котлован

Forwarded from Журнал "БІСИ"

Московська цивілізація впродовж усієї своєї історії метається між ідеологіями та політичними парадигмами. Навіть на початку свого становлення як самостійного суб'єкта політичної гри почали формуватися ідеї про «збирання земель» і «третій Рим». Але так зване «російське поле експериментів» має під собою послідовне історико-культурне обґрунтування.

У низці робіт кінця ХХ ст. було висловлено думку про принципову значущість ідеології у формуванні кочових імперій. Говорячи про причини цього, E.Кюрзат-Алерс наголошує на нестабільності скотарства та його екстенсивному характері, низькій густоті населення та високій мобільності кочовиків, а також на можливості відкочівлі в разі тиску. Оскільки за нестабільної скотарської економіки нагромадження додаткового продукту було обмежене, формування політичних інститутів у кочівників мало ґрунтуватися на інших засадах, ніж у хліборобів. У разі степових суспільств найважливішим була монополія з боку вождів на ритуальну сферу, формування культів війни.

Московська цивілізація кочує сама в собі. У світі, де відведено місце тільки Києву і Русі, незаконнонародженій Московії, що зрадила митрополію, ніде себе знайти. Московити, мабуть, єдиний народ у світі, який потребує постійного виправдання власного існування. Не знаходячи його, вони починають знову в іншій ідеї та площині. Це і є так зване «російське поле експериментів».

@bisovnya

www.group-telegram.com/us/smertjdlyamira.com/2992

851 viewsOct 5 at 12:42

Московська цивілізація впродовж усієї своєї історії метається між ідеологіями та політичними парадигмами. Навіть на початку свого становлення як самостійного суб'єкта політичної гри почали формуватися ідеї про «збирання земель» і «третій Рим». Але так зване «російське поле експериментів» має під собою послідовне історико-культурне обґрунтування.

У низці робіт кінця ХХ ст. було висловлено думку про принципову значущість ідеології у формуванні кочових імперій. Говорячи про причини цього, E.Кюрзат-Алерс наголошує на нестабільності скотарства та його екстенсивному характері, низькій густоті населення та високій мобільності кочовиків, а також на можливості відкочівлі в разі тиску. Оскільки за нестабільної скотарської економіки нагромадження додаткового продукту було обмежене, формування політичних інститутів у кочівників мало ґрунтуватися на інших засадах, ніж у хліборобів. У разі степових суспільств найважливішим була монополія з боку вождів на ритуальну сферу, формування культів війни.

Московська цивілізація кочує сама в собі. У світі, де відведено місце тільки Києву і Русі, незаконнонародженій Московії, що зрадила митрополію, ніде себе знайти. Московити, мабуть, єдиний народ у світі, який потребує постійного виправдання власного існування. Не знаходячи його, вони починають знову в іншій ідеї та площині. Це і є так зване «російське поле експериментів».

@bisovnya

BY котлован