Тайстра Чикаленка

🎄Salvēte, amici! У цю новорічну ніч хочемо поділитися з вами римськими традиціями, пов’язаними з зимовими святами!

🎅Як і ми, римляни заохочено підходили до кінця календарного року. Гомінко і весело проходили традиційні Сатурналії – свято, присвячене богу Сатурну, що іноді вважається дуже давнім попередником нашого сучасного Різдва. Починалися вони з 17 грудня і тривали від трьох днів до тижня. Протягом цього періоду домочадці роздавали подарунки, одягали особливі вбрання, а на вулицях Риму відбувалися загальні веселощі. Майже всі, включаючи рабів, мали хоча б один вихідний. У центрі цього свята був бенкет.

🚜Історія Сатурналій бере свій початок із міфології Золотого віку людства, коли Сатурн прийшов до Італії та приніс методи ведення сільського господарства, які збільшили врожайність. У той час існувала рівність між усіма людьми, а концепція рабства не входила в розум людини. Це також стало частиною святкування, про що ми розкажемо трохи пізніше.

Вважалося, що 17 грудня бог Сатурн, який мав свій храм біля підніжжя капітолія в Римі, звільнювався від своїх пут. Протягом тих декількох днів він перебував над троном, який колись покинув на користь свого сина Юпітера. Після приношень і учти (leoisternium) перед храмом, звучав крик "Io Saturnalia", що був сигналом для приватних вечірок і бенкетів.

🥴🍻Але найбільш відмітною частиною цього свята був звичай змінювати ролі щодо соціальних відносин між панами та рабами. Ми бачимо рабів, які сідають обідати та розмовляти зі своїми панами. Рівність “Золотого віку людства” є поясненням того, чому «рабам дозволено повну свободу під час Сатурналій». Проте, обмежуючи цю свободу фестивалем у грудні, Сатурналії лише зміцнювали традиційні рабовласницькі зразки для наслідування.

Під час цього свята римські громадяни чоловічої статі змінювали тоги на коротке домашнє вбрання і надягали на голову пілей – конічну шапку – знак вільного. Азартні ігри та гра в кості були основними розвагами. Римські діти розважали рабів за обідом та брали на себе їхні обов'язки. Пантоміма, комедія та сатира є додатковими джерелами сатурналійської свободи та надмірної вільності. 🎲

🍷Деякі господарі запрошували своїх бідних клієнтів пообідати з ними, даруючи їм використані тканини чи гроші, а натомість отримували воскові свічки й глиняні фігурки. Інші вечеряли із друзями й проводили день за сатиричними презентаціями чи захопливими розмовами за столом, дотепами і загадками за бенкетом, що тривали з ранку й до ночі.

Сатурналії давали можливість не лише випити й пограти в кості, а й зібратися у більші групи, поговорити більш-менш відверто та взяти участь у святі. Міф Золотого віку Сатурна нагадував усім мешканцям римського світу про їхні основні надії та мрії про свободу, правосуддя та рівність.

А ми ж вітаємо кожного читача з прийдешнім Новим роком! Зичимо читачам щастя і всього найкращого. Дякуємо, що ви з нами! 🥳

www.group-telegram.com/us/taystra_chikalenka.com/346

212 viewsDec 31 at 19:16

🎄Salvēte, amici! У цю новорічну ніч хочемо поділитися з вами римськими традиціями, пов’язаними з зимовими святами!

🎅Як і ми, римляни заохочено підходили до кінця календарного року. Гомінко і весело проходили традиційні Сатурналії – свято, присвячене богу Сатурну, що іноді вважається дуже давнім попередником нашого сучасного Різдва. Починалися вони з 17 грудня і тривали від трьох днів до тижня. Протягом цього періоду домочадці роздавали подарунки, одягали особливі вбрання, а на вулицях Риму відбувалися загальні веселощі. Майже всі, включаючи рабів, мали хоча б один вихідний. У центрі цього свята був бенкет.

🚜Історія Сатурналій бере свій початок із міфології Золотого віку людства, коли Сатурн прийшов до Італії та приніс методи ведення сільського господарства, які збільшили врожайність. У той час існувала рівність між усіма людьми, а концепція рабства не входила в розум людини. Це також стало частиною святкування, про що ми розкажемо трохи пізніше.

Вважалося, що 17 грудня бог Сатурн, який мав свій храм біля підніжжя капітолія в Римі, звільнювався від своїх пут. Протягом тих декількох днів він перебував над троном, який колись покинув на користь свого сина Юпітера. Після приношень і учти (leoisternium) перед храмом, звучав крик "Io Saturnalia", що був сигналом для приватних вечірок і бенкетів.

🥴🍻Але найбільш відмітною частиною цього свята був звичай змінювати ролі щодо соціальних відносин між панами та рабами. Ми бачимо рабів, які сідають обідати та розмовляти зі своїми панами. Рівність “Золотого віку людства” є поясненням того, чому «рабам дозволено повну свободу під час Сатурналій». Проте, обмежуючи цю свободу фестивалем у грудні, Сатурналії лише зміцнювали традиційні рабовласницькі зразки для наслідування.

Під час цього свята римські громадяни чоловічої статі змінювали тоги на коротке домашнє вбрання і надягали на голову пілей – конічну шапку – знак вільного. Азартні ігри та гра в кості були основними розвагами. Римські діти розважали рабів за обідом та брали на себе їхні обов'язки. Пантоміма, комедія та сатира є додатковими джерелами сатурналійської свободи та надмірної вільності. 🎲

🍷Деякі господарі запрошували своїх бідних клієнтів пообідати з ними, даруючи їм використані тканини чи гроші, а натомість отримували воскові свічки й глиняні фігурки. Інші вечеряли із друзями й проводили день за сатиричними презентаціями чи захопливими розмовами за столом, дотепами і загадками за бенкетом, що тривали з ранку й до ночі.

Сатурналії давали можливість не лише випити й пограти в кості, а й зібратися у більші групи, поговорити більш-менш відверто та взяти участь у святі. Міф Золотого віку Сатурна нагадував усім мешканцям римського світу про їхні основні надії та мрії про свободу, правосуддя та рівність.

А ми ж вітаємо кожного читача з прийдешнім Новим роком! Зичимо читачам щастя і всього найкращого. Дякуємо, що ви з нами! 🥳

BY Тайстра Чикаленка