#актуальне #церква #україна
Данські церкви критикують Всесвітню Раду Церков за те, що ті більше засуджують закони України, ніж “священну” війну росії
Данські церкви зазначають, що для засудження ідеології “священної війни” росії Всесвітня Рада Церков (ВРЦ) витратила два роки, тоді як на критику закону України проти Російської Православної Церкви – лише чотири дні.
У безпрецедентному виступі Національна рада церков Данії стала першим європейським церковним органом, який публічно поставив під сумнів контрастуючі реакції ВРЦ на релігійні події в контексті війни росії проти України.
Читати: https://sofiyske-bratstvo.org/danski-czerkvy-krytykuyut-vscz-za-te-shho-ti-bilshe-zasudzhuyut-zakony-ukrayiny-nizh-svyashhennu-vijnu-rosiyi/
Данські церкви критикують Всесвітню Раду Церков за те, що ті більше засуджують закони України, ніж “священну” війну росії
Данські церкви зазначають, що для засудження ідеології “священної війни” росії Всесвітня Рада Церков (ВРЦ) витратила два роки, тоді як на критику закону України проти Російської Православної Церкви – лише чотири дні.
У безпрецедентному виступі Національна рада церков Данії стала першим європейським церковним органом, який публічно поставив під сумнів контрастуючі реакції ВРЦ на релігійні події в контексті війни росії проти України.
Читати: https://sofiyske-bratstvo.org/danski-czerkvy-krytykuyut-vscz-za-te-shho-ti-bilshe-zasudzhuyut-zakony-ukrayiny-nizh-svyashhennu-vijnu-rosiyi/
#свято
21 листопада – Введення в храм Пресвятої Богородиці
«Ось про що говорить нам це свято: про те, як з перших Своїх кроків, під проводом матері й батька, наставлена Ангелом, Вона вступає в ті глибини молитви, тиші, благоговіння, любові, споглядання, чистоти, які становлять істинне Святеє Святих.
І після цього невже є дивним те, що ми святкуємо цей день як початок спасіння? Перша з усіх створінь, Пресвята Діва, входить у ці непрохідні, недосяжні глибини, вступає в те спілкування з Богом, яке буде зростати й зростати, незатьмарене, неосквернене, незаплямоване протягом усього Її життя, аж до тієї миті, коли, як пише один із західних авторів, Вона зможе, у відповідь на Божий поклик, вимовити Боже ім’я всім розумом, усім серцем, усією волею, усією плоттю Своєю й разом із Духом Святим народити втілене Боже Слово».
Митрополит Антоній Сурозький
21 листопада – Введення в храм Пресвятої Богородиці
«Ось про що говорить нам це свято: про те, як з перших Своїх кроків, під проводом матері й батька, наставлена Ангелом, Вона вступає в ті глибини молитви, тиші, благоговіння, любові, споглядання, чистоти, які становлять істинне Святеє Святих.
І після цього невже є дивним те, що ми святкуємо цей день як початок спасіння? Перша з усіх створінь, Пресвята Діва, входить у ці непрохідні, недосяжні глибини, вступає в те спілкування з Богом, яке буде зростати й зростати, незатьмарене, неосквернене, незаплямоване протягом усього Її життя, аж до тієї миті, коли, як пише один із західних авторів, Вона зможе, у відповідь на Божий поклик, вимовити Боже ім’я всім розумом, усім серцем, усією волею, усією плоттю Своєю й разом із Духом Святим народити втілене Боже Слово».
Митрополит Антоній Сурозький
#свято
Тропар Архистратигу Божому Михаїлу і всім безплотним Силам Небесним, гл.4
Небесних воїнств архистратиги, / завжди молимо вас ми, недостойні, / щоб вашими молитвами оберігали нас / покровом крил духовної вашої слави, / охороняючи нас, що старанно припадаємо до вас і взиваємо: / "Від бід визволіть нас, / як чиноначальники Небесних Сил.
Тропар Архистратигу Божому Михаїлу і всім безплотним Силам Небесним, гл.4
Небесних воїнств архистратиги, / завжди молимо вас ми, недостойні, / щоб вашими молитвами оберігали нас / покровом крил духовної вашої слави, / охороняючи нас, що старанно припадаємо до вас і взиваємо: / "Від бід визволіть нас, / як чиноначальники Небесних Сил.
#цитата_дня #патріарх_варфоломій
«Коли ми говоримо «вчитися», ми маємо на увазі не просто вчитися, а жити! Тому що слово Боже в Євангелії не тільки для того, щоб ми його слухали і навчалися, як ми чуємо кожен урок і отримуємо знання, але щоб ми пережили те, що чуємо. Боже слово є життям, як каже сам Христос: «слова, що Я вам говорю, є дух і життя».
Вселенський Патріарх Варфоломій
«Коли ми говоримо «вчитися», ми маємо на увазі не просто вчитися, а жити! Тому що слово Боже в Євангелії не тільки для того, щоб ми його слухали і навчалися, як ми чуємо кожен урок і отримуємо знання, але щоб ми пережили те, що чуємо. Боже слово є життям, як каже сам Христос: «слова, що Я вам говорю, є дух і життя».
Вселенський Патріарх Варфоломій
#духовне_життя
«Прості запитання:
Чого хоче від нас Бог? Щоб ми Його любили, щоб прийняли Його як джерело, сенс і мету життя: "душа душі Моєї і Цар…".
Як "можна" полюбити Бога, де locus цієї любові? У Його саморозкритті, самоодкровенні нам у світі та в житті. Вершина й повнота цього самоодкровення – Христос. Все "віднесено" до Нього. Для цього – Його втілення, входження у світ природи, часу, історії.
Отже, любов до Бога – це Христос. Радість про Нього. Любов до Нього. "Віднесення" всього до Нього. Збирання всього в Ньому. Життя Ним, пізнавання Його у всьому через Духа Святого.
Церква – можливість і дар цієї любові й життя. Амінь.»
Протопресвітер Олександр Шмеман. «Щоденники 1973–1983.»
«Прості запитання:
Чого хоче від нас Бог? Щоб ми Його любили, щоб прийняли Його як джерело, сенс і мету життя: "душа душі Моєї і Цар…".
Як "можна" полюбити Бога, де locus цієї любові? У Його саморозкритті, самоодкровенні нам у світі та в житті. Вершина й повнота цього самоодкровення – Христос. Все "віднесено" до Нього. Для цього – Його втілення, входження у світ природи, часу, історії.
Отже, любов до Бога – це Христос. Радість про Нього. Любов до Нього. "Віднесення" всього до Нього. Збирання всього в Ньому. Життя Ним, пізнавання Його у всьому через Духа Святого.
Церква – можливість і дар цієї любові й життя. Амінь.»
Протопресвітер Олександр Шмеман. «Щоденники 1973–1983.»
#цитата_дня
«Зустріч з Богом починається саме в темряві, досвід віри починається в гущавині відчаю».
Дмитро Цолін, лінгвіст, доктор філологічних наук
«Зустріч з Богом починається саме в темряві, досвід віри починається в гущавині відчаю».
Дмитро Цолін, лінгвіст, доктор філологічних наук
#лекція #люди_братства
Пʼята лекція нашого братчика Олександра Філоненка з циклу «Оплакування»
Лекція перша
Лекція друга
Лекція третя
Лекція четверта
Пʼята лекція нашого братчика Олександра Філоненка з циклу «Оплакування»
Лекція перша
Лекція друга
Лекція третя
Лекція четверта
YouTube
Олександр Філоненко - Оплакування. Лекція 5
#цитата_дня
«Божий погляд — це погляд, який усиновлює людину, бачить у ній дитину – джерело радості для батька. Саме так дивиться на нас Бог, Який бачить наш гріх і неміч, але не зрікається нас, не перестає бачити в нас Своїх дітей.
Людина приходить у цей світ дитиною, а йде старцем, який відчуває себе Божим чадом. І в дитині, і в старці живе дитинність — той особливий вид радості, який наближає грайливе, радісне в Дусі серце до неба».
Блаженнійший митрополит Володимир Сабодан, «Думки різних років»
Малюнок Дарії Морозової
«Божий погляд — це погляд, який усиновлює людину, бачить у ній дитину – джерело радості для батька. Саме так дивиться на нас Бог, Який бачить наш гріх і неміч, але не зрікається нас, не перестає бачити в нас Своїх дітей.
Людина приходить у цей світ дитиною, а йде старцем, який відчуває себе Божим чадом. І в дитині, і в старці живе дитинність — той особливий вид радості, який наближає грайливе, радісне в Дусі серце до неба».
Блаженнійший митрополит Володимир Сабодан, «Думки різних років»
Малюнок Дарії Морозової
#цитата_дня #духовне_життя
«Дуже часто, коли ми ведемо мову про самопізнання, ми намагаємося доскіпуватися до всього, що у нас є поганого та недоброго. Це у значній мірі заохочується багатьма духовними авторами, духовенством та загальним підходом віруючих, які вважають своїм обов’язком безперервно полювати за злом, за гріхом, щоб знайти те, що є неправильним та його виправити. На мою думку, сумнівно, що такий підхід може принести які-небудь плоди чи користь.
Я наведу приклад. Якщо б нам подарували стару картину або ікону, пошкоджену часом, обставинами чи злою волею людей, ми могли б віднестися до неї двояко. Розгледівши все, що у ній зіпсуте, плакати над цим і тоді це єдине, що ми можемо зробити. Або ж ми можемо зосередитися над тим, що залишилося від початкової краси зображення, та, довго та уважно вдивляючись, почати відновлювати те, що втрачено, наче поширюючи на пошкоджені частини ту красу, яка все ще збереглася.
Коли ж ми виявили у собі таку частинку Божого образу, одночасно виявляються й ті речі, які суперечать їй, які з нею несумісні, які треба усунути, тому, що вони блюзнірські, спотворюють образ Божий, засмічують те святе, що є у нас. У такому випадку праця над собою стає захоплюючою, бо ми не женемося за надуманою досконалістю, ця досконалість, яку ми навіч побачили [у часточці Божого образу], вже є, і ми будемо намагатися її захистити та дати їй рости».
Митрополит Антоній Сурозький
«Дуже часто, коли ми ведемо мову про самопізнання, ми намагаємося доскіпуватися до всього, що у нас є поганого та недоброго. Це у значній мірі заохочується багатьма духовними авторами, духовенством та загальним підходом віруючих, які вважають своїм обов’язком безперервно полювати за злом, за гріхом, щоб знайти те, що є неправильним та його виправити. На мою думку, сумнівно, що такий підхід може принести які-небудь плоди чи користь.
Я наведу приклад. Якщо б нам подарували стару картину або ікону, пошкоджену часом, обставинами чи злою волею людей, ми могли б віднестися до неї двояко. Розгледівши все, що у ній зіпсуте, плакати над цим і тоді це єдине, що ми можемо зробити. Або ж ми можемо зосередитися над тим, що залишилося від початкової краси зображення, та, довго та уважно вдивляючись, почати відновлювати те, що втрачено, наче поширюючи на пошкоджені частини ту красу, яка все ще збереглася.
Коли ж ми виявили у собі таку частинку Божого образу, одночасно виявляються й ті речі, які суперечать їй, які з нею несумісні, які треба усунути, тому, що вони блюзнірські, спотворюють образ Божий, засмічують те святе, що є у нас. У такому випадку праця над собою стає захоплюючою, бо ми не женемося за надуманою досконалістю, ця досконалість, яку ми навіч побачили [у часточці Божого образу], вже є, і ми будемо намагатися її захистити та дати їй рости».
Митрополит Антоній Сурозький
#діалог #єдність
«Поки окремі конфесії живуть своїм замкнутим життям, їх віра у чистоту і абсолютність свого сповідання не піддається сумніву: члени даної конфесії вважають, що саме їх Церква є єдиною істинною Христовою Церквою.
Впевненість у абсолютності своєї Церкви складає психологічне ядро досвіду Церкви, її живого, творчого переживання. Самі зустрічі представників різних конфесій при цьому не йдуть далі "фази ввічливості", не знають нічого іншого, окрім загальної формальної поваги до чужої віри. Однак християнська любов не може втриматись у рамках ввічливості, вона таїть в собі чудо злиття, чудо "розуміння" чужої душі – і розвиток міжконфесійного спілкування природно призводить до вияснення того, що "перегородки сповідань" не такі вже важливі.
А це вже початок втрати віри у абсолютність та істинність свого сповідання; почуття одиничності Церкви втрачається і виникає туга і прагнення істинної і абсолютної Церкви».
Блаженнійший митрополит Володимир Сабодан, «Еклезіологія у вітчизняному богослов’ї»
«Поки окремі конфесії живуть своїм замкнутим життям, їх віра у чистоту і абсолютність свого сповідання не піддається сумніву: члени даної конфесії вважають, що саме їх Церква є єдиною істинною Христовою Церквою.
Впевненість у абсолютності своєї Церкви складає психологічне ядро досвіду Церкви, її живого, творчого переживання. Самі зустрічі представників різних конфесій при цьому не йдуть далі "фази ввічливості", не знають нічого іншого, окрім загальної формальної поваги до чужої віри. Однак християнська любов не може втриматись у рамках ввічливості, вона таїть в собі чудо злиття, чудо "розуміння" чужої душі – і розвиток міжконфесійного спілкування природно призводить до вияснення того, що "перегородки сповідань" не такі вже важливі.
А це вже початок втрати віри у абсолютність та істинність свого сповідання; почуття одиничності Церкви втрачається і виникає туга і прагнення істинної і абсолютної Церкви».
Блаженнійший митрополит Володимир Сабодан, «Еклезіологія у вітчизняному богослов’ї»
#події #софійське_братство
Діалог традицій: Роуен Вільямс про православ’я, теологію та суспільство
Сьогодні відбулася знакова зустріч представників української православної спільноти, зокрема друзів богословського study circle “Philokalia” та членів Софійського братства, із видатним сучасним англіканським богословом Роуеном Вільямсом. Цей визначний християнський мислитель є автором численних фундаментальних праць, присвячених дослідженню православної традиції. В Англіканській Церкві Вільямс відомий як активний прихильник діалогу з православ’ям і провідний дослідник сучасної православної теології.
Основною темою обговорення стала його важлива праця «Дивитися на Схід взимку: Сучасна думка і православна традиція», українське видання якої буде опубліковане найближчим часом. Ця книга є однією з найглибших серед тих, що написані авторами, які не належать до православної спільноти, і містить глибокий аналіз ключових питань православної теології.
Під час обговорення Роуен Вільямс поділився своїми міркуваннями щодо проблеми представництва у сучасній теології та політиці. Він наголосив на важливості впровадження релігійних цінностей і моралі у політичні процеси. Зокрема, він підкреслив, що Церква має відігравати активну роль у формуванні політичних рішень, спрямованих на побудову справедливого й гармонійного суспільства.
Одним із ключових аспектів зустрічі стало обговорення богословського значення мови у пізнанні Бога. Роуен Вільямс висловив своє захоплення православ’ям, підкресливши його багату духовну традицію та вагомий внесок у світову християнську спадщину. Окремо було порушено питання формування відкритого православ’я в Україні. Автор зазначив, що православна Церква має активніше інтегруватися в сучасне суспільство, відповідати на виклики часу, залишаючись при цьому вірною своїм духовним основам.
Діалог традицій: Роуен Вільямс про православ’я, теологію та суспільство
Сьогодні відбулася знакова зустріч представників української православної спільноти, зокрема друзів богословського study circle “Philokalia” та членів Софійського братства, із видатним сучасним англіканським богословом Роуеном Вільямсом. Цей визначний християнський мислитель є автором численних фундаментальних праць, присвячених дослідженню православної традиції. В Англіканській Церкві Вільямс відомий як активний прихильник діалогу з православ’ям і провідний дослідник сучасної православної теології.
Основною темою обговорення стала його важлива праця «Дивитися на Схід взимку: Сучасна думка і православна традиція», українське видання якої буде опубліковане найближчим часом. Ця книга є однією з найглибших серед тих, що написані авторами, які не належать до православної спільноти, і містить глибокий аналіз ключових питань православної теології.
Під час обговорення Роуен Вільямс поділився своїми міркуваннями щодо проблеми представництва у сучасній теології та політиці. Він наголосив на важливості впровадження релігійних цінностей і моралі у політичні процеси. Зокрема, він підкреслив, що Церква має відігравати активну роль у формуванні політичних рішень, спрямованих на побудову справедливого й гармонійного суспільства.
Одним із ключових аспектів зустрічі стало обговорення богословського значення мови у пізнанні Бога. Роуен Вільямс висловив своє захоплення православ’ям, підкресливши його багату духовну традицію та вагомий внесок у світову християнську спадщину. Окремо було порушено питання формування відкритого православ’я в Україні. Автор зазначив, що православна Церква має активніше інтегруватися в сучасне суспільство, відповідати на виклики часу, залишаючись при цьому вірною своїм духовним основам.
#цитата_дня #патріарх_варфоломій
«Один молодий чернець сказав старцю-подвижнику: «Отче, скажи мені слово, щоб я жив». Не «скажи мені слово, щоб я навчився», а «щоб я жив». Саме цим ми нехтуємо, особливо в наш час. Ми можемо хотіти слухати, навіть проповідь Церкви, але лише для того, щоб дізнатися більше про нашу віру, а не для того, щоб застосувати її у своєму житті. Але одне знання не спасає, але, як каже апостол Павло, без любові «знання приводить до зарозумілості» (1 Кор. 8:1), воно змушує людину бути зарозумілою і схильною перебільшувати свою значимість».
Вселенський Патріарх Варфоломій
«Один молодий чернець сказав старцю-подвижнику: «Отче, скажи мені слово, щоб я жив». Не «скажи мені слово, щоб я навчився», а «щоб я жив». Саме цим ми нехтуємо, особливо в наш час. Ми можемо хотіти слухати, навіть проповідь Церкви, але лише для того, щоб дізнатися більше про нашу віру, а не для того, щоб застосувати її у своєму житті. Але одне знання не спасає, але, як каже апостол Павло, без любові «знання приводить до зарозумілості» (1 Кор. 8:1), воно змушує людину бути зарозумілою і схильною перебільшувати свою значимість».
Вселенський Патріарх Варфоломій
#історія #україна #церква
«Це відбулося на великодній Службі в Києві, в дні, коли страшний голод (1932-33 рр) набув свого найвищого апогею, викликаний колективізацією, а Бернард Шоу та інші наївні журналісти Заходу розповідали всьому світу про переповнені комори та червонощоких доярок України. Що це була за церква, де люди скупчилися, наче сардинки в банці!?
Притиснутий до кам’яної колони, я заледве міг дихнути. Навколо безліч облич, сірих від голоду, проте однаково сяючих, наче на картині Ель Греко. А як вони співають, Боже мій, як вони співають!
Співають про те, що немає іншої допомоги, крім Тебе, що ні до кого, окрім Тебе, звернутися, що немає іншої втіхи, тільки в Тобі.
Мені здається, що там, в цій церкві, я зміг майже доторкнутися до Тебе.
Чи не дивно, що найбільшу близькість до Тебе я відчув у країні, де християнство жорстко придавлено, де Євангеліє заборонено, де Тебе осквернюють (плюндрують) всі друковані видання «величної» держави, так як колись осквернювали Тебе Твої розпиначі – римські солдати».
Малкольм Маґґерідж, “Знову знайдений Ісус”
«Це відбулося на великодній Службі в Києві, в дні, коли страшний голод (1932-33 рр) набув свого найвищого апогею, викликаний колективізацією, а Бернард Шоу та інші наївні журналісти Заходу розповідали всьому світу про переповнені комори та червонощоких доярок України. Що це була за церква, де люди скупчилися, наче сардинки в банці!?
Притиснутий до кам’яної колони, я заледве міг дихнути. Навколо безліч облич, сірих від голоду, проте однаково сяючих, наче на картині Ель Греко. А як вони співають, Боже мій, як вони співають!
Співають про те, що немає іншої допомоги, крім Тебе, що ні до кого, окрім Тебе, звернутися, що немає іншої втіхи, тільки в Тобі.
Мені здається, що там, в цій церкві, я зміг майже доторкнутися до Тебе.
Чи не дивно, що найбільшу близькість до Тебе я відчув у країні, де християнство жорстко придавлено, де Євангеліє заборонено, де Тебе осквернюють (плюндрують) всі друковані видання «величної» держави, так як колись осквернювали Тебе Твої розпиначі – римські солдати».
Малкольм Маґґерідж, “Знову знайдений Ісус”
#цитата_дня
«Байдужість до Бога призводить до байдужості до всього іншого, призводить до розпаду. Віра в Бога – велика справа. Людина служить Богові, потім любить своїх батьків, свій дім, своїх рідних, свою роботу, своє місто чи село, свою область, свою державу, свою Батьківщину. Той, хто не любить Бога, своєї сім’ї – той не любить нічого. І закономірно, що і Батьківщини не любить, оскільки Батьківщина – це велика сім’я».
Преподобний Паїсій Святогорець
«Байдужість до Бога призводить до байдужості до всього іншого, призводить до розпаду. Віра в Бога – велика справа. Людина служить Богові, потім любить своїх батьків, свій дім, своїх рідних, свою роботу, своє місто чи село, свою область, свою державу, свою Батьківщину. Той, хто не любить Бога, своєї сім’ї – той не любить нічого. І закономірно, що і Батьківщини не любить, оскільки Батьківщина – це велика сім’я».
Преподобний Паїсій Святогорець
#актуальне #міжнародний_конгрес
Міжнародний конгрес «Християнська православна теологія у ХХІ столітті: виклики та перспективи»
Факультет теології Національного і Каподистрійського університету Афін (NKUA) проводить Міжнародний конгрес християнської православної теології в Афінах, який розпочався 24 листопада цього року під егідою Священного Синоду Церкви Греції.
Продовжуючи традицію попередніх Міжнародних богословських конгресів, які проводилися в Афінах у ХХ столітті (1936 і 1976 роках), цей конгрес має на меті висвітлити багатогранні питання та проблеми, що стоять перед християнською православною теологією у XXI столітті на світовому та загально-православному рівнях.
На основних сесіях і тематичних панелях Конгресу, які проходять у різних історичних приміщеннях університету, братимуть участь численні академічні богослови православного світу, а також видатні церковні діячі з Греції та інших країн.
Докладніше: https://ic2024-en.theol.uoa.gr/
Міжнародний конгрес «Християнська православна теологія у ХХІ столітті: виклики та перспективи»
Факультет теології Національного і Каподистрійського університету Афін (NKUA) проводить Міжнародний конгрес християнської православної теології в Афінах, який розпочався 24 листопада цього року під егідою Священного Синоду Церкви Греції.
Продовжуючи традицію попередніх Міжнародних богословських конгресів, які проводилися в Афінах у ХХ столітті (1936 і 1976 роках), цей конгрес має на меті висвітлити багатогранні питання та проблеми, що стоять перед християнською православною теологією у XXI столітті на світовому та загально-православному рівнях.
На основних сесіях і тематичних панелях Конгресу, які проходять у різних історичних приміщеннях університету, братимуть участь численні академічні богослови православного світу, а також видатні церковні діячі з Греції та інших країн.
Докладніше: https://ic2024-en.theol.uoa.gr/
#події #софійське_братство
Запис зум-зустрічі представників study circle Philokalia та Софійського братства з видатним сучасним англіканським богословом Роуеном Вільямсом
https://youtu.be/KDKDpP5a1Dw?si=d1xxptXvVN-dtRvo
Запис зум-зустрічі представників study circle Philokalia та Софійського братства з видатним сучасним англіканським богословом Роуеном Вільямсом
https://youtu.be/KDKDpP5a1Dw?si=d1xxptXvVN-dtRvo
#актуальне #міжнародний_конгрес
Місія та служіння Православної Церкви та богослов’я у XXI столітті
Вступна промова Його Всесвятості Вселенського Патріарха Варфоломія на відкритті Міжнародного конгресу Факультету теології Національного і Каподистрійського університету Афін на тему «Православне богослов’я у XXI столітті: виклики та перспективи» (Афіни, 24 листопада 2024 року).
«У “ДНК” богослов’я закладена “актуальність” — здатність і можливість формулювати своє послання у відповідь на виклики сучасності. Ця актуальність не скасовує вічний характер богословського слова і не означає пристосування до світу чи інших чужорідних ідентичностей. Як говорив наш духовний батько, покійний митрополит Халкідонський Мелітон: “Істина не зраджується, коли вона втілюється в кожну історичну епоху. Вона зраджується, коли її зберігають, як музейний експонат, зі страху, що вона буде спотворена історією”».
Читати: https://sofiyske-bratstvo.org/misiya-ta-sluzhinnya-pravoslavnoyi-czerkvy-ta-bogoslovya-u-xxi-stolitti/
Місія та служіння Православної Церкви та богослов’я у XXI столітті
Вступна промова Його Всесвятості Вселенського Патріарха Варфоломія на відкритті Міжнародного конгресу Факультету теології Національного і Каподистрійського університету Афін на тему «Православне богослов’я у XXI столітті: виклики та перспективи» (Афіни, 24 листопада 2024 року).
«У “ДНК” богослов’я закладена “актуальність” — здатність і можливість формулювати своє послання у відповідь на виклики сучасності. Ця актуальність не скасовує вічний характер богословського слова і не означає пристосування до світу чи інших чужорідних ідентичностей. Як говорив наш духовний батько, покійний митрополит Халкідонський Мелітон: “Істина не зраджується, коли вона втілюється в кожну історичну епоху. Вона зраджується, коли її зберігають, як музейний експонат, зі страху, що вона буде спотворена історією”».
Читати: https://sofiyske-bratstvo.org/misiya-ta-sluzhinnya-pravoslavnoyi-czerkvy-ta-bogoslovya-u-xxi-stolitti/
#цитата_дня
«Дуже довго клерикальні кола зводили стіни мовчання, об які розбивалися віруючі та молодь. Надто часто від того, хто не є єпископом, і не є сильним світу цього, вимагають тільки мовчання. Тому, хто має власну думку, красно подякують, задушать у батьківських обіймах і навіть не скажуть, має він рацію чи ні. Свідки – небезпечні. Але якщо їх не слухати, якщо не закликати до вільного слова, з любові до правди вони можуть прийти до заперечення Церкви.
Євангеліє закликає до революції проти соціальної несправедливості, моральної всеядності, згубної реакційності. Саме за цієї умови Церква стане воістину Церквою глибин, Церквою руху, Церквою Божественної ідеї у дії!
Церкві, світу потрібні сильні, вільні, правдиві слова – адже Слово стало плоттю. Треба, щоб і наше слово, за прикладом Сина Людського, вийшло на вулицю. Ніхто в Церкві – ні духовенство, ні миряни – не повинні засинати, допоки все не сповниться та не з’явиться на горизонті дивовижної історії людства Господь».
Митрополит Георгій Ходр, Антіохійська Православна Церква
«Дуже довго клерикальні кола зводили стіни мовчання, об які розбивалися віруючі та молодь. Надто часто від того, хто не є єпископом, і не є сильним світу цього, вимагають тільки мовчання. Тому, хто має власну думку, красно подякують, задушать у батьківських обіймах і навіть не скажуть, має він рацію чи ні. Свідки – небезпечні. Але якщо їх не слухати, якщо не закликати до вільного слова, з любові до правди вони можуть прийти до заперечення Церкви.
Євангеліє закликає до революції проти соціальної несправедливості, моральної всеядності, згубної реакційності. Саме за цієї умови Церква стане воістину Церквою глибин, Церквою руху, Церквою Божественної ідеї у дії!
Церкві, світу потрібні сильні, вільні, правдиві слова – адже Слово стало плоттю. Треба, щоб і наше слово, за прикладом Сина Людського, вийшло на вулицю. Ніхто в Церкві – ні духовенство, ні миряни – не повинні засинати, допоки все не сповниться та не з’явиться на горизонті дивовижної історії людства Господь».
Митрополит Георгій Ходр, Антіохійська Православна Церква