є Закон про звернення громадян, який забороняє передавати скарги на розгляд тим, щодо кого вони подані.
є Кримінальний процесуальний кодекс, який говорить, що для керівництва прокуратур обласного рівня вищестоящими прокурорами є Генеральний прокурор та його заступники, які і мають право скасовувати незаконне рішення підлеглих прокурорів обласного рівня.
є Закон про запобігання корупції щодо запобігання та врегулювання конфлікту інтересів, відповідно до якого розгляд посадовою особо скарги щодо власних незаконних дій, рішень чи бездіяльності є очевидним конфліктом інтересів, тобто правопорушенням, що прямо веде до реєстру корупціонерів.
до чого це.
хочу подякувати нашим західним партнерам, делегованим ними до складу кадрових комісій експертам та усім-усім причетним до реформи Генеральної прокуратури України, до перевірки та підтвердження доброчесності та професійності працівників та керівників Офісу Генерального прокурора, для який все вищевикладене та очевидне настільки, що більше навіть складно уявити, взагалі не питання. як говорять, від слова зовсім.
і на кінець, красно дякую шановному доброчесному та професійному законнику, цілому начальнику відділу ОГП, за те, що скаргу на незаконні дії керівництва обласної прокуратури у кримінальному провадженні випадково не передали для розгляду до якогось відділку поліції.
п.с. скарга на таку вашу незаконну дію вже подана, ловіть в канцелярії.
є Кримінальний процесуальний кодекс, який говорить, що для керівництва прокуратур обласного рівня вищестоящими прокурорами є Генеральний прокурор та його заступники, які і мають право скасовувати незаконне рішення підлеглих прокурорів обласного рівня.
є Закон про запобігання корупції щодо запобігання та врегулювання конфлікту інтересів, відповідно до якого розгляд посадовою особо скарги щодо власних незаконних дій, рішень чи бездіяльності є очевидним конфліктом інтересів, тобто правопорушенням, що прямо веде до реєстру корупціонерів.
до чого це.
хочу подякувати нашим західним партнерам, делегованим ними до складу кадрових комісій експертам та усім-усім причетним до реформи Генеральної прокуратури України, до перевірки та підтвердження доброчесності та професійності працівників та керівників Офісу Генерального прокурора, для який все вищевикладене та очевидне настільки, що більше навіть складно уявити, взагалі не питання. як говорять, від слова зовсім.
і на кінець, красно дякую шановному доброчесному та професійному законнику, цілому начальнику відділу ОГП, за те, що скаргу на незаконні дії керівництва обласної прокуратури у кримінальному провадженні випадково не передали для розгляду до якогось відділку поліції.
п.с. скарга на таку вашу незаконну дію вже подана, ловіть в канцелярії.
до речі, можу запропонувати для прокурорів ОГП провести якийсь семінар, навчання, з презентаціями, картинками, буклетами, для вивчення итання, хто для кого є вищестоящим прокурором, чи на кінець затвердити наказом якийсь «Стандарт», алгоритм дій у таких складних, непередбачуваних,
неоднозначних, а може для декого і екстрених, випадках…
неоднозначних, а може для декого і екстрених, випадках…
(не-) шановний начальник відділу ОГП, про якого писав учора!
розумію, що ви дуже зайнята особа, займаєтеся державними справами, а тому не маєте достатнього часу не те, щоб прочитати зміст моїх звернень, на які ви даєте відповіді, але хочаб подивитися їх перший та останній абзаци і дату складання та подання.
та з огляду на сьогоднішню чергову вашу відповідь та її зміст, вчорашній мій допис в ТГ чи ФБ ви все ж таки знайшли час прочитати.
тому спочатку тут, а скаргу на вашу сьогоднішню відписку, якщо це можна так назвати, вибачайте, але подам вже завтра, бо трохи зайнятий.
отже, дякую за розʼяснення у відповідь на мою скаргу від 02.12.2024 порядку оскарження постанови заступника Генпрокурора щодо підслідності, яку він виніс 09.12.24, про яку 02.12.24 я не знав і не міг знати.
чому 02.12.24 я не знав про рішення, яке буде ухвалене керівником ОГП 09.12.24 і не написав у ньому в своїй скарзі, сподіваюсь пояснювати зайве )
по друге, знову нагадаю Вам, що в моїй скарзі від 02.12.24 йдеться про протиправні дії та рішення керівництва обласної прокуратури, оцінку яким від уповноважених керівників Офісу Генпрокурора на сьогодні ще не отримав.
а ви, вибачте і з усією повагою до вашої високої посади, але точно не є уповноваженою особою розглядати такі скарги та надавати щодо них відповіді. так, від слова зовсім.
тому до нових зустрічей.
п.с. публікувати ваші відповіді, думаю, наразі зайве, але якщо будете наполягати, то без проблем.
розумію, що ви дуже зайнята особа, займаєтеся державними справами, а тому не маєте достатнього часу не те, щоб прочитати зміст моїх звернень, на які ви даєте відповіді, але хочаб подивитися їх перший та останній абзаци і дату складання та подання.
та з огляду на сьогоднішню чергову вашу відповідь та її зміст, вчорашній мій допис в ТГ чи ФБ ви все ж таки знайшли час прочитати.
тому спочатку тут, а скаргу на вашу сьогоднішню відписку, якщо це можна так назвати, вибачайте, але подам вже завтра, бо трохи зайнятий.
отже, дякую за розʼяснення у відповідь на мою скаргу від 02.12.2024 порядку оскарження постанови заступника Генпрокурора щодо підслідності, яку він виніс 09.12.24, про яку 02.12.24 я не знав і не міг знати.
чому 02.12.24 я не знав про рішення, яке буде ухвалене керівником ОГП 09.12.24 і не написав у ньому в своїй скарзі, сподіваюсь пояснювати зайве )
по друге, знову нагадаю Вам, що в моїй скарзі від 02.12.24 йдеться про протиправні дії та рішення керівництва обласної прокуратури, оцінку яким від уповноважених керівників Офісу Генпрокурора на сьогодні ще не отримав.
а ви, вибачте і з усією повагою до вашої високої посади, але точно не є уповноваженою особою розглядати такі скарги та надавати щодо них відповіді. так, від слова зовсім.
тому до нових зустрічей.
п.с. публікувати ваші відповіді, думаю, наразі зайве, але якщо будете наполягати, то без проблем.
маленьке питання до професійних та доброчесних «законників» в доповнення до попередніх дописів (https://www.group-telegram.com/shrammoleg.com/4564)
якщо в діях підозрюваних відсутній склад злочину, передбачений ст. 206-2 КК, а він відсутній і вам про це більш ніж добре відомо,
то цілком очевидно відсутній і склад злочину, передбачений ст. 209 КК.
а якщо відсутні склади злочинів, передбачені ст. ст. 206-2, 209 КК, то тим більше відсутній і злочин, передбачений ст. 255 КК.
власне питання: правильний логічний ряд чи помиляюсь?
якщо не думали про це, то варто подумати, з огляду на все те, що ви вже до сьогодні наробили.
якщо в діях підозрюваних відсутній склад злочину, передбачений ст. 206-2 КК, а він відсутній і вам про це більш ніж добре відомо,
то цілком очевидно відсутній і склад злочину, передбачений ст. 209 КК.
а якщо відсутні склади злочинів, передбачені ст. ст. 206-2, 209 КК, то тим більше відсутній і злочин, передбачений ст. 255 КК.
власне питання: правильний логічний ряд чи помиляюсь?
якщо не думали про це, то варто подумати, з огляду на все те, що ви вже до сьогодні наробили.
Кирилл Сазонов: «Так, все знают, что я не отношусь к фанклубу Юлии Владимировны, как некоторые мои близкие друзья. И вообще за политикой слежу не очень внимательно – сейчас война, а не выборы. Но новость увидел в ленте и зацепило. Потому что это как раз ко мне. Писал несколько раз уже, но тут вопрос на другом уровне. Итак, новость. Юлия Тимошенко обратилась в Конституционный Суд чтобы оспорить целый ряд законов. Которые регулируют формирование Наблюдательных советов из иностранцев в ключевых отраслях и органах власти. Это Конституционный Суд, Счетная палата и много чего еще. Тимошенко утверждает, что это фактически ставит под вопрос суверенитет Украины
Ну так, а как иначе это назвать? Когда в ключевых госпредприятиях, в министерствах, в правоохранительных органах у нас контролирует и управляет кто угодно, но не украинцы. И там хватает перекосов. Могу напомнить, как увольняли одного директора госпредприятия с набсоветом из иностранцев. И этот набсовет спокойно ему подписал 40 миллионов премии. Масса ключевых структур, которые по факту контролирует не народ Украины, не избранные им представители, а … я даже не знаю кто
Мое твердое убеждение – так быть не должно. Это неправильно. Украина это страна, где вся власть принадлежит народу. Гражданам Украины. Независимо от национальности или вероисповедания. Это наша страна. Мы за нее сейчас боремся и очень дорого платим за свою Независимость. Не партнеры, не иностранные эксперты воюют за эту страну – граждане Украины. Это их страна. Все логично. Я не верю, что иностранцы вдруг будут лоббировать тут наши интересы. Среди граждан Украины тоже, конечно, хватает персонажей разных, тут никаких гарантий. Но! Неужели, если все эти набсоветы так нужны, мы не можем найти своих честных и достойных?
Если кто-то считает, что мы не можем найти достойных среди граждан Украины – один вопрос. Мы же как-то нашли миллион человек для защиты Украины. Миллион! Миллион людей в пикселе защищают Украину, готовы умереть за нее. Миллионы в тылу живут войной. Тянут волонтерство, донатят, пашут за себя и за того, кто на фронте. Не уехали – это их страна. А набсоветы с высокими зарплатами и большими полномочиями, я уверен, рисковать ради этой страны не стали. Хотя кусок хлеба у них именно тут был куда жирнее, чем у воюющих за Украину
Вывод простой. Власть в Украине принадлежит народу Украины. Крапка. Мы с благодарностью принимаем советы и любую помощь. Если нам нужен хороший специалист, которого нет у нас, мы его охотно пригласим на работу. Но управлять своей страной и ключевыми направлениями мы будем только сами и только в своих интересах. По двум причинам. Первая – потому что мы защищали эту страну, вместе, все кто не переплыл Тису и не вылетел куда-то навсегда «в командировку». Мы за нее отвечаем. Второе – горький опыт этой войны научил нас не верить никаким словам и обещаниям партнеров. Мы точно знаем, что можем всегда рассчитывать только на своих. Армия на украинцев в тылу, а украинцы в тылу на свою армию. Остальное – ненадежно. И в этом вопросе нужно поставить точку».
Ну так, а как иначе это назвать? Когда в ключевых госпредприятиях, в министерствах, в правоохранительных органах у нас контролирует и управляет кто угодно, но не украинцы. И там хватает перекосов. Могу напомнить, как увольняли одного директора госпредприятия с набсоветом из иностранцев. И этот набсовет спокойно ему подписал 40 миллионов премии. Масса ключевых структур, которые по факту контролирует не народ Украины, не избранные им представители, а … я даже не знаю кто
Мое твердое убеждение – так быть не должно. Это неправильно. Украина это страна, где вся власть принадлежит народу. Гражданам Украины. Независимо от национальности или вероисповедания. Это наша страна. Мы за нее сейчас боремся и очень дорого платим за свою Независимость. Не партнеры, не иностранные эксперты воюют за эту страну – граждане Украины. Это их страна. Все логично. Я не верю, что иностранцы вдруг будут лоббировать тут наши интересы. Среди граждан Украины тоже, конечно, хватает персонажей разных, тут никаких гарантий. Но! Неужели, если все эти набсоветы так нужны, мы не можем найти своих честных и достойных?
Если кто-то считает, что мы не можем найти достойных среди граждан Украины – один вопрос. Мы же как-то нашли миллион человек для защиты Украины. Миллион! Миллион людей в пикселе защищают Украину, готовы умереть за нее. Миллионы в тылу живут войной. Тянут волонтерство, донатят, пашут за себя и за того, кто на фронте. Не уехали – это их страна. А набсоветы с высокими зарплатами и большими полномочиями, я уверен, рисковать ради этой страны не стали. Хотя кусок хлеба у них именно тут был куда жирнее, чем у воюющих за Украину
Вывод простой. Власть в Украине принадлежит народу Украины. Крапка. Мы с благодарностью принимаем советы и любую помощь. Если нам нужен хороший специалист, которого нет у нас, мы его охотно пригласим на работу. Но управлять своей страной и ключевыми направлениями мы будем только сами и только в своих интересах. По двум причинам. Первая – потому что мы защищали эту страну, вместе, все кто не переплыл Тису и не вылетел куда-то навсегда «в командировку». Мы за нее отвечаем. Второе – горький опыт этой войны научил нас не верить никаким словам и обещаниям партнеров. Мы точно знаем, что можем всегда рассчитывать только на своих. Армия на украинцев в тылу, а украинцы в тылу на свою армию. Остальное – ненадежно. И в этом вопросе нужно поставить точку».
Forwarded from Аналітика Куща
Сирия показала, что длительная война (более 10 лет) в условиях коррупции и отсутствия политической конкуренции приводит к невозможности формирования качественной управленческой вертикали.
Если вы следили за сирийской официальной повесткой накануне падения Асада, вы наверняка заметили полную деградацию такого персонажа как тамошний министр обороны.
Особенно это бросалось в глаза на фоне молодого и активного лидера боевиков аль-Джулани.
Это просто деталь, штрих к общей ситуации.
В этом контексте, хотел бы обратить ваше внимание на проблемы "дома нашего", на принципы формирования управленческих элит в Украине во время войны.
К сожалению, у нас закрепляется порочная практика, когда работа на той или иной должности - это способ личного обогащения, а увольнение и отправка за границу в комфортную синекуру - является "высшей наградой".
То есть, главный приз в конце профессиональной деятельности - вовсе не моральное удовлетворение, государственная награда или народное признание.
А банальное: "с удовольствием огромным мы приехали сюда, отпустите нас отсюда, будем очень благода.." (как пел Христофор Бонифатьевич Врунгель на конкурсе "гавайских гитар").
Парадокс, но государственные менеджеры после увольнения в Украине не вливаются в общий поток внутренних политических элит, как это происходит в подавляющем большинстве других стран, а банально бегут из страны.
То есть вся поведенческая модель их пребывания в должности заключается в:
а) заработать много денег и вложить их в активы в других странах (недвижимость, вклады в банках, крипта, золото и т.д.);
б) обрасти личными связями на Западе и "выслужиться";
в) после увольнения получить личную синекуру в западной структуре (зарплата и связи для защиты купленных активов от того же финансового мониторинга).
Не трудно заметить, что такая модель является максимально токсичной для страны.
Так как, пребывая на своих должностях, они преследуют не национальные интересы, а выполняют задачи тех внешних сил, которые позволяют им сохранить личные зарубежные активы и получить ту самую синекуру после увольнения на родине.
По сути, это и есть "кадровый неоколониализм".
Именно поэтому Рашкован после "реформ в НБУ" уезжает в Вашингтон представителем Украины в МВФ, а Гонтарева - преподавать в Institute of Global Affairs Лондонской школы экономики.
Бывший премьер Гончарук после своего "удачного" премьерства поехал работать в Atlantic Council.
Гепрокуров Венедиктова - послом в Швейцарию.
Павел Рябикин после "реформ" таможни - послом в Китай.
Кстати, отправить в Китай послом человека, который не владеет китайским - это все равно, что в Лондон назначить посла, не знающего досконально английский (хотя Залужного же назначили).
Данилова хотели отправить послом в Молдову, но не срослось.
Маркарову после эпичной "синергии", в которой она занимала должность Министра финансов и отвечала за выпуск ОВГЗ, а ее муж - владел банком, который на этих ОВГЗ зарабатывал, отправили в страну, где понимают значение инсайдерской информации на фондовом рынке, то есть в США.
И такие примеры можно продолжать.
Как результат, мы имеем, например, наблюдательный совет Укроборонпрома, в составе которого нет НИ ОДНОГО отечественного специалиста по выпуску вооружений.
Напомню в новый состав Укроборонпрома входят: Тимофей Милованов, упомянутый выше Алексей Гончарук (может ли иметь допуск к государственной тайне человек, который работал аналитиком в зарубежной структуре?), Сергей Коновец (финансовый СЕО Нафтогаза времен Коболева), Давид Ломджария (управляющий партнер Four Seas Trading и руководитель набсовета SunEnergy Bank - все грузинские компании) и Линди Смит (президент и СЕО Оборонно-промышленной коалиции Аризоны (AZDIC) - то есть, по сути, конкурента Укроборонпрома в части выпуска вооружений на глобальном рынке!!!).
Главой набсовета Укроборонпрома, кстати, был назначен Давид Ломджария.
Вопрос государственной тайны и доступа к секретным документам здесь даже не обсуждаю.
Для понимания, ранее в набсовет Укроборонпрома входил такой титан технической мысли Украины как Владимир Горбулин.
Если вы следили за сирийской официальной повесткой накануне падения Асада, вы наверняка заметили полную деградацию такого персонажа как тамошний министр обороны.
Особенно это бросалось в глаза на фоне молодого и активного лидера боевиков аль-Джулани.
Это просто деталь, штрих к общей ситуации.
В этом контексте, хотел бы обратить ваше внимание на проблемы "дома нашего", на принципы формирования управленческих элит в Украине во время войны.
К сожалению, у нас закрепляется порочная практика, когда работа на той или иной должности - это способ личного обогащения, а увольнение и отправка за границу в комфортную синекуру - является "высшей наградой".
То есть, главный приз в конце профессиональной деятельности - вовсе не моральное удовлетворение, государственная награда или народное признание.
А банальное: "с удовольствием огромным мы приехали сюда, отпустите нас отсюда, будем очень благода.." (как пел Христофор Бонифатьевич Врунгель на конкурсе "гавайских гитар").
Парадокс, но государственные менеджеры после увольнения в Украине не вливаются в общий поток внутренних политических элит, как это происходит в подавляющем большинстве других стран, а банально бегут из страны.
То есть вся поведенческая модель их пребывания в должности заключается в:
а) заработать много денег и вложить их в активы в других странах (недвижимость, вклады в банках, крипта, золото и т.д.);
б) обрасти личными связями на Западе и "выслужиться";
в) после увольнения получить личную синекуру в западной структуре (зарплата и связи для защиты купленных активов от того же финансового мониторинга).
Не трудно заметить, что такая модель является максимально токсичной для страны.
Так как, пребывая на своих должностях, они преследуют не национальные интересы, а выполняют задачи тех внешних сил, которые позволяют им сохранить личные зарубежные активы и получить ту самую синекуру после увольнения на родине.
По сути, это и есть "кадровый неоколониализм".
Именно поэтому Рашкован после "реформ в НБУ" уезжает в Вашингтон представителем Украины в МВФ, а Гонтарева - преподавать в Institute of Global Affairs Лондонской школы экономики.
Бывший премьер Гончарук после своего "удачного" премьерства поехал работать в Atlantic Council.
Гепрокуров Венедиктова - послом в Швейцарию.
Павел Рябикин после "реформ" таможни - послом в Китай.
Кстати, отправить в Китай послом человека, который не владеет китайским - это все равно, что в Лондон назначить посла, не знающего досконально английский (хотя Залужного же назначили).
Данилова хотели отправить послом в Молдову, но не срослось.
Маркарову после эпичной "синергии", в которой она занимала должность Министра финансов и отвечала за выпуск ОВГЗ, а ее муж - владел банком, который на этих ОВГЗ зарабатывал, отправили в страну, где понимают значение инсайдерской информации на фондовом рынке, то есть в США.
И такие примеры можно продолжать.
Как результат, мы имеем, например, наблюдательный совет Укроборонпрома, в составе которого нет НИ ОДНОГО отечественного специалиста по выпуску вооружений.
Напомню в новый состав Укроборонпрома входят: Тимофей Милованов, упомянутый выше Алексей Гончарук (может ли иметь допуск к государственной тайне человек, который работал аналитиком в зарубежной структуре?), Сергей Коновец (финансовый СЕО Нафтогаза времен Коболева), Давид Ломджария (управляющий партнер Four Seas Trading и руководитель набсовета SunEnergy Bank - все грузинские компании) и Линди Смит (президент и СЕО Оборонно-промышленной коалиции Аризоны (AZDIC) - то есть, по сути, конкурента Укроборонпрома в части выпуска вооружений на глобальном рынке!!!).
Главой набсовета Укроборонпрома, кстати, был назначен Давид Ломджария.
Вопрос государственной тайны и доступа к секретным документам здесь даже не обсуждаю.
Для понимания, ранее в набсовет Укроборонпрома входил такой титан технической мысли Украины как Владимир Горбулин.
Forwarded from Аналітика Куща
А сейчас там нет ни одного отечественного технического специалиста или ученого!
Так что если у вас есть какие-то вопросы к качеству и объемам военного производства в Украине - можете задавать их указанным выше уполномоченным лицам, которые если и не отвечают напрямую за развитие крупнейшей военной компании страны, то, во всяком случае, имеют все необходимые рычаги влияния на происходящие процессы.
Кстати, показательно, что на главной странице сайта Укроборонпрома размещен слоган: "Україна захищає світ: 10 років 8 місяців ... днів".
Почему-то не написано, что "себя защищает" (что и соответствует действительности), а указан абстрактный, глобальный мир, что еще раз показательно иллюстрирует состав наблюдательного совета крупнейшей оборонной компании страны.
Именно поэтому, задачей всех суверенистских сил внутри страны должно стать возвращение национального суверенитета над крупнейшими государственными активами, в первую очередь госкомпаниями и природными ресурсами.
В 2018-м году в одной из своих статей я написал, что Указом номер один будущего президента Украины должен быть Указ о возвращении суверенитета страны над ключевыми государственными активами, которые с помощью скрытой, гибридной "приватизации" были отсечены от системы государственного управления.
И необходимость подписания такого указа сохраняется и сейчас, но уже в контексте будущих выборов.
Украинским политическим элитам нужно опомниться, осознать колоссальный риск тех эрозийных процессов, которые активируются в системе государственного управления в условиях коррупции, отсутствия политической конкуренции и тотального вытеснения суверенистского кадрового потенциала (а он еще присутствует, хоть и фрагментарно).
Иначе сирийская модель деградации управленческой вертикали в условиях отсутствия политической конкуренции может замаячить и на нашем горизонте.
А допустить этого ни в коей мере нельзя.
Так что если у вас есть какие-то вопросы к качеству и объемам военного производства в Украине - можете задавать их указанным выше уполномоченным лицам, которые если и не отвечают напрямую за развитие крупнейшей военной компании страны, то, во всяком случае, имеют все необходимые рычаги влияния на происходящие процессы.
Кстати, показательно, что на главной странице сайта Укроборонпрома размещен слоган: "Україна захищає світ: 10 років 8 місяців ... днів".
Почему-то не написано, что "себя защищает" (что и соответствует действительности), а указан абстрактный, глобальный мир, что еще раз показательно иллюстрирует состав наблюдательного совета крупнейшей оборонной компании страны.
Именно поэтому, задачей всех суверенистских сил внутри страны должно стать возвращение национального суверенитета над крупнейшими государственными активами, в первую очередь госкомпаниями и природными ресурсами.
В 2018-м году в одной из своих статей я написал, что Указом номер один будущего президента Украины должен быть Указ о возвращении суверенитета страны над ключевыми государственными активами, которые с помощью скрытой, гибридной "приватизации" были отсечены от системы государственного управления.
И необходимость подписания такого указа сохраняется и сейчас, но уже в контексте будущих выборов.
Украинским политическим элитам нужно опомниться, осознать колоссальный риск тех эрозийных процессов, которые активируются в системе государственного управления в условиях коррупции, отсутствия политической конкуренции и тотального вытеснения суверенистского кадрового потенциала (а он еще присутствует, хоть и фрагментарно).
Иначе сирийская модель деградации управленческой вертикали в условиях отсутствия политической конкуренции может замаячить и на нашем горизонте.
А допустить этого ни в коей мере нельзя.
трохи деталей про підстави розшуку:
ст. 336 ч. 1 КК - Ухилення від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період, на військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період,
- карається позбавленням волі на строк від трьох до п’яти років.
і телефон куди повідомляти якщо шо - 0456-5-39-28
ст. 336 ч. 1 КК - Ухилення від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період, на військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період,
- карається позбавленням волі на строк від трьох до п’яти років.
і телефон куди повідомляти якщо шо - 0456-5-39-28
а що з яйцями по 17, про які так волало ЦПК?
тим більше, що на самому початку історії ви заявили, що вже мали там якісь власні напрацювання.
якщо не було корупції, так і скажіть.
а якщо була, то де результат. бо для цього ви і створені: давати відповіді суспільству та державі на питання, що віднесені до вашої виключної компетенції.
прозвітуйте, якщо не складно. це ж не складно, правда?
тим більше, що на самому початку історії ви заявили, що вже мали там якісь власні напрацювання.
якщо не було корупції, так і скажіть.
а якщо була, то де результат. бо для цього ви і створені: давати відповіді суспільству та державі на питання, що віднесені до вашої виключної компетенції.
прозвітуйте, якщо не складно. це ж не складно, правда?
В. Шабунін та Ко, ті, хто зливають вам службову, таємну інформацію, таємницю досудових розслідувань та іншу охоронювану Законом інформацію, мають присідати і на 8 і на більше років.
наприклад, керівник САП Клименко, який злив вам інформацію про заплановані обшуки у справі щодо розголошення даних досудового розслідування у справі НАБУ.
якщо це робиться за попередньою змовою з вами та такими як ви, то присідати мають всі співучасники.
а ваш гвалт цілком зрозумілий: не матимете на чому піаритися, втратите можливість чинити протиправний, навіть злочинний вплив на органи влади та посадових осіб шляхом розголошення незаконно одержаної охоронюваної Законом інформації, в першу чергу у власних «корпоративних» чи інших меркантильних інтересах.
держава - не прохідний двір, особливо для таких як ви.
наприклад, керівник САП Клименко, який злив вам інформацію про заплановані обшуки у справі щодо розголошення даних досудового розслідування у справі НАБУ.
якщо це робиться за попередньою змовою з вами та такими як ви, то присідати мають всі співучасники.
а ваш гвалт цілком зрозумілий: не матимете на чому піаритися, втратите можливість чинити протиправний, навіть злочинний вплив на органи влади та посадових осіб шляхом розголошення незаконно одержаної охоронюваної Законом інформації, в першу чергу у власних «корпоративних» чи інших меркантильних інтересах.
держава - не прохідний двір, особливо для таких як ви.
про відношення окремих слідчих суддів та суду до порушень стороною обвинувачення вимог кримінального процесуального законодавства
«Відсутність оцінки судом будь-яких ключових недоліків кримінального провадження є порушенням права на справедливий суд».
(с) ЄСПЛ
«Відсутність оцінки судом будь-яких ключових недоліків кримінального провадження є порушенням права на справедливий суд».
(с) ЄСПЛ
йой-йой )
Білоцерківський міськрайонний суд Київської області надав дозвіл на затримання антикорупційного активіста, засновника організації State Watch Олександра Лємєнова.
деталі - https://zib.com.ua/ua/pda/164686.html
Білоцерківський міськрайонний суд Київської області надав дозвіл на затримання антикорупційного активіста, засновника організації State Watch Олександра Лємєнова.
деталі - https://zib.com.ua/ua/pda/164686.html
Закон и Бизнес
Cуд ухвалив рішення про затримання антикорупційного активіста Лємєнова
Білоцерківський міськрайонний суд Київської області надав дозвіл на затримання антикорупційного активіста, засновника організації State Watch Олександра Лємєнова.
про право на захист
цитата із відповіді на клопотання про ознайомлення з матеріалами кримінального провадження в порядку ст. 221 КПК:
«Для ознайомлення Вам будуть надані матеріали кримінального
провадження, які долучались до клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою».
очевидно, під час атестації «законників», перевірки їх знань законодавства, практичних навиків та доброчесності було замало питань про службових коней.
цитата із відповіді на клопотання про ознайомлення з матеріалами кримінального провадження в порядку ст. 221 КПК:
«Для ознайомлення Вам будуть надані матеріали кримінального
провадження, які долучались до клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою».
очевидно, під час атестації «законників», перевірки їх знань законодавства, практичних навиків та доброчесності було замало питань про службових коней.
і про проведені під час атестації тестування прокурорів на когнітивні здібності.
сторона обвинувачення обґрунтовує розмір заподіяних інкримінованим злочином (ст. 206-2 КК) збитків висновком аудитора.
сторона захисту клопоче про призначення судової економічної експертизи для підтвердження висновку аудитора, оскільки той висновок, мʼяко кажучи, дуже ріденький.
відповідь «законника»: відмовити, бо «обґрунтованість підозри у скоєнні вказаних кримінальних
правопорушень підтверджується зібраними відповідно до вимог КПК України у ході досудового розслідування доказами у їх
сукупності, в тому числі, висновками судових товарознавчих експертиз, а також звітом незалежного аудитора, яким визначено розмір спричиненої матеріальної шкоди потерпілим, а також експертизами аудіо- та звукозапису».
шановний прокурор, дуже перепрошую, але до чого ви про товарознавчу експертизу, до чого про експертизу аудіо- та звукозапису, якщо питання про підтвердження експертом висновку аудитора?!
і друге, логічне (сподіваюсь): так розумію, з обвинувальним актом звертатися до суду передумали, якщо вас влаштовує обґрунтованість підозри (хоча тут дуже велике питання), а не доведення винуватості. буває. тоді є пропозиція вже закрити провадження, тим більше, що ви і так знаєте чим воно закінчиться. навіщо тягнути.
сторона обвинувачення обґрунтовує розмір заподіяних інкримінованим злочином (ст. 206-2 КК) збитків висновком аудитора.
сторона захисту клопоче про призначення судової економічної експертизи для підтвердження висновку аудитора, оскільки той висновок, мʼяко кажучи, дуже ріденький.
відповідь «законника»: відмовити, бо «обґрунтованість підозри у скоєнні вказаних кримінальних
правопорушень підтверджується зібраними відповідно до вимог КПК України у ході досудового розслідування доказами у їх
сукупності, в тому числі, висновками судових товарознавчих експертиз, а також звітом незалежного аудитора, яким визначено розмір спричиненої матеріальної шкоди потерпілим, а також експертизами аудіо- та звукозапису».
шановний прокурор, дуже перепрошую, але до чого ви про товарознавчу експертизу, до чого про експертизу аудіо- та звукозапису, якщо питання про підтвердження експертом висновку аудитора?!
і друге, логічне (сподіваюсь): так розумію, з обвинувальним актом звертатися до суду передумали, якщо вас влаштовує обґрунтованість підозри (хоча тут дуже велике питання), а не доведення винуватості. буває. тоді є пропозиція вже закрити провадження, тим більше, що ви і так знаєте чим воно закінчиться. навіщо тягнути.