Річна інфляція знову двозначна. Чому і що далі?

Нещодавно Держстат оприлюднив статистику зростання споживчих цін у січні: +12.9% у порівнянні з січнем 2024 року.

Місяць до місяця інфляція навіть трохи сповільнилась: з 1,4% в грудні до 1,2% в січні. Але, якщо ви хочете зрозуміти, як за останній рік змінилися ваші витрати на споживчий кошик, то краще дивитися саме на річну інфляцію, а не місячну.

🔍Отже, найшвидше ціни в січні зростали в таких категоріях:

➡️ електроенергія (+63.6%).

Тут ми бачимо відображення минулорічного підняття тарифів для населення. Тобто тарифи вже не ростуть, але в статистиці ми все ще бачимо зростання цін на електрику. Цей чинник впливатиме на показник інфляції аж до літа, коли минулорічне підняття тарифів “перетравиться” у статистиці. До речі, у попередні місяці інфляція була високою в тому числі з цієї причини.

➡️ овочі та масло (обидва +33.9%)
➡️ олія соняшникова (+25.4%)
➡️ хліб (+20.3%)
➡️ молоко (+18.1%)

Головні причини зростання цін на агропродукцію – поганий врожай і зменшення розриву між українськими цінами і світовими. Але далі фактор врожаю гратиме меншу роль: традиційно щороку навесні ціни на окремі види агропродукції починають потроху опускатися разом з появою нового врожаю і сягають мінімумів влітку.

📉 Як і в грудні, єдиною категорією, де спостерігалось зниження цін, залишились одяг та взуття (-4.3% річних). Також за місяць сильно просіли ціни на яйця.

Коментар експерта ІЕД Віталія Кравчука

Загалом нинішнє зростання цін відображає декілька трендів:
🔹 низький урожай минулого року
🔹 зменшення розриву між внутрішніми та світовими цінами на сільгосппродукцію
🔹 підвищення витрат виробників включно з оплатою праці
🔹 відновлення споживчого попиту
🔹 зростання інфляційних очікувань населення

Експерт очікує, що через кілька місяців буде пік споживчої інфляції, далі вона буде сповільнюватись. А в червні, як ми казали вище, із річної статистики зникне вплив підвищення тарифів на е/е.

#ІЕД #ціни

📊Підписуйтесь на канал "Економіка України" 📊

Продовжуючи тему міжнародної підтримки України, варто звернути увагу на кілька важливих моментів, які не увійшли до попереднього посту.

🔹 Цікаві факти з нового звіту Kiel Institute, які проаналізували в The Economist:

▶️ У 1990 році Німеччина виділила більшу частку свого ВВП на підтримку Кувейту, ніж зараз на війну в Україні
▶️ США виділяли значно більше коштів щорічно під час Корейської, В'єтнамської та Іракської воєн
▶️ Допомога з ЄС надходить стабільно з 2022 року, тоді як підтримка США була більш волатильною через політичні суперечки в Конгресі

📍 Географічна закономірність: існує чітка кореляція між відстанню до Москви та обсягом допомоги. Наприклад, Латвія і Литва, столиці яких розташовані менш ніж за 1000 км від Москви, виділяють 2% свого довоєнного ВВП.

🇯🇵Особливо цікавий випадок — Японія, яка попри велику відстань надає більше двосторонньої допомоги, ніж Франція, Італія та Іспанія, як в абсолютних цифрах, так і у відсотках від ВВП.

#допомога

📊Підписуйтесь на канал "Економіка України" 📊

🏦Сьогодні у Києві стартує місія МВФ щодо 7-го перегляду програми EFF

Місія МВФ на чолі з Гевіном Греєм розпочинає обговорення з українською владою. За успішного завершення перегляду Україна може отримати позику в майже $918 млн.

💵Україна вже отримала близько $9,8 млрд із запланованих $15,5 млрд за програмою EFF. Останній транш у грудні становив $1,1 млрд.

⚠️ Проте є виклики. Два важливі структурні маяки досі не виконані:
➡️скасування "поправок Лозового"
➡️створення Вищого адміністративного суду

Відповідні законопроєкти (№12367 і №12368) подані до парламенту, але ще не прийняті навіть у першому читанні.

💡 Чому це важливо? Програма МВФ — це не лише про фінансування. Успішний перегляд програми — це "зелене світло" для інших міжнародних партнерів та донорів. Позитивна оцінка МВФ — це сигнал, що Україна виконує взяті на себе зобов'язання та впроваджує необхідні реформи.

Якщо ж перегляд буде негативним, це суттєво ускладнить отримання фінансової підтримки від інших партнерів, адже багато програм допомоги прив'язані саме до оцінки МВФ.

🔍ІЕД у складі консорціуму #RRR4U презентував моніторинг виконання умов програми МВФ та Плану України, де ми зазначали, що Україна вже провалила вчасне виконання двох маяків. Водночас, варто зазначити, що Україна вже пройшла 6 успішних переглядів програми EFF — це найдовший період успішної співпраці із МВФ для нас.

#допомога #МВФ

📊Підписуйтесь на канал "Економіка України" 📊

📊 Чинні санкції проти рф не здатні зупинити війну. Звіт ILI Research 2025

Що ж, це було й так очевидно. Допоки у світі діють чинні санкції та росія продовжує торгівлю з Китаєм, Індією та Туреччиною, шанси на те, що вона зупинить війну через економічні проблеми, близькі до нуля.

Про це йдеться у нещодавньому дослідженні російської економіки від ILI Research 2025.

Основні тези з дослідження:
🔷 Всупереч початковим прогнозам, санкції проти рф виявились недостатньо ефективними. Замість падіння на 8-12%, економіка рф скоротилась лише на 1,2% у 2022 році, а в 2023 зросла на 3,6%.
🔷 Головна причина стійкості російської економіки — нафтогазові доходи. У 2023 році на них припадало 27% ВВП рф і 57% експортної виручки.
рф успішно переорієнтувала експорт нафти:

➡️ Частка Китаю в експорті — близько 45-50%
➡️ Частка Індії зросла з майже нуля до 40%
➡️ Частка Європи впала з 40-45% до 4-5%

У 2024 році нафтогазові доходи бюджету РФ склали 11,1 трлн рублів (~$121 млрд), що на 26,2% більше ніж у 2023.

Ключовий висновок: суто економічні фактори не стануть причиною припинення війни. Наявний санкційний режим, а також збереження торговельних відносин з такими країнами як Китай, Індія та Туреччина, практично унеможливлюють економічний примус рф до миру.


📌 Що може прискорити ерозію ресурсної бази рф:

➡️ Повне торговельне ембарго на енергоносії
➡️ Посилення санкцій на компанії, що працюють в рф
➡️ Збільшення військової допомоги Україні
➡️ Розширення виробничого потенціалу українського ВПК
➡️ Активна протидія російським наративам у світі

#санкції

📊Підписуйтесь на канал "Економіка України" 📊

Заява ІЕД: проведення демократичних виборів без сталого миру неможливо

Інститут економічних досліджень та політичних консультацій приєднався до заяви громадських організацій.

Проведення виборів в Україні можливе лише після:

🔹досягнення сталого режиму припинення вогню під гарантії безпеки
🔹відновлення виборчої інфраструктури
🔹скасування воєнного стану та міжнародно-правового врегулювання війни

За даними соцопитувань, 69% українців підтримують продовження повноважень чинного Президента без проведення виборів. Це є реальним доказом єдності в суспільстві та шанобливого ставлення до військових, які зараз захищають Україну і не можуть повноцінно бути частиною політичного процесу.

Чому ми вважаємо, що зараз неможливо провести вибори:

➡️відсутні правові механізми для організації голосування мільйонів ВПО та біженців
➡️існують значні безпекові ризики для виборців та кандидатів
➡️високий ризик втручання рф через кібератаки, дезінформацію та підкуп
➡️неможливо забезпечити рівне та загальне виборче право

Ми будемо щиро вдячні, якщо лідери вільного світу будуть інвестувати енергію й ресурси в гарантії безпеки для України, а також підготовку до перших повоєнних виборів першочергово. Це сприятиме їх якнайшвидшому проведенню відповідно до міжнародних стандартів.

📌 Повний текст заяви

📊Підписуйтесь на канал "Економіка України" 📊

🇪🇺До третьої річниці повномасштабного вторгення росії ЄС запровадив чергові санкції

Сьогодні ЄС оголосив про новий санкційний пакет до третьої річниці початку повномасштабного вторгнення.

🔍 Нововведення:

Фінансовий сектор
➡️ Вперше заборонили операції з банками, що використовують російську СПФС (аналог SWIFT)
➡️ Поширили заборону на надання спеціалізованих послуг з передачі фінансових повідомлень на фінансові послуги для 13 регіональних банків рф
➡️ Посилили контроль за криптоактивами

"Тіньовий флот"
➡️ Додали 74 нові кораблі у санкційному списку (всього 153)
➡️ Заборонили російським кораблям використовувати порти та шлюзи, через які постачається військова техніка

Промисловість та технології
➡️ Додали 53 нові компанії в санкційний список через підтримку ВПК. Третина з них – російські, решта – з Китаю, Індії, Казахстану та інших країн, які допомагають обходити санкції.
➡️ Заборонили експорт групи товарів, що використовуються російським ВПК
➡️ Додали нові обмеження на імпорт первинного алюмінію

Енергетика
➡️ Заборонили постачання програмного забезпечення для розвідки нафти й газу
➡️ Ввели обмеження на завершення нафтових проєктів (включно з Восток Ойл)
➡️ Заборонили тимчасове зберігання російської нафти в ЄС

Медіа
➡️ Заборонили мовлення 8 російських ЗМІ в ЄС (EADaily, NewsFront, Lenta та інші)


🔍Що з цього для нас важливо?

➡️ Це вже 16 пакет санкцій, і звичайно, дуже добре, що вводять нові санкції. Але вчергове хочемо наголосити: їхня ефективність санкцій залежить від належного контролю за дотриманням вже існуючих. Раніше у цьому дописі ми писали, що наразі санкції не забезпечують завершення війни.

➡️ Також критично важливо моніторити морські перевезення російських енергоресурсів, де постійно виникають нові схеми обходу обмежень. Бо якщо росія продовжить експортувати нафту, жодні санкції не допоможуть. Зокрема, Андрій Клименко і Моніторингова група «Інституту Чорноморських стратегічних досліджень» пишуть, що вони фіксують приблизно на 20% більше танкерів, які заходять в російські порти, ніж міжнародні інформаційні агенції.

#санкції

📊Підписуйтесь на канал "Економіка України" 📊

524 мільярди доларів: нова оцінка потреб відбудови України

Світовий банк опублікував новий звіт RDNA4 (Четверта швидка оцінка завданої шкоди та потреб на відновлення України), який демонструє зростання масштабів руйнувань і потреб у фінансуванні відбудови України.

Експертка ІЕД Олександра Бетлій відвідала сьогодні презентацію звіту в Україні. За її словами регіональний директор Світового банку Боб Сом наголосив на необхідності подальшого впровадження реформи системи управління публічними інвестиціями. В межах цієї реформи вперше використали нову систему пріоритизиації — зокрема Єдиний проєктний портфель — для визначення пріоритетних проєктів RDNA4 .

Ключові висновки з презентації звіту:

▪️ Прямі втрати інфраструктури оцінено у 176 млрд дол. Минулого року ця сума становила 152 млрд дол.
▪️ Потреба у фінансуванні відновлення зросла до 524 млрд дол. Це більше порівняно з 486 млрд дол. минулого року. Поточна оцінка не враховує кошти, вже витрачені на відновлення та відбудову.
▪️ За останній рік найбільше зросли прямі втрати в трьох секторах. В енергетиці — через обстріли. В освіті — частково через краще збирання статистики. А також у транспортній галузі.
▪️ Найбільше коштів потрібно для відновлення соціальних секторів — 185,4 млрд дол. Передусім це житло.
▪️ На інфраструктурні сектори необхідно 169 млрд дол. З них на енергетику — 67,8 млрд дол.

Цієї п'ятниці ІЕД з колегами з #RRR4U презентуватиме новий Моніторинг виконання зобов'язань перед МВФ та ЄС, де ми продовжимо обговорення реформи системи управління публічними інвестиціями.

#відбудова

📊Підписуйтесь на канал "Економіка України" 📊

В січні ВВП України зріс на 2% — оцінка ІЕД

▪️ Зростання реального ВВП у січні прискорилось зростання до 2,0% дпр* (порівняно з 1,6% у грудні)
▪️ Оцінка темпів зростання ВВП від ІЕД за 2024 рік: +3,5%
▪️ Прогноз на 2025: +2,9%, на 2026: +3,2%

🔹Переробна промисловість: зростання на 3,0% дпр
▪️Позитивні фактори: відсутність планових відключень, сприятливий внутрішній та зовнішній попит
▪️Металургія демонструє покращення показників

🔹Добувна промисловість: скорочення на 2,9% дпр
▪️Негативний вплив: наближення фронту, закриття шахт біля Покровська
▪️Загроза: можливе погіршення показників у наступні місяці
▪️Позитив: добування залізної руди залишається на стабільному рівні

🔹Енергетика: скорочення на 5,1% дпр
▪️Руйнування генеруючих потужностей внаслідок російських атак
▪️Ремонти та нова генерація не компенсували повністю втрати
▪️Нижчий попит через теплу погоду
▪️Аварійні відключення як превентивний захід під час обстрілів

🔹 Сільське господарство: скорочення на 0,9% дпр
▪️Незначне падіння у тваринництві
▪️Скорочення поголів'я великої рогатої худоби
▪️Відносно сприятлива ситуація у птахівництві

🔹 Торгівля: зростання на 4,9% дпр
▪️Підтримуючі фактори: зростання зарплат та соціальних виплат
▪️Додатковий стимул: високі інфляційні очікування населення

🔹 Транспорт: скорочення на 1,1% дпр
▪️Основна причина: зупинка транзиту російського газу до ЄС (трубопровідний транспорт)

🔍Більш детально читайте у нашому МЕМУ

*дпр — до попереднього року

#ІЕД #МЕМУ #ВВП

📊Підписуйтесь на канал "Економіка України" 📊

Відродження контейнерних перевезень в портах Великої Одеси: що це означає для економіки України

Наприкінці січня 2025 року запрацювала нова контейнерна лінія між Одесою та Стамбулом, що стало одним з перших великих контейнерних маршрутів після початку повномасштабної війни. Ця лінія працює за участю турецької компанії Medkon Lines, яка забезпечує регулярні перевезення контейнерів.

Компанії Maersk та CMA CGM також відновлюють свої контейнерні послуги в Україні.
▪️Maersk запустив перший контейнерний сервіс до портів Одеси у травні 2024 року і з'єднував порти Великої Одеси і румунського порту Констанца.
▪️CMA CGM запускає пряме сполучення між Грецією та Україною (Пірей—Стамбул—Одеса).

🔍Чому це важливо:
▪️Зниження логістичних витрат: Морські контейнерні перевезення дешевші за залізничні. Це суттєво знижує собівартість українського експорту та імпорту.
▪️Сигнал для інвесторів: Повернення світових морських гігантів свідчить, що безпекові ризики в українських портах стали прийнятними для міжнародного бізнесу.
▪️Зростання конкуренції: Чим більше перевізників працюватиме з українськими портами, тим вигідніші тарифи отримає український бізнес завдяки конкуренції.

🔍 Дізнайтеся більше:
🔹Про інші події січня у транспортній галузі — у Місячному Економічному Моніторингу України (МЕМУ) на каналі експертки ІЕД Ірини Коссе
🔹Повна версія моніторингу на сайті ІЕД

#ІЕД #МЕМУ #транспорт

📊Підписуйтесь на канал "Економіка України" 📊

З'явився текст угоди між Україною та США. Пояснюємо, що в ньому

Європейська правда опублікувала текст угоди між урядами США та Україною щодо створення спільного інвестиційного фонду для відбудови України.

Пояснюємо головне з цього документу.

▪️Угода – це по суті меморандум, у якому ми обіцяємо США далі домовлятися про безпосередні умови створення та роботи фонду. Тобто про конкретику нам доведеться ще домовлятися і домовлятися.
▪️У документі зазначено, що “Уряд України вноситиме до Фонду 50% усіх надходжень, отриманих від майбутньої монетизації усіх відповідних природно-ресурсних активів, що є у державній власності України”. Йдеться про рентні платежі до бюджету від видобутку корисних копалин. Можливо, розмір ставок рентних платежів буде обговорюватися вже у наступних ітераціях перемовин. Побачимо.
▪️Важливий нюанс: вже зараз у документі вказано, що він не стосується тих копалин, які ми видобуваємо як країна станом на зараз. Лише про майбутні, ось цитата з документу: “майбутні джерела надходжень не включають теперішні джерела надходжень, які вже входять до складу загальних доходів бюджету України”. Ну тобто дерибану якихось держкомпаній, які володіють родовищами, на кшталт Нафтогазу, не передбачається.
▪️У даній Угоді не йдеться про безпекові гарантії Україні. Але враховуючи дуже розмитий текст документу і те, що ми поки що не маємо зобов’язань перед США по цьому фонду, це цілком логічно. Про гарантії безпеки для України явно буде йтися у наступних серіях перемовин.
▪️Україна продовжить рухатися євроінтеграційним курсом — в тому числі при розробці майбутнього механізму роботи фонду. Якщо ми його таки створимо.

Ну й нагадаємо, що поточний варіант угоди демонструє значний прогрес у порівнянні з попередньою версією, яка містила вимоги про надання США прав на потенційний дохід від розробки українських ресурсів у розмірі 500 мільярдів доларів.

Додаємо за інфографіку про рідкісноземельні копалини від наших партнерів DiXiGroup, яка широко розійшлась і яку ніколи не соромно показати ще раз :)

#США #копалини

📊Підписуйтесь на канал "Економіка України" 📊

Україна імпортувала 512 млн куб м газу в лютому – це найбільший показник за 1,5 роки

У лютому 2025 року Україна значно збільшила імпорт природного газу – до 511,8 млн куб м, що стало максимальним місячним показником з вересня 2023 року. Про це свідчать розрахунки галузевого видання ExPro. Порівняно з січнем 2025 року обсяги імпорту зросли у 12 разів через низьку базу.

Звідки надходив газ:
▪️Словаччина: 234,4 млн куб м (45,8%)
▪️Угорщина: 218 млн куб м (42,6%)
▪️Польща: 59,5 млн куб м (11,6%)

Чому імпорт різко зріс?

▪️Російські атаки на газовидобувні об'єкти призвели до скорочення внутрішнього видобутку
▪️Холодна погода в лютому спричинила підвищений попит
▪️Менші запаси газу в сховищах потребували додаткових поставок

Також варто додати, що тривалий час Україна намагалася проходити майже без імпорту, покладаючись на власне видобування, через що запаси в підземних сховищах газу (ПСГ) сильно скоротилися.

📊За даними асоціації Європейських операторів підземних газових сховищ (GSE), заповненість українських ПСГ станом на 3 березня становила лише 4,9% (у 2024 році, станом на 3 березня, ПСГ була заповнена на 14,1%).

У березні очікується зменшення імпорту через потепління та поступове відновлення газовидобувних об'єктів. Однак для підготовки до наступного опалювального сезону, за словами гендиректора ДТЕК Максима Тімченка, Україні потрібно буде імпортувати ще 1-2 млрд куб м газу.

#енергетика

📊Підписуйтесь на канал "Економіка України" 📊

НБУ підвищує облікову ставку до 15,5%

Правління Національного банку України ухвалило рішення підвищити облікову ставку на 1 в.п. до 15,5% річних з 7 березня 2025 року — із завтрашнього дня.

Це рішення спрямоване на підтримку привабливості гривневих заощаджень та повернення інфляції до цільового рівня 5%.

🔍 Причини підвищення ставки:
▪️Інфляція у січні прискорилася до 12,9% і продовжила зростати у лютому
▪️Посилився вплив інфляційних чинників через підвищені витрати на енергоресурси та оплату праці
▪️Базова інфляція стрімко прискорюється, особливо у секторі послуг

📊 Прогноз НБУ:
▪️Інфляція продовжить зростати в найближчі місяці через вплив торішніх гірших урожаїв та збільшення виробничих витрат
▪️У другому півріччі очікується повернення інфляції до сповільнення
▪️До кінця року прогнозується зниження інфляції до однознакового рівня

🤔Це досить близько до прогнозу, який давав експерт ІЕД Віталій Кравчук, коментуючи статистику по інфляції

Більше про технічні деталі рішення можна прочитати на сайті НБУ

#НБУ #ставка

📊Підписуйтесь на канал "Економіка України" 📊

Найголовніше з макроекономічного звіту НБУ за січень-лютий 2025 року

Інфляція
▪️Загальна інфляція пришвидшилась до 12.9% р/р у січні (з 12.0% у грудні)
▪️Базова інфляція зросла до 11.7% р/р у січні (з 11.3% у грудні)
Причини: обмежена пропозиція продовольства через низькі врожаї та зростання виробничих витрат.

Економічна активність
▪️У лютому відновились відключення електроенергії для бізнесу через похолодання
▪️Дефіцит сільськогосподарської сировини стримував харчову промисловість і експорт
Позитивні тенденції: пожвавлення в металургії, добувній промисловості та машинобудуванні

Ринок праці
▪️Зростає кількість резюме і вакансій у річному вимірі
▪️Зберігається дефіцит кваліфікованих кадрів, що стимулює подальше зростання зарплат
▪️Продовжується трудова міграція та адаптація українців за кордоном

Бюджет і зовнішній сектор
▪️Видатки державного бюджету в січні-лютому суттєво вищі за минулорічні
▪️Податкові надходження покращились
▪️Бюджетні потреби фінансувались переважно за рахунок раніше накопичених коштів
▪️Дефіцит торгівлі товарами в січні знизився до середніх значень 2024 року

Монетарна політика
▪️НБУ підвищив облікову ставку до 15.5% на початку березня. Це рішення має сприяти збереженню стійкості валютного ринку та контрольованості інфляційних очікувань
▪️Чистий попит на іноземну валюту в лютому знизився

🔍Повний звіт можна прочитати на сайті НБУ

#НБУ

📊Підписуйтесь на канал "Економіка України" 📊

🔍Експерт ІЕД Віталій Кравчук коментує рішення НБУ:

Підвищення облікової ставки до 15,5% та додаткові стимули для банків підвищувати ставки за вкладами населення відображає стійке прискорення інфляції, посилення зовнішніх ризиків для економіки та зміну точки зору НБУ щодо природи сплеску інфляції.

Раніше НБУ більше схилявся до погляду, що прискорення інфляції є тимчасовим і викликане переважно короткостроковими чинниками такими як низький урожай минулого року та перебої із поставками окремих товарів.

Зараз у НБУ бачать більший вплив середньострокових чинників таких як дефіцит робочої сили та відновлення споживчого попиту. Також тривале прискорення інфляції збільшує ризик інфляційної спіралі, коли висока інфляція незалежно від її походження посилює інфляційні очікування і заохочує подальше підвищення цін та заробітних плат для компенсації не лише фактичного але і очікуваного зростання витрат.

Це спонукало НБУ рішучіше підвищувати ставки на останніх засіданнях з монетарної політики та попередити про ймовірне подальше підвищення облікової ставки

#ІЕД #ставки #НБУ

Джерело

📊Підписуйтесь на канал "Економіка України" 📊