Софійське Братство

#актуальне
Роман Соловій: Думайте, що читаєте і пишете, друзі

Стосовно рішення про бронювання священнослужителів – вважаю його правильним, хоча й запізнілим кроком, беручи до уваги ту роль, яку відіграють церкви у підтриманні моральних основ суспільства, та враховуючи їх соціальне служіння найбільш вразливим в умовах війни категоріям суспільства, що за багатьма напрямами компенсує слабкість держави і обмеженість її фінансових можливостей. Необхідно згадати і ту величезну роботу, яку роблять церкви, священнослужителі, богослови з адвокації української справи на міжнародній арені, майже завжди власним коштом і без залученням державних ресурсів.

Відверто розчаровують численні зневажливі і розгнівані пости критиків цього рішення, які неприховано маніпулюють та спотворюють його суть (достатньо згадати ремарки про Церкву літаючого макаронного монстра і подібні гумористичні пости). Частина цих заяв зумовлена загальним невіглаством у релігійних справах, державно-церковних стосунках, механізмах реалізації рішення. Тут "лідерам суспільної думки" йдеться про те, аби не втратити можливості згострословити і нагадати про себе, використавши будь-який інформаційний привід, навіть у тій сфері, в якій вони нічого не тямлять.
У мене немає сумнів, що ДЕСС розробить фахові і зважені критерії, які закриють можливість для шахрайства та зловживання цим рішенням псевдорелігійними організаціями.

І останнє, я б порадив нашим секуляристам, які влаштували цілу кампанію знецінення рішення про бронювання, трішки збавити градус у висміюванні і приниженні українських церков, до яких належить більшість громадян України. А також вивчити досвід західних демократичних країн з цього приводу (у США пастори та семінаристи були законодавчо виключені з привзову ще з часів Громадянської війни, у Великобританії навіть у часи масових мобілізацій Першої світової не вдавалися до призову священослужителів, приклади можна продовжити).

P.S. Те, як цю тему вчора-сьогодні розкручують різноманітні блогери і коментують боти, свідчить, по-перше, що "декому" такий крок, спрямований на порозуміння між українськими церквами і державою, дуже не сподобався, по-друге, що будь-яке суспільно чутливе питання ворог використовує для поглиблення суспільних розломів. Позиція деяких "лідерів суспільної думки", які зловтішаються і гострословлять з даного приводу, виглядає як підігрування, свідоме чи ні, ворожій пропаганді.

Думайте, що читаєте і пишете, друзі.

www.group-telegram.com/us/sofiyske_bratstvo.com/741

2.0K viewsDec 29 at 16:07

#актуальне
Роман Соловій: Думайте, що читаєте і пишете, друзі

Стосовно рішення про бронювання священнослужителів – вважаю його правильним, хоча й запізнілим кроком, беручи до уваги ту роль, яку відіграють церкви у підтриманні моральних основ суспільства, та враховуючи їх соціальне служіння найбільш вразливим в умовах війни категоріям суспільства, що за багатьма напрямами компенсує слабкість держави і обмеженість її фінансових можливостей. Необхідно згадати і ту величезну роботу, яку роблять церкви, священнослужителі, богослови з адвокації української справи на міжнародній арені, майже завжди власним коштом і без залученням державних ресурсів.

Відверто розчаровують численні зневажливі і розгнівані пости критиків цього рішення, які неприховано маніпулюють та спотворюють його суть (достатньо згадати ремарки про Церкву літаючого макаронного монстра і подібні гумористичні пости). Частина цих заяв зумовлена загальним невіглаством у релігійних справах, державно-церковних стосунках, механізмах реалізації рішення. Тут "лідерам суспільної думки" йдеться про те, аби не втратити можливості згострословити і нагадати про себе, використавши будь-який інформаційний привід, навіть у тій сфері, в якій вони нічого не тямлять.
У мене немає сумнів, що ДЕСС розробить фахові і зважені критерії, які закриють можливість для шахрайства та зловживання цим рішенням псевдорелігійними організаціями.

І останнє, я б порадив нашим секуляристам, які влаштували цілу кампанію знецінення рішення про бронювання, трішки збавити градус у висміюванні і приниженні українських церков, до яких належить більшість громадян України. А також вивчити досвід західних демократичних країн з цього приводу (у США пастори та семінаристи були законодавчо виключені з привзову ще з часів Громадянської війни, у Великобританії навіть у часи масових мобілізацій Першої світової не вдавалися до призову священослужителів, приклади можна продовжити).

P.S. Те, як цю тему вчора-сьогодні розкручують різноманітні блогери і коментують боти, свідчить, по-перше, що "декому" такий крок, спрямований на порозуміння між українськими церквами і державою, дуже не сподобався, по-друге, що будь-яке суспільно чутливе питання ворог використовує для поглиблення суспільних розломів. Позиція деяких "лідерів суспільної думки", які зловтішаються і гострословлять з даного приводу, виглядає як підігрування, свідоме чи ні, ворожій пропаганді.

Думайте, що читаєте і пишете, друзі.

BY Софійське Братство