/ спостерігаючи красивий костюм/грим/тд. Я вже мовчу про людей, які тижнями/місяцями/роками бачать одні і ті ж обличчя в одному і тому ж камуфлі.
Косплей образ і яскравий макіяж будуть цілком доречні наприклад на майстер-класі по створенню образу, але не на полігоні.

Другий мій тейк: інструктор — не аніматор на дитячому святі. Це стосується і інших способів «розважити» курсантів. Влаштувати веселі старти з піротехнікою і вправами, видозмінити навчальний матеріал на стендап і це от все.
Жарти, вони ж айсбрейкери самі по собі непоганий інструмент, але в обмеженій кількості і не в шкоду матеріалу/часу відпрацювань. «Веселі старти» можуть бути доцільними, коли курсанти ідеально засвоїли базу, накладають турнікети, проводять огляд пораненого, не пройобують вести карту пораненого на симуляціях і тд. Тоді можна додавати стресовий фактор, для того щоб оцінити як будуть діяти курсанти на адреналіні, чи дійсно вони можуть зорієнтуватися і зробити все що потрібно, коли все навколо мішає. Але не раніше, ніж вони знатимуть рекомендації так само добре, як пінкод до своєї карти.

Третій мій тейк: повага. Кожного разу знайомлячись з новою групою, інструктор мусить вибудувати взаємодію, яка базується на взаємній повазі і рівності. І вибачте, пробачте, але дуже складно поважати людину, яка виглядає максимально недоречно в заданих обставинах. Яким би ахуєнним спеціалістом ти не був, якщо твій вигляд говорить що ти мила онеметян, або імперський штурмовик, про повагу можна забути.

Я читала курс зупинки кровотеч на фестивалі настільних ігор Дайскон. Там я була з ельфійськими вухами і гримом. Але це все. Решта мого одягу, це була футболка від Січ і штани від м-так. Бо навіть на цьому фестивалі я була в першу чергу інструктором, і тоді вже рольовиком.

Ну і останнє. Якщо інструктор не може зацікавити і утримати увагу курсантів у безформнній флісці і запраних каргоштанах, то йому потрібно працювати над тим як він читає матеріал, як він поводиться і взагалі задуматися чи його це взагалі.

А косплеї залиште в спокої.
Амінь.

Одні ригають, ми потім хуєєм. Так і живем)

ЗИМА ТА КОНВЕРСІЇ СУМНІВНИХ ТУРНІКЕТІВ

Поки Армія Inform ригає таке на своєму сайті з рекомендаціями для новомобілізованих.

Ми починаємо все більше стикатися з підступним ворогом цієї пори року: обмороження кінцівок з турнікетом.

І найбільша проблема лежить там, де немає чіткого алгоритму дій, бо навіть клінічні рекомендації TCCC не можуть нам допомогти у вирішенні ситуацій, коли наш поранений отримує пару отворів, які вимагали турнікету, накладає його максимально високо, а потім немає змоги провести адекватну конверсію, що виливається в так звані "послаблення" і затягування у випадку повторного відкриття кровотечі.

І тепер питання: від чого відштовхуватись?
Від слів пораненого чи побратимів про час роботи турнікету від моменту першого накладання? Чи починати відлік від останнього ефективного накладання?

І тепер найважливіше питання: як оцінити життєздатність кінцівки на рівні CASEVAC/MEDEVAC, коли є фактичне обмороження кінцівок?

Почнемо з першого питання:
-Коли час евакуації вже давно перевалив за 5-6 годин в зимовий період і на еваці Ви бачите на кінцівці турнікет, а кінцівка, як лід, 100 разів подумайте перш ніж взагалі його чіпати.

Тому, що маємо для Вас цікавий випадок.
FPV, Множинне осколкове поранення нижніх кінцівок, ділянки тазу та попереку.
Час 22:10
Два турнікети CAT на обидві нижні кінцівки, відтяжка, переоцінка і з правої ноги успішна конверсія на чисто бандаж Oleas, ліва ж отримує меньшу увагу до заміни на інші засоби контролю кровотечі і дрібні отвори слабо бинтують, а в скорому часі турнікет не знімають, а послабляють.

Що робить його по ідеї неефективним, як турнікет, але ефективним, як венозний джгут, звідси усі витікающі в умовний компартмент синдром.

При погрузці на евак знову відкривається кровотеча, турнікет затягують на повні 2 з половиною оберти.

Час вивозу: 03:50 ранку, на медевак потрапляє в 04:40.

AVPU - A, Тиск 140/100, PS - 90, SpO²- 96%.
В сумі загальне переохолодження і обмороження кінцівок 2 ст.

Як оцінити скільки часу пробув турнікет, як ефективний? Коли в -16 вночі за 1 годину діючий турнікет дає ідентичне обмороження, втрату чутливості і зміну кольору. Тут нас рятує виключно чітка інформація про час накладання.

Але не в цій ситуації.
Ось ми і зіштовхуємось з випадком, коли єдиний спосіб оцінити життєздатність кінцівки може фасціотомія, після повноцінного відігрівання тіла.

Будь-яка спроба конверсії при контролі кровотечі загрожує гострим пошкодженням нирок і поліорганними ускладненнями.

Результат:
Наш поранений при повному огляді на стабі, повільно зігрітий, при порівнянні кінцівок, має контрактуру стопи та дрібні трупні плями на гомілковостопному суглобі спереду.

На ПХГ:
Ампутація до рівня коліна.

Висновок:

Сьогодні ми стикаємось з величезною кількістю ознак холодової травми, з пошкодженнями та без.

Тампонуємо крижані отвори з бурульками крові, зрізаємо стоячий одяг, що можна зламати і дуже сильно нехтуємо теплом та сухістю своїх ніг, знаючи одну перевірену істину, змерз в стопи — замерзаєш усім тілом.

Бережіть тепло і робіть конверсії лише при виключенні усіх протипоказів. Тому, як мертва частина кінцівки на дотик, така ж холодна, як і при обмороженні.

Я трошку проспала, але приготувала вам дуже-дуже-дуже скучний кейс 😉

#військове

І так, про кейс.

Насправді не можу сказати про цей кейс дуже багато, оскільки наданої допомоги там було мало.
В цій ситуації ми прийняли рішення не відтерміновувати евак своїми діями.

Але, він цікавий з точки зору масованої кровотечі і характеру поранення.

Дано: розрив міномета, в наслідок не справності снарядів.

Боєць який отримав найбільші травми (1) - множинний ВОСП обох нижніх кінцівок, перелами обох нижніх кінцівок, множинний ВОСП правої руки, травматична, часткова ампутація правої кисті, абдомінальні ушкодження, травма тазу, розриви підпахвинної ділянки (мк), розрив перетинок (?), гемопневмоторакс, геморагічний шок ІІ ст., ВОСП обличчя.

Боєць який отримав менш критичні травми (2) - множинний ВОСП нижніх кінцівок, геморагічний шок ІІ ст.

Так як медика поруч не було, бійцями було зроболено наступне: (1) наклав турнікети самостійно, максимально високо. Але до моменту накладання перебував в шоці, тож підтік достатньо солідно. Бійці поруч дотягнули турнікети помістили в машину.
(2) на праву руку максимально високо накладений турнікет, боєць був перенесений в течіка (не евак, просто течік), в спробі накласти турнікет на нижні кінцівки - не вистачило турнікета, через великий обсяг нижніх кінцівок. (Я сама ахуєла, праве слово).

А тепер, все як відбувалось, з моєї сторони.

В цей чудовий світлий день...

Мені повідомляє командир - маємо трьох 300, але скоріше за все це контузії, бо мали використовувати нові снаряди. Сказав що в нашу сторону виїхала машина з контуженими, і я почала готувати свою машину. Так як вони контужені, дуже ймовірне блювання, тож я застілила ноші і крісла ізофолією (багата жізнь она другая), наділа рукавички, підготувала шприці з ліками.

І якимсь святим чином - почала перескладати такмед в органайзерах, бо був вільний час повний очікування.

Коли до нас підʼїхав течік, перше що мене смутило - крики зсередини, друге - кров яка текла з під дверей. Коли відкрились двері, я побачила стан поранених, і не задумуючись, з турнікетом і бандажем в руках стрибнула до них, прокричавши поїхали. (2) нас не дуже турбує, він в турнікетах, в свідомості, відповідає на запитання, хоче спати.

Тому, я потягнулась одразу до того, що лежав на підлозі і стікав. Маю уточнити стосовно турнікета який не змогли затягнути - мій боєць, не дивлячись на те що не міг затягнути, вперся ногами в стінки, накинув турнікет і просто їхав тримаючи його затягнутим, за хвіст.

Поки одну кінцівку контролювали, я спитала де основні пошкодження щоб його не вертіти, отримавши інформацію, я полізла під другу ногу і відчула там огромне поранення, яке активно тікло і відчувалась пульсація.
Так як, наша задача перша - зупинити все що тече, я почала тампонувати раньовий канал який виявився дуже глибоким і дуже широким. Хоча і не здавався таким на перший погляд.

Так як, евакуація в данний момент була швидша, а стан пораненого критичний - рішення не зупинятись на перекладання з машини в машину врятувало життя пораненому.

Він підтікав з підпахвинної зони, але не критично. Тому я займалась ногами.

Всьо в крові, я в крові і ахує, поранений кричить. Я на стресі питаю: чого кричиш? Чую відповідь: бо можу. Кажу: то я теж можу? Він киває: ми починаємо вити разом, водій в ахує, поранений вперше посміхнувся.

В чому бонус?

-17 поворотів по місту до медичного пункту та медеваку.
-Він кричить, в свідомості, усвідомлює все що відбувається.

Чому не знеболили одразу?

Він стікає, яке знеболювати, наша задача закрити всі дірки з яких він тече.

Ми доїхали менше ніж за 15 хвилин, де поранений був перенесений до медеваку і поки медики підʼєднувались до вени, вистачило часу оглянути рани в чотири руки, перетампонувати поранення, зробити повний огляд.

Сумна частина цього кейсу: внаслідок важких уражень двох нижніх і однієї верхньої кінцівки, боєць втратив дві ноги і руку. Більше легкий поранений відбувся операціями і довгою реабілітацією.

Вас вже цілих 192 підписника!
Сподіваюсь в мене виходить вас зацікавити своєю роботою і балаканиною🖤

#військове

Чи всі поранені мають стікати кровʼю і помирати у вас на руках?

В будь-якому викладанні ми завжди навчаємо ознакам масованої кровотечі, ознакам пневмоторакса і гіпотермії. І це чудово, але іноді пораненого може вбивати маленький уламок який був не помічений через відсутність "ред флегів" в пораненому.


В один з моментів на позиціях, в мене був поранений з невеличким пораненням в області поясниці, йому дуже боліло, але ознак великих проблем не було. Йому боліло, із-за дуже довгої евакуації я просто підколювала його знеболюючим, бо ковтати він не міг. Але за деякий час в мене зʼявилась підозра - щось не так з ним. Щось мені дуже сильно муляло. Я оглянула його ще раз, повністю, обробила поранення антибактеральною маззю (це вже була десь четверта година як він був у нас, евак планувався не раніше 25+ годин), заклеїла. І вирішила перевірити живіт. При стартовому огляді - цих ознак не було. Живіт був твердий, з буграми всередині, з болісною реакцією на мої рухи. Так, звичайно це можуть бути ознаки будь-чого, але тут в мене було питання - наскільки глибоко увійшов уламок і якого горя він наробив?
Ми влаштували цілу епопею щоб його евакуювати, зовсім трошки я давала йому води, в ньому був вже транексам і мелоксикам. Я вписала в картку пораненого - ймовірно внутрішня кровотеча (?).
Його змогли евакуювати за 12 годин, і на щастя все було вчасно для тих умов. Уламок прошив кішкивник і печінку. Звичайно в бліндажі таким пораненим мало що можна зробити.

Але це може нам підсказати - оглядати всіх поранених, навіть тих в кого є незначні ВОСПИ і царапини.
Я не знала що в мене уламок, не відчувала як він увійшов і не було жодних ознак. Тільки рентген тазу (болів суглоб, ніяких ознак проникаючого) показав - я маю невеличкого друга в стегні.

Коли ви закінчили з критичними пораненнями, огляньте бійця і зробіть переоцінку всіх наданих засобів.
Перевіряйте (якщо ви медик підрозділу) бійців після прильотів поруч, навчіть їх оглядати одне-одного за можливості.
Наголосіть на необхідності переоцінки - ми не маємо "золоту годину", поранені можуть знаходитись на позиціях багато днів-тижнів, вони мають вміти надавати не тілько критичну допомогу, але і уважно відноситись до себе і побратимів.

Прочитайте Prolonged (посилання є в постах вище), перевірте своє спорядження - дуже часто звичайний малий флакончик бетадіна і пару ватних дисків можуть вам допомогти з ранами, і не дати цим ушкодженням стати критичними.
Правильно і якісно надана допомога на етапі евекуації з позицій - полегшить подальше лікування бійця.


Іноді, "зайва" увага, може врятувати життя.

На фото: в бійців, під час заміни влетіло фпв. На первинному огляді - мінімальні ранки, порвані перетинки. За чотири дні спаде набряк - магнітом знайдуться нові уламки, які не виявили себе при пальпації.

Всім хто святкує - вітаю❤️

Всім хто як я закоханий в медицину тільки - співчуваюю🫡

#військове

Минулий день всіх закоханих з 6 ранку ми проводили в процесі еваку і доставки на медпункт нашого пораненого бійця.

Саме смішне в історії: за день до цього боєць обіцяв пасії романтичний вечір в цей день. Потім стояв, страждав, курив і казав по телефону що реально не повезло...)

Зроблено: турнікет максимально високо + гемостатик + бандаж на позиціях, знятий за 1 год 39 хв, ушивання вени, тиснуча повʼязка.

Рука на місці, боєць розстроєний найобнутим романтичним вечором)

І на ніч вам задачка:

Що в чорному ящику скотчевому полоні?

Це аптечки які збирала пані фармацевт, дружина курсанта. Це додасть вам варіантів)