Коротше, про особливості російських широт.

Час дії - травень 2025 року. Місце дії - місто Красногорськ, один зі супутників Москви, житловий комплекс "Ільїнські луга".

Об'єкт дії - величезний голий мужик, що сидить в позі роденівського мислителя у зовнішньому коробі для кондиціонеру восьмого поверху будинку. Пікантність ситуації в тому, що господарям квартири він не знайомий, а на контакт не йде.

Мешканці квартири намагаються його втягнути всередину своїми силами, але сили нерівні відносно його ваги, гравітації та загальної неготовності до співробітництва. Дедуктивно вивівши згідно якого хлоп міг потрапити туди, лише випавши з вікна згори, а там тільки один, дев'ятий, поверх, господарі квартири навпроти постраждалого стукають до сусідки згори. Та посилає їх якнайдалі, викидує за двері ворох чоловічого одягу та лягає спати.

Лише за допомоги МЧС мужика якимось чином вдається втягнути до квартири та підтвердити підозру, що він бухий в соплі. Впродовж всього процесу 140-кілограмовий хлоп стікав кров'ю, срав лайном та погрожував визволителям.

Реконструкція подій зайняла добу. З'ясувалося наступне.

Чоловік, що по життю працював таксистом, заявився на п'янку до дівчини. Дівчина мала добре серце і вирішила, що п'яному йому краще за руль не сідати, тож замість відправити гостя додому, вони бухали половину ночі. В якийсь момент хлопець так оцінив її доброту, що забажав плотського кохання, а оскольки піти до неї він вже не міг, то поповз. Виникла патова ситуація, оскільки реалізувати свій злочинний задум хлоп вже не міг, бо для цього йому не вистачало координації рухів, а звільнитися дівчина також не могла, бо її придавило півторма центнерами пристрасті.

На зойки дівчини прибіг сусід, який почав ломитися в закриті двері та погрожувати викликати поліцію. Ці дії справили враження на таксиста-агресора, тож той вирішив покинути місце злочину. Оскільки двері в якості варіанту виходу він не розглядав, то вирішив відходити через вікно, похапцем забувши, що поверх взагалі-то дев'ятий.

Вийшовши в вікно, хлоп під впливом безжальної гравітації полетів донизу, з триочковою точністю потрапивши у кондиціонерний короб знизу, застрягши в ньому, акі Вінні Пух, і сильно обідравши сраку в процесі. Оскільки далі він пересуватися вже не міг, він, за заповітами Достоєвського, сів обмірковувати власну поведінку і тихо какати на вікна ветерана Другої світової знизу. Панянку, з якою він проводив час, така ситуація, в принципі, влаштовувала, тому поліцію вона викликати не стала, а просто лягла відпочивати після важкого вечора. Якби не мешканці квартири, навпроти якої, власне, і застряг наш герой, він би міг бути там і досі.

А ви кажете "у нас теж буває, як в них". Неправильно ви кажете, люде, неправильно. Є недосяжні вершини. І короби від кондиціонерів.

Найбільше - і найнесподіваніше - задоволення в цю мить відчув партнер Мирослава Олешка.

Аааааа!!!

Буває кіндер-сюрприз, а буває фізкульт-прівет.

Зробили інтерв'ю. Самому було цікаво в процесі.

Східний напрямок

🔹Як адаптувати мобілізованого рекрута до важких та незвичних умов служби під час війни?
🔹Як створити зі звичайної людини воїна?
🔹Які психологічні фактори слід врахувати і які моменти важливо подолати першочергово?
🔹Як допомогти подолати страх у нещодавно мобілізованих?

📝Ольга Савчук – психолог, яка служить у 141-й окремій механізованій бригаді ЗС України, користується авторитетом серед підлеглих та командирів. Жінка мала досвід роботи психологом і в цивільному, й у військовому житті.

Відповіді на ці та інші питання можна прочитати у матеріалі за посиланням ➡️ https://surl.li/rieghv

✍️Проєкт оперативно-стратегічного угруповання військ «Хортиця» та Українського національного інформаційного агентства «Укрінформ».

www.group-telegram.com/Khortytsky_wind

Заволав трішки

У фентезі є приказка "нема такого завдання, яке не вирішується за допомогою кайла та дуже цілеспрямованого гнома".

В реальності працює приказка "нема такого завдання, яке не вирішується за допомогою дуже задовбаних українців".

Перша в світі країна з ядерною трихомонадою.

А ще таке уявив.

США, друга половина ХХ сторіччя. До будь-якого президента - хоч демократа, хоч республіканця - прилітає чарівник на літаючому килимі і каже.

- Слухай, дядько, я тут давно палац не ремонтував, мені б золота та діамантів. Давай я начаклую, щоб у росіян навернулася стратегічна авіація. Не хвилюйся, ти не при ділах будеш, тобі у відповідь не прилетить. А ти мені трильйон на євроремонт.

От щось мені підказує, що будь-який президент відвалив би і трильйон, і руку Моніки Левінські (будь-яку, на вибір). Бо трильйон - це лише пара річних бюджетів Пентагону на тодішні гроші, а мінус російська стратегічна авіація чи хоча б найбільш боєздатна її частина - це просто по грошах більша економія в перспективі, не кажучи вже про ризики.

Питається, КОМУ ДЯКУЮ ТРЕБА СКАЗАТИ, а не за минулі копійки давитися?

Залишилося хіба Бортнікова обісцяти.

Втім, після сьогоднішніх подій він і сам впорається.

*з любов'ю дивиться на своїх саперів*

Східний напрямок

Їх не видно на передовій, не чути у новинах, але саме завдяки ним піхота може зробити ще один крок уперед.

Їхня робота непомітна, але її наслідки — безцінні. Вони мовчки йдуть туди, де інші зупиняються. Озброєні досвідом, терпінням і металошукачем, вони знешкоджують невидиму загрозу — міну за міною.💣

Сапери — це не лише ті, хто розміновує. Це і ті, хто мінує — створює невидимі лінії оборони, які зупиняють ворога.

Сапери — невидима сила, що створює безпеку і знищує загрозу.🧨

www.group-telegram.com/Khortytsky_wind

3,14зду в лаптях знайти не зміг. Тримайте в пончо.

О так

Нога русского солдата давно увязла в говне, Ладимирч.