group-telegram.com/silentiumview/4799
Last Update:
Ноемі Мерлан — зірка фільмів Селін Сьямми, Лу Жене та Жака Одіяра, чий образ асоціюється з чуттєвою вишуканістю. Її друга режисерська робота «The Balconettes» (2024) — цілковита протилежність таким визначенням. Панк-переосмислення жанру rape and revenge виглядає, як то кажуть, too messy, щоб одразу зрозуміти своє ставлення до цього фільму.
Троє подруг у найбільш спекотні дні літа опиняються в Марселі в абсолютному роздраї та спостерігають за сексуальним сусідом із будинку навпроти. Вебкам-модель, письменниця-початківець та акторка (Сухейла Якуб, Санда Кодряну, Ноемі Мерлан) — усі вони тією чи іншою мірою страждають від чоловічих проєкцій на власну особистість. Розмови за вином і танці на балконі завершуються запрошенням у гості до сусіда, якого вони до того моменту вже встигають наділити примарними рисами «ідеального чоловіка». Далі ми стаємо свідками кривавих наслідків сексу під примусом — кожна з героїнь переживає травматичний досвід по-своєму, а глядачам раптово пропонують навіть містичне підґрунтя безперервного ланцюга насильства.
«The Balconettes» яскравий та зухвалий, у дусі ранніх фільмів Альмодовара: руйнує усталені культурні стереотипи, використовуючи ці самі образи та доводячи їх до межі. Бімбо-маніфест протидії гендерному насильству, безкомпромісного female gaze та бодіпозитиву безперечно заслуговує на увагу, попри всі похибки та сюжетні дірки, яких, на жаль, чимало. За музичність, щирість і одну з найбільш реалістичних сцен візиту до гінеколога. Ноемі Мерлан надає нового змісту ностальгійному формату французької comédie d'intrigue.
BY Silentium view

Share with your friend now:
group-telegram.com/silentiumview/4799