ЄС та Велика Британія погоджено посилюють санкції проти росії

Сьогодні, 20 травня, відбувся скоординований удар західних партнерів по російській економіці — ЄС затвердив 17-й пакет санкцій, а Велика Британія паралельно оголосила про введення 100 нових санкційних заходів.

Що входить до нового пакету ЄС?
За словами Каї Каллас, це "найбільш широкомасштабний пакет санкцій з початку війни". Сьогодні до списку заборонених суден "тіньового флоту" додано 189 нових. Це довело загальну кількість до 342 суден.

Під санкції також потрапив Сургутнафтогаз — великий російський нафтовий виробник, що забезпечує значні доходи уряду рф. ЄС також запровадив обмеження проти понад 45 російських компаній і осіб, які постачають армії росії дрони, зброю та військове обладнання.

Особливістю пакету стало розширення санкцій на компанії з третіх країн: Китаю, Білорусі, Ізраїлю, Сербії, ОАЕ, Туреччини, В'єтнаму та Узбекистану, які допомагають обходити обмеження.

Що включають британські санкції?
Лондон ввів обмеження проти російського військового комплексу, енергетичного та фінансового секторів, а також проти осіб, відповідальних за інформаційну війну проти України:
▪️Санкції націлені на ланцюги постачання російських систем озброєнь, включно з ракетами "Іскандер"
▪️Під обмеження потрапили 46 фінансових установ, які допомагають росії обходити санкції
▪️Санкції проти 18 додаткових суден "тіньового флоту" та їхніх операторів
▪️Обмеження для 14 членів "Агентства соціального проектування" (Social Design Agency), яке веде кремлівські інформаційні операції

Експорт нафти був і залишається основним джерелом доходів російського бюджету, тому ми вітаємо введення санкцій проти експорту нафти і сподіваємось на виконання як нових, так і раніше введених санкцій.

#санкції

📊Підписуйтесь на канал "Економіка України" 📊

Енергетичний сектор України: між ремонтами енергоблоків АЕС та зростанням експорту

Електроенергія
▪️В квітні пішов в ремонт третій енергоблок АЕС, в травні – четвертий, наразі в системі працюють пʼять з девʼяти доступних енергоблоків на українських АЕС. "Енергоатом" планує завершити всі роботи до кінця серпня, але поки що система працює з обмеженими потужностями.

▪️Україна збільшила експорт електроенергії майже вдвічі — до 157 тис. МВт-год у квітні. Водночас імпорт скоротився на 30%, у порівнянні із березнем, до 191 тис. МВт-год.

▪️Окремий виклик — реструктуризація боргу "Укренерго" на $825 млн. «Укренерго» досягло попередньої згоди з групою інвесторів, що контролюють 45% «зелених» облігацій сталого розвитку, про обмін облігацій на нові з подовженим терміном до 2031 року та вищою ставкою 8,5%. Угода потребує підтримки 66% кредиторів.

Газ
▪️Україна 17 квітня розпочала закачку газу до підземних газових сховищ і у до кінця квітня закачала 258 млн м3 газу. Проте сховища заповнені лише на 18,4%, що на третину менше торішнього. За даними exPro, необхідні обсяги імпорту до початку листопада коливаються від 3 до 5 млрд м3.

Нафта
▪️З 1 травня бензини, які продаються на АЗС, мають октанове число менше 98 та не постачаються ЗСУ, мають містити не менше 5% біоетанолу. Мова йде про марки бензинів А-92 та А-95.

▪️Оскільки переважна більшість бензину імпортується з ЄС, де стандартним є паливо із 10% і рідше 5% біоетанолу, ця вимога, ймовірно, вже виконується на практиці.

🔍 Більш детально читайте у нашому МЕМУ

#ІЕД #МЕМУ #енергетика

📊Підписуйтесь на канал "Економіка України" 📊

+65% до минулого року. Що з бюджетом за квітень-2025

За попередніми даними Мінфіну, у квітні доходи держбюджету склали 336 млрд грн. Це на 65% більше, ніж минулого року.

Що наповнювало бюджет?
▪️Прибуток НБУ: Національний банк перерахував 84,2 млрд грн — це на 21,3 млрд грн більше, ніж заплановано суму в річному бюджеті.
▪️Міжнародна допомога: Отримали 69,2 млрд грн (в еквіваленті) міжнародних грантів. З них 400 млн євро надійшло від ЄС в межах Ukraine Facility, тоді як решту ми отримали через інструменти Світового банку.
▪️Податки з зарплат (ПДФО): Зросли на 59% завдяки вищому військовому збору та підвищенню зарплат. Роботодавці продовжують відчутно збільшувати заробітну плату через конкуренцію за робочу силу.

Але є й ложка дьогтю...

▪️ПДВ: Внутрішній ПДВ зростає повільніше (ймовірно, через обережність споживачів), а надходження від імпортного ПДВ виявилися нижчими за план.

Головний виклик: Ukraine Facility та €2 мільярди

Найсерйознішою проблемою стає ситуація з Ukraine Facility. Україна не виконала вчасно чотири ключові індикатори реформ, через що замість запланованих 4,5 мільярда євро може отримати лише 2,5 мільярда.

Серед "проблемних" реформ:
▪️досі не підписаний Президентом закон про зарплати держслужбовців,
▪️провалена реформа АРМА,
▪️незавершена реформа місцевих адміністрацій,
▪️провал конкурсу суддів до Вищого антикорупційного суду.

Кожна затримка коштує мільярди євро, які критично потрібні для фінансування бюджету.

Якщо ЄС визнає індикатори невиконаними, Україна матиме можливість виконати такі індикатори протягом наступних 12 місяців, після чого кошти будуть втрачені і їх вартість буде списана із загальної суми коштів Ukraine Facility.

🔍 Більш детально про наповнення держбюджету у квітні і про ситуацію з невиконаними індикаторами читайте у нашому МЕМУ

*дпр — до попереднього року

#ІЕД #МЕМУ #бюджет

📊Підписуйтесь на канал "Економіка України" 📊

Чи може Україна далі підвищувати податки? Аналіз від консорціуму RRR4U

Попри війну, Україні вдалося уникнути фінансової дестабілізації завдяки безпрецедентній зовнішній підтримці. Однак з 2026 року обсяги допомоги можуть суттєво скоротитися, що створює ризик фінансового розриву від $7 до $27 млрд, залежно від оборонних потреб.

Чи можна покрити дефіцит коштів за рахунок податків?

Аналіз аналітичної ініціативи RRR4U свідчить, що фіскальний потенціал підвищення ставок майже вичерпано.

За рахунок підвищення податків у 2024 році рівень податкових надходжень зведеного бюджету без ЄСВ сягнув 27.3% ВВП, а у 2025 очікується 28.8% ВВП, що перевищує орієнтир Національної стратегії доходів (27% ВВП).

Порівняння з іншими країнами також свідчить, що Україна вже перебуває на верхній межі податкового навантаження серед економік з подібним рівнем розвитку.

Тому ключовими для України мають стати:
▪️детінізація (потенціал: 400-450 млрд грн),
▪️оптимізація пільг (втрати лише з ПДВ у 2023 році — 76 млрд грн)
▪️підвищення якості податкового адміністрування, а не лише збільшення ставок для сумлінних платників.

👉 Детальніше читайте в останньому випуску Моніторингу виконання програми МВФ та допомоги ЄС (травень 2025), підготовленого консорціумом #RRR4U.

#ukrainefacility #МВФ #ІЕД

📊Підписуйтесь на канал "Економіка України" 📊

Україна досягла угоди щодо траншу МВФ на $500 млн. Але потрібне ще погодження Виконавчої ради директорів МВФ

Міжнародний Валютний Фонд та Україна досягли угоди на рівні персоналу (Staff-Level Agreement) щодо восьмого перегляду програми розширеного фінансування (EFF). Це відкриває шлях до отримання Україною близько $500 млн. Але це рішення ще має ухвалити Виконавча рада директорів МВФ.

У разі її позитивного рішення, загальна сума коштів, отриманих Україною за програмою EFF, сягне $10,65 млрд. Загальна сума доступних нам коштів – $15,5 млрд.

Місія МВФ працювала в Києві з 20 по 27 травня. За її результатами, Україна виконала всі необхідні умови для успішного проходження восьмого перегляду програми. Це збігається з оцінками експертів консорціуму RRR4U, представленими у травневому "Моніторингу виконання програми МВФ та допомоги ЄС".

МВФ у своєму прес-релізі прогнозує зростання реального ВВП України на рівні 2-3% у 2025 році. Прогноз відображає виклики, пов'язані з обмеженнями на ринку праці та пошкодженням енергетичної інфраструктури.

Ключові акценти від МВФ на майбутнє:
▪️Мобілізація внутрішніх доходів: МВФ наголошує на необхідності рішучих зусиль для збільшення надходжень до бюджету, боротьби з ухиленням від сплати податків та покращення інвестиційного клімату. Реалізація Національної стратегії доходів є критично важливою.
▪️Фіскальна стійкість: Дефіцит бюджету 2025 року залишатиметься значним, і його фінансування вимагатиме суттєвої зовнішньої підтримки. Однак на середньострокову перспективу владі необхідно зосередитись на внутрішніх ресурсах.
▪️Монетарна політика: Підвищення облікової ставки НБУ оцінюється як доречне. МВФ зазначає, що може знадобитися подальше збільшення облікової ставки, якщо інфляція прискорюватиметься. Обмінний курс має відігравати більшу роль як амортизатор шоків.
▪️Реформи у сфері державного управління: Продовження боротьби з корупцією, зміцнення верховенства права та незалежності антикорупційних інституцій, а також реформа Державної митної служби, включно з призначенням її постійного очільника, залишаються на порядку денному.
▪️Управління державними інвестиціями: Уряду необхідно забезпечити ефективне управління державними інвестиціями для успішного післявоєнного відновлення. Це вимагає стратегічного, цілісного та прозорого підходу до розподілу обмежених ресурсів, щоб забезпечити їх ефективне спрямування.

👉 Детальніше про виконання цільових індикаторів МВФ читайте в останньому випуску Моніторингу виконання програми МВФ та допомоги ЄС (травень 2025), підготовленого консорціумом #RRR4U.

#ukrainefacility #МВФ #ІЕД

📊Підписуйтесь на канал "Економіка України" 📊

Україна може втратити до $1.5 млрд внаслідок відміни АТМ: Вероніка Мовчан про майбутнє експорту до ЄС

Після 5 червня для українських експортерів до ЄС завершується дія АТМ (Autonomous Trade Measures). Це означає повернення до системи тарифних квот для 36 категорій товарів та потенційні фінансові втрати, що можуть сягнути $1.5 мільярда, особливо для ключових аграрних позицій.

Про ці виклики та перспективи складних переговорів щодо нових довгострокових умов торгівлі з Євросоюзом розповіла Вероніка Мовчан, директорка з наукової роботи ІЕД в ефірі Українського Радіо.

Мовчан пояснює, що йдеться не про повну заборону постачання в Європейський Союз, а саме про митні, а не кількісні обмеження експорту до ЄС.

Водночас, є рішення, Польщі, Угорщини, Словаччини, які встановили індивідуальні заборони на імпорт з України кілька видів зерна через причини національної безпеки і це дуже така сіра зона відносин з Європейським Союзом. І після 6 червня ці індивідуальні заборони Можуть залишитись з нами ще на якийсь час.

Для яких товарів зміни будуть найвідчутнішими?
За розрахунками ІЕД та німецьких партнерів з проєкту German Economic Team, якщо ЄС поверне всі тарифні квоти, передбачені Угодою про асоціацію, загальні втрати України в експорті до ЄС можуть сягнути $1.5 мільярда.

Найбільше це вдарить по пшениці, на яку припадає майже $1 мільярд ($940 млн) з цієї суми. Хоча саму пшеницю, ймовірно, вдасться переорієнтувати на інші ринки (Африка, Азія), це може призвести до втрат у ціні та ускладнення логістики.

Серед інших категорій, які можуть суттєво постраждати — м'ясо птиці та цукор. Якщо для м'яса птиці Україна має ширшу географію експорту, то з цукром ситуація складніша. Мито на цукор в ЄС поза квотою становить 47%. Для цукру (а також яєць, м'яса птиці, вівса, кукурудзи, зернових та меду) вже спрацював так званий механізм "екстреного гальмування" в рамках поточних торговельних заходів. Це означає, що після перевищення певних обсягів експорту мита повернулися. І якщо експорт яєць майже не змінився через високі світові ціни, то експорт цукру до ЄС після цього фактично припинився.

Що далі?
Після 5 червня очікується перехідний період. Україна та ЄС планують відновити переговори в рамках статті 29 Угоди про асоціацію щодо подальшої лібералізації торгівлі. Ці перемовини розпочалися ще у 2021 році, але їх перервало повномасштабне вторгнення.

Мета — досягти довгострокової домовленості, яка діятиме до моменту вступу України в ЄС і забезпечуватиме передбачуваність для бізнесу.

Хоча є політичні очікування щодо швидких рішень, можливо, вже в липні, варто готуватись до складних переговорів із сусідами. Переговори можуть бути тривалими, особливо враховуючи складнощі з узгодженням навіть менш чутливих для сусідів товарів.

Ключове питання зараз — наскільки Україні вдасться зберегти умови, близькі до тих, що надавали АТМ, та скасувати тарифні квоти хоча б для нечутливих товарів.

#ІЕД #торгівля #ЄС

📊Підписуйтесь на канал "Економіка України" 📊

Прогноз OECD — у 2025-2026 роках ВВП України зростатиме на 2%

У своєму червневому економічному прогнозі (OECD Economic Outlook, June 2025) OECD представляє свій прогноз розвитку української економіки. Очікується, що економічна активність продовжить відновлюватися, хоча й повільнішими темпами.

Ключові прогнози для України:

▪️Зростання ВВП: Прогнозується на рівні 2% у 2025 році та залишиться на цьому ж рівні у 2026 році, за умови, що безпекова ситуація не погіршиться. Основними рушіями зростання будуть міжнародна допомога, оборонні витрати та внутрішній приватний попит.

▪️Інфляція: Очікується, що інфляційний тиск залишатиметься високим. Споживча інфляція прогнозується на рівні 13.2% у 2025 році та 7.1% у 2026 році. Цьому сприятимуть високі внутрішні ціни на продовольство та енергоносії, а також зростання витрат на робочу силу.

▪️Ринок праці: Дефіцит робочої сили продовжить стримувати зростання. Очікується, що цей дефіцит і надалі стимулюватиме зростання заробітних плат.

▪️Зовнішня торгівля: Дещо менш сприятливі аграрні умови у 2024 році вплинуть на обсяги виробництва та експорту у 2025 році. Призупинення роботи Покровської вугільної шахти, ймовірно, негативно позначиться на виробництві сталі та експорті.

▪️Зовнішня допомога: Україна залишається залежною від постійної міжнародної військової та фінансової підтримки.

Україна матиме великі потреби у видатках на оборону та відбудову. Збільшувати доходи держбюджету OECD рекомендує через:
▪️реформи податкового адміністрування для кращого дотримання законодавства,
▪️зменшення кількості податкових пільг,
▪️звуження сфери застосування спрощеної системи оподаткування.

Експерти OECD вважають, що політика реінтеграції ветеранів та мігрантів в економіку матиме ключове значення для майбутнього довгострокового економічного зростання України.

#прогнози #OECD

📊Підписуйтесь на канал "Економіка України" 📊

Від завтра торговельний безвіз з ЄС “все”. Які втрати понесе Україна?

5 червня завершується дія автономних торговельних заходів (АТМ), які з 2022 року надавали українським експортерам пільговий доступ на ринок ЄС. Тепер торгівля повертається до умов поглибленої та всеохоплюючої зони вільної торгівлі (ПВЗВТ).

Вероніка Мовчан, директорка з наукової роботи ІЕД, детально проаналізувала ситуацію.

Хоча новина про скасування АТМ може здатися тривожною, важливо розуміти контекст:
👉 Тарифні квоти, які були основою АТМ, стосуються відносно невеликої частини українського експорту. У 2024 році товари, на які поширюється дія тарифних квот, склали лише 21% експорту України в ЄС (або 11%, якщо не враховувати кукурудзу, на яку мито в ЄС і так нульове).
👉 Переважна більшість українських товарів (понад 98% ввізних мит, включно з усією промисловою продукцією) вже давно експортуються до ЄС безмитно в рамках ПВЗВТ.

За оцінками ІЕД та Berlin Economics, повернення до стандартних умов ПВЗВТ може призвести до скорочення експорту в ЄС на $1.5 млрд, що становить близько 0.8% ВВП України за 2024 рік.

Основний вплив відчують три групи товарів:
🌾 Пшениця: Очікується скорочення експорту до ЄС на $0.9 млрд. Однак Україна вже значно диверсифікувала ринки збуту пшениці (частка ЄС – близько третини), і переорієнтація на інші ринки, ймовірно, відбудеться без суттєвих втрат у вартості.
🍬 Цукор: Прогнозовані втрати експорту до ЄС – $0.2 млрд. Ціни на ринку ЄС більш привабливі, ніж на інших ринках збуту, але високе мито поза квотою (47%) робить експорт понад встановлені обсяги невигідним. Досвід 2024 року показує, що переорієнтація можлива, але може супроводжуватися зниженням ціни і, як наслідок, доходів українських експортерів.
🐔 М'ясо птиці: Скорочення експорту до ЄС оцінюється в $0.1 млрд. Як і з цукром, ринки ЄС пропонують вищу ціну. Диверсифікація експорту існує, але втрата вільного доступу до ЄС може означати втрати частини доходів експортерів.

Підсумовуючи: З $1.5 млрд потенційного скорочення експорту до ЄС, пшеницю на $0.9 млрд можна буде значною мірою переорієнтувати на інші ринки.

Щодо решти експорту обсягом $0.6 млрд, то тут ситуація інша. Цукор і м’ясо птиці доведеться переорієнтовувати на менш прибуткові ринки, очікується зниження їхньої експортної вартості. За найбільш песимістичною оцінкою, вартість цієї продукції може знизитись удвічі. Таким чином, фінальне скорочення експортної виручки України від цих груп товарів може сягнути $0.3 млрд. Це відповідає приблизно 0.2% ВВП у річному вимірі.

Ці втрати будуть ще менші, якщо пільговий режим, щодо якого Україна зараз веде переговори з ЄС, запрацює швидко, як на це сподіваються в уряді.

#ІЕД #торгівля #ЄС

📊Підписуйтесь на канал "Економіка України" 📊

НБУ залишив облікову ставку на рівні 15,5%. Що це означає

Вчора Правління Національного банку вирішило зберегти облікову ставку на рівні 15,5%. Це рішення було очікуваним і спрямованим на те, щоб втримати стабільність валютного ринку та приборкати інфляцію, яка у травні, ймовірно, досягла свого локального максимуму.

Основна причина прискорення інфляції – зростання цін на продовольство, на що вплинули весняні заморозки. Проте є і позитивні новини. Політика НБУ працює: українці стали активніше заощаджувати в гривні. З початку року обсяг строкових депозитів у системі зріс майже на 19 млрд грн, а вкладення населення в гривневі ОВДП – на понад 11 млрд грн. Як зазначив Голова НБУ, люди почали довіряти гривні і на довші строки – зростає попит на депозити терміном 6-12 місяців.

Що буде далі?

Влітку регулятор очікує поступового сповільнення інфляції. Цьому сприятимуть нові врожаї, стабільніша ситуація в енергетиці та загалом сприятливіші умови на світових ринках.

Також з червня на розрахунок річної інфляції на електроенергію перестане впливати підвищення тарифів з червня 2024 року. Оскільки порівняння йтиме з вже підвищеними цінами, зміна цін на електроенергію у червні має складати 0% до попереднього року – аж до наступного підвищення тарифів, яке може відбутися з листопада 2025 року.

Водночас є ризики.

▪️Погода: Хоч наслідки заморозків для врожаю, ймовірно, не будуть критичними, деякі фрукти, наприклад кісточкові, цьогоріч можуть бути дорожчими. Проте, навіть за гіршого врожаю, стримати ціни допоможе імпорт, адже вартість багатьох товарів в Україні вже зрівнялася із сусідніми країнами.

▪️Торгівля з ЄС: Повернення до квот у торгівлі з Євросоюзом може призвести до втрат експорту. В НБУ вважають цей ефект вагомим, але не критичним.

Експерт ІЕД Віталій Кравчук зазначає, що рішення НБУ було цілком прогнозованим. Загалом він погоджується з оцінками та підходом регулятора: інфляція наближається до піку, і знижувати ставку почнуть лише тоді, коли тренд на зниження стане стійким. Водночас не варто недооцінювати вплив заморозків, які можуть додати кілька відсоткових пунктів до очікуваного рівня інфляції.

#ІЕД #НБУ #ставки

📊Підписуйтесь на канал "Економіка України" 📊

Споживча інфляція у травні прискорилася до 15,9%

Травень приніс чергове прискорення споживчої інфляції, яка сягнула 15,9% у річному виразі.

Найбільше зростання цін спостерігалося на:
▪️Фрукти: їхня вартість підскочила на 18% за місяць та на 39% з грудня через низькі запаси та дорожчий імпорт.
▪️М'ясо: тут також помітне зростання – на 5% у травні та 4% у квітні. Це пов'язано з підвищеним внутрішнім попитом та зростанням експортних цін за відсутності збільшення виробництва.

Водночас, дещо стримували загальне зростання цін:
▪️Сезонне здешевлення: молочні продукти, яйця, одяг та взуття стали доступнішими.
▪️Бензин: вартість пального також трохи знизилася.

Зростання цін на інші товари та послуги, хоч і прискорилося порівняно з попередніми місяцями, залишається помірним – близько 0,6% до попереднього місяця.

За словами провідного експерта ІЕД Віталія Кравчука, в цілому залишаються підстави для обережного оптимізму, що річна інфляція буде сповільнюватись у наступні місяці.

#ціни #ІЕД

📊Підписуйтесь на канал "Економіка України" 📊

Як зростатиме економіка України? Більшість прогнозів на 2025 рік сходяться в діапазоні 2-3,3%

Нещодавно Організація економічного співробітництва та розвитку (ОЕСР) оприлюднила свій прогноз, згідно з яким зростання ВВП України може уповільнитись до 2% у 2025-2026 роках, якщо активні бойові дії продовжуватимуться. Це спонукало нас в ІЕД подивитись, які останні прогнози давали інші українські та міжнародні установи, щоб скласти більш повну картину.

Загальний настрій залишається обережним, а головним фактором невизначеності є тривалість та інтенсивність війни.

Більшість організацій очікують, що у 2025 році реальний ВВП України продовжить повільне відновлення. Прогнози здебільшого коливаються в межах 2-3,3%. Наприклад, Світовий Банк та ОЕСР прогнозують зростання на рівні 2%, МВФ – 2-3%, а ЄБРР – 3,3%. Такий стриманий оптимізм пояснюється кількома ключовими факторами, що обмежують зростання:
▪️значні пошкодження енергетичної інфраструктури,
▪️дефіцит робочої сили,
▪️загальні безпекові ризики.

Також ми включили і лютневий прогноз від ІЕД та German Economic Team. У ньому ми очікуємо зростання ВВП на рівні 2,9% у 2025 році та 3,2% у 2026 році.

Прогнози на 2026 рік демонструють значно більші розбіжності та оптимізм. Проте він майже повністю залежить від ключового припущення – завершення активних бойових дій та початку масштабної відбудови. За такого сценарію Світовий Банк очікує зростання на 5,2%, ЄБРР – на 5,0%, а МВФ – на 4,5%.

Найбільш оптимістичним виглядає прогноз Міністерства економіки України, закладений до бюджету, – 7,5% зростання у 2026 році. Ймовірно, він базується на цільовому сценарії, який передбачає не лише покращення безпекової ситуації, а й активне залучення інвестицій у відбудову. Також це найбільш давній з описаних прогнозів (липень 2024), тож у ньому не враховано багато негативних факторів, які були враховані в більш пізніх прогнозах.

👇В коментарях можна знайти док з посиланнями на згадані прогнози.

#ІЕД #ВВП #прогнози

📊Підписуйтесь на канал "Економіка України" 📊