Платформа «Курс» kurs.in.ua — сервіс, що поєднує навчання і працевлаштування ветеранів російсько-української війни.

На платформі розміщуються курси, що створює команда платформи спільно з робтодавцем.
Після проходження короткого (або тривалого, на розсуд роботодавця) навчання ветеран одразу запрошується на співбесіду з подальшим працевлаштуванням (якщо роботодавець і ветеран дійшли згоди відносно умов співпраці).
Сервіс спрощує процес адаптації ветеранів до цивільного життя шляхом супроводу від етапу реєстрації і навчання, яке дає розуміння майбутньої професії, до запрошення на роботу, а також наповнює ринок праці фахівцями-ветеранами.

«Курс» функціонує виключно в інтересах захисників та їх рідних.

Сервіс є соціальним проєктом, послуги для ветеранів і роботодавців безкоштовні.

Добридень. Пробачте, що до вас звертаюсь. Як бачте, гола і боса тут ходжу, збираю гроші. А на дворі зима і люті морози! Дайте, будь ласка, гривню, хто скільки може, поки геть не замерзла.

Збір на рюкзаки бойових медиків:
https://send.monobank.ua/jar/8PJsJd2z3p

Глибокий сумний текст про кохання, яке сильніше будь-яких поранень:

https://vchasnoua.com/news/torkatisia-koxanogo-teper-mozna-tilki-ocima-druzina-viiskovogo-iakii-povernuvsia-z-polonu-de-iogo-katuvali?fbclid=IwZXh0bgNhZW0CMTEAAR2R_CIQUtpEL-o8n_kiP9Whu4veRxX7Brobgc_plbyODIVF2vGJxO_2wL4_aem_xRcu7iYuDAp4HgRfaFXhLw

Я тривожна, як завучка в кінці учбового року і раніма, як юна польова миша. І ще я сцикло. Я боюсь публічних виступів, бюрократії, темряви і лікарів. І це тільки початок довгого списку. Тепер я додатково боюсь війни. Після кожного ракетного обстрілу, я ще три дні плутаю імена людей і сіпаюсь від голосних звуків.

Я та людина, яка перед сном думає: "Як я могла так глупо відповісти біля дошки в 1999-му? Який позор!". Я відчуваю провину цілодобово, за все: за настрій сусідів, за сімейне життя подруг, за другу світову, за те що я не так стала, не так сіла, не так подивилась і тепер точно будуть НАСЛІДКИ.

На щастя, у мене нема шансів стать перфекціоністкою. Я впевнена, що в мене НІЧОГО не вийде і щоразу дивуюсь будь-яким результатам. Напевно мій паскудний характер доповнили любимі фрази мами: "Це не для таких як ти" і "Кожен свєрчок знай свій шесток". Але основний фактор це програш в генетичну лотерею.

Очевидно, що з таким характером мені призначений один життєвий шлях - спитись нахер. Але в мене тато алкоголік, тому я доволі швидко злякалась і припинила пить. Вішатись мені було СТРАШНО, тож довелось шукати інший вихід.

Найбільше людей рятують люди. Я будувала цілі мережі підтримки на кожен випадок в житті. В мене записано в нотатках кому дзвонити, щоби жалітись на здоровʼя і кому, коли мені страшно. Я вивчила половину практик тих чортових лайфкоучів і змушена то всьо періодично робить. Доводиться писать грьобаний "список вдячностей", медитувати, займатись спортом, фільтрувати коло спілкування і робить ще міліард тупих занудних речей. Бо воно працює.

Я тривожна боягузка, тому немає значення, що я робитиму, все одно вночі буду панікувати про ядерку і картати себе за тупу відповідь тому придурку на вулиці в 2016-му році. Тому я можу нехтувати емоціями. Емоції - переоцінені. Людям не видно, що відбувається всередині.

Я завжди почуваюсь нездарою і на цій "різниці потенціалів" можна виробляти енергію до дії. Якщо мені вдалось, щось зробити, бодай мінімальну дію, то це не просто нормально, це ого як несподівано, ого яка ж молодець! Я викреслюю дію зі списку, відчуваю радість, потім переношу все зроблене за день в спеціальний список, щоби перечитати перед сном і подвоїти кількість радості. Це мотивує.

А ще я заздрістна людина. Тому я ніжно плекаю неприємні обʼєкти заздрості, щоби в хвилинки суму відкривати їх соцмережі і уявляти, як вони прямо зараз вчаться або тренуються, поки я витрачаю час на сум.

Я маю крихкі, але ретельно побудовані звички жити по графікам і методикам. Дивно, але врешті це працює. Кажуть, така сама історія з будівництвом мостів. Вони міцні за рахунок рухливих елементів, а не суцільного бетону.

Я пишу це, щоби підтримати схожих на мене людей. Якщо вам не пощастило в генетичній лотереї, найобуйте її.

Пост знайомство.
Прослужила 2.5 роки медиком роти в ТрО.
Збираю на ремонт корчів та такмед. Звіти:
Немедичне:
https://surl.li/asejks
Медичне:
https://surl.li/cbyxyn

Працюю в ГО (фандрайзинг, дослідження) https://www.facebook.com/share/p/1AAxXYRWut/?, вчусь в аспірантурі з соціальної роботи.

Веду програму [Не]справедливість на радіо https://radio.kyiv24.news/programs/ne-spravedlyvist.
Вела Сувору догану https://surl.li/uryfyb і Добровольці https://surl.li/kweyok.

Випускниця Театр Ветеранів
Пишу пʼєси для театру:
https://surl.li/wsvolp

Заснувала патронатну службу турботи про поранених «Теплоносії» https://www.instagram.com/teplonosii?igsh=amY1cTdwYmt3bTlr.

Менеджерка в «Балакун», проєкті безкоштовного вивчення англійської з носіями мови https://balakun.org для українців, які лишаються жити в Україні. Веду розмовний клуб для ветеранів.

В команді вечорів всратих історій для ветеранів та волонтерів «Наговори на посадку».

Майже автобіографія https://www.facebook.com/share/p/15Utsy84VQ/?

Перестаньте сратись, будь ласка.
Наші внутрішні конфлікти виснажують українців і посилюють росіян.

Прямо зараз в стрічці несеться конфлікт поміж двома дівчатами військовими і звинувачення все серйозніше, але насправді причина конфлікту яйця виїденого не варта. Можна було написати «я не згодна». І все.

Оця діч, яка відбувається в соцмережах, це спеціальні дії ворога + наша втома від невизначеності, несправедливості і болю.

Через це ми занадто гостро реагуємо на слова інших людей. Ми починаємо конфлікт. І цей конфлікт збільшує наше виснаження.

Вчора в стрічці бачила пости про сценку побиття працівника тцк, яку поставили київські школярі. Чудові люди написали розумні та влучні слова. Але цільова авдиторія не побачить тих розумних слів. Більшість тої авдиторії не читає фейсбук, а дивиться тікток. Автори влучних слів з моєї стрічки геть зовсім не знімають тіктоків.

Але то ще не саме сумне. Саме сумне, що навіть якщо я упіймаю ту цільову за хвости, посаджу рядочком і артистично прочитаю їм ці хороші, правильні рядки, це не змінить хід їх думок. Бо вони НЕ ПОВІРЯТЬ.

В Україні тепер прийнято брехати. Люди звикли говорити різні речі в житті і в фейсбуці. Це зовсім не означає, що люди говорять правду тільки в себе «на кухні». Ні, говорять голосно і без сорому, повсюди. Але не в соцмережах під своїх імʼям.

Ці люди ненавидять ворогів і щиро хочуть перемоги. Іноді навіть донатять. Вони вдягають вишиванку і в ній купляють довідку про непридатність. Вони щиро впевнені, що це окей. Як влучно вчора написала пані Трощинська, ухилятись це нова інклюзія. Всі все розуміють, правда ж? Не треба портити людям настрій, поводитись неадекватно і бути конфліктним, так? Скільки разів ви змовчали в такій розмові?

А от з висновками більшості друзів я не згодна. Я вважаю все могло бути значно гірше. Таке ставлення суспільства до війни - очікуваний результат на третій рік. Так, люди не хочуть ні на йоту погіршувати своє життя заради інших і навіть заради свого власного блага. Вони також не чистять зуби і не ходять до лікарів. Багато людей живуть, як діти. Так, якщо вкласти в пропаганду мільйони доларів, як робить наш ворог, то якийсь результат обовʼязково буде. Але я думаю, наша велика перемога, що це досі неприйнятно писати в фейсбуці і говорити зі сцени. Це вже результат.

Спробуймо його втримати до 2026-го.

Ура! Почався набір в школу драматургії для ветеранів і я дуже раджу вступати у школу всім, хто пише або хоче вчитися.

Іншого такого проекту немає і не буде. Зазвичай професіональні літератори (і будь-які професіонали, які навчають ветеранів) бачать своїх учнів, як молодших партнерів, як тих кого вони досліджують, як нещасних, які потребують допомоги.

Це не дає хороших результатів, бо такі люди не навчають, а використовують цей досвід, як ресурс для свого майбутнього і своєї кар’єри. В решті всі отримують посередній результат. Потрібно багато чесності із самим собою, щоби навчати, але ставитися до учнів зі вдячністю і повагою. Пан Максим Курочкін має таку чесність. Він організував школу для ветеранів, а не для викладачів, і в цьому найбільша цінність проєкту.

https://forms.gle/6Vd9NeLzZbAjRkVa8

Конкретні поради по аргументаціі допомоги Україні під час публічних виступів.
проф. Vasyl Taras:

Мав оце тиждень з купою виступів і розмов про Україну. За три роки, таких виступів, розмов і суперечок вже певно в тисячах.

Постійно тестуєш, що дає результат, а що не заходить.

Спостерігаєш за аудиторією і співрозмовниками.

Бачиш, від яких тез засинають, від яких починають жаліти і пробують утекти,

а від яких просинаються, донатять, і навіть готові в бій.

Якщо мета - переконати, що Україну треба підтримувати зброєю, грошима, і аж до вступу західних військ,
то з мого досвіду,

НЕ ПРАЦЮЄ:

. Розповідати, як страждає Україна і українці; як руйнуються міста від бомбардувань; скільки загинуло українських солдат.
. Відповідати на запитання як там мої батьки, брати і сестри, як їм важко, які вони бідні.
. Згадувати про Будапештський меморандум і казати, ви ж обіцяли захищати Україну, якщо що.
. Просити донати на гуманітарку чи відбудову України, чи броніки українським солдатам.
Це працювало на початку 2022-го. Сьогодні ж до таких тез публіка все більше ставиться, як ми всі до тих, що просять милостиню під церквою:
. Часом стає шкода, часом кидаєш гривню.
. Більшість часу проходиш, притворяючись, що не помічаєш.
. Хтось навіть огризається, мовляв "іди на роботу" і "я тобі дам, а ти сігарєти купиш, чи вообше наркотікі".

ПРАЦЮЄ:

. Почати з фрази "Я - з України, але я ні слова не скажу про моє ставлення України, про моїх батьків і друзів там. З якого біса ви повинні перейматися долею моїх батьків і друзів?". ---- відразу просинаються.

. "Більше того. Я, певно, задовго прожив в США, бо сьогодні я буду говорити виключно з точки зору інтересу мого рахунку в американському банку і моєї безпеки в моєму американському будинку.
І вас повинен турбувати лише ваш гаманець і ваша безпека.
Ми ж серйозні люди: оці всі усі-пусі з цінностями і принципами - то не для нас." --- народ конкретно просинається, деякі починають бурчати, в приватних розмовах пробують перебивати.

. "Якби я міг просто закрити очі, забути про Україну, можливо, я б так і зробив.
Але я не можу так зробити. Не тому, що мені болить за Україну. А тому, що я боюся, що якщо сьогодні я закрию очі на Україну, завтра мені доведеться платити за висадку американських військ в Нормандії.

Можливо навіть мені самому, разом з тобою і тобою (показую на молодших людей в аудиторії) і твоїм і твоїм сином (показую на старших) доведеться висаджуватися на ті пляжі. А це дорого. Дуже дорого. І може бути навіть дуже боляче." --- аудиторія починає здогадуватися, куди я, і вже з цікавістю слухає.

. "Ця війна - набагато більша за Україну. Україна в цій війні - це лише перші три дні багаторічної війни. Маленький крок не вартий уваги."

. "Це не війна Росії проти України."

. "Путіну треба віддати належне: він дуже відкрито завжди говорив про своє бачення світу і плани. Не треба гадати. Треба лише слухати. Приміром його Мюнхенську промову 2007 року.
В ній він фактично оголосив війну Заходу. Він сказав, що
- Вєдущіє страни нас не уважают і нє бєрут наши інтєрєси во внімаєніє.
- Ви нас забрали те, що по праву наше, те, де наша мова, культура, і де були наші інтереси і зона впливу.
- Ми намагалися вирішити все мирним шляхом, але ви нам не залишили вибору, ми маємо взяти силою.
- Собірайтє свої манаткі і убірайтесь до граніц ношої колишньої імперії".
В якій він повторив, фактично слово в слово, іншу Мюнхенську промову.
Іншого диктатора, який теж жалівся, що у нього несправедливо забрали частини його імперії і зони впливу. Теж говорив про "історичну справедливість" і "билоє вєлічіє".
. "Назвати війну в Україні "Русо-Українською війною", це всеодно що назвати Другу Світову в 1938-1939 роках "Німецько-Чешською", "Німецько-Австрійською", чи "Німецько-Польською" війною.
Був аншлюс Австрії. Було захоплення Судетів. Під приводом захисту німецько-мовного населення і відновлення історичної справедливості.
Було захоплення Польщі. Обоє моїх дідів зустріли німців в окопах 1 вересня 1939-го.
Але ж ми не переймаємося тими маленькими "локальними конфліктами.

Ми говоримо про них як про Другу Світову війну."

. "Якби я дав вам машину часу і ви могли б поговорити з Чемберленом і Рузвельтом у 1939-му, як би ви їм порадили реагувати на аншлюс Австрії? Судетів?
Чемберлен і Рузвельт вирішили не ескалювати.
Не давати зброю Польщі для оборони.
Коли Чемберлена замінив Черчилль, Британія таки спробувала зупинити Німеччину.
Однак США аж до третього року війни намагалися уникнути ескалації. Відсидітися.
Ви знали, що Черчилль у 1939-му провів більше часу в США, ніж в Британії, випрошуючи допомогу? І не отримав її.
Коли врешті США погодилися надати допомогу Британії, вони це робили через Канаду.
Підганяли літаки до канадського кордону. Зливали паливо. Канадці перетягали їх через кордон і вже звідти відправляли в Британію. Щоб раптом США не втягнулися в пряму конфронтацію з Німеччиною. Бо буде Світова війна. Хотіли відсидітися за атлантичною річкою. Наївні.
В той час в містах США проходили анти-воєнні мітинги.
Люди критикували Рузвельта за витрачання грошей на чужі війни.
Казали, що давати зброю Британії - це лише затягувати війну.

. А головний автомобільник США Генрі Форд співав оди Гітлеру... Нікого не нагадує?

. "Якби у вас була б машина часу і ви могли б поговорити з Рузвельтом у 1938-му, що б ви йому порадили?"

. "Тоді США, Британія, Франція думали, якщо простити Гітлеру Судети, Австрію, Польщу - він заспокоїться."

. "Тепер США, Британія, Франція думали, якщо простити Путіну Грузію, Крим, Донбас - він насититься і зупиниться. Зупинився?"

. "Принципова різниця між тоді і тепер в тому, що тоді Австрія, Чехія, Польща, Франція -- всі впали за кілька днів. І далі німецькі війська були від Норвегії до Румунії, від Італії до СССР, з планами імперії від Португалії до Японії.
Включаючи США -- якщо пам'ятаєте Перл Харбор в час, коли США зберігали нейтралітет. Не дали відсидітися."

. "Цього разу Україні теж давали 3 дні. І теж далі мали бути решта Грузії, кілька Станів, Балтика, Польща, Чехія. На російському ТБ говорили про Лісабон".

. "До кінця 2022-го бої б ішли в ЄС. Або не йшли б. Розслаблена і боягузлива Європа, не виключено, здавалась би без бою, як колись Франція. Бо на неї б сунула не лише російська орда, але і мільйони українців, а пізніше і поляків і балтів, яких би РФ взяла під штик, як вони взяли українців Донбасу і кинули проти решти України."

. "А в 2024-му американські хлопці висаджувалися б десь в Нормандії під кулеметним вогнем. Хто з нас був би на тому пляжі? Чи ми вже застарі, і висаджувалися б наші сини?"

. "Але дивним чином, ота мала, корумпована, бідна Україна не впала за три дні.
І не впала за три тижні. І за три місяці. І за три роки. Бере своє козацька і упівська кров."

. "І вже три роки ми з вами ходимо на роботу, їздимо на конференції і ведемо тут інтелектуальні бесіди в теплих приміщеннях замість холодних пляжів Нормандії".

----- Зазвичай до цього місця в залі тиша. Час будити....

. "Перестаньте, курва, просити Україну дякувати за західну допомогу.
Подякуйте Україні, що за якісь копійки, долі відсотку від вашого бюджету, ні не всього бюджету, лише долі відсотків бюджету Пентагону, вони воюють за нас, щоб ми могли пити тут каву з круасанами і вести розумні бесіди". ----- тут дуже допомагає вжити слово "курва". Вириває аудиторію з зони комфорту.

. "Якому до біса Чемберлену в 1938-му? Дайте мені хоча б можливість сказати Байдену і Шольцу у 2022-му, що якби тоді не пожлобилися на нормальну кількість абрамсів, леопардів і Ф-16, то у 2023-му б вже б рахували суми репарацій від РФ за ті ж абрамси і леопарди. Але злякалися. Пропустили можливість".

. "Не думайте про Україну. Не переймайтеся стражданням українців.
Думайте про свої гаманці і свою безпеку."

. "Що мені дешевше: продовжувати давати кілька нещасних мільярдів і парочку-другу з тисяч Ф-16 і Абрамсів, які ржавіють в пустелях Невади, щоб українці і далі воювала замість тебе, тебе, і тебе, і мене, чи лишити всю ту техніку ржавіти, а гроші - на рахунках Пентагону сьогодні, щоб завтра платити за висадку в Нормандії?"

."А може, і в Тайвані. А може, і знову на Близькому Сході.

Чи ви думаєте, товаріщ Сі і верховний лідер Ірану не придивля.ться уважно до наших дій зараз?"

----- і тут допомагає просто зупинитися і сісти.

Пробував якісь висновки і заключення. Не працює. Аудиторія тоді повертається в зону комфорту. Найкраще працює отак на півречення, на самій високій ноті, якраз посеред тези, просто обірвати і лишити аудиторію із незакінченою думкою в голові.

Переклад заяви Трампа, яку нині всі обговорюють. Для тих, хто ще не бачив першоджерело:

@realDonaldTrump

Подумайте про це: помірно успішний комік Володимир Зеленський переконав Сполучені Штати витратити 350 мільярдів доларів на війну, яку не можна було виграти, яка ніколи не мала починатися, але яку він, без США і "ТРАМПА", ніколи не зможе завершити.

Сполучені Штати витратили на 200 мільярдів доларів більше, ніж Європа, і гроші Європи гарантовані, тоді як Сполучені Штати не отримають нічого назад. Чому "Сонний Джо Байден" не вимагав вирівнювання, враховуючи, що ця війна набагато важливіша для Європи, ніж для нас — у нас є великий, прекрасний океан, який нас відокремлює.

До того ж, Зеленський визнає, що половина грошей, які ми йому надіслали, "ЗНИКЛА". Він відмовляється проводити вибори, має дуже низьку підтримку в українських опитуваннях, а єдине, що йому вдалося добре зробити — це водити Байдена "за ніс, як скрипку".

Диктатор без виборів, Зеленський повинен діяти швидко, інакше він втратить країну. Тим часом ми успішно ведемо переговори щодо завершення війни з росією, і всі визнають, що лише "ТРАМП" і адміністрація Трампа можуть це зробити. Байден навіть не намагався, Європа не змогла принести мир, а Зеленський, мабуть, хоче, щоб "годівниця" продовжувала працювати.

Я люблю Україну, але Зеленський зробив жахливу роботу, його країна зруйнована, і МІЛЬЙОНИ загинули без потреби — і так це триває...

Візьміть котика з Покровська! Є хлопчик і дві дівчинки.
Грайливі. Чемні. Тактильні.
Народились в кінці серпня, їм півроку.