🌘Двоповня. Закони Невриди. Том 1 - Катерина Самойленко🌒
це дуже хороший письменницький дебют, який, за винятком деяких моментів, відчувається "зрілішим" текстом, ніж деякі зарубіжні роментезі від досвідчених авторок. якщо чесно, я навіть не певна, що це прямо роментезі, бо любовна лінія не веде сюжет (хіба якщо рахувати любов героїні до перекурів).
🌘це історія про потраплянку з нашого "Зовнішнього" світу в магічний "Прихований", яку занесло туди, коли вона рятувалася від свого аб'юзивного бойфренда, що тримав її зв'язаною на ліжку.
🌗особливість Прихованого світу полягає в його двоїстості: два місяці, два сонця і, що цікаво, дві душі - людська та тваринна. тут є більші та менші князівства, представники яких можуть перетворюватися на птахів чи звірів. Ріна перебуває в домі "вовків", де гостює у свого рятівника князя Івейла з дуже мутними намірами (бо нам поки так і не пояснили, чому він аж так горить бажанням допомогти героїні). є також його дорослі діти - господиня маєтку Лія та спадкоємець титулу Севастіан, з яким у Ріни зі старту склалися досить напружені стосунки, що ніби мають перерости в троп "від ворогів до коханців", але там є нюанс))
🌖як і кожна потраплянка, Ріна не палає бажанням досліджувати принади магічного світу, бо їй потрібно якнайшвидше повернутися додому до бабусі та хочеться покурити. на вирішенні цих двох проблем дівчина і вирішує зосередитися.
🌑не скажу, що я одразу прикипіла душею до героїні, бо мене бісила її невиправдана грубість без причини, але потім мені це навіть сподобалося, бо деколи втомлюєшся від однакових благородних ввічливих персонажок. вона відкрито критикує застарілі норми цього світу з чіткими ґендерними ролями, гомофобією (яка типу як "виправдана", бо потрібно рожати більше діток, аби магічна сила не слабшала) та фактично рабовласницьким ставленням до прислуги, роль якої відіграють "нижчі" види типу альв та брауні, яким часто навіть імен не дають.
🌔Ріна не збиралася затримуватися у світі Двоповні. і точно не планувала загострювати конфлікт між домами вовків та зміїв, князем яких виявився її мудацький колишній Натаїр, укладати сумнівну угоду з темною богинею та переживати всі "принади" народної революції, яка назріває після років примусового насадження нової релігії та збільшення данини. люди хочуть крові і її тут проллється чимало, особливо завдяки постійним набігам хтоні.
🌓романтична лінія тут дуже неспішна та починає розвиватися вже десь з другої половини. але це не "вчора я тебе ненавиділа, а сьогодні хочу зірвати одяг та клястися у вічному коханні", а "можливо, я не довіряю тобі вже трішки менше та не хочу, щоб ти помер". головний герой (хоча в цій частині в нього не так багато "екранного" часу, тож головний він поки умовно) подобається мені з багатьох причин, які я не можу перелічити, не зруйнувавши при цьому інтригу, хто ж буде обранцем Ріни.
🌒ближче до кінця першої частини сюжет починає нестися в шаленому темпі, залишивши нас з купою питань та передчуттям, що далі буде все набагато гірше для всіх персонажів (сподіваюся, що дехто таки вижив, бо я вже й так раз плакала над цією книгою, не треба розбивати мені серце вдруге).
🌕лор Прихованого світу цікаво переплітає в собі міфології різних країн, не лише нашу, а в тексті знайдеться купа посилань на класику літератури (не обійшлося без Шекспіра, цитатками якого один з персонажів фліртує). це досить нетиповий, але цікавий мікс культур.
ну і про недоліки: в мене було чітке відчуття, що на етапі редагування нещадно порізали шматки абзаців, а от склеїти ті розриви докупи забули. мені знадобився час, щоб змиритися з цим нюансом, для когось це може стати причиною кинути книгу після п'ятидесяти сторінок.
накину бал за квір-персонажів та крука, ще один - за сильний дебют, тож маємо 9 з 10, це якісний "український ісекай", як каже моя подруга. чекаю продовження навесні.
🌘Двоповня. Закони Невриди. Том 1 - Катерина Самойленко🌒
це дуже хороший письменницький дебют, який, за винятком деяких моментів, відчувається "зрілішим" текстом, ніж деякі зарубіжні роментезі від досвідчених авторок. якщо чесно, я навіть не певна, що це прямо роментезі, бо любовна лінія не веде сюжет (хіба якщо рахувати любов героїні до перекурів).
🌘це історія про потраплянку з нашого "Зовнішнього" світу в магічний "Прихований", яку занесло туди, коли вона рятувалася від свого аб'юзивного бойфренда, що тримав її зв'язаною на ліжку.
🌗особливість Прихованого світу полягає в його двоїстості: два місяці, два сонця і, що цікаво, дві душі - людська та тваринна. тут є більші та менші князівства, представники яких можуть перетворюватися на птахів чи звірів. Ріна перебуває в домі "вовків", де гостює у свого рятівника князя Івейла з дуже мутними намірами (бо нам поки так і не пояснили, чому він аж так горить бажанням допомогти героїні). є також його дорослі діти - господиня маєтку Лія та спадкоємець титулу Севастіан, з яким у Ріни зі старту склалися досить напружені стосунки, що ніби мають перерости в троп "від ворогів до коханців", але там є нюанс))
🌖як і кожна потраплянка, Ріна не палає бажанням досліджувати принади магічного світу, бо їй потрібно якнайшвидше повернутися додому до бабусі та хочеться покурити. на вирішенні цих двох проблем дівчина і вирішує зосередитися.
🌑не скажу, що я одразу прикипіла душею до героїні, бо мене бісила її невиправдана грубість без причини, але потім мені це навіть сподобалося, бо деколи втомлюєшся від однакових благородних ввічливих персонажок. вона відкрито критикує застарілі норми цього світу з чіткими ґендерними ролями, гомофобією (яка типу як "виправдана", бо потрібно рожати більше діток, аби магічна сила не слабшала) та фактично рабовласницьким ставленням до прислуги, роль якої відіграють "нижчі" види типу альв та брауні, яким часто навіть імен не дають.
🌔Ріна не збиралася затримуватися у світі Двоповні. і точно не планувала загострювати конфлікт між домами вовків та зміїв, князем яких виявився її мудацький колишній Натаїр, укладати сумнівну угоду з темною богинею та переживати всі "принади" народної революції, яка назріває після років примусового насадження нової релігії та збільшення данини. люди хочуть крові і її тут проллється чимало, особливо завдяки постійним набігам хтоні.
🌓романтична лінія тут дуже неспішна та починає розвиватися вже десь з другої половини. але це не "вчора я тебе ненавиділа, а сьогодні хочу зірвати одяг та клястися у вічному коханні", а "можливо, я не довіряю тобі вже трішки менше та не хочу, щоб ти помер". головний герой (хоча в цій частині в нього не так багато "екранного" часу, тож головний він поки умовно) подобається мені з багатьох причин, які я не можу перелічити, не зруйнувавши при цьому інтригу, хто ж буде обранцем Ріни.
🌒ближче до кінця першої частини сюжет починає нестися в шаленому темпі, залишивши нас з купою питань та передчуттям, що далі буде все набагато гірше для всіх персонажів (сподіваюся, що дехто таки вижив, бо я вже й так раз плакала над цією книгою, не треба розбивати мені серце вдруге).
🌕лор Прихованого світу цікаво переплітає в собі міфології різних країн, не лише нашу, а в тексті знайдеться купа посилань на класику літератури (не обійшлося без Шекспіра, цитатками якого один з персонажів фліртує). це досить нетиповий, але цікавий мікс культур.
ну і про недоліки: в мене було чітке відчуття, що на етапі редагування нещадно порізали шматки абзаців, а от склеїти ті розриви докупи забули. мені знадобився час, щоб змиритися з цим нюансом, для когось це може стати причиною кинути книгу після п'ятидесяти сторінок.
накину бал за квір-персонажів та крука, ще один - за сильний дебют, тож маємо 9 з 10, це якісний "український ісекай", як каже моя подруга. чекаю продовження навесні.
Ukrainian forces successfully attacked Russian vehicles in the capital city of Kyiv thanks to a public tip made through the encrypted messaging app Telegram, Ukraine's top law-enforcement agency said on Tuesday. However, the perpetrators of such frauds are now adopting new methods and technologies to defraud the investors. Apparently upbeat developments in Russia's discussions with Ukraine helped at least temporarily send investors back into risk assets. Russian President Vladimir Putin said during a meeting with his Belarusian counterpart Alexander Lukashenko that there were "certain positive developments" occurring in the talks with Ukraine, according to a transcript of their meeting. Putin added that discussions were happening "almost on a daily basis." But the Ukraine Crisis Media Center's Tsekhanovska points out that communications are often down in zones most affected by the war, making this sort of cross-referencing a luxury many cannot afford. Oleksandra Matviichuk, a Kyiv-based lawyer and head of the Center for Civil Liberties, called Durov’s position "very weak," and urged concrete improvements.
from sg
