Notice: file_put_contents(): Write of 1854 bytes failed with errno=28 No space left on device in /var/www/group-telegram/post.php on line 50
Warning: file_put_contents(): Only 8192 of 10046 bytes written, possibly out of free disk space in /var/www/group-telegram/post.php on line 50 Safran Book | Telegram Webview: safranbook/327 -
Подія✨️Наступного тижня запрошуємо вас в нововідкриту книгарню Книголенд поговорити про впливові голоси письменниць Азії.
Сучасна світова література нараховує чимало жіночих імен і серед них дедалі сильніше лунають голоси представниць Азії. Після оголошення імені цьогорічної лауреатки Нобелівської премії з літератури в Україні відразу ж заговорили про Хан Ґан і зросла увага до її творів.
Тим часом українські читачі вже відкрили і полюбили творчість таких відомих азійських письменниць, як Сань Мао й Арундаті Рой. Цього року вийшов переклад повісті ще однієї потужної, але геть невідомої українським книголюбам китайської авторки – Сяо Хон. Також є імена, ще геть невідомі українському читачеві, але які вже не один раз лунали в списках кандидатів на Нобелівську премію – мова про китайську письменницю Цань Сюе.
У нашій бесіді спробуємо з’ясувати, в чому полягає вплив цих жінок на літературу в своїх країнах, і чим вони можуть бути цікаві Україні та світу.
Учасниці: Наталія Ісаєва, китаєзнавиця, завідувачка кафедри мов і літератур Далекого Сходу та південно-Східної Азії КНУ ім. Т.Г. Шевченка
Надія Кірносова, перекладачка, викладачка КНУ ім. Т.Г. Шевченка
Мрідула Гош, доцентка Національного університету “Києво-Могилянська академія” та голова правління Східноєвропейського інституту розвитку
Модеруватиме Олена Тимошенко, проєктна менеджерка для країн Азії в Українському Інституті
Четвер, 5 грудня, 18:00 Київ, вул. Жилянська, 5/60
Подія✨️Наступного тижня запрошуємо вас в нововідкриту книгарню Книголенд поговорити про впливові голоси письменниць Азії.
Сучасна світова література нараховує чимало жіночих імен і серед них дедалі сильніше лунають голоси представниць Азії. Після оголошення імені цьогорічної лауреатки Нобелівської премії з літератури в Україні відразу ж заговорили про Хан Ґан і зросла увага до її творів.
Тим часом українські читачі вже відкрили і полюбили творчість таких відомих азійських письменниць, як Сань Мао й Арундаті Рой. Цього року вийшов переклад повісті ще однієї потужної, але геть невідомої українським книголюбам китайської авторки – Сяо Хон. Також є імена, ще геть невідомі українському читачеві, але які вже не один раз лунали в списках кандидатів на Нобелівську премію – мова про китайську письменницю Цань Сюе.
У нашій бесіді спробуємо з’ясувати, в чому полягає вплив цих жінок на літературу в своїх країнах, і чим вони можуть бути цікаві Україні та світу.
Учасниці: Наталія Ісаєва, китаєзнавиця, завідувачка кафедри мов і літератур Далекого Сходу та південно-Східної Азії КНУ ім. Т.Г. Шевченка
Надія Кірносова, перекладачка, викладачка КНУ ім. Т.Г. Шевченка
Мрідула Гош, доцентка Національного університету “Києво-Могилянська академія” та голова правління Східноєвропейського інституту розвитку
Модеруватиме Олена Тимошенко, проєктна менеджерка для країн Азії в Українському Інституті
Четвер, 5 грудня, 18:00 Київ, вул. Жилянська, 5/60
Now safely in France with his spouse and three of his children, Kliuchnikov scrolls through Telegram to learn about the devastation happening in his home country. On December 23rd, 2020, Pavel Durov posted to his channel that the company would need to start generating revenue. In early 2021, he added that any advertising on the platform would not use user data for targeting, and that it would be focused on “large one-to-many channels.” He pledged that ads would be “non-intrusive” and that most users would simply not notice any change. Right now the digital security needs of Russians and Ukrainians are very different, and they lead to very different caveats about how to mitigate the risks associated with using Telegram. For Ukrainians in Ukraine, whose physical safety is at risk because they are in a war zone, digital security is probably not their highest priority. They may value access to news and communication with their loved ones over making sure that all of their communications are encrypted in such a manner that they are indecipherable to Telegram, its employees, or governments with court orders. A Russian Telegram channel with over 700,000 followers is spreading disinformation about Russia's invasion of Ukraine under the guise of providing "objective information" and fact-checking fake news. Its influence extends beyond the platform, with major Russian publications, government officials, and journalists citing the page's posts. So, uh, whenever I hear about Telegram, it’s always in relation to something bad. What gives?
from sg
