Турнікет на шию накладати тільки на тих людей, котрі вам зовсім не подобаються, жартую я на тренінгах. А от підари не жартують..

Я горджуся тим, що вчилася у Суркова. Він дуже пафосний лікар, без сумніву у лекторій спочатку заходить його ЧСВ а лиш потім він. Але рівень знань, отриманий мною у Всеукраїнській раді реанімації, просто неймовірний. Сама вчилась і всім бойовим медикам рекомендую!

#VRR_HELP
‼️Як рятувати людину під час критичної кровотечі - інформація від члена Координаційної Ради Всеукраїнської ради реанімації Denys Surkov.

✔️Поширюємо, друзі. Це може врятувати життя.

https://youtu.be/46-OtdNIwRU

Команда SARVA оголошує набір в свої лави! Проходь навчання з нами та ставай рятувальником-волонтером, аби допомагати в пошуках зниклих.

Обирай напрямок, який відгукується найбільше: інформаційна робота, пошук на місцевості, оператор гарячої лінії.

Заповнюй форму та чекай на дзвінок: https://forms.gle/dhYG2juoPWgecoUPA

SARVA - обʼєднатися щоб рятувати життя!

Травми голови або «народився у броні». Протокол ТССС каже, що на букві Н ми перевіряємо травми голови і працюємо з ними. Фото не свіже, але повірте, цей досвід забути неможливо. На фото — результати кулі, яка пробила шолом і черканула по шкірі. Чоловік живий, цілий і точно мав гостру реакцію на стрес. Я обробила, промила рану і замотала. Відправила б на евак, але боєць відмовився. Просив лише дозволу приходити промивати. Вчіться надавати допомогу, кінець війни ще далеко!

Є ще 5 місць на курс STOP THE BLEED в цю неділю у Львові

Я і велика сцена. Зніміть мене зі стелі, а? Будемо жартувати про бойову медицину, фронт та військовий побут. І збирати кошти на армію :)

Мій перший у житті стендап. Смішно про страшне :)

Знаєте, що найважливіше я побачила на відео? Переоцінку. Зупинка, перевірка дихання. Це просто афігенний підрозділ, неймовірно круті хлопці. Бачила їх у роботі :)

Побратимство - це не про звичайні дружні відносини, це сімʼя в якій кожен, не вагаючись, буде пліч-о-пліч з тобою, кожен тебе прикриє, навіть ціною власного життя та надасть домедичну допомогу в найскрутніших ситуаціях .

YouTube

Допомога підрозділу
БО"Фонд 1654"
ЄДРПОУ 25791451
UA533220010000026002040000900
АТ "УНІВЕРСАЛ БАНК"

Тойвово. До 2 вересня включно не турбувати. Турбувати, тільки якщо ви бажаєте мені зла. Я зараз дуже завантажена і роботою в полях, так би мовити, і завданнями для Dice Con
Тож писати мені тільки якщо хтось вмер, народився і просто похвалитися. НЕ чекати відповіді. НЕ писати з проханням допомогти, порадитися, зробити, дістати, помогти…. Взагалі. Я закриваю зобовʼязання, які вже на мені висять, і до вересня роблю тільки це. Моя кукуха проситься у відпустку без мене, тому пожалійте її!

Незалежність здобувається у бою, завжди. У 1991 вона щасливо звалилась нам на голову, і ми нею користувались, поки могли. А в 2022 прийшов час доводити, що ми власне на неї заслужили. Жодного сумніву у тому, що українці — найсильніша та найсміливіша нація у світі, в мене нема. Жодного сумніву, що ми виграємо цю трьохсотлітню війну, у мене теж нема. Це коштує і буде коштувати нам ріки крові наших найкращих людей. І все ж, ми йдемо на ризик залишити своє життя на пʼєдесталі війни лиш для того аби наші діти жили незалежними. Тож, Україно, я віддаю тобі все, що у мене є. Тільки будь мені гідною і вільною. Люблю безмежно. З днем незалежності!

Незалежність коштує дорого, останні 10 років — особливо. Та ми всі разом платимо цю ціну. І маємо щохвилини памʼятати про тих, хто платить найдорожче 🇺🇦

🫡 Ми вдячні Силам Оборони за те, що можемо у Львові проводити грандіозний фестиваль! Для нас Dice Con не лише про ігри, а й про вшанування наших товаришів — тих, що загинули, і тих, які щодня відстоюють нашу Незалежність на полі бою. Докладаємо всіх зусиль, щоб це вшанування було дієвим. І вас запрошуємо долучатися!

Під час фестивалю збиратимемо додати для Азову, але банка активна вже:

🔗 https://send.monobank.ua/jar/3Gsz7hj1qd
💳 5375411220379833

🎟 Купуйте квитки, кличте друзів та приєднуйтесь до нас! Весь прибуток фестивалю також буде спрямований на збір.

Зі Святом!
Все буде Україна 💙💛

Ми вже писали, що ідея Дайс Кону належала Андрію Гудимі, нашому другові, який рік тому загинув під Бахмутом. На жаль, він не єдиний з настільно-рольової спільноти України, кого забрала ця війна.

Збираючи на фестивалі кошти для Сил Оборони, ми хочемо також згадати імена тих людей з настільно-рольвового руху, що віддали життя, захищаючи Україну на цій війні.

Якщо ваша близька людина, рольовик чи фанат настілок, загинула на фронті — розкажіть нам про них, заповнивши форму. А ми розповімо про них іншим. Адже полеглі мають залишатися з нами — якщо не за ігровим столом, то точно у наших серцях!

💙💛

Ми просимо вас допомогти нам зі збором інформації та поширити цю форму серед друзів та тематичних спільнот.

Найкращий бойовий медик у світі. Реально, як по книжці, хороший стрілок, ідеальне знання протоколу, навичка швидко вчитися та орієнтуватися, потужний бойовий досвід, відсутність жалю і страху. Мій побратим, який залишився у ТРО, коли я звідти тікала. Мій друг, який любить Сонце просто так. Який зайобує питаннями як краще, бо хоче рости все більше і більше. Людина, ради якої я хвора в доску, встаю, біжу грабувати власну ничку і висилати по першому ж запиту. Собі потім десь дістану, головне — щоб у Чорного було, бо він завжди йде з хлопцями. Давид емоційний як я, веселий молодий хлопець, народжений для війни. Народжений, як я безпомилково вважала у 2022, бути ідеальним бойовим медиком. Коли я забирала його в екіпаж евакуації, частина роти називала мене сукою. Вони вважали, що робота медика легша, ніж їхня — тримати посадку. Але більшість з них рано чи пізно потрапляли у нашу машину і починали розуміти, чому я настійливо забирала саме Чорного з посадки в евак. Фізично сильний, Давидушка міг швидко закинути пораненого у машину під обстрілом, сісти поруч або за кермо і єбашити до госпіталя. Чутливий до чужого болю, без проблем Давид робить боляче пораненим, бо розуміє ціну життя і здоровʼя. Здається, у житті мого брата немає страшних сумних подій, бо він бере себе в руки і працює. Нещодавно я саарилася, бо він знову поліз у саменьке пекло замість того, щоб стояти на відтяжці і чекати поранених на точці. Ні, Давид так не вміє, бо вчила його я. Він лізе так як лізу я, і часто — більше й далі ніж я. Я сварилась, а він сміявся і казав, що не міг залишити хлопців помирати. А ще Чорний ідеальний учень. Він завжди схоплює інформацію, практикує навіть коли всім ліньки скласти йому компанію і працює 24/7. Прийти з позиції, де добу-півтори не спав, отримати виклик вже лягаючи спати і побігти — це про нас із ним.
У мене залишилося всього кілька людей, життям яких я безмежно дорожу. Чорний — один із них. Немає такого прохання, яке я б не виконала для нього. Тому лізти у ничку, діставати, купувати і забезпечувати свого побратима я буду завжди.
Власне, це пост подяки. Таня Жураковська-Горбанюк іLipska Nataliya за наповнений ніштяками рюкзак. Navigara - індивідуальне тактичне спорядження та Oksana Baitsar за дане в борг, я віддам гроші, клянусь)) Вольха Шаккарська Катерина Сафоновата Уляна Дідич за ніштяки, я поділилася всім з моїм братом, і все в роботі. Yulia Maricheva і центру за рукавиці) кільком фондам теж! Дякую вам безмежне, друзі, ви разом з Чорним рятуєте життя бійців. Безцінне!!!
Зі щирою любовʼю до мого найкращого учня, що давно перевершив учителя, #солдат_Сонце

День Пам’яті.
Це про те, щоб пам’ятати. Щоб не забувати ніколи, що свободу треба здобувати кров’ю і потом, що тисячі вже пройшли цією дорогою і залишились на ній навіки.
Війна багато років, війна за можливість бути вільними, бути тими, хто сам обирає свій шлях. У війни є імена і їх не можна забувати.
ЗАХИСНИКИ - хист - це особливе вміння, а ще укриття, оборона, тому за їх вміннями, за їх укриттям знаходимося всі ми. Пам’ятаймо, багато наших захисників дали нам цю можливість ціною свого життя!

Вони приходять до мене у сні. Сідають, деколи закурюють і про щось розповідають і посміхаються… Або мовчать… І я мовчу, бо я не знаю що я можу розповісти? Як мені боляче? Як гризе почуття провини, як мені страшно, що все дарма?
Вони дивляться на мене з небес. Точно знаю, бо відчуваю як хтось деколи легко штурхає у плечі :”ну що ти, мала, знову скисла, прорвемось!”
Вони є у моїх спогадах, на спільних фото, і на фото пам’ятників теж вони є, але туди я хожу рідко, бо не відчуваю їх там поруч…
Вони мої друзі назавжди, я не зможу з ними навіть посваритись, бо їх більше немає в живих.
Вони віддали своє життя. За мою свободу. За свободу країни, де живу я і мої діти. Не тільки за те щоб ми жили, бо жити можна і в клітці, а за можливість жити вільними на своїй землі.

Я пам’ятаю… Мені болить…

Галина Гончарук
Голова правління ГО SARVA

Дайскон памʼятає.