Telegram Group & Telegram Channel
🪖 Світові оборонні видатки зростають швидше за ВВП та продуктивність. Які це матиме наслідки?

(думка старшого економіста ЦЕС Юрія Гайдая).

«Окрім очевидного висновку, що світ швидкими темпами рухається до великої війни, прокоментую, як економіст.

1️⃣. Негативний вплив на продуктивність.

Оборонні видатки зростають коштом менших інвестицій у людський капітал (освіта, медицина) та в інфраструктуру.

Значні інвестиції та інші стимули від уряду витягують у цю сферу якісний людський капітал з інших сфер 一 тих, хто могли бути якісними управлінцями, іноваторами, дослідниками у цивільних напрямках. При цьому ефекти «переливу», коли оборонні технології потім перетікають у цивільну економіку, насправді, доволі обмежені та відтягнуті у часі, тому не компенсують втрат.

2️⃣. Часто оборонні видатки нарощуються через вищі податки. Більша частка держави, як правило, зменшує продуктивність економіки, перерозподіляючи кошти з ринкових сегментів у менш конкурентну оборонку.

3️⃣. Вища роль військових, великі оборонні видатки 一 це майже завжди погано для демократії та інституцій. Бо оборонний сектор через свою закритість завжди вразливіший до корупції, та й управлінські практики у війську 一 вони про чітку субординацію та дотримання наказів, з відповідною селекцією.

👉 Що характерно, більш вразливі якраз економіки, що розвиваються 一 їм важче досягнути перетоку позитивних ефектів у цивільний сектор, їх інституції більш вразливі, вони більше страждають від низької продуктивності.

А розвиненим економікам легше грати в цю гру з меншою довгостроковою шкодою для себе.

🇨🇳 До речі, про Китай. Він якраз вразливий.

І це теж аргумент на користь того, що триваюча мілітаризація Азії не може бути сталою. Вона вибухне або війною, або політичною чи економічною кризами, або ж їхнім поєднанням».

❤️ «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися

🟢 Ми в Instagram
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM



group-telegram.com/thinktankces/2760
Create:
Last Update:

🪖 Світові оборонні видатки зростають швидше за ВВП та продуктивність. Які це матиме наслідки?

(думка старшого економіста ЦЕС Юрія Гайдая).

«Окрім очевидного висновку, що світ швидкими темпами рухається до великої війни, прокоментую, як економіст.

1️⃣. Негативний вплив на продуктивність.

Оборонні видатки зростають коштом менших інвестицій у людський капітал (освіта, медицина) та в інфраструктуру.

Значні інвестиції та інші стимули від уряду витягують у цю сферу якісний людський капітал з інших сфер 一 тих, хто могли бути якісними управлінцями, іноваторами, дослідниками у цивільних напрямках. При цьому ефекти «переливу», коли оборонні технології потім перетікають у цивільну економіку, насправді, доволі обмежені та відтягнуті у часі, тому не компенсують втрат.

2️⃣. Часто оборонні видатки нарощуються через вищі податки. Більша частка держави, як правило, зменшує продуктивність економіки, перерозподіляючи кошти з ринкових сегментів у менш конкурентну оборонку.

3️⃣. Вища роль військових, великі оборонні видатки 一 це майже завжди погано для демократії та інституцій. Бо оборонний сектор через свою закритість завжди вразливіший до корупції, та й управлінські практики у війську 一 вони про чітку субординацію та дотримання наказів, з відповідною селекцією.

👉 Що характерно, більш вразливі якраз економіки, що розвиваються 一 їм важче досягнути перетоку позитивних ефектів у цивільний сектор, їх інституції більш вразливі, вони більше страждають від низької продуктивності.

А розвиненим економікам легше грати в цю гру з меншою довгостроковою шкодою для себе.

🇨🇳 До речі, про Китай. Він якраз вразливий.

І це теж аргумент на користь того, що триваюча мілітаризація Азії не може бути сталою. Вона вибухне або війною, або політичною чи економічною кризами, або ж їхнім поєднанням».

❤️ «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися

🟢 Ми в Instagram

BY Що з економікою?




Share with your friend now:
group-telegram.com/thinktankces/2760

View MORE
Open in Telegram


Telegram | DID YOU KNOW?

Date: |

'Wild West' In February 2014, the Ukrainian people ousted pro-Russian president Viktor Yanukovych, prompting Russia to invade and annex the Crimean peninsula. By the start of April, Pavel Durov had given his notice, with TechCrunch saying at the time that the CEO had resisted pressure to suppress pages criticizing the Russian government. Telegram, which does little policing of its content, has also became a hub for Russian propaganda and misinformation. Many pro-Kremlin channels have become popular, alongside accounts of journalists and other independent observers. Soloviev also promoted the channel in a post he shared on his own Telegram, which has 580,000 followers. The post recommended his viewers subscribe to "War on Fakes" in a time of fake news. NEWS
from sg


Telegram Що з економікою?
FROM American