Forwarded from Телебачення Торонто
Двома загиблими в Києві виявилися нейробіолог Ігор Зима та його дружина
Про це повідомляє Суспільне з посиланням на друзів сімʼї.
Журналіст Олексій Бобровников розповів, що Росія влучила у квартиру професора.
Фото: Facebook/Oleksii Bobrovnykov
Про це повідомляє Суспільне з посиланням на друзів сімʼї.
Журналіст Олексій Бобровников розповів, що Росія влучила у квартиру професора.
Фото: Facebook/Oleksii Bobrovnykov
зараз буде великий пост (чи два) з моєю особистою думкою щодо новорічного привітання президента і невігластва зі сторони деяких співгромадян
Воля, Білоруська Народна Республіка і «Вова»
В ніч 17 на 18 грудня 1917 року Всебілоруські народні збори розігнали більшовики. Але 25 березня 1918 року Білоруська Народна Республіка змогла оголосити свою незалежність. Наша, Українська Народна Республіка, була першою, хто визнав її. Державна позика, тимчасові місії, делегації, відкриття консульств в Одесі та Києві. Чи знали ви про це?
Проте, 28 грудня 1919 року, БНР фактично припинила своє існування на території Білорусі. У них не було змоги створити армію – відповідно і боротись за свою незалежність. А дата 21 листопада 1920 року вважається кінцем УНР на території України. Як і влада УНР, БНР продовжували свою діяльність в екзилі. Тільки ось 1991 року, українська і білоруська дороги розійшлись, адже Україна є прямою наступницею УНР, а Республіка Білорусь не стала наступницею БНР. Після розпаду совєтського союзу, приходу до влади лукашенка і русифікації Білорусі, БНР відмовилась від передачі повноважень.
Чи можна сказати, що і зараз існує БНР? На мою думку, так, адже уряд БНР є і досі, його з 1997 року очолює пані Івонка Сурвілла (Шиманець), донька міністра фінансів ради БНР Уладзімєра Шиманця. Уряд ніколи не переставав працювати – боровся з комуністами, представляв Білорусь на світовій арені й змагався за незалежність своєї нації. Єдина країна східної Європи, яка досі має свій уряд в екзилі.
До чого я це все пишу?
До того, що коли ми змагались за свою незалежність, Білорусь робила це теж. Білорусь робить це зараз. Білорусь робитиме це й надалі. Мені прикро через реакцію деяких співгромадян на «Жыве Беларусь» в привітанні президента. Ми знаємо як це – неволя. Як можна її бажати комусь? Проте, інколи це буває смішно – обурюватись, що «Взагалі-то з території Білорусі летять ракети», і як президент України може говорити щось про Білорусь, проте знімати ці відео під російський трек «Я так ждала тєбя Вова» від гурту, який підтримав російське вторгнення.
Звісно, обирати своє ставлення до білорусів це особиста справа кожного. Я можу зрозуміти причини нелюбові до них. Це жахливо, що влада Білорусі фактично надала свої території в користування російським військам. Це злить. Я розумію. Але ми були під окупацією совєтського союзу, ми маємо окуповані території зараз. Білорусь окупована теж. Теж росією. Так само як і за розмову виключно українською в совєтській Україні, за розмову виключно білоруською в сучасній Білорусі, за твоєю діяльністю буде особлива увага. А якщо ти виступаєш проти влади та російського впливу – зовсім скоро будеш відомий як «політвʼязень».
На мою думку, не можна вимірювати все за прикладом свого досвіду. У нас схожа історія початку 20 століття. Але ми змогли здобути незалежність, кінець кінцем. Білорусь не змогла, але я вірю, що обовʼязково зможе. Того при «Жыве Беларусь» від президента в мене була лиш одна фраза в голові – «Жыве вечна»
В ніч 17 на 18 грудня 1917 року Всебілоруські народні збори розігнали більшовики. Але 25 березня 1918 року Білоруська Народна Республіка змогла оголосити свою незалежність. Наша, Українська Народна Республіка, була першою, хто визнав її. Державна позика, тимчасові місії, делегації, відкриття консульств в Одесі та Києві. Чи знали ви про це?
Проте, 28 грудня 1919 року, БНР фактично припинила своє існування на території Білорусі. У них не було змоги створити армію – відповідно і боротись за свою незалежність. А дата 21 листопада 1920 року вважається кінцем УНР на території України. Як і влада УНР, БНР продовжували свою діяльність в екзилі. Тільки ось 1991 року, українська і білоруська дороги розійшлись, адже Україна є прямою наступницею УНР, а Республіка Білорусь не стала наступницею БНР. Після розпаду совєтського союзу, приходу до влади лукашенка і русифікації Білорусі, БНР відмовилась від передачі повноважень.
Чи можна сказати, що і зараз існує БНР? На мою думку, так, адже уряд БНР є і досі, його з 1997 року очолює пані Івонка Сурвілла (Шиманець), донька міністра фінансів ради БНР Уладзімєра Шиманця. Уряд ніколи не переставав працювати – боровся з комуністами, представляв Білорусь на світовій арені й змагався за незалежність своєї нації. Єдина країна східної Європи, яка досі має свій уряд в екзилі.
До чого я це все пишу?
До того, що коли ми змагались за свою незалежність, Білорусь робила це теж. Білорусь робить це зараз. Білорусь робитиме це й надалі. Мені прикро через реакцію деяких співгромадян на «Жыве Беларусь» в привітанні президента. Ми знаємо як це – неволя. Як можна її бажати комусь? Проте, інколи це буває смішно – обурюватись, що «Взагалі-то з території Білорусі летять ракети», і як президент України може говорити щось про Білорусь, проте знімати ці відео під російський трек «Я так ждала тєбя Вова» від гурту, який підтримав російське вторгнення.
Звісно, обирати своє ставлення до білорусів це особиста справа кожного. Я можу зрозуміти причини нелюбові до них. Це жахливо, що влада Білорусі фактично надала свої території в користування російським військам. Це злить. Я розумію. Але ми були під окупацією совєтського союзу, ми маємо окуповані території зараз. Білорусь окупована теж. Теж росією. Так само як і за розмову виключно українською в совєтській Україні, за розмову виключно білоруською в сучасній Білорусі, за твоєю діяльністю буде особлива увага. А якщо ти виступаєш проти влади та російського впливу – зовсім скоро будеш відомий як «політвʼязень».
На мою думку, не можна вимірювати все за прикладом свого досвіду. У нас схожа історія початку 20 століття. Але ми змогли здобути незалежність, кінець кінцем. Білорусь не змогла, але я вірю, що обовʼязково зможе. Того при «Жыве Беларусь» від президента в мене була лиш одна фраза в голові – «Жыве вечна»
Forwarded from СУСПІЛЬНЕ НОВИНИ
У Запоріжжі завершили рятувальні роботи на місці удару двома керованими авіабомбами. Внаслідок атаки загинули 13 людей, ще 33 — постраждали, повідомили в ДСНС.
Сьогодні день народження Василя Симоненка – поета, журналіста, шістдесятника. Надзвичайно щирої, романтичної та лагідної людини. Одного з тих, хто намагався оприлюднити інформацію про масові поховання в Биківні, за що, на жаль, Василь поплатився здоровʼям, а згодом – життям.
Симоненко чудовий поет, але більше він мене надихає як журналіст, а вони – важливі, потрібні люди. Особливо для нас, у сучасних реаліях. Завдяки журналістам, ми дізнаємося всю інформацію, та як тривожимось – так і заспокоюємось. Тяжко знайти хорошого, професійного журналіста, проте Симоненко був саме таким – «У своїх проблемних статтях, особливо з актуальних питань культури, репертуарної політики, збереження української мови, кращих національних традицій, екології він виступав гостро і сміливо.» (Зі спогадів Данила Кононенка)
Сьогодні йому могло б виповнитися 90 років, але назавжди залишиться 28. Його вбили росіяни, і вони продовжують свою справу і зараз, сьогодні. Якщо життя з всією гамою людських емоцій існує після смерті – йому боляче. «Його дитинство чуло ридання матерів, що божеволіли від горя на фронтових похоронках, воно брело за ним скородити повоєнні поля, тяжко добувати хліб насущний. Скупе на ласку було, мінами й снарядами бавилося його дитинство, коли від запізнілих вибухів десь біля степового вогнища ставали інвалідами діти – ці найбезневинніші жертви війни.» (Зі спогадів Олеся Гончара)
Привітайте з днем народження, вшануйте памʼять Симоненка донатом на ЗСУ – навіть найменшим, адже він також важливий.
І знай, що ти – людина.
Симоненко чудовий поет, але більше він мене надихає як журналіст, а вони – важливі, потрібні люди. Особливо для нас, у сучасних реаліях. Завдяки журналістам, ми дізнаємося всю інформацію, та як тривожимось – так і заспокоюємось. Тяжко знайти хорошого, професійного журналіста, проте Симоненко був саме таким – «У своїх проблемних статтях, особливо з актуальних питань культури, репертуарної політики, збереження української мови, кращих національних традицій, екології він виступав гостро і сміливо.» (Зі спогадів Данила Кононенка)
Сьогодні йому могло б виповнитися 90 років, але назавжди залишиться 28. Його вбили росіяни, і вони продовжують свою справу і зараз, сьогодні. Якщо життя з всією гамою людських емоцій існує після смерті – йому боляче. «Його дитинство чуло ридання матерів, що божеволіли від горя на фронтових похоронках, воно брело за ним скородити повоєнні поля, тяжко добувати хліб насущний. Скупе на ласку було, мінами й снарядами бавилося його дитинство, коли від запізнілих вибухів десь біля степового вогнища ставали інвалідами діти – ці найбезневинніші жертви війни.» (Зі спогадів Олеся Гончара)
Привітайте з днем народження, вшануйте памʼять Симоненка донатом на ЗСУ – навіть найменшим, адже він також важливий.
І знай, що ти – людина.
несподівано для себе відкрили ВАЛЯННЯ і як мені подобається робити різні штуки ви б знали.....
Forwarded from ‡ Р У Х ‡
📝 Падрабязьней пра жыцьцё і сьмерць беларускага героя чытайце ў нашым артыкуле
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
сьогодні бабуся похвалила те, як я пишу
і ми ходили на французьку комедію а потім були в ресторані і я пили коктейль ЕНЕЇДА
і ми ходили на французьку комедію а потім були в ресторані і я пили коктейль ЕНЕЇДА