💸 Бюджетна допомога від іноземних партнерів перевищила $100 млрд

Від початку повномасштабного вторгнення Україна отримала вже $100,79 млрд зовнішньої фінансової допомоги.

Іноземне фінансування втримало українську економіку від колапсу в умовах війни.

💰Завдяки цим коштам Україна здатна фінансувати цивільні видатки бюджету, коли всі власні надходження йдуть на фінансування оборони.

👉 Наш економіст Максим Самойлюк підсумував основні джерела та особливості міжнародного фінансування.

▪️ Найбільше коштів Україна за ці роки отримала від Європейського Союзу ($40,5 млрд), США ($28,2 млрд) та МВФ ($11,4 млрд). Значні обсяги фінансування також надходили від Японії ($6,3 млрд), Канади ($5,4 млрд), Великої Британії ($2,6 млрд). Загалом український бюджет фінансували 27 різних країн та організацій.

▪️ 35% фінансування Україна отримала як безповоротний грант, а 65% надходило у формі пільгових кредитів. Такі кредити сильно відрізняються від звичайних, комерційних кредитів. Здебільшого Україна почне повертати тіло кредитів через декілька десятиліть, а відсотки за кредитами для нас мінімальні або взагалі відсутні.

▪️ Незважаючи на те, що обсяги наданого Україні фінансування є безпрецедентними, вони все одно менші за потребу. За роки повномасштабної війни дефіцит державного бюджету перевищив $120 млрд; ще близько $33,5 млрд пішло на погашення внутрішніх та зовнішніх боргів.

Отже, $100 млрд іноземних коштів покрили 64% потреби у додатковому фінансуванні.

Допоки триває повномасштабна війна, Україна не зможе жити без іноземного фінансування. Основою допомоги на наступні роки має стати $50 млрд грантів та кредитів від країн G7, забезпечені доходами від заморожених російських активів.

❤️ «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися

🟢 Ми в Instagram

💼 Очікування бізнесу покращилися у жовтні, але залишаються помірними

Індекс очікувань ділової активності НБУ зріс до 49,4 за останній місяць порівняно з 48,7 у вересні, однак залишився нижче «нейтрального» рівня у 50 пунктів.

📈 Настрої помітно покращились у сфері послуг, але залишились негативними у промисловості, будівництві та торгівлі.

На це вплинули посилені обстріли портів, ризик подальших атак на енергетику, дефіцит працівників та зростання витрат бізнесу на енергію і пальне.

Зміна очікувань бізнесу є важливим суб’єктивним показником стану економіки. Це може говорити про поступове відновлення активності чи, навпаки, погіршення ситуації.

📊 Графік 一 з нашої презентації огляду економіки за останній місяць. Також додали у коментарях графік з настроями по секторах.

❤️ «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися

🟢 Ми в Instagram

⚡️ Останні апдейти до проєкту бюджету-2025 перед голосуванням у Раді. Очікується, що воно відбудеться вже завтра.

Текст з допису голови Комітету з питань бюджету Роксолани Підласи.

«Отже, що ми запропонували змінити:

1. $2 млрд (90 млрд грн) кредитних коштів надійдуть до держбюджету від Великобританії суто на покриття військових видатків, а саме 一 закупівлю зброї. Вони відображені по спецфонду зовнішніх запозичень і видатках Міноборони.

2. Залишили 4% ПДФО (крім військового) в громадах (тобто, загалом буде 64% для громад) для розрахунків за комунальні послуги та енергоносії, відповідно, скасовуємо субвенцію обласним бюджетам на покриття різниці в тарифах на 12,2 млрд грн.

3. Дозволили прифронтовим громадам НЕ перераховувати реверс до державного бюджету (загалом 593 млн грн).

4. +128 млн Укрзалізниці на співфінансування європейського проєкту розвитку залізничної інфраструктури, (фактично 一 залізничного полотна). Співфінансування 一 обов’язкова умова надання європейських коштів.

5. +277,1 млн грн НАН, зокрема на дослідження у військовій сфері,
6. Виключили можливість політичним партіям купувати військові ОВДП (стаття 49 бюджету).

7. Виключили зобов’язання лікарням тримати гроші на рахунках в Казначействі (пункт 28 прикінцевих положень).

Решта 一 як подано Урядом».

❤️ «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися

🟢 Ми в Instagram

⚙️ Українська металургія під час вторгнення на одному графіку

За 10 місяців 2024 року виробництво чавуну і сталі зросло на 21-26% (рік-до-року). Це стало можливим завдяки успішному початку року та роботі морського коридору.

📉 Проте у жовтні виробництво основних видів металопродукції скоротилось.

👉 Більше про жовтень з нашого огляду економіки за місяць.

▪️ Сталь 一 менше на 1% м/м до 604 тис. т (найнижчий рівень за 8 місяців).
▪️ Прокат 一 менше на 12% м/м до 442 тис. т (річний мінімум).
▪️ Чавун 一 зросло порівняно з вереснем на символічні 0,1% до 625 тис. т через більшу кількість робочих днів у жовтні.
▪️ Внутрішнє споживання напівфабрикатів і прокату скоротилося на 10% до 2,6 млн т.
▪️ Експорт залізної руди збільшився на 31,5% у жовтні та майже подвоївся до 27,8 млн т за 2024 рік.
▪️ Середня експортна ціна 一 становила $84 за 10 місяців 2024 і лише $66 в жовтні.

❤️ «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися

🟢 Ми в Instagram

💡 Україна експортує електроенергію переважно вночі, коли всередині країни немає дефіциту, і це нормально

Внаслідок нещодавніх обстрілів енергетичної інфраструктури, Україна застосовує планові відключення світла 一 наразі в невеликих обсягах.

Водночас, експорт електроенергії за кордон 一 вночі та рано зранку (коли немає дефіциту і відключень) 一 не припиняється.

Чому важливо експортувати? Україна є частиною європейської електромережі, і продаж електроенергії за кордон 一 це оптимальний спосіб позбутися надлишку електроенергії у години, коли він існує.

Завдяки цьому українські енергокомпанії отримують валютну виручку, що зрештою позитивно впливає на стабільність курсу гривні.

🔌 Ключовою причиною планових відключень можуть бути складнощі з передачею електроенергії із заходу на схід країни. Енергетики продовжують відновлювати всі пошкоджені внаслідок атак об’єкти енергетичної інфраструктури.

📊 Графік 一 Трекер економіки під час війни. Проєкт реалізується за підтримки ПриватБанку.

❤️ «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися

🟢 Ми в Instagram

🇺🇦 Чи потрібно Україні Міністерство об’єднання?

Учора Зеленський презентував «план стійкості», повного тексту ще немає, але попередньо план містить 10 пунктів. В одному з них йдеться про створення Міністерства об’єднання та дозвіл на множинне громадянство в Україні.

🏢 «Міністерство об’єднання», про яке вже давно говорили, має відповідати за стимулювання повернення українців з-за кордону.

На думку нашої старшої економістки Дарії Михайлишиної, це є сумнівною ініціативою. Незрозуміло, які у в нього будуть функції, адже вони, ймовірно, дублюватимуть роботу вже існуючих органів.

👉 Важливо зосередитись на підвищенні ефективності існуючих інституцій, а не створювати нові, які можуть лише розпорошувати ресурси.

Водночас ідея множинного громадянства має потенціал стати корисною:

▪️ Це допоможе українцям, які виїхали за кордон, зберегти зв’язок із батьківщиною та полегшить їх повернення, якщо вони цього захочуть.

▪️ Це може стимулювати приїзд іммігрантів, зокрема представників діаспори, які хочуть жити в Україні, але не готові відмовлятися від іншого громадянства.

Разом із перевагами важливо враховувати безпекові ризики, особливо для тих, хто має громадянство країни-агресора, зокрема російське.

🤔 Що ви думаєте про ці ініціативи?

❤️ «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися

🟢 Ми в Instagram

📈 Податкові надходження продовжують зростати

У жовтні податки до державного бюджету склали 121,8 млрд грн (+32% рік-до-року).

▪️ Зростання відбувається за рахунок податків на споживання. Основними двигунами росту залишаються фіскальне стимулювання, валютний курс, інфляція та жорсткіше адміністрування.

▪️ Водночас акцизні надходження зросли на 134% порівняно з аналогічним періодом минулого року. Основними джерелами росту є акцизи з імпортних пального та нікотинових виробів (зокрема - через підвищення акцизів), та з дорожчої електроенергії.

▪️ ПДВ зріс на 7,8% порівняно з жовтнем 2023 року.

👀 Нагадаємо, що закон про підвищення податків досі не підписаний президентом, що створює невизначеність як для бізнесу, так і для бюджету на 2025 рік.

Графік 一 з нашого Трекеру економіки, який виходить за підтримки ПриватБанку.

❤️ «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися

🟢 Ми в Instagram

🪖 З 1 грудня уряд оновлює правила бронювання для бізнесу

Причина зміни правил 一 аудит Міністерства оборони, за результатами якого були виявлені незначні порушення.

Тепер щоб отримати статус «критично важливого» підприємства, потрібно виконати дві умови:

▪️ Відсутність податкових боргів.
▪️ Середня зарплата на підприємстві має бути не менше 20 000 грн (або 2,5 мінімальних зарплат). Зарплата кожного військовозобов’язаного працівника, якого бронює підприємство 一 також не менше 20 000 грн.

Третій критерій керівник підприємства обирає самостійно з наявних у постанові № 76 регіональних чи галузевих критеріїв. Усі бронювання будуть здійснюватись через Дію.

📌 Детальніше 一 у матеріалі Forbes.

Нагадаємо, що бронювання працівників є серйозним викликом як для бізнесу на прифронтових територіях, так і для великих промислових підприємств по всій країні.

❤️ «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися

🟢 Ми в Instagram

🇦🇷 Як аргентинський президент Хав’єр Мілей “наводить лад” в економіці країни?

(з допису старшого економіста ЦЕС Юрія Гайдая)

«Послухав довге інтерв'ю з Хав'єром Мілеєм.

Дивовижна суміш доволі начитаного економіста, конспіролога, релігійного фанатика та телепроповідника. Трішки нагадує Саакашвілі на максималках, який краще вміє контролювати емоції.

Чувак живе в геть бінарному світі, де з одного боку 一 анархокапіталізм, як вершина соціального устрою, а з іншого 一 прокляті соціалісти(!), які вбили 150 млн людей.

Ніяких провалів ринку не існує, є лише провали уряду. Провали ринку 一 це вигадка ліваків-нероб. Невидима рука ринку 一 це рука бога. Найкращий уряд 一 його відсутність.

Журналісти 一 зло і шантажисти, Маск бореться за пробудження людей від лівацтва та за свободу слова, Трамп 一 велика людина.

⚖️ Ніякої системності, хаотичні історії та метання між темами. Суміш тверезих ліберальних ідей і тотальної дичини.

План дедоларизації 一 «ми не будемо більше друкувати песо, люди потроху перейдуть на долар, і потім частка песо в грошовій масі буде така, що ми від нього зможемо безболісно відмовитися. Після цього можна буде розігнати центральний банк».

📰 «Люди в опитуваннях називали першою проблемою інфляцію. Тепер інфляція на п'ятому місці. На перших 一 корупція, безробіття та бідність. Інфляцію я поборов. Бідності стало більше лише номінально, насправді раніше її приховували, а я її чесно відкрив. А всі журналісти мене оббріхують».

На запитання про дерегуляцію 一 півгодини розповіді про три тисячі регуляцій, які він скасує, і як щодня вони скасовують 1-5 регуляцій. Але з конкретики, хіба відміна блокпостів на дорогах.

Захоплено розказує про розмови з Маском і каже, що Маск дуже захопився його дерегуляційними методами і хоче застосувати у США передовий Аргентинський досвід. Схоже, ноги DOGE ростуть саме звідти.

Моя ставка 一 через лібералізацію та скорочення держави економіка Аргентини справді почне відновлюватися і рости.

Також допоможуть добрі стосунки з Трампом. На фоні Мексики, яка шалено відгребе через протекціонізм США та втрату десятків мільярдів переказів від своїх мігрантів, Аргентина має шанси добре піти вгору у цьому регіоні.

👉 А потім.. а потім аргентинці, разом з Хав'єром Мілеєм мають шанси на практиці довідатися, що market failures таки існують. І це буде боляче. І це гарантовано використають ті, на кому Мілей зараз танцює джиґу. А підручники з економіки збагатяться новими практичними кейсами. Не одними ж турками з їх MMT)

Але яскравий дядько, харизматичний.

«Яка різниця між божевільним та генієм? Успіх!» 一 це сам Мілей про себе. От дуже згоден.

❤️ «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися

🟢 Ми в Instagram

Минулого тижня ми писали про те, що акцизи є одним із головних драйверів зростання податкових надходжень.

🚬 У жовтні надходження від акцизів зросли на 134% рік-до-року, і ключовим джерелом цього зростання став тютюн.

Водночас зараз у Раді лежить законопроєкт з підвищення податків на тютюн зі збереженими пільгами для ТВЕНів (IQOS, glo тощо).

Такі пільги коштуватимуть бюджету більше 20 млрд грн у наступні три роки.

⏰ Вже завтра поговоримо про цю проблему під час дискусії «Якою має бути політика оподаткування тютюну в Україні?» за участі профільних українських та міжнародних експертів.

26 листопада, 17:00, Zoom, зареєструватись можна за посиланням.

❤️ «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися

🟢 Ми в Instagram

Нещодавно Зеленський заявив, що українське зерно врятувало 20 млн людей по всьому світу від голоду

🌾 У нашому Трекері економіки під час війни ми слідкуємо за експортом зернових та олійних культур. Ось головне про врожай цьогоріч:

▪️ У жовтні експорт він очікувано зріс до 5,1 млн т (+32% до минулого місяця).

▪️ Загалом за 10 місяців 2024 року експорт такої аграрної продукції сягнув 52,5 млн тонн, що на 29% більше, ніж за аналогічний період минулого року.

▪️ Найбільше експортують через морські порти 一 81%. Залізницею 一 10%.

▪️ За попередніми оцінками, цьогорічний урожай зернових та олійних культур знизиться з 82 млн тонн до 73-75 млн тонн зокрема через посуху. Більше про це писали тут.

Графік 一 Трекер економіки. Проєкт реалізується за підтримки ПриватБанку.

❤️ «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися

🟢 Ми в Instagram