Бондарчик В. К. Полесье. Материальная культура
🇺🇦:Звернення до історичних документів XIII—XVII століть, історіографічної спадщини XVIII — початку XX століття та сучасних польових матеріалів показало, що протягом тривалого періоду часу з XIII століття до XX століття під історико-географічною областю Полісся розумілися різні землі, при цьому постійно басейн Прип'яті. Окрім Прип'яті в понятті «Полісся» іноді включалися ще землі Волині (до Ковеля і Луцька) та Правобережної України (Житомирщина, Рівненщина), а також Київщина, Чернігівщина, Бранщина, західні частини Орловської та Калузької областей, Смоленщина, Псковщина, вся Білорусь і сусідні частини Латвії, велика частина Литви, тобто будь-яка лісиста місцевість. Однак, судячи з історичних матеріалів XIII—XVIII століть, найбільш стійко ця назва вживалася щодо басейну Прип'яті та деяких сусідніх областей.
🇺🇦:Звернення до історичних документів XIII—XVII століть, історіографічної спадщини XVIII — початку XX століття та сучасних польових матеріалів показало, що протягом тривалого періоду часу з XIII століття до XX століття під історико-географічною областю Полісся розумілися різні землі, при цьому постійно басейн Прип'яті. Окрім Прип'яті в понятті «Полісся» іноді включалися ще землі Волині (до Ковеля і Луцька) та Правобережної України (Житомирщина, Рівненщина), а також Київщина, Чернігівщина, Бранщина, західні частини Орловської та Калузької областей, Смоленщина, Псковщина, вся Білорусь і сусідні частини Латвії, велика частина Литви, тобто будь-яка лісиста місцевість. Однак, судячи з історичних матеріалів XIII—XVIII століть, найбільш стійко ця назва вживалася щодо басейну Прип'яті та деяких сусідніх областей.
Часопис "Polessya Liberte!"
Photo
🇧🇾:Звярненне да гістарычных дакументаў XIII—XVII стст., гістарыяграфічнай спадчыны XVIII — пачатку XX ст. і сучасным палявым матэрыялам паказала, што на працягу доўгага адрэзка часу з XIII стагоддзя да XX стагоддзя пад гістарычна-геаграфічнай вобласцю Палесся разумеліся розныя землі, прычым канстантна басейн Прыпяці. Акрамя Папрыпяцця ў паняцце «Палессе» ўключаліся часам яшчэ землі Валыні (да Кавеля і Луцка) і Правабережнай Украіны (Жытоміршчына, Ровеншчына), а таксама Кіеўшчына, Чарнігоўшчына, Браншчына, заходнія часткі Арлоўскай і Калужскай абласцей, Смаленшчына, Пскоўшчына, усю Беларусь і сумежныя часткі Латвіі, вялікая частка Літвы, т.е. любая лесістая мясцовасць. Аднак, судзячы па гістарычных матэрыялах XIII—XVIII стст., найбольш устойліва гэта назва прымалася да басейна Прыпяці і некаторых сумежных абласцей.
1984 р., автор - Романюк Михайло Федорович, с. Бездеж Драгічинського р-ну Брестської обл.
1984 г., аўтар - Раманюк Міхаіл Фёдаравіч, в. Бездзеж Драгічынскага раёна Брэсцкай вобл.
1984 г., аўтар - Раманюк Міхаіл Фёдаравіч, в. Бездзеж Драгічынскага раёна Брэсцкай вобл.
1985 рік, автори - Фурс Анна Іванівна, Кристапович Алесь Євгенович, с.Хабавичі Кобринського району Брестської області.
1985 г., аўтары – Фурс Ганна Іванаўна, Крыштаповіч Алесь Яўгенавіч, вёска Хабавічы Кобрынскага раёна Брэсцкай вобл.
1985 г., аўтары – Фурс Ганна Іванаўна, Крыштаповіч Алесь Яўгенавіч, вёска Хабавічы Кобрынскага раёна Брэсцкай вобл.
Часопис "Polessya Liberte!"
1985 рік, автори - Фурс Анна Іванівна, Кристапович Алесь Євгенович, с.Хабавичі Кобринського району Брестської області. 1985 г., аўтары – Фурс Ганна Іванаўна, Крыштаповіч Алесь Яўгенавіч, вёска Хабавічы Кобрынскага раёна Брэсцкай вобл.
1985 г., аўтары – Фурс Ганна Іванаўна, Крыштаповіч Алесь Яўгенавіч, вёска Хабавічы Кобрынскага раёна Брэсцкай вобл.
1985 рік, автори - Фурс Анна Іванівна, Кристапович Алесь Євгенович, с.Хабавичі Кобринського району Брестської області.
1985 рік, автори - Фурс Анна Іванівна, Кристапович Алесь Євгенович, с.Хабавичі Кобринського району Брестської області.
1978г., 1980г. Лук'янчык Н.А., Шаставец У.І.
1978, 1980 роки Лук'янчик Н.А., Шаставець Ю.І
1978, 1980 роки Лук'янчик Н.А., Шаставець Ю.І
🇺🇦:Хроніка Польська (Chronica Polonorum XII)
1107—1113
Галл Аноним
«… Край ятвягів, де повітря бальзамне, ліси медові, ріки багаті рибою, землі врожайні, орачі працьовиті, воїни безстрашні… Край ятвягів, з якими польський король завжди воює, прагнучи звернути їх у справжню віру; але ні мечем, ні проповіддю, ні підкупом неможливо було відсторонити їх від язичницької віри, ні мечем смерті знищити їхній зміїний рід…»
🇧🇾:Хроніка Польськая (Chronica Polonorum XII)
1107—1113
Галль Анонім
«… Край ятвягаў, дзе паветра бальзамнае, лесы мядовыя, рэкі багатыя рыбай, землі ўраджайныя, араты працавітыя, ваяры бесстрашныя… Край ятвягаў, з якімі польскі кароль заўсёды ваяваў, імкнучыся абярнуць іх у сапраўдную веру; але ні мечам, ні прапаведзю, ні падкупам немагчыма было адстраніць іх ад язычніцкай веры, ні мечам смерці знішчыць іхні змейны род…»
1107—1113
Галл Аноним
«… Край ятвягів, де повітря бальзамне, ліси медові, ріки багаті рибою, землі врожайні, орачі працьовиті, воїни безстрашні… Край ятвягів, з якими польський король завжди воює, прагнучи звернути їх у справжню віру; але ні мечем, ні проповіддю, ні підкупом неможливо було відсторонити їх від язичницької віри, ні мечем смерті знищити їхній зміїний рід…»
🇧🇾:Хроніка Польськая (Chronica Polonorum XII)
1107—1113
Галль Анонім
«… Край ятвягаў, дзе паветра бальзамнае, лесы мядовыя, рэкі багатыя рыбай, землі ўраджайныя, араты працавітыя, ваяры бесстрашныя… Край ятвягаў, з якімі польскі кароль заўсёды ваяваў, імкнучыся абярнуць іх у сапраўдную веру; але ні мечам, ні прапаведзю, ні падкупам немагчыма было адстраніць іх ад язычніцкай веры, ні мечам смерці знішчыць іхні змейны род…»