Поки ще жевріє атмосфера зимових свят, нарешті напишу про аб’юзер_ок і святкування.
Мій колишній обожнював свята, найбільше - власний День народження, Йоль, Різдво і Новий Рік. Геловіну теж діставалося, але трошки менше, бо там не було фокуса на подарунки. Подарунки і офіційні акції валідації його персони всіма навколо були обов’язковою програмою. Кожного свята він перераховував тих, хто написали йому вітання в соцмережах і довго розбирався (з моєю допомогою, звісно ж), чому не написали ті, хто не написали. Якщо других було більше, ніж перших, це могло ввести його в глибокий депресивний стан або агресію. Якщо йому не подобався мій подарунок (а дарувати треба було багато, дорого і з усіх приводів), він знищував його, а іноді бив мене. Одного разу ще на початку стосунків я отримав пизди за листівку з написом замість картинки, бо не здогадався, що йому такий формат не до душі. Одного разу він бив мене так сильно, що зламав об мене палець, і це тому, що я не встиг правильно підготуватися до святкування Йоля. А колись знищив всі кімнатні рослинки своєї матері і купу моїх речей прямо перед Новим роком, бо щось пішло не так, як йому хотілося.
Дні народження мали бути грандіозними, незважаючи на наш фінансовий стан. Була вечірка в орендованому будинку з басейном, вечірка у стилі Retrowave в артхаусному клубі, на яку ми запрошували музикантів з Києва і Харкова, були ще якісь розривні історії. Організатором і джерелом грошів на це, звісно ж, був я. Йому щоразу виповнювалося 21 (напевно, і досі так).
Що ж з моїми Днями народження? Та нічого. Мені не потрібна була валідація, бо я завжди другий в списку, мішок з ресурсами, асистент і фоновий персонаж. Нерідко на мої свята він влаштовував істерики, щоб я в принципі і не думав радіти.
І, знаєте, я досі не навчився знову романтизувати святкові періоди і щиро любити все це діло, як було в дитинстві. Наближення Дня народження викликає легку паніку і бажання заховатися в печеру, а зимові свята я намагаюся максимально переформатувати для себе, щоб жодним чином не пов’язувати з минулим.
Це аб’юзивні патерни поведінки, стандартні для таких людей. Якщо вам це знайомо і ви досі поруч із людиною, яка так сприймає визначні дати, задумайтесь. На свята вони відчувають себе центром всесвіту, що є для них найкомфортнішим станом. І важливо пам’ятати, що ви НІКОЛИ не зможете зробити їх щасливими, бо для справжнього щастя там немає місця. Навіть якщо організоване свято виглядатиме ідеально, ви відпрацюєте на 100% і вб’єтеся в процесі, вони не будуть задоволені. Отак працює. Єдиний вихід (не перестану повторювати) - йти з таких стосунків. А якщо це ваші родичі, то сепаруватися і їхати від них якнайскоріше.
Поки ще жевріє атмосфера зимових свят, нарешті напишу про аб’юзер_ок і святкування.
Мій колишній обожнював свята, найбільше - власний День народження, Йоль, Різдво і Новий Рік. Геловіну теж діставалося, але трошки менше, бо там не було фокуса на подарунки. Подарунки і офіційні акції валідації його персони всіма навколо були обов’язковою програмою. Кожного свята він перераховував тих, хто написали йому вітання в соцмережах і довго розбирався (з моєю допомогою, звісно ж), чому не написали ті, хто не написали. Якщо других було більше, ніж перших, це могло ввести його в глибокий депресивний стан або агресію. Якщо йому не подобався мій подарунок (а дарувати треба було багато, дорого і з усіх приводів), він знищував його, а іноді бив мене. Одного разу ще на початку стосунків я отримав пизди за листівку з написом замість картинки, бо не здогадався, що йому такий формат не до душі. Одного разу він бив мене так сильно, що зламав об мене палець, і це тому, що я не встиг правильно підготуватися до святкування Йоля. А колись знищив всі кімнатні рослинки своєї матері і купу моїх речей прямо перед Новим роком, бо щось пішло не так, як йому хотілося.
Дні народження мали бути грандіозними, незважаючи на наш фінансовий стан. Була вечірка в орендованому будинку з басейном, вечірка у стилі Retrowave в артхаусному клубі, на яку ми запрошували музикантів з Києва і Харкова, були ще якісь розривні історії. Організатором і джерелом грошів на це, звісно ж, був я. Йому щоразу виповнювалося 21 (напевно, і досі так).
Що ж з моїми Днями народження? Та нічого. Мені не потрібна була валідація, бо я завжди другий в списку, мішок з ресурсами, асистент і фоновий персонаж. Нерідко на мої свята він влаштовував істерики, щоб я в принципі і не думав радіти.
І, знаєте, я досі не навчився знову романтизувати святкові періоди і щиро любити все це діло, як було в дитинстві. Наближення Дня народження викликає легку паніку і бажання заховатися в печеру, а зимові свята я намагаюся максимально переформатувати для себе, щоб жодним чином не пов’язувати з минулим.
Це аб’юзивні патерни поведінки, стандартні для таких людей. Якщо вам це знайомо і ви досі поруч із людиною, яка так сприймає визначні дати, задумайтесь. На свята вони відчувають себе центром всесвіту, що є для них найкомфортнішим станом. І важливо пам’ятати, що ви НІКОЛИ не зможете зробити їх щасливими, бо для справжнього щастя там немає місця. Навіть якщо організоване свято виглядатиме ідеально, ви відпрацюєте на 100% і вб’єтеся в процесі, вони не будуть задоволені. Отак працює. Єдиний вихід (не перестану повторювати) - йти з таких стосунків. А якщо це ваші родичі, то сепаруватися і їхати від них якнайскоріше.
BY Nonbinary shelter 🏳️⚧️
Warning: Undefined variable $i in /var/www/group-telegram/post.php on line 260
Although some channels have been removed, the curation process is considered opaque and insufficient by analysts. Asked about its stance on disinformation, Telegram spokesperson Remi Vaughn told AFP: "As noted by our CEO, the sheer volume of information being shared on channels makes it extremely difficult to verify, so it's important that users double-check what they read." The account, "War on Fakes," was created on February 24, the same day Russian President Vladimir Putin announced a "special military operation" and troops began invading Ukraine. The page is rife with disinformation, according to The Atlantic Council's Digital Forensic Research Lab, which studies digital extremism and published a report examining the channel. Now safely in France with his spouse and three of his children, Kliuchnikov scrolls through Telegram to learn about the devastation happening in his home country. Anastasia Vlasova/Getty Images
from us
