Warning: mkdir(): No space left on device in /var/www/group-telegram/post.php on line 37

Warning: file_put_contents(aCache/aDaily/post/fuckcorruption/--): Failed to open stream: No such file or directory in /var/www/group-telegram/post.php on line 50
Центр протидії корупції_ | Telegram Webview: fuckcorruption/3505 -
Telegram Group & Telegram Channel
​​Соломʼянський суд може зняти арешт з 4,7 млн євро, вилучених у справі скандальної постачальниці харчів для ЗСУ

Йдеться про гроші, які вилучили під час обшуку в автомобілі, в якому перебувала бухгалтерка компанії “Міт Пром”, що постачає продукти для Міноборони.

Фірма входить до групи компаній Тетяни Глиняної, яка в останні роки є одним з найбільших постачальників харчів для ЗСУ. 

Ще в серпні минулого року детективи БЕБ затримали бухгалтерку компанії “Міт Пром”, яка перевозила у багажнику 4,7 млн євро. Тоді ж на ці кошти наклали арешт.

Важливо, що ані бухгалтерка Демінська, ані власниця авто Коржук не змогли пояснити походження цих грошей.

Однак, нещодавно з відповіді Солом’янського суду нам стало відомо, що чоловік на ім’я Олександр Пеньков подав клопотання про зняття арешту з 4,7 млн євро. 

В своєму клопотанні Пеньков зазначив, що знайдені у багажнику гроші йому нібито передали на підставі договорів позики. 

При цьому у слідства відсутні будь-які дані щодо приналежності цих грошей Пенькову, він не має жодного відношення до цього провадження. 

Крім того, з відповіді Соломʼянського суду вбачається, що Пеньков протягом 4 днів подавав однакові клопотання про скасування арешту майна. 

При цьому в декількох випадках після того, як було визначено суддю, Пеньков подавав заяву про те, що він відкликає своє клопотання.

Оскільки таке відкликання не передбачено законом, слідчий суддя Солом’янського суду Олександр Майстренко розглянув ці клопотання і відмовив Пенькову. 

Так само відмовила у скасуванні арешту з грошей слідча суддя Солом’янського суду Катерина Застрожнікова. 

❗️Третє клопотання потрапило слідчому судді того ж суду Дмитру Кратку, який всупереч вимогам КПК відкрив провадження за скаргою одного з підозрюваних в справі НАБУ на 1,8 млрд грн. 

Після того, як справа зайшла на Кратка, Пеньков перестав подавати клопотання про відкликання. Це може свідчити про те, що він спеціально подав кілька клопотань, аби одне з них потрапило на потрібного суддю. 

Додамо, що в разі, якщо клопотання буде задоволене, суд, який розглядатиме цю справу по суті, не зможе їх конфіскувати на користь ЗСУ. 

Раніше медіа писали, що Тетяна Глиняна стала власницею чотирьох готелів у хорватському місті Спліт. Загальна вартість готелів складає понад 10 млн євро. Після розголосу Глиняна вирішила продати готелі.

Підписатись. ЦПК ✔️



group-telegram.com/fuckcorruption/3505
Create:
Last Update:

​​Соломʼянський суд може зняти арешт з 4,7 млн євро, вилучених у справі скандальної постачальниці харчів для ЗСУ

Йдеться про гроші, які вилучили під час обшуку в автомобілі, в якому перебувала бухгалтерка компанії “Міт Пром”, що постачає продукти для Міноборони.

Фірма входить до групи компаній Тетяни Глиняної, яка в останні роки є одним з найбільших постачальників харчів для ЗСУ. 

Ще в серпні минулого року детективи БЕБ затримали бухгалтерку компанії “Міт Пром”, яка перевозила у багажнику 4,7 млн євро. Тоді ж на ці кошти наклали арешт.

Важливо, що ані бухгалтерка Демінська, ані власниця авто Коржук не змогли пояснити походження цих грошей.

Однак, нещодавно з відповіді Солом’янського суду нам стало відомо, що чоловік на ім’я Олександр Пеньков подав клопотання про зняття арешту з 4,7 млн євро. 

В своєму клопотанні Пеньков зазначив, що знайдені у багажнику гроші йому нібито передали на підставі договорів позики. 

При цьому у слідства відсутні будь-які дані щодо приналежності цих грошей Пенькову, він не має жодного відношення до цього провадження. 

Крім того, з відповіді Соломʼянського суду вбачається, що Пеньков протягом 4 днів подавав однакові клопотання про скасування арешту майна. 

При цьому в декількох випадках після того, як було визначено суддю, Пеньков подавав заяву про те, що він відкликає своє клопотання.

Оскільки таке відкликання не передбачено законом, слідчий суддя Солом’янського суду Олександр Майстренко розглянув ці клопотання і відмовив Пенькову. 

Так само відмовила у скасуванні арешту з грошей слідча суддя Солом’янського суду Катерина Застрожнікова. 

❗️Третє клопотання потрапило слідчому судді того ж суду Дмитру Кратку, який всупереч вимогам КПК відкрив провадження за скаргою одного з підозрюваних в справі НАБУ на 1,8 млрд грн. 

Після того, як справа зайшла на Кратка, Пеньков перестав подавати клопотання про відкликання. Це може свідчити про те, що він спеціально подав кілька клопотань, аби одне з них потрапило на потрібного суддю. 

Додамо, що в разі, якщо клопотання буде задоволене, суд, який розглядатиме цю справу по суті, не зможе їх конфіскувати на користь ЗСУ. 

Раніше медіа писали, що Тетяна Глиняна стала власницею чотирьох готелів у хорватському місті Спліт. Загальна вартість готелів складає понад 10 млн євро. Після розголосу Глиняна вирішила продати готелі.

Підписатись. ЦПК ✔️

BY Центр протидії корупції_




Share with your friend now:
group-telegram.com/fuckcorruption/3505

View MORE
Open in Telegram


Telegram | DID YOU KNOW?

Date: |

The perpetrators use various names to carry out the investment scams. They may also impersonate or clone licensed capital market intermediaries by using the names, logos, credentials, websites and other details of the legitimate entities to promote the illegal schemes. Official government accounts have also spread fake fact checks. An official Twitter account for the Russia diplomatic mission in Geneva shared a fake debunking video claiming without evidence that "Western and Ukrainian media are creating thousands of fake news on Russia every day." The video, which has amassed almost 30,000 views, offered a "how-to" spot misinformation. "The result is on this photo: fiery 'greetings' to the invaders," the Security Service of Ukraine wrote alongside a photo showing several military vehicles among plumes of black smoke. Right now the digital security needs of Russians and Ukrainians are very different, and they lead to very different caveats about how to mitigate the risks associated with using Telegram. For Ukrainians in Ukraine, whose physical safety is at risk because they are in a war zone, digital security is probably not their highest priority. They may value access to news and communication with their loved ones over making sure that all of their communications are encrypted in such a manner that they are indecipherable to Telegram, its employees, or governments with court orders. He floated the idea of restricting the use of Telegram in Ukraine and Russia, a suggestion that was met with fierce opposition from users. Shortly after, Durov backed off the idea.
from sg


Telegram Центр протидії корупції_
FROM American