Не показував вам ще, але подивіться які ахуїтельні штуки мені подарували мох друзі

Влад та Льоша, дякую вам

люблю ці штуки улеропутани

одинадцяте жовтня
домашня робота
твір на тему: "ким я хочу стати, коли виросту"

коли я виросту, хочу стати повітрям між пальцями. бо повітря між пальцями завжди є і завжди потрібне. воно має право бути будь-яким: теплим, холодним, лагідним, жорстким, вологим, сухим. дехто навіть не звертає на нього уваги, і це добре. бо повітрю було б важко, якби всі були свідомі його присутности.

бути повітрям між пальцями добре з трьох причин. передовсім, бути повітрям - бути всім і всюди. говорити з усіма: деревами, ґрунтами, людьми, травами, тваринами, світлами і носити, носити їхні голоси за собою. по-друге, бути повітрям між пальцями - це завжди бути між. ніколи не залишатися, не належати, не триматися. бути між - рухатися, текти, міняитися. а я ненавиджу все цьому протилежне. можливо, не ненавиджу, а боюсь. та часом ці дієслова синонімічні. по-третє, бути повітрям між пальцями - бути між пальцями. означає ніколи не проходити повз - завжди торкатися. і знову ж - нести ці дотики за собою.

напевно за кілька років у мені зростуть нові слова. і я напишу зовсім іншого текста. в шість я хотіла бути винахідницею, в одинадцять - журналісткою чи перекладачкою, у вісімнадцять - ніким. але нині, нині я свято переконана, що завжди хотіла просто бути повітрям між пальцями. і про це й написала цей твір. кінець.

червень, справді сон

снилось
що я маленька дівчинка
і кажу кричу всім
що читаю російську літературу
аби її бороти
потому йду в сад
і розкопую ямочку
вкладаю туди листочок
там має рости моя ненависть

Підписники думають, що у них буде хороший день, також цей канал

я більше не вмію робити меми, я більше не смішний