✙ Churcher ✙

​​ПЦУ, архієпископ Кентерберійський, лівацтво - роздуми Churcher

#вартопрочитати #пцу

7 липня Блаженнійший митрополит Епіфаній зустрівся з архієпископом Кентерберійським Джастіном Уелбі та відвідав Вестмінстерське абатство

Крім того, що глава ПЦУ митрополит Епіфаній розповів духовному лідеру Церкви Англії про особистий досвід подолання викликів війни, про побачене і почуте в деокупованих містах і селах, про соціальну працю ПЦУ, він, як повідомляють неперевірені джерела, розмовляв на тему створення парафії ПЦУ у Лондоні. Якщо це відповідає дійсності, ми знову торкаємось питання нашого томосу, а точніше необхідності цей томос якимось чином реформувати. Адже виходить, що сам предстоятель домовляється щодо закордонних парафій, діючи "в обхід" чинних норм. Ми щиро сподіваємось, що після перемоги українського народу над рашистськими загарбниками ми зможемо створити належні умови для будування Єдиної Церкви, що, у свою чергу, дозволить обговорювати будь-що в контексті зміни томосу.

Але до перемоги над рашистами та об'єднання українських Церков ще довго, ми не отримали жодного підтвердження перемовин щодо відкриття парафій, тому хотіли б торкнутися питання іншого характеру. Усі в принципі розуміють, що будь-яка інтеграція до ЄС зобов'язує нас змінювати власний світогляд та робитися більш толерантними, відмовлятися від власних національних традицій та переконань. Узяти ту ж гендерну ідеологію, Стамбульську конвенцію...Все це є і буде деструктивним для нашого суспільства. Але між тим, оця, вибачте, гидота нав'язується нам в якості однієї з умов для збереження статусу кандидата до ЄС.

Не хочемо розважати на тему того, наскільки взагалі зараз треба щось вимагати від країни, що ту саму Європу боронить, але лівацькі тенденції суспільства лякають. Той же архієпископ Кентерберійський Джастін Портал Велбі, з яким предстоятель зустрічався кілька днів тому, ще у 2013 році заявив, що "недавні дебати про одностатеві шлюби показують, що Церква ризикує виявитися такою, що рухається не в ногу з мінливим суспільством, а церковні лідери повинні переглянути своє ставлення до гомосексуалістів навіть якщо це не подобається".

Нічого не хочемо сказати поганого, все ж таки архієпископ Велбі впливова людина в країні, яка підтримує нас не словами, а ділом... але не можемо утриматися від констатації фактів - глава Православної Церкви України митрополит Епіфаній благословляє главу Англіканської Церкви, який всіляко підтримує ЛГБТ та інші деструктивні рухи, що нищать суспільство.

Що це, якщо не вплив лівацтва та "прогресивності"? Зрозуміло, що відмовити напевно було б некрасиво, але ми не відкриємо таку аж таємницю, якщо скажемо, що велика кількість моментів зустрічей подібного рівня узгоджується заздалегідь. Тобто існує ймовірність того, що владика Епіфаній разом з владикою Євстратієм знали про цей намір отримати благословення і цілком мали змогу щось там викомбінувати.

Дуже хочеться долучитися до родини цивілізованих європейських країн, хочеться й далі отримувати допомогу та знищувати окупантів, але також хочеться зберегти власну ідентичність, традиційність та українськість. Ми тільки нещодавно отримали, а можна сказати й здобули власну українську Церкву і якось не хочеться спостерігати за тим, як вона змінюється на догоду сучасності. Тим більше, що вона, на жаль, подібними рухами втрачає найголовніше - підтримку молоді.

www.group-telegram.com/tr/churcher_info.com/1419

1.7K viewsJul 11, 2022 at 16:08

​​ПЦУ, архієпископ Кентерберійський, лівацтво - роздуми Churcher

#вартопрочитати #пцу

7 липня Блаженнійший митрополит Епіфаній зустрівся з архієпископом Кентерберійським Джастіном Уелбі та відвідав Вестмінстерське абатство

Крім того, що глава ПЦУ митрополит Епіфаній розповів духовному лідеру Церкви Англії про особистий досвід подолання викликів війни, про побачене і почуте в деокупованих містах і селах, про соціальну працю ПЦУ, він, як повідомляють неперевірені джерела, розмовляв на тему створення парафії ПЦУ у Лондоні. Якщо це відповідає дійсності, ми знову торкаємось питання нашого томосу, а точніше необхідності цей томос якимось чином реформувати. Адже виходить, що сам предстоятель домовляється щодо закордонних парафій, діючи "в обхід" чинних норм. Ми щиро сподіваємось, що після перемоги українського народу над рашистськими загарбниками ми зможемо створити належні умови для будування Єдиної Церкви, що, у свою чергу, дозволить обговорювати будь-що в контексті зміни томосу.

Але до перемоги над рашистами та об'єднання українських Церков ще довго, ми не отримали жодного підтвердження перемовин щодо відкриття парафій, тому хотіли б торкнутися питання іншого характеру. Усі в принципі розуміють, що будь-яка інтеграція до ЄС зобов'язує нас змінювати власний світогляд та робитися більш толерантними, відмовлятися від власних національних традицій та переконань. Узяти ту ж гендерну ідеологію, Стамбульську конвенцію...Все це є і буде деструктивним для нашого суспільства. Але між тим, оця, вибачте, гидота нав'язується нам в якості однієї з умов для збереження статусу кандидата до ЄС.

Не хочемо розважати на тему того, наскільки взагалі зараз треба щось вимагати від країни, що ту саму Європу боронить, але лівацькі тенденції суспільства лякають. Той же архієпископ Кентерберійський Джастін Портал Велбі, з яким предстоятель зустрічався кілька днів тому, ще у 2013 році заявив, що "недавні дебати про одностатеві шлюби показують, що Церква ризикує виявитися такою, що рухається не в ногу з мінливим суспільством, а церковні лідери повинні переглянути своє ставлення до гомосексуалістів навіть якщо це не подобається".

Нічого не хочемо сказати поганого, все ж таки архієпископ Велбі впливова людина в країні, яка підтримує нас не словами, а ділом... але не можемо утриматися від констатації фактів - глава Православної Церкви України митрополит Епіфаній благословляє главу Англіканської Церкви, який всіляко підтримує ЛГБТ та інші деструктивні рухи, що нищать суспільство.

Що це, якщо не вплив лівацтва та "прогресивності"? Зрозуміло, що відмовити напевно було б некрасиво, але ми не відкриємо таку аж таємницю, якщо скажемо, що велика кількість моментів зустрічей подібного рівня узгоджується заздалегідь. Тобто існує ймовірність того, що владика Епіфаній разом з владикою Євстратієм знали про цей намір отримати благословення і цілком мали змогу щось там викомбінувати.

Дуже хочеться долучитися до родини цивілізованих європейських країн, хочеться й далі отримувати допомогу та знищувати окупантів, але також хочеться зберегти власну ідентичність, традиційність та українськість. Ми тільки нещодавно отримали, а можна сказати й здобули власну українську Церкву і якось не хочеться спостерігати за тим, як вона змінюється на догоду сучасності. Тим більше, що вона, на жаль, подібними рухами втрачає найголовніше - підтримку молоді.

BY ✙ Churcher ✙