побачив я якось дивні речі

побачив я сонце
не вилущене зі шкарлупи
світло якого не маючи виходу
зброджувалося тьмяно та хирляво
таке немічне що люди
відводили погляди затуляли очі

побачив я дріт
із холодного свинцю
що ним видлублювали слова
зболені та ранні
перестиглі процвілі в себе
що на вітрі вони розсипалися червою
і ніхто їх гарячими не прикладав до вух

побачив я жінку
що виліплювала серце
із пекучих свічкових сліз
віск брався чорною кригою
на струплих пальцях
жінка злизувала його німим язиком
ковтала у запалене горло

побачив я дитину
із риб’ячими губами й лисячими зубами
що тулилася до грудей
і прокушувала соски
гралася кубиками
і співала солдатикам
щоби ті вартували зачинені двері

а потім я заснув